Півроку тому команда ентузіастів з Івано-Франківська вирішила зробити своє місто прогресивним і комфортним.
Їм не подобалося те, що більшість відвідувачів сприймає Франківськ як маленьке провінційне місто, в якому зупиняються хіба що по дорозі на лижні куророти в Карпатах.
Активісти вважають, що Франківськ може приваблювати значно більше туриситів своєю історією і унікальним середовищем.
Для просування змін місцеві бізнесмени й активні городяни об’єдналися навколо "Теплого міста" – концепції, яка передбачає перетворення Франківська на одне з найпрогресивніших міст України.
 |
Уже зараз у Франківську відкривається все більше концептуальних ресторанчиків, почали активно розвивати велокультуру і дбати про чистоту.
За участі "Телого міста" було розроблено візуальний стиль Івано-Франківська, який потрапив до шорт-листа Cannes Lions International Festival of Creativity. Активісти також розробили правила впорядкування вивісок на будівлях, які відповідали би візуальному стилю і не псували фасади.
У жовтні активісти планують відкрити перше урбан-кафе, інвесторами якого будуть 100 жителів міста, а прибуток від роботи якого спрямують на облаштування Франківська.
Крім того, волонтери презентували проект реконструкції однієї з центральних вулиць міста – Грюнвальдської. Вона має перетворитися на комфортний простір із лавками, велодоріжками і зеленою зоною.
Початок
Автором концепції "Тепле місто" є власник кількох концептуальних ресторанів Юрій Филюк. У 2008-му він приїхав до Франківська з Києва на відпочинок і залишився у ньому назавжди.
"Ми з друзями мали бізнес у Києві, у фінансовому секторі. У 2008-му, під час кризи, заморозили його і поїхали на літо у Франківськ - просто провітрити мізки і подумати, чим займатися далі. Несподівано для себе залишилися тут ось уже на 5 років. Так само випадково потрапили в ресторанний бізнес", - розповідає він.
Зараз у Филюка і його партнерів – п’ять ресторанів у Франківську, а загалом їх має бути 23.
 |
"Франківськ дуже комфортне місто для життя. Єдине, чого нам тут не вистачало до повного щастя після Києва, - певного руху, прогресивності й амбітності порівняно з великим містом. Тому і почали приходити в голову всілякі божевільні ідеї. Наприклад, а давайте своримо тут прогресивне драйвове середовище, а не будемо його шукати десь назовні, і так далі", - каже Филюк.
Пізніше до бізнесменів приєдналися дизайнери, журналісти, місцеві підприємці. Розробляти візуальний стиль Франківська замовили агенції Aimbulance.
Паралельно в місті існувала ще одна група активістів – архітекторів і спеціалістів діджитал-агентств. Вони теж розробляли логотип міста, шаблони для вуличної навігації і намагалися зробити благоустрій для однієї з вулиць або майданів.
Дізнавшись про групу людей на чолі з Филюком, які ініціювали створення візуального стилю Івано-Франківська, вони об’єднали свої зусилля. Так з’явилося "Тепле місто" – середовище активних людей, які генерують ідеї щодо розвитку Івано-Франківська і намагаються втілити їх у життя.
Концепція "Теплого міста"
"Наша амбітна мрія - Франківськ у топ-10 найпрогресивніших міст світу", - каже Юрій Филюк.
У цьому активісти бачать кінцеву мету своєї діяльності. Вони розуміють, що для цього потрібно створити якісно організоване міське середовище, зручне і комфортне для його мешканців, а також влаштовувати цікаві події у сфері культури і освіти.
"Також варто вкладатись у розвиток підприємництва у всіх його проявах, оскільки саме ці люди зазвичай матеріалізують прогрес", - каже Филюк.
 |
| Фото: Aimbulance |
Активісти бачать Франківськ як місто з "теплим ставленням, теплими кав’ярнями, теплими людьми і відносинами", що "створює разючу відмінність від "корпоративної культури" великих міст".
"Теплий також означає натуральний та природний, без штучності. Відсутність штучності проявляється в усьому: матеріалах, їжі, природі, стосунках. Теплий означає мати "свій шлях".
Це не намагання наздоганяти сучасні тренди, а пошук своєї сутності і демонстрація її з кращого, сильного боку", - йдеться в концепції.
"Тепле місто" складається з управлінської команди з п’яти людей, яка займається проектом на постійній основі. Решта - волонтери, які долучаються до тих чи інших проектів. На сторінці проекту вже 720 людей, які готові долучатися до розвитку міського середовища, і їхня кількість зростає з кожним днем.
 |
| Нові вивіски в Івано-Франківську. Фото: Aimbulance |
Перед запуском платформи ідеологи "Теплого міста" протягом двох років вивчали, як будуються громадські ініціативи та середовища. Разом із молодими архітекторами і дизайнерами міста вони відвідували Відень. У подальших планах – поїздки до Фрайбурга, Барселони, Жешува.
Розробляючи свої проекти, активісти не сильно сподіваються на допомогу влади.
"Усі наші проекти ми свідомо будуємо таким чином, щоб не залежати або мінімально залежати від влади. Принцип стосунків із ними такий: якщо є конкретні люди, готові з нами говорити адекватно, прямо і без прихованих мотивів допомогати, ми говоримо з ними в дуже відкритій формі. Насправді в нас немало прихильників (серед чиновників)", - каже Филюк.
Візуальний стиль Івано-Франківська
Першим проектом "Теплого міста" стала розробка візуального стилю Франківська. Цим займався спеціаліст агенції Aimbulance Роман Гавриш разом із сербським дизайнером Йованом Роцановим.
 |
| Фото: Aimbulance |
За основу взяли символ, "навіяний формою найпомітнішого знака міста — Ратуші, а також мальовничою вишивкою традиційного українського одягу". Емблему Івано-Франківська утворили архітектурний фундамент Ратуші в поєднанні з геометричним елементом одного стібка вишивки.
"Мене в цій ініціативі цікавив не стільки результат, скільки створення прецеденту ефективної взаємодії людей знизу вгору. Цей проект став основою для створення середовища "Тепле місто" і подальших його проектів", - каже Юрій Филюк.
Нова айдентика Франківська була сприйнята не лише мешканцями, але й світом. На конкурсі Cannes lions 2014 вона потрапила до шорт-листакатегорії Design Lions.
Сьогодні новий візуальний стиль друкують на сувенірній продукції. У "Теплому місті" планують переробити вивіски та рекламні борди на вулицях на новий лад, а також зробити консультаційний дизайнерський центр, куди зможуть звернутися підприємці по рекламу і зробити її згідно з правилами та стилем міста.
Упорядкування вивісок
У рамках нового візуального стилю Франківська активісти почали розробляти "правильні вивіски", які відповідають правилам розміщення та не псують фасади будинків.
"Люди часто роблять погано не тому, що вони погані, а тому що не знають, як "добре". Різні органи влади зазвичай чітко пояснюють, як і чому не можна, але складно комунікують, як правильно. Ми вирішили створювати "хороше", запропонувавши простий зрозумілий звичайному підприємцеві гайдлайн із кольоровими прикладами. Охочі почали до нас приходити самі - нікого ні в чому не доводиться переконувати", - каже Юрій Филюк.
 |
| Фото: Platfor.ma |
Гайдлайни для вивісок розробили у Aimbulance, а макети – команда з шести дизайнерів та архітекторів на чолі з Миколою Шкварком.
 |
"З вивісками в місті хаос, попри нормативні документи, які регулюють це питання. Після презентації гайдлайнів Aimbulance... з’явилися підприємці, які хотіли змінити свої вивіски. Всього було 11 запитів", - розповідає Шкварок.
Із перших днів роботи дизайнери почали зуштовхуватися з проблемами. Наприклад, окрім вивісок, часто потрібно реставрувати фасади. Або на фасаді є багато труб і комунікацій.
Попри це, зараз п’ять вивісок уже на стадії фінального затвердження, решта заморожені з різних причин. Деякі стали неактуальні через довгу чергу, в деяких замовників виникли якісь обставини, через які роботу зупинили.
Активістам також вдалося порозумітися з комунальним підприємством "Рекламно-інформаційний центр", яке дає дозволи на розміщення вивісок.
"У РІЦу є досвід демонтажу нелегальних вивісок і реклами в центрі міста. Це завжди супроводжувалося скандалами і протестами підприємців. Із цього можна зробити висновок, що силою навряд вийде щось змінити. І ми думаємо, що варто зосередитися в основному на нових бізнесах, яким потрібно робити вивіски з нуля і просувати зміни еволюційним шляхом", - каже Шкварок.
 |
| Фото: Aimbulance |
Усі учасники команди працюють над вивісками у вільний час, у кожного з них є основне місце роботи. Щоб пришвидшити виконання проектів, хлопці планують реформуватися у команду з двох людей - менеджера і дизайнера, для яких це буде основною роботою.
Наступним проектом, яким займається "Тепле місто", є громадський ресторан у форматі Urban Space. Це місце має об’єднати громаду навколо спільної ідеї – змін у міському середовищі.
Засновниками ресторану мають стати 100 соціально активних людей, які в рівних частках фінансують відкриття Urban Space 100, а його прибутки спрямовують на реалізацію громадських проектів міста. Рішення про те, які ідеї підтримати, приймають акціонери.
 |
| Фото: Urban Space 100 |
Відкриття закладу заплановано на 1 жовтня 2014 року. Долучитися до проекту зголосилося вже близько 30 людей. Зараз активісти шукають приміщення.
"Ідея Urban Space 100 виникла випадково за розмовою з друзями - почали фантазувати, ну, і дофантазувалися. Це має бути фізична платформа для "Теплого міста". Іншими словами, якщо ти прогресивний, молодий душею і прагнеш щось створювати, розвивати, ноги самі після роботи чи Універу тебе ведуть туди, бо там збираються такі ж божевільні, як ти", - каже Филюк.
У ресторані можна буде не лише поїсти, а й поспілкуватись, обговорити ідеї, знайти однодумців, почитати книгу, придбати щось у крамниці, чи організувати власну презентацію.
"Це своєрідне місце зустрічі урбаністів — тих, хто вважає, що місто має бути комфортним для життя: зеленим, екологічним, відповідним до інтересів громади", - каже Филюк.
Реконструкція вулиці Грюнвальдської
Ідея проекту "Грюнвальдська" зародилася приблизно рік тому, ще до створення "Теплого міста", у спільноті архітекторів і дизайнерів на чолі з Андрієм Назаренком.
 |
"У США та Європі активно впроваджують у життя ідеї Нової урбаністики, переважно руками чиновників. У пострадянських країнах ініціативу беруть у руки громадські рухи. І це стало певним трендом. В якийсь момент ми зрозуміли, що "якщо не ми, то хто?". Вирішили розробити логотип Франківська, шаблони для вуличної навігації і благоустрій для однієї з вулиць або майданів", - розповідає Андрій Назаренко.
Буквально за тиждень активісти дізналися про створення "Теплого міста", яке займається схожими проектами, і вирішили приєднатися до нього.
 |
| Проект реконструкції Грюнвальдської. Фото з презентації |
Займатися облаштуванням міста почали з Грюнвальдської – вулиці, яка з’єднує вокзал із центральною частиною міста. Вона доволі коротка і широка для того, щоб можна було опрацювати її профіль. Окрім того, вулиця має багату історію, поєднала в собі будівлі багатьох стилів і епох.
"Але головним чинником для нас стало те, що мешканці вулиці самі займаються благоустроєм — встановлюють стовпчики й автомобільні шини, щоб обмежити паркування на тротуарах, потім висаджують у шини кущі. Це все виглядає просто жахливо, але цінність таких "артефактів" дуже висока", - каже Андрій.
 |
| Проект реконструкції Грюнвальдської. Фото з презентації |
Активісти хочуть зробити з Грюнвальдської зразок ідеального міського простору, врахувавши найкращі світові досвіди.
"Ми хочемо переглянути транспортні шляхи вулиці зі зміною пріоритетів на: 1 - пішохід, 2 - велосипедист, 3 - громадський транспорт, 4 - інший транспорт. Також хочемо зберегти зелені лінії дерев. На Грюнвальдській є два сквери, які практично не працюють у плані зручних рекреаційних зон для людей, там зараз навіть лавок немає. Наше завдання - зробити з них комфортні зелені зони для відпочинку. Також на вулиці представлені будинки практично всіх етапів розвитку міста - і австро-угорського, і радянського, і сучасного періодів. Хочемо працювати над реставрацією їхніх фасадів і комунікацій. Є сміливі бажання спробувати перевести всю вулицю на альтернативне енергозабезпечення", - розповідає Юрій Филюк.
 |
| Грюнвальдська зараз. Фото з презентації |
Активісти розуміють, наскільки масштабний і дорогий їхній проект, тому вже зараз відсунули дедлайн на п’ять років уперед. До грудня архітектори мають розробити проект, для якого вже проводять масштабне дослідження.
"Мабуть, просто прийшов час, і люди, які лишаються жити в рідному місті та країні, почали брати на себе відповідальність. Мені здається, що ми втомилися від напівхороших проектів, і в цьому наша національна трагедія. Для чого вимагати "хоч якусь лавочку", якщо можна поставити собі за мету "найкращий парк"? На такий результат працювати набагато приємніше і легше, тому що він привертає більше уваги тих, хто готовий долучитися і допомогти. Це довго і затратно, але в мене жодного разу не виникло відчуття, що я марную час. До того ж, я є прихильником принципу десятини Віктора Папанека — віддавати десяту частину свого часу на покращення світу", - каже Андрій Назаренко.
Читайте також про інші міські ініціативи на INSIDER:
Пять идей обустройства Киева от молодых архитекторов
Новая жизнь: как студенты превратили заброшенную Башню в арт-кластер
Ровный район: Как активисты меняют Нивки
G13: как на территории стеклотарного завода появился креативный кластер
