Напередодні нового року в Івано-Франківську відкрився незвичайний ресторан. Меценатами закладу виступили 100 активних мешканців міста, які вирішили змінити його на краще.
Заклад працюватиме, як звичайний ресторан, а 80% його прибутку спрямовуватиметься на громадські проекти, що розвиватимуть міське середовище Івано-Франківська. В ньому вже збираються активні мешканці міста і обговорюють ідеї перших проектів.
INSIDER поговорив з координаторами і меценатами Urban Space 100 і з’ясував, як виникла ідея громадського ресторану і як він допомагає змінювати місто.
Ідея
Автором ідеї створення Urban Space 100 є один із рестораторів Івано-Франківська Юрій Филюк.
Разом з однодумцями бізнесмен заснував середовище "Тепле Місто", яке за рік реалізувало чимало урбаністичних проектів – розробило візуальний стиль Івано-Франківська, концепцію впорядкування вивісок та інші.
 |
| Відкриття Urban Space. Усі фото: Василь Гошовський |
Влітку команда вирішила відкрити заклад, який би став успішним прикладом об’єднання громади навколо спільної ідеї.
"Було б класно скинутись і зробити ресторан, а прибуток віддавати на хороші справи" - десь так це звучало. І це не легенда, а реальний факт. Безпосередньо формат Urban Space як простору виник трохи пізніше, після резиденції, в яку поїхали дизайнери команди Тепле Місто. У Братиславі побачили кафе, і вирішили зробити схожий формат у Івано-Франківську", - розповідає координатор проекту Юлія Ляхович.
 |
Втім, активісти спеціально не орієнтувалися на конкретний приклад, просто вловили актуальний тренд. Наприклад, у сусідній Польщі існує соціальний ресторан, а в Нідерландах - благодійний.
"Основна мета проекту - заради хорошої ідеї об'єднати людей і зробити ресторан, який буде генерувати прибуток для наступних проектів. В такий спосіб можна зробити благодійним будь-який бізнес, але ресторан - це середовище, атмосфера, місце де люди спілкуються. Urban Space - це своєрідний майданчик для громадських активістів міста, а також можливість для містян та гостей, які бажають Івано-Франківську позитивних змін, долучитись до них, випивши чашку кави та підтримавши нас", - каже Юлія Ляхович.
 |
Як це працює
Urban Space було відкрито завдяки спільним діям різних команд. 100 співвласників-меценатів вклали у заклад по 1000 доларів. Тепер їм належить виняткове право приймати рішення щодо того, куди направити зароблені закладом кошти, тобто, який саме проект профінансувати.
Механізм прийняття рішень простий - голосування на Загальних зборах більшістю голосів. Тобто, який проект отримає більше голосів, той і буде профінансовано.
Команда "23 ресторани" Юрія Филюка здійснює операційне управління рестораном, отримуючи за це 20% від чистого прибутку. Компанія також відповідальна за запуск ресторану та подальшу роботу. На ній - підбір та навчання персоналу, розробка та впровадження меню, безпосередня робота над відкриттям, креслення, ремонт.
 |
Команда "Теплого Міста" здійснює менеджмент проекту, всю організаційну, координаційну і підготовчу роботу, а також промокампанію. "Тепле Місто", в свою чергу, фінансово підтримують 16 бізнес-партнерів, завдяки яким працює команда. Деякі з працівників отримують зарплату, хтось є волонтером.
"Це наша модель - професійна громадська організація, яку пітдримують бізнеси, і яка працює над розвитком Івано-Франківська", - каже Юлія.
У Urban Space – багато друзів і партнерів як в Івано-Франківську, так і за його межами. На етапі підготовки до відкриття окремі люди та компанії надававали свою продукцію за собівартістю чи в подарунок, тому активістам вдалося суттєво зекономили бюджет.
"Заклад працює як звичайний ресторан - у ньому є дохід та витрати, тобто всі люди отримують заробітну плату. На етапі набору персоналу нас навіть перепитували, чи ми платимо зарплату, чи треба волонтерити", - каже Юлія.
 |
Меценати
Серед учасників проекту є студенти, управлінці, підприємці, журналісти, музиканти, фотографи, менеджери, IT-спеціалісти, ресторатори. Переважно це мешканці Івано-Франківська. Але є й такі, які живуть в інши містах України (Львів, Київ, Одеса, Кривий Ріг), або за кордоном (Чикаго, Хьюстон).
"Коли ці люди долучились, ми питали про їхню мотивацію. Виявилося, це люди, які прагнуть змін, однозначно активні та небайдужі. Це не просто романтики, які мають мрію. Учасники вклали зароблені чи відкладені кошти, щоб Urban став реальністю. Ці люди знають ціну грошам та цінують їх. Вони зробили місту гарний подарунок", - каже Юлія.
 |
Один з таких меценатів - Микола Гавриляк, громадський діяч, співзасновник відкритого простору в Івано-Франківську, засновник одного з порталів міста – "Типовий Франківськ".
"У Франківську розпочався процес формування критичної маси активних людей, які усвідомлюють всю відповідальність, яка лежить на кожному з нас за міський простір, його якість та комфорт, тому для мене є великою честю бути в числі цієї сотні. Для мене важливо, щоб проект мав своє логічне продовження у реалізації громадських ініціатив і цим самим надихав інших людей до дій", - каже він.
 |
Громадська діячка Ольга Дятел приїхала до Івано-Франківська з Криму і вирішила долучитися до Urban Space.
"Я дуже люблю кафе. Це особливий простір, де можна подумати та помріяти. В 2014 році хотіла перевести цю любов в щось конкретне, тож коли побачила інформацію про Urban Space, одразу зрозуміла, що це для мене. Це гарна можливість познайомитися з великою кількістю прогресивних людей у новому для мене місті", - каже вона.
 |
Інженер Віктор Кривенко народився і виріс в Івано-Франківську, але останні 9 років проживає в Польщі, займаючись продажами в американській корпорації.
"Вирішив приєднатись до проекту, бо для того, щоб щось змінити, треба починати з себе. За нас ніхто нічого не зробить, людям потрібно показувати, що неможливих речей не буває", - каже він.
Уляна Федик є керуючим партнером Гриль-ресторану "Вулик" та Ресторації "Кухня" у Івано-Франківську. Також працює ще над декількома ресторанними проектами.
"Оскільки я працюю в сфері гостинності, в моїй голові завжди поставало питання, як зробити наше місто привабливішим для туристів і приємнішим для самих мешканців. Івано-Франківськ має величезний потенціал розвитку. Мені пощастило познайомитися з ініціативними людьми яких, як і мене, хвилювали питання облаштування та покращення міста", - каже вона.
 |
Проекти
Перша зустріч меценатів Urban Space відбулася 20 січня. Всього інвестори збиратимуться 4 рази гна рік у заздалегідь передбачені дати і час.
Наразі у колективу вже зріють ідеї перших проектів. Всі вони стосуються розвитку міського простору: проектування зон відпочинку, зелених зон, проекти велонапряму.
"Серед першочергових цілей, які ставимо перед собою, є проект "найкращої вулиці Європи" - Грюнвальдської, яка сполучає вокзал та центр міста. В планах - відреставрувати фасади будинків, ландшафтний дизайн скверу, використання технологічних новинок для збору сміття та освітлення вулиці. Ці всі зміни будуть здійснені із розумінням того, що пріоритетом є пішохід, після якого йде велотранспорт, громадський транспорт і аж тоді звичайні авто", - каже Микола Гавриляк.
 |
Віктор Кривенко мріє зайнятися покращенням стану міських доріг і облаштуванням громадських просторів - вулиць, скверів, парків, "щоб було, куди прийти усім - і дітям, і студентам, і людям з малими дітьми, і старшим".
Уляна Федик переймається облаштуванням стоянок в центральній частині міста та створенням інфраструктури для користування велотранспортом.
"Колапс в місті з автотранспортом безпосередньо пов'язаний з паркуванням. Дуже б допомогло будівництво підземних та багатоповерхових парковок. А також Франківськ просто створений для велосипедів. Він невеликий і розташований на рівнині. Правильно організована та популяризована мережа велодоріжок дозволила би значно зменшити кількість заторів та підвищити рівень екології в місті", - каже вона.
 |
Активістка також думає над створенням у місті арт-об’єктів, які приваблюють туристів і створюють приємну атмосферу мешканцям міста.
"Візитною карткою будь-якого міста є його вигляд. Сучасний Франківськ вже давно не нагадує той теплий європейський Станівславів. Одним з проектів “Теплого Міста” вже робляться кроки до покращення вигляду вулиць, зокрема, проводяться роботи з вивісками та старими фасадами. З весни цього року плануємо з молодими ініціативними архітекторами розробити паспорт фасаду будинку по вулиці Січових Стрільцив 41 та втілити його в життя. Поки що, звісно, все робиться власними коштами. Влада абсолютно не займається і не цікавиться такими проектами, добре, щоб ще не ставила "палиці в колеса", - каже вона.
