Трудоголізм та прокрастинація – дві крайності робочого процесу

Чому трудоголізм шкідливий? Звідки виникає прокрастинація? На яких принципах українські компанії будують свою роботу? Експертна думка
26 октября 201517:15

Успішні люди люблять повторювати афоризм винахідника Томаса Едісона: "Талант – це 98% важкої роботи і лише 2% - обдарованість".  А біографи видатних людей акцентують на тому, що, наприклад, Мікеланджело, коли розписував Сикстинську капелу, тижнями не сходив із риштування. Конструктор автомобілів Генрі Форд так само цілодобово працював у майстерні над кресленнями. Ці люди справді не шкодували свого часу і здоров’я на роботу, бо чітко бачили мету.

Це далеко не одне й те саме, з чим стикаються сучасні компанії. В кожній з них є люди, які сидять на робочому місці до закриття офісу, коли в цьому немає потреби. У вихідні вони нудяться без роботи. Залежність від неї психологи визначили як трудоголізм. Ця особливість шкодить не тільки її носію, але й цілій компанії. Є й інша крайність – коли люди не встигають виконати поставлені перед ними завдання. Цю особливість останніми роками називають прокрастинація.

                                                    Фото - (c)joinfo.ua

"Трудоголізмом дуже часто компенсують реалізацію особистих цінностей, - каже Любава Васильченко, психолог і HR-менеджер. – Мені доводилося працювати в компаніях, де трудоголізм вітали. Здавалося, що на роботу свідомо наймали людей, які не мали особистого життя. Щоб вони повністю віддавалися роботі".

За словами психолога, трудоголізм виникає в тих компаніях, де керівництво не мислить стратегічно. Деякі компанії навіть зацікавлені в тому, щоб за короткий час витиснути все, що можна, і згодом набрати нових. Це терпимо, коли така робота гідно оплачується, але українські реалії частіше показують інше: роботи купа, зарплата середня, а то і низька, перспективи зростання доволі примарні. Працівник потрапляє ніби в пастку – йому потрібна робота, а керівництво обіцянками створює ілюзію можливості просування у кар’єрі. Колектив живе очікуваннями, доки психологічно не виснажується. Українські компанії часто тримаються на страху працівників перед втратою роботи, нехай навіть низькооплачуваної. В наших реаліях – це основна причина трудоголізму, стверджує експерт.

"А де я знайду іншу роботу?" - таке чути завжди від працівників, які водночас нарікають на завантаженість в офісі. Для країн з нестабільною економікою і хитким ринком праці – це звичайне явище.

Що робити, якщо завал, пресинг і все горить?

Коли працівник бачить, що перед ним купа складних завдань, слід виокремити найважливіші та починати з них. Для цього слід вимагати від керівництва чітких вказівок чи консультацій, на що саме треба докласти зусиль в першу чергу. Часто буває, що керівник сам не знає з чого почати, але все одно валить на підлеглого купу роботи. Тоді слід виконати щось одне, усвідомити, що це завдання виконано добре, і з відчуттям мінімальної успішності рухатися далі. Тоді страх перед великими обсягами роботи поступово відійде.

Більше встигають ті працівники, які не бояться казати "ні" керівництву. Проте відмова шефові має бути конструктивною. Наприклад, треба пояснити: якщо братися за додаткове завдання, то на інше не вистачить часу, або вони просто будуть невиконані. Важливо не боятися просити в керівника допомоги – порадою чи консультацією. Це зазвичай спрацьовує, бо підвищує самооцінку керівника.

"Зрозуміти, що не займаєшся не своєю справою – найскладніше. На це іноді йдуть роки, а в Україні реалізувати свій основний природний потенціал буває просто неможливо. Однак дуже важливо побороти страх перед зміною роботи, навіть якщо це видається сумнівним на перший погляд. Завжди успіху досягають ті, хто змінює джерела свого постійного прибутку на такі, в яких є, здавалося б, ірраціональний інтерес. Наприклад, комусь із дитинства подобається рахувати і нова робота передбачає саме це. Комусь – у задоволення спілкуватися з різними людьми, а хтось отримує дозу адреналіну від успішно проданого товару, нехай навіть недорого. Навіть якщо робота оплачується помітно нижче, ніж попередня, але в ній є момент, який дає задоволення, за неї обов’язково треба братися. Тоді зростання й успіх гарантовані", - вважає пані Любава.

          Любава Васильченко - фото з ФБ

Герої популярних серіалів останніх років – це команда, яка виконує важливе завдання, і такі дрібниці, як сімейна вечеря, виглядають смішними. В офісі вони і днюють, і ночують. Саме таких працівників здебільшого наймають зараз серйозні українські роботодавці. Але це стратегія компаній, які її не мають, стверджує наш наступний співрозмовник. У країнах, де дбають про довговічність своїх джерел податкових надходжень, думають інакше. Там працівники, які сидять в офісі довше необхідного, – не дуже хороший сигнал.

"В одній великій американській компанії провели аудит семи тисяч менеджерів. Виявилося, що, витрачаючи час на безглузді наради, традиційні в компанії, вони завдавали їй шкоди на 54 мільйони доларів щороку, -  каже Олег Шама, оглядач книг із менеджменту в журналі "Новое время". – Тобто часто керівництво компаній спонукає своїх співробітників до трудоголізму. Бо в цьому випадку час, який витрачали менеджери на статусні наради, їм доводилося компенсувати за рахунок особистого життя, щоб виконати прямі завдання. Дослідження бізнес-психолога Тоні Кребба показують, що 50% корисного для роботи часу зазвичай витрачається на безглузді наради". Під безглуздими нарадами маються на увазі такі, в яких обов'язково беруть участь менеджери, які мають опосередковане відношення до обговорюваних питань або взагалі їхня присутність суто ритуальна.

                       Олег Шама - фото з ФБ

Першими трудоголізм виокремили й почали з ним боротися американці. "Тільки за останній рік на amazon.com викладено пару десятків книг на цю тему, - розповідає Олег Шама. - Але всі автори погоджуються в одному, що ККД  людей, які сидять в офісі довше, ніж треба, - середній". За спинами трудоголіків пліткують про таке:

1. У них – негаразди в особистому житті або навіть повна його відсутність, що змушує компенсувати своєю занятістю на роботі. Вдома вони пояснюють свою відсутність за сімейним столом професійними обов’язками. А самотні й поготів сидять на роботі для того, щоб не повертатися в порожнє помешкання.

2. Вони не можуть відмовити керівнику, коли той просить виконати додаткове завдання. Зазвичай такий працівник сприймає це, як прояв свого непрофесіоналізму, або конфронтацію з шефом і як неповагу до нього.

3. У них параноя – їм здається, що їхніх здібностей і досвіду замало. Ймовірний неуспішний результат їхньої роботи вони компенсують тим, що демонструють свою "працьовитість" і перепрацьовують.

Але трудоголізм – лише один бік медалі. У питанні ставлення до роботи є інша крайність – прокрастинація, відкладання справ, які мають бути виконані за певний період часу.

"Один із видів прокрастинації - коли людина діє в рамках хибного самоуявлення про періоди своєї ефективності. Наприклад, хтось може вважати, що він сова й інтелектуальною роботою може займатися тільки вночі. Прокрастинатор починає займатися купою інших різних справ, але коли настає час цієї ефективної праці, то можуть підвернутися якісь інші важливіші справи, і тоді людина пропускає свій період активності", - говорить психолог, керуючий партнер компанії Executive Search "Анкор СВ" Алла Коняєва.

                                                       Алла Коняєва - фото з ФБ

Є люди, які вважають себе більш ефективними ближче до дедлайну. В деяких випадках це може бути правильним, але не всі роботи можна виконати якісно та швидко за короткий термін. 

Може бути інший випадок: якщо в дитинстві у прокрастинатора був хтось із близьких, хто допомагав виконувати певну роботу, коли залишалося критично мало часу: писати твори, робити домашню роботу. І в людини закріплюється такий стереотип, що якщо справу відкласти, то потім можна отримати виконавця, який за тебе все зробить.

                                                    Фото - sunny7.ua

Експерти дають такі поради прокрастинаторам:

  1. Дати публічну обіцянку важливим людям. Можна навіть написати в соцмережі, що "я беруся за певну справу і маю такий-то дедлайн" і закріпити це публічно.
  2. "Годинник". Примусово утримувати себе в певному завданні 20-40 хв. Це називається "період впрацьовування". У кожного він індивідуальний. Потрібно протриматися до того часу, коли завдання саме тебе не захопить.
  3. "На слабо". Уявити свій неуспіх, коли хтось скаже, що ти - "слабак". Наближення негативного результату може вимкнути прокрастинацію і змусити поринути в завдання.
  4.  "Пряник". Можна пообіцяти собі умовну винагороду за завдання, яке треба робити впродовж певного часу.
  5. Розуміння, що "муза" частіше приходить після того, як завдання вже захопило. Вона не приходить до тих, хто нічого не робить.
  6. Є ще напівмістичний спосіб, коли не знаєш, як підступитися до певної справи: береш із полиці будь-яку книгу й починаєш читати.

Також експерти радять книжки, які варто прочитати, щоб не вдаватися до крайностей, мати здорове ставлення до роботи та результат:

Елізабет Ломбардо. "Краще за досконалість".

Грег Маккеон. "Шлях до простоти".

Майкл Харріс. "З усіма і ні з ким".

Річард О'Коннор. "Психологія шкідливих звичок".

Andrew Smart. "Autopilot: The Art of Doing Nothing".

Тоні Креб. "Шалено зайнятий".

Тоні Шварц, Жан Гомес, Кетрін Маккарті. "Те, як ми працюємо, - не працює".

Грег МакКеон. "Есенціалізм. Шлях до простоти".

Сохер Рокед. "Людина втомлена".

 

Фото на головній сторінці - (c)liveinternet.ru

Разделы :
Если вы заметили ошибку на этой странице, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ

  • ого( еще скажите, что Вы туда заходили(((

  • Ссылки на рекомендуемые книги: "Лучше совершенства" http://www.bookzone.com.ua/Netshop/catalogue/catalogue_47710.html "Эссенциализм. Путь к простоте "http://www.bookzone.com.ua/Netshop/catalogue/catalogue_45760.html Со всеми и ни с кем http://www.bookzone.com.ua/Netshop/catalogue/catalogue_48071.html Психология вредных привычек http://www.bookzone.com.ua/Netshop/catalogue/catalogue_48061.html Безумно занят http://www.bookzone.com.ua/Netshop/catalogue/catalogue_48560.html То, как мы работаем - не работает http://www.bookzone.com.ua/Netshop/catalogue/catalogue_32716.html Человек уставший http://www.bookzone.com.ua/Netshop/catalogue/catalogue_47066.html

13.11.2018, 19:50
Добавить

ГЛАВНАЯ ПОЛОСА

    • 25 мая 2019

    Зе!Неделя: забыть обещанное

    ... идти путем предшественника. Почти.

     
    • 25 мая 2019

    РФ должна немедленно выполнить решение трибунала ООН относительно освобождения моряков, - адвокат Полозов

     
    • 22 мая 2019

    Зеленский против Рады: первая пощечина президенту

     
    • 22 мая 2019

    Перезахоронения радиоактивных отходов из Цибулевого в Чернобыле: все детали

    НАТО реализует проект по захоронению РАО в Кировоградской области

     
Система Orphus