Студентське життя — це не тільки університет та вечірки. Молоді люди прагнуть хоч якось покращити цей світ. Тому вони вигадують усілякі програми та прилади, які можна використовувати на практиці.
В основному це соціальні проекти, спрямовані допомогу хворим та людям з інвалідністю або вирішення проблем міста. Студенти самотужки конструюють майже усе та працюють на чистому ентузіазмі. Проте однієї лише ідеї замало.
Щоб винахід використовували інші люди, потрібно інвестування. І міжнародні конкурси майже не єдиний шанс його здобути.
Деяким з молодих винахідників вдалося не тільки знайти фінансування, а й створити цілу компанію. Інші поки що тільки шукають підтримки.
INSIDER вирішив розповісти про останні винаходи, які студенти придумали для себе та інших.
Шолом безпеки
Інколи придумати ідею майбутнього проекту допомагає хобі. Затятий велосипедист Маркіян Зубрицький винайшов спеціальний аксесуар для шолома, який робить поїздку на велосипеді безпечнішою.
Раніше Маркіяну часто доводилося зіштовхуватися з агресією з боку водіїв. Адже із тренувань він їде пізно і без освітлювальних приладів, тому на дорозі його не завжди можна помітити.
Хлопець навчається на другому курсі факультету прикладних наук в Українському католицькому університеті. Як підсумковий проект він вирішив створити аксесуар для шолома, який би показував дії велосипедиста — повороти та зупинки.
 |
| Маркіян Зубрицький. Фото з сайту УКУ |
У результаті вийшов прилад, що має невеликі екрани. На них з’являються червоні стрілки, коли велосипедист хоче повернути або гальмує. Щоб загорілася поворотна позначка, потрібно прихилити голову до відповідного плеча. А за допомоги вібросигналу велосипедист дізнається, що стрілка повороту увімкнулася.
Також пристрій можна синхронізувати зі смартфоном через Bluetooth. Таким чином у телефоні можна побачити поворот, стоп-сигнал, а також швидкість руху та температуру.
Крім того, програмі смартфону можна задати певний маршрут. Вона синхронізує його з датчиками на шоломі і повороти надалі вмикатимуться автоматично.
Рукавичка, що дарує мову
А от винахід студентки з коледжу імені І. Пулюя допоможе спілкуватися людям, які тимчасово не можуть говорити. Технологічна рукавичка Тамари Вощило через смартфон озвучує запрограмовані жести.
Спочатку пристрій визначав окремо десять букв, з яких можна було складати слова. Ця рукавиця для глухонімих була курсовою Тамари.
На дипломний проект дівчина вирішила вдосконалити розробку. Тепер у прилад можна самостійно запрограмувати жести та цілі фрази. Всього електронна рукавичка може запам’ятати дев’ять рухів.
 |
На відміну від першої перчатки по лікоть, ця легка і значно менша. Нова рукавичка має допомогти тим, хто на деякий час втратив можливість говорити. Адже для неї не потрібно знати мову жестів, для кожної фрази його можна придумати самому.
Рукавичка обладнана датчиками, які реагують на рухи пальців людини. З тильної сторони приєднаний мікропроцесорний блок.
Після сканування рухів дані через Bluetooth відправляються на телефон. Там інформацію обробляє встановлена програма, де кожній фразі відповідає певний код. Відповідно до порядкового номеру смартфон миттєво озвучує потрібну фразу. Працює пристрій через смартфон або переносну зарядку.
Поки що винахід Тамари — це тільки прототип. Для довготривалого користування пристроєм потрібні якісніші та дорожчі деталі. Хоча у порівнянні з іншими подібними проектами у світі, ціна технологічної рукавички у десятки разів менша.
Комп’ютерний зір замість очей
Київські студенти також працюють над соціальними проектами. Наприклад, завдяки додатку ISEE незрячим людям буде легше орієнтуватися у просторі.
Розробили проект четверо друзів із факультету кібернетики й комп’ютерних наук КНУ імені Шевченка: Антон та Катерина Юркових, Іван Чернуха та Дар’я Лихенко. На створення ISEE студентів надихнув їхній друг Дмитро, який не бачить із дитинства.
У програмі додатку ISEE використана технологія комп’ютерного зору. За допомоги камери на смартфоні вона визначає які об’єкти розташовані перед людиною та відстань до них. Потім до людини поступатимуть звукові підказки та вібросигнали, щоб спрямувати її до потрібного предмету.
Додаток ISEE також має систему розпізнавання облич: у програму можна додавати фото знайомих, які будуть впізнані після повторної знімки на камеру. А розумний голосовий асистент допоможе користуватися розробкою.
 |
З цим додатком на смартфоні незрячим людям буде простіше робити покупки. Адже для того, щоб обрати пральний порошок або відрізнити "спрайт" від "фанти" потрібно лише сфотографувати продукт. І не обов’язково із лицьового боку. Голосовий асистент озвучить назву продукту та фірму.
Основні програмні функції доступні офлайн. Проте для розпізнавання більш складних об’єктів потрібен інтернет.
Щоб користуватися додатком ISEE, потрібно тримати телефон у руках і піднімати його на рівень очей. Тому для зручності розробники планують зробити окремий пристрій, який буде підключатися до телефону.
У девайсі голосові команди будуть надходити через навушники із кістковою провідністю звуку. Вони не затуляють вуха і дозволяють чути навколишні шуми. Камера ж буде розташована за вухом.
Проте перед цим, студенти хочуть протестувати та запустити свій додаток ISEE в онлайн-маркет.
Контроль сміття
Пам’ятаєте, як сміття у Львові стало серйозною проблемою? Гори відходів накопичувалися на майданчиках, а міська рада і досі боргує за його вивіз.
Тому студенти зі "Львівської політехніки" без зволікань створили додаток CleanCity, що допоможе очистити місто від сміття.
Встановивши CleanCity на свій телефон, містяни можуть відправляти відгуки про заповненість сміттєвих баків. Для цього потрібно обрати локацію свого майданчика та рівень засміченості з переліку.
 |
Також можна додатково можна прикріпити фото смітника та написати коментар. З відправлених даних формується статистика у вигляді діаграми, яка потім відправляється до міської ради.
За задумом, така система має покращити ситуацію зі львівським сміттям. Адже додаток допомагає виявити де ставити більше баків та частіше вивозити відходи. До того ж сприяє комунікації містян із місцевою владою.
Восени проект CleanCity виграв всеукраїнський конкурс ідей щодо ІТ-рішень соціально важливих проблем міста.
 |
Додаток створили чотири студенти: Роман Віт, Віталій Винниченко, Любомир Древич та Микола Мацях. Зараз він доступний на платформах Android та iOS.
Жуй і будеш здоровий
“Жуйка” може бути не тільки смачною, але й лікувальною. Проект бактерицидної жувальної гумки представила Марта Цап, студентка з Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Головний складник гумки — карамелізований мед. Завдяки йому і досягається основний бактерицидний ефект.
Студенти виявили, що при карамелізації меду його біологічна активність підвищується. Відповідно посилюються і антисептичні властивості речовини. Тому карамелізований мед вирішили використати із лікувальною метою.
 |
Також до медової жуйки входить віск, прополіс та інші продукти бджільництва. Тому цукерка повністю натуральна та їстівна.
Винахід пропонує профілактику та лікування тим, хто страждає від пародонтозу. Часто пародонтоз має хронічну форму, а процес оздоровлення може бути тривалим та складним. Захворювання може призвести до запалення ясен і втрати зубів.
Ефективність медової жуйки перевірили продовж місяця на дев’яти добровольцях. Після експерименту спеціалісти стоматології відзначили, що у шести людей з випробуваних стан уражених тканин покращився.
Виробництво продукту потребує автоматизації, проте поки що жуйки роблять вручну у вигляді цукерок.
"Залізна" людина
Ще один талановитий юнак вже відомий не тільки в Україні. За свій винахід він отримав престижні нагороди у міжнародних конкурсах з робототехніки, а потім заснував власну компанію.
Антон Головаченко — молодий розробник, який створив унікальний екзоскелет. Механізм допомагає людям із проблемами опорно-рухового апарату відновити здатність повноцінно рухатися.
Свій винахід студент назвав UniExo. Він являє собою спеціальну конструкцію, яку можна використовувати як на нозі, так і на руці. Екзоскелет піднімає і опускає кінцівки так, як запрограмує його сам користувач або лікар.
Керувати UniExo можна у три способи: за допомоги пульту, нейрошлему або нейробраслету, а також додатку й роботизованого алгоритму. Мобільний додаток до того ж дозволяє лікарю віддалено працювати із пацієнтом, аналізувати й записувати процес реабілітації.
Основні частини пристрою виготовлені із медичного пластику, а також можуть бути надруковані на 3D-принтері. Внаслідок цього максимальна вага екзоскелету лише 3-5 кілограм, що не створює дискомфорту людині.
Конструювати проект студент почав ще у 2015 році, навчаючись на четвертому курсі Національного авіаційного університету.
Спочатку Антон створив механізм для своєї бабусі, якій відмовила права рука. Вона першою випробувала винахід, завдяки якому частково відновила рухливість.
Потім студент розвинув свою ідею у стартап, який у минулому році отримав більше ніж 15 замовлень. Придбати екзоскелет бажають не тільки в Україні, але й у Гонконгу та країнах Євросоюзу.
Мобільність і матеріали конструкції у рази зменшили вартість екзоскелету, у порівнянні з іноземними аналогами. Тому розробка Антона має конкурентні переваги на ринку. Задля створення і вдосконалення свого виробу розробник консультується як із вітчизняними, так із закордонними лікарями.
Нещодавно екзоскелет UniExo здобув перемогу на міжнародному конкурсі з робототехніки та інновацій Robot Launch 2017. Це дозволить залучити інвестиції до 500 тисяч доларів та укласти контракти із США.
 |
До цього Антон перший серед українців отримав відзнаку на European Youth Award — конкурсі для молодих стартаперів у сфері digital. Розробник також брав участь у всесвітньому конгресі JCI-2015 в Японії.
