На вулицях Києва все частіше можна побачити водіїв за кермом екзотичного для України виду автотранспорту – електромобілів.
Insider вирішив з’ясувати, як почуваються власники електрокарів у країні, де відсутня інфраструктура для їх обслуговування, і чи далеко можна заїхати без бензину.
5 гривень за 100 кіломерів
- Розвернемося ось тут, - Сергій Миколайович різко вивертає кермо і жваво заїжджає на найближчу АЗС, - Хай думають, що ми на заправку.
Замість того, щоб зупинитися біля найближчої бензоколонки, Сергій Миколайович проїжджає повз неї і знову виїжджає на дорогу. Доливати бензин у бак автомобіля чоловік не збирається ні сьогодні, ні за тиждень, ні за рік. Він їздить на електромобілі, і все, що йому потрібно для поповнення заряду – це звичайна побутова розетка.
 |
Більше року тому комерційний директор "БІО Автомотив" Сергій Богуш пересів з престижного "Мерседеса" на маленький гонконгський електрокар "ЕvA-5". Відмовлятися від першого авто Богуш не збирається, але й життя без екологічної "Еva" тепер теж не уявляє.
Звичайний автомобіль я залишив для поїздок на далекі дистанції - за місто, до батьків, на море. Але користуватися ним у Києві – собі в збиток
- Звичайний автомобіль я залишив для поїздок на далекі дистанції - за місто, до батьків, на море. Але користуватися ним у Києві – собі в збиток. 15-20 кілометрів з лівого на правий берег іноді їдеш півтори-дві години. Весь цей час машина спалює бензин, і ці викиди висять над містом, а ми ними дихаємо, - каже Сергій Миколайович.
Крім екологічних переваг, з появою електромобіля Богуш отримав і суттєву економію. Продукт китайського автопрому обійшовся Богушу у 22 тисячі доларів, зате тепер витрат на пальне просто не існує. 100 кілометрів пробігу обходяться чоловіку всього в 5 гривень. До того ж, його машина не потребує ні масел, ні фільтрів, ані охолоджуючих рідин.
 |
"Еva" їздить на гелевих батареях, які можна заряджати від звичайної розетки (повний заряд триває від 6 до 8 годин, його вистачає на 100 кілометрів). Однак цей вид батарей, який відносять до кислотних акумуляторів, – не найкращий вибір для автокара, адже з часом їх треба буде замінити.
Сам Богуш запевняє, що новий акумулятор його "Еva" знадобиться лише через 100 тисяч кілометрів і обійдеться у 3 тисячі доларів. Втім, як пояснили Insider’у автолюбителі, це може статися і раніше – вже за рік. Альтернативу таким недовговічним батареям складають літієві, які "проїдуть" до 800 тисяч кілометрів, але й коштують утричі дорожче.
Питання відсутності інфраструктури для обслуговування електромобілів Богуша майже не хвилює, незважаючи на те, що в Києві обладнано лише два пункти швидкої підзарядки батарей.
- Наш гендиректор, який живе на третьому поверсі звичайного будинку на вулиці Артема, вивів розетку на вулицю і так заряджається. Я це роблю на стоянці, на якій залишаю авто на ніч. Просто домовився з власником. Щодо швидкої зарядки я ніколи не переживав. На цій мащині я мотаюся містом. Наприклад, учора їздив цілий день, а сьогодні приїхав на роботу. Ось мій рівень зарядки, - Сергій Миколайович показує на зображення батарейки з позначкою 60%.
 |
Для тест-драйву "Eva" він обрав типовий київський рельєф – круті спуски і підйоми на Сирці. Машина спокійно долає один пагорб за іншим. У салоні чутно лише дивний звук, схожий на гул тролейбуса.
Зроби сам
Відсутність інфраструктури - одна з головних проблем, яка гальмує розвиток серйозного ринку електромобілів в Україні. Побудова одного зарядного терміналу, за підрахунками Богуша, коштує 22 тисячі доларів, без урахування ціни прокладення кабелів, збільшення потужностей мереж і облаштування території.
Ще одна перешкода для просування електрокарів в Україні – їхня ціна. Автомобілі відомих брендів на літієвих батареях коштують від 50 тисяч євро. У Європі існують екологічні програми, за якими держава компенсує покупцю такого авто до 30% його вартості. Про такі умови українці можуть лише мріяти, тож імпортери не поспішають наповнювати ринок електромобілями.
Незважаючи на це, популярність сітікарів потроху збільшується – на вулицях Києва вже можна зустріти "сірі" Renault Twizy, кілька офіційно завезених Mitsubishi i-MiEV, а "БіоАвто" цього року продало 30 машин, тоді як минулого – лише 10.
Найбільшими ж популяризаторами електромобілів в Україні залишаються автолюбителі і приватні СТО, які займаються переобладнанням бензинових авто на електричні.
"Переобладнати звичайний автомобіль на електрокар коштує від 10 тисяч доларів і вище, в залежності від ваги машини, комплектації, складності електроніки", - розповів представник компанії Ecoist Олександр. Найбільша гордість його фірми – електричний Porsche Cayenne, який нещодавно розпрощався з бензиновим двигуном.
Автолюбитель Валентин Михайлович Гербштейн сконструював свій електрокар самостійно, "з нуля". Його творіння на ім’я "Електра-2" більше нагадує літаючий апарат з фільмаів про прибульців, ніж автомобіль. Корпус "Електри-2" Валентин Михайлович виготив з нержавіючої сталі, колеса взяв від "Запорожця", задній редуктор - від "Волині". Усе це не заважає йому розганятися до 100 кілометрів на годину.
 |
"Спочатку вона в мене взагалі могла літати. Я не Шумахер, на такі швидкості не розганявся, але міг витиснути і 160 кілометрів на годину. Потім я знизив максимальну швидкість, щоб збільшити термін служби батарей", - хвалиться чоловік.
Ще один привід для гордості автолюбителя "Міхалича" – це економічність його "Електри", яка спалює всього 3 гривні на 100 кілометрів. "І це не за пільговим тарифом! Якщо заряджатися тільки вночі, то буде гривня", - запевняє чоловік. Повного заряду йому вистачає на 120 кілометрів їзди містом, що дозволяє не перейматися щодо відсутності зарядних станцій.
"Якщо у мене заряда вистачає на 120 кілометрів, а на роботу мені їхати усього 20 кілометрів, то навіщо мені думати про зарядні станції? 3-4 дні я можу спокійно їздити, а потім за ніч зарядитися", - каже Гербштейн.
 |
Головною ж проблемою автолюбителя залишається те, що його "Електру" відмовляються реєструвати у ДАІ – справа забуксувала, бо чиновники не знають, як правильно оформити саморобку.
"Це вже моя друга така машина. Коли я прийшов реєструвати першу, подивитися на мій винахід вибігли всі ДАІшники. Тодішній заступник міністра Бабенко проїхався на ній, йому сподобалося. Після цього він підписав мені папірець, на якому було написано: "Питання випробувальної ізди перебуває на вивченні". Я з ним так і їздив як з індульгенцією, а на номерах було написано: "Випробування", - розповідає Валентин Михайлович.
З "Електрою-2" так не вийшло – чоловіка відправили до наукового інституту, який мав сертифікувати його винахід. Дійшло до абсурду – чиновники намагалися перевірити його електромобіль на потужність вихлопів.
 |
"Я зрозумів, що не туди потрапив і пішов, грюкнувши дверима", - обурюється чоловік.
Скільки витратив на конструкцію свого електромобіля Валетин Михайлович не зізнається - боїться конфліктів з дружиною.
Зі своєю "Електрою" Міхалич бере участь у всіх можливих виставках, автопробігах і акціях, які популяризують їзду на електрокарах. Він упевнений, що з часом українці зрозуміють усі переваги екологічних авто, адже пальне лише дорожчатиме, а держава вводитиме нові збори за шкідливі викиди.
 |
А поки більшість водіїв не готові розставатися зі своїми бензиновими авто, Валентин Михайлович готує свою Електру до нового сезону, модернізуючи і удосконалюючи свою розробку.
"Легенда про те, що ми відстали від усього світу, наші конструктори повмирали, технічна творчість знищена чиновниками, - це неправда. Ні, потенціал лишився, і він існує без допомоги держави і громадськості. Ми, автолюбителі, можемо зробити народний електромобіль, і він буде не гіршим, ніж дорогі, брендові", - переконує "Міхалич".
