По добрій волі: як українці стають волонтерами за кордоном

Учасники міжнародних програм розповідають про те, навіщо їхати волонтером за кордон
7 июля 201417:00

Багато подорожувати, працювати в міжнародному колективі, вивчати іноземні мови можуть собі дозволити не лише успішні і досвідчені спеціалісти. Таке життя доступне навіть студенту, варто лише стати учасником міжнародної волонтерської програми.

Українці, які побували волонтерами, розповіли INSIDER, що це їм дало і які волонтерські програми дають найбільші можливості розвитку.

Життя на волі

"Уяви, що ти проводив усе життя у своїй кімнаті (країні), дивлячись на світ крізь вікно (ТБ та Інтернет), а потім отримуєш шанс вийти назовні", - так описують свій досвід учасники міжнародних волонтерських програм.

Не дивно, що подібні відгуки надихають стати добровольцями все більше українців. Мотивація в усіх однакова: допомагати людям, отримати досвід роботи в міжнародному колективі, вивчити іноземну мову і більше дізнатися про іншу культуру.

"Я дуже хотіла побачити Європу і проект дав мені таку змогу. Я хотіла вивчити польську, і тепер можу спілкуватися, читати цією мовою. До проекту я ніколи не була волонтером і вважала, що це не для мене. А тепер розумію, що потрібно-таки виходити за рамки своєї зони комфорту і ризикувати", - каже Тетяна Поліщук, яка брала участь у польському проекті.

 Фото: Flickr/chesbayprogram

Наталя Моісеєнко, ще один доброволець із Польщі, додає, що після волонтерства стала більш відкритою до різних культур та соціальних груп: "Ти вже не відсахуєшся від людини, якщо вона не така, як ти, потребуєш часу, але ти її приймаєш".

Не рідко й самі працівники організацій, які відправляють добровольців за кордон, є реальним прикладом переваг волонтерського досвіду.

Відпрацювавши в соціальному проекті в Болгарії, Анастасія Гуцол почала працювати в міжнародній молодіжній організації AIESEC. За чотири роки дівчина стала віце-президентом із програми вихідних волонтерських стажувань організації в Мексиці.

Анастасія переконана, що ставши колись волонтером, вона докорінно змінила своє життя: "Я вперше зрозуміла, що можу виходити за рамки очікувань університету, сім’ї, суспільства та культури. Я вперше подорожувала, уперше знайшла роботу, що надихає та розвиває мене, уперше робила важливі життєві рішення".

Фото: Andrea Booher, Federal Emergency Management Agency employee

Ірина Лисенко була одним із перших українських волонтерів у європейській програмі EVS.

Повернувшись із Люксембургу, вона заснувала в Миколаєві МГО "Іскра", що скеровує чи не найбільше українських добровольців за кордон. На сьогодні роботу з волонтерами вона поєднує з навчанням та викладацькою роботою в Німеччині, а також встигла постажуватись в українському посольстві в Берліні.

Ірина вважає, що найкращу мотивацію для волонтера дає комбінація альтруїстичних та егоїстичних мотивів. Тобто, допомагаючи іншим, не варто забувати про саморозвиток, працювати над самовдосконаленням. Абсолютні альтруїсти ризикують швидко втратити мотивацію та емоційно вигоріти, а затяті егоїсти будуть малокорисними організації, яка приймає.

"Міжнародне волонтерство дає унікальну змогу лише за рік зробити світ і себе трошки кращими. Це і є саме те, для чого варто їхати на програму", - переконана керівник МГО.

Світ за очі  

Залежно від програми, молодь може пожити за кордоном від кількох тижнів до півтора року. Причому новим домом може стати і Лісабон чи Мехіко, і невелике містечко в Китаї чи Африці - це вже що для вас пріоритет і як пощастить.

Проте для більшості вибір країни був випадковим. "У Польщу поїхала, бо трохи знала мову, а проект мені запропонували, бо там були якісь накладки з учасниками, хтось мав їхати, але відмовився… Погодилась і жодного разу не пошкодувала!", - каже Наталя.

Їдуть здебільшого студенти, які хочуть із користю провести літо або ж на рік перепочити від навчання. Часто подаються і випускники вишів, щоб навчитися незалежності.

"Вирішив їхати, бо закінчив навчання в університеті і хотілося нового досвіду, мандрів. Зрозумів, якщо зараз не поїду, то буде щораз складніше це зробити", - пояснює своє рішення Філіп Литвинов, який майже рік був волонтером у Португалії.

Хоч більшість проектів не приймає неповнолітніх, серед охочих стати волонтером багато 16 та 17-річних. Схоже, в Україну потроху приходить західна традиція їхати на рік за кордон одразу після школи.

Трапляється, що волонтерами стають і ті, хто встиг утомитися від життя в маленьких офісах та великих містах. Олександра вперше стала міжнародним волонтером у 29 років. Посаду контент-менеджера та рекрутера в Києві без жалю змінила на соціальну роботу.

"Проект у Латвії сам знайшов мене, і я з радістю погодилася, бо завжди було цікаво побувати в країнах Балтії. І я жодного разу не пошкодувала. Латвія – чудова країна! Фінляндія ж завжди для мене була вельми загадковим місцем, тому я цілеспрямовано шукала там проекти", - розповідає Олександра, яка наразі продовжує працювати в Скандинавії.

 Фото: Flickr/U.S. Army Garrison Japan

Спрямування проектів - від соціальної підтримки біженців чи людей з обмеженими можливостями, роботи в дитсадку або мовному центрі до організації фестивалів та збереження дикої природи.

Тетяна працювала в польському дитсадку, Філіп – у португальському Червоному Хресті, Наталя – із людьми з обмеженими можливостями та в молодіжному клубі для підлітків, а Олександра - спочатку в латвійському дитбудинку, а згодом – фінському центрі для біженців.

"Звичайна робота в офісі має процедури і шаблони, часом навіть безглузді, але мусиш їх дотримуватися. Волонтерство ж відкрите для ідей", - пояснює Тетяна.

Її думку підтримує і Наталя: "Ідей було безліч, і була змога всі реалізовувати. Наш координатор був дуже відкритий для інновацій: найрізноманітніші акції в школах, дитбудинках, дитячих садках, велотури, туристичні походи, квести, театр, курси мов, квілінгу, декупажу, кулінарії".

Не для всіх

Для більшості добровольців завершення проекту та повернення додому стає випробуванням, подекуди складнішим, ніж адаптація за кордоном.

"Я досі маю враження, що моє польське містечко - це рай на землі, люди найдобріші, сусіди найщиріші. Складно було потім себе віднайти вдома, не вистачало тих людей, спокою, натхнення, своїх грошей на кожен місяць, велосипеду...", - пригадує колишній волонтер Наталя. Утім дівчині вдалося повернутися до Польщі, де вона наразі навчається в магістратурі.

Залишилася за кордоном і Тетяна, яка наприкінці проекту знайшла роботу в одному з польських міст.

"Тепер усе за стандартом "праця-дім, дім-праця". Часом, коли сиджу в офісі, так хочеться все кинути й поїхати знову кудись. Але вже час думати про майбутнє, а для цього потрібні гроші. Діти не зрозуміють, що їм нічого їсти і немає де жити, бо мама - волонтер", - із сумом жартує дівчина.

Олександра продовжує реалізовувати свій волонтерський проект у Фінляндії: "Після Латвії було складно повертатися додому через відчутну різницю між рівнями життя наших країн. Та з іншого боку, новий досвід і знання допомогли мені розпочати в Україні проекти, пов’язані з екологією та якістю обслуговування".

 Фото: Flickr/uusc4all

Попри нові можливості й корисний досвід, волонтерство підходить не для всіх. По-перше, волонтери не отримують зарплатні. Деякі програми передбачають стипендію, утім вона невелика. По-друге, умови проживання неідеальні, а помешкання доведеться ділити з іншими волонтерами. Тож тих, хто ніколи не жив у гуртожитку, очікує чимало сюрпризів.

"Найчастіше ваші співмешканці  - це представники інших культур, які звикли робити буденні речі абсолютно по-своєму і незрозуміло для вас. Але саме так народжується взаєморозуміння й толерантність", - вважає Олександра.

Також варто бути готовим, що ваша робота не буде ідеально організованою, а проект може виявитися не таким цікавим, як здавався. Але завжди є змога щось змінити чи додати, усе залежить від вашої ініціативи та наполегливості.

Серйозним обмеженням для потенційних учасників міжнародних програм є плата за участь у них. Безкоштовні проекти існують, але їх дуже мало. Зазвичай вартість може коливатися від 300 євро за тиждень до кількох тисяч за місяць. І нікого не турбує, що ви готові віддати рік свого життя на навчання африканських чи пакистанських дітей, ризикуючи здоров’ям чи життям.

На заході бути волонтером престижно, часто саме молоді з таким досвідом надають перевагу роботодавці. Тому охочих стати добровольцем тисячі, і за свій шанс вони готові чимало платити. Чого не скажеш про Україну.

 Фото: Flickr/chesbayprogram 

Приклади програм

Найпопулярнішими в Україні є дві програми: EVS, що є безкоштовною, та AIESEC, що потребує незначного внеску.

European Voluntary Service (Європейську волонтерську службу) фінансує Євросоюз. Вона відкрита для молоді віком від 18 до 30 років. Необхідним є знання англійської або основної мови країни перебування.

Щоб стати волонтером, потрібно надіслати резюме та мотиваційний лист на адресу однієї з акредитованих ЄВС українських організацій. Всеукраїнська асоціація молодіжної співпраці "Альтернатива-В" не бере плату участь в програмі евс, а от договір на участь у волонтерському таборі платний. Oрганізація "Іскра" безкоштовно надає підтримку учасникам як евс, так і іншиx короткострокиx проектiв.

Далі потрібно шукати організацію, яка приймає за кордоном, і вакансії на сторінках europa.eu та youthnetworks.eu. Пошук проекту іноді триває від кількох місяців до кількох років. Тож волонтери часто подаються в 50-100 різних організацій, сподіваючись на одну позитивну відповідь.

Після того, як проект буде знайдено і вашу участь в ньому підтвердять, доведеться ще чекати фінансування. Тільки після цих етапів можна починати збирати всі необхідні документи та пакувати валізи.

Програма EVS оплачує візу, переліт, місцевий транспорт, житло і страхівку. На місяць виділяють стипендію, що дорівнює мінімальній зарплаті відповідної країни. Єдина вимога – усі витрати потрібно підтвердити чеками, тому доведеться колекціонувати.

Усі колишні волонтери переконують, що за студентського стилю життя грошей вистачає не лише на харчування та побутові витрати, а й на подорожі.

AIESEC

Програма Global Citizen міжнародної організації AIESEC дає змогу стажуватися в соціальних проектах протягом 6-8 тижнів. Програма Global Talent пропонує професійні стажування від 9 тижнів до 1,5 року в таких галузях як педагогіка, інформаційні технології, інженерія, маркетинг, проектний менеджмент, готельний бізнес.

Остання програма передбачає зарплату і не є волонтерською. Утім фінансове забезпечення й умови проживання мало відрізняються від волонтерських. А кількарічний досвід роботи в AIESEC чи хороше резюме за спеціальністю дає змогу стати стажером у Google, DHL, TATA consultancy.

Етапи відбору до обох програм однаково прості: заповнити анкету на сайті aiesec.ua, пройти співбесіду з представником організації, підписати договір, пройти співбесіду з AIESEC або компанією країни проекту, який оберете.

Програма Global Citizen забезпечує місце проживання та в багатьох країнах харчування. Ціна участі у програмі становить 1500 грн. Під час програми учаснику виплачують заробітну плату, що становить необхідний мінімум для перебування в іншій країні.

Ціна участі у програмі Global Talent залежно від міста становить 2000-2500 грн. Віза, квитки та страховка – турбота учасника проекту.

SALTO Training and Co-operation Resource Centre

Тренінговий центр SALTO не займається безпосередньо волонтерськими проектами, однак пропонує найрізноманітніші тренінги та молодіжні обміни тривалістю від тижня до двох.

Знайти тренінг можна на сторінці salto-youth.net, або ж стежити за розсилкою українських молодіжних організацій, які мають партнерів за кордоном.

Найбільше проектів українцям пропонує Грузія, Вірменія, Азербайджан, Молдова та Туреччина. Тренінги в країнах ЄС здебільшого мають серйозніший рівень та вужчу специфіку, наприклад, навчання лідерів молодіжних організацій, молодих підприємців або обміни для сільської або ж ромської молоді.

Програма "Молодь в Дії" покриває 100% витрат на харчування, проживання, роздаткові матеріали та екскурсії. Квитки маєте купувати самостійно, утім після тренінгу вам повертають 70% їх вартості. Іноді доводиться платити внесок за участь, але зазвичай це не більше ніж 40 євро.

Разделы :
Если вы заметили ошибку на этой странице, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ

  • Лжи много...."Програма EVS оплачує візу, переліт, місцевий транспорт, житло і страхівку. На місяць виділяють стипендію, що дорівнює мінімальній зарплаті відповідної країни."10% дороги оплачивает волонтер.По поводу стипендии. Стипендия - в ВУЗе! Тут на руки выдают карманные деньги. И они ВООБЩЕ не равны минимальной зарплате. ВООБЩЕ! Например, в Финляндии карманные деньги по программе - 120 (сто двадцать) евро, а, если верить автору, то минимальная зарплата в Финляндии - 120 евро. Вот так из таких маленьких неточностей просто врут :)

  • Спасибо за небольшую коррекцию текста. Для тех, кто реально хочет разобраться. По программе ЕВС все украинские организации отправляют бесплатно. За остальные программы - берут деньги. Все. И Искра в том числе, хотя эта организация на территории Украины не делает ничего и на что тратятся деньги - не известно. Хотя, видимо, по личной просьбе необходимо противоставить организацию ВАМС "Альтернатива-В" непонятно какой организации. Программ ЕВС появилась в Украине в 2000 году. В 1999 году первые шестеро волонтеров из ЕС были приняты именно ВАМС "Альтернатива-В" в рамках пилотного проекта. Но, видимо, заказ был на статью не о волонтерстве, а сделать рекламу неопнятно кому. Кстати, главный редактор Инсайдера написала, что мы - не интересны им. Тогда зачем писать о неинтересных организациях? ЛайфНьюз стайл. Увы.

  • Т.е. доказательств и фатков нет? Т.е. любой человек, написав 2 статья достаточно низкого качества, может называть себя журналистом? У автора достаточно много неточностей в тексте по поводу разных программ. Это говорит о "проФФессионализме" либо о явно проплаченои черном ПиаРе.

  • Автор, скажите, пожалуйста. кто у Вас брал деньги в "Альтернатива-В"? Я надеюсь у Вас есть факты, а не просто проплаченная клевета? Спасибо.Ирина Боднар

31.08.2017, 21:08
Добавить

ГЛАВНАЯ ПОЛОСА

    • 12 декабря 2017

    Не судилося: як Онищенко сварився з САП через суддю

     
    • 12 декабря 2017

    Михеил освобожденный. Как Печерский суд выпустил Саакашвили

    На Банковой не согласны, что они сами поддерживают историю с Саакашвили, потому что это разрушает рейтинг самого президента

     
    • 12 декабря 2017

    Час на себе. Привілеї недоступності

    Френк О’Брайєн — засновник Conversations. Раз на місяць він збирає в кімнаті всіх своїх 50 працівників на цілий день

     
    • 11 декабря 2017

    Хто кому Труханов: герої боротьби проти забудов в Одесі та їхні розбірки

    Хто є хто в боротьбі за міський сад Одеси і чому активісти недолюблюють одне одного

     
Система Orphus