Днями в.о. голови Держгеонадра Олег Кирилюк написав слізну колонку про те, що інвесторам в видобуток копалин в Україні заважає "боротьба з корупцією". Як прокурори і громадські активісти не цінують той "благородний ризик" компаній, якій витрачають гроші на вивчення родовищ. Текст стосувався видобутку того самого літію, право на розробку родовища якого отримала фірма, до якої причетне оточення Ігоря Кононенка та Олега Гладковського.
На початку скандалу журналісти звинуватили Держгеонадра в підігруванні оточенню президента при виділенні родовища без конкурсу, але державна установа це заперечує. Фірма друзів соратників президента справді знайшла хорошу лазівку, щоб отримати доступ до копалин. Але все таки, здається, допустила один прокол. Який саме, дізнався INSIDER.
Отож, щоб отримати літієве родовище, фірма пішла по процедурі апробації. Це законна "схема", яка діє у випадку, коли заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин.
Інша справа, що зазвичай люди з вулиці таким не займаються. Є структури, які продають інформацію про наявність тих чи інших родовищ, а потім туди приходить потрібний видобувач.
Цікаво, що років 10 тому Шевченківське родовище в Донецькій області, яке отримав "Петро-консальтинг", пропонували Костянтину Жеваго, але той тоді відмовився через затратність бізнесу. Ціна будівництва заводу для очищення руди могла б потягти на мільярд доларів.
Але на той момент літій ще не був настільки популярний у світі.
Якщо вивчити геологічні дані, то Україна не є найбагатшою з точки зору родовищ. І, можливо, що запаси Шевченківського родовища теж переоцінені. Але все ж президентське оточення взялося за нього в рамках ідеї про будівництво електромобілів в Україні.
"Ви не помилилися, і мова йде саме про людей Кононенка. І вони зробили все, щоб достатньо чисто пройти цю схему, використавши для цього процедуру апробації", - розповіло INSIDER високопоставлене джерело.
Саме тому в Держгеонадра так пафосно і цитували журналістам порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615 пункту 8., п.п.1 в якому прописано:
Без проведення аукціону дозвіл надається у разі:
1) видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ (Державна комісія затвердження запасів корисних копалин України), та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів, а також видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу.
Щоправда, є в цій схемі одне але.
Це - "Закон про оцінку впливу на довкілля". Він входить до так званого пакету євроінтеграційних законів і його ухвалення було однією з умов реалізації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Закон був ухвалений 4 жовтня 2016, але невдовзі заветований президентом через те, що він начебто утискав права територіальних громад. Насправді ж закон суттєво обтяжував доступ не тільки до надр, але й до будівництва будь-чого – доріг, аеропортів, заводів, рекреаційних зон тощо. Серед інших незручностей для сильних світу цього він передбачає в тому числі громадське обговорення будівництва чи видобування корисних копалин.
Закон вступив у силу 18 грудня 2017.
Заявка з пакетом документів до Мінприроди та Держгеонадр від ТОВ "Петро-консалтинг" надійшла 12 грудня 2017.
Мінприроди вже наступного дня провело перевірку відповідно до чинного на той момент законодавства (на предмет дотримання природоохоронного законодавства та достатніх природоохоронних заходів для підтримання екологічного стану) і тут же передало документи в Держгеонадра.
Слід нагадати, що ця структура була створена в травні 2011 року в рамках перерозподілу так званою "Сім’єю Януковича" державних благ. Через цю "вертикаль" частина оточення Януковича вирішила підпорядкувати собі видачу дозволів на користування надрами шляхом проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів. А очолив цю структуру не хто інший як Едуард Ставицький.
Це призначення називали розплатою за послугу, адже саме Ставицький у 2007 передав майно резиденції "Межигіря" ТОВ "МедІнвестТрейд" в обмін на два напівзруйнованих будинки у Києві.
Незважаючи на те, що міністром екології тоді був близький до Януковича Микола Злочевський, і Держгеонадра допомагали йому дістатися до певних родовищ, вони стали структурою незалежною від міністерства і Кабміну.
І нинішній міністр Остап Семерак не має особливого впливу на цю структуру. Він мав шанс провести свого кандидата у 2017 році на цю посаду, але тоді конкурс зірвали.
Натомість, Держгеонадра виявились таким собі злиттям інтересів старих януковичівських і нинішніх можновладців. Через що періодично потрапляють у корупційні скандали.
Так, у лютому 2016, не дочекавшись рішення апеляційного суду, Держгеонадра відновили спецдозвіл на користування надрами ТОВ "Міжрегіональна газова компанія", яку відносили до сфери впливу Олександра Януковича.
У січні 2018 Huffington Post опублікувало матеріал "Корупція в Україні: російський олігарх в нафтогазовому секторі", в якому звинуватило в.о. голови Держгеонадра в завданні збитків державі на 5-7 мільйонів гривень та лобіюванні інтересів в нафтогазовій сфері на користь Павла Фукса, якого також пов’язують з оточенням президента і називають його публічним прикриттям.
Зараз Держгеонадра очолює Олег Кирилюк, колишній регіонал. Він є лише в.о. голови і свою посаду дістав рік тому, коли було зірвано конкурс на призначення голови. ЗМІ писали, що його начебто пролобіював заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк та прем’єр. Хоча, можливо, він отримав посаду в рамках чергової "шахматки" так званої "стратегічної сімки".
Так чи інакше, але саме структура Кирилюка і мала видати остаточний дозвіл "Петро-консалтингу".
Документи Держгеонадра отримали за 4 дні до вступу закону у силу, ст. 3 якого передбачає обов’язкове проведення оцінки. Засідання комісії відбулося 29 грудня, коли закон вже діяв 10 днів. Після чого "Петро-консалтинг" отримало спецдозвіл 21 лютого 2018.
У відповідь на запит INSIDER в Держгеонадра відповіли, що оцінка не проводилась.
 |
Як вказав у відповіді Кирилюк, що компанії забороняється провадити діяльність з добування літієвих руд до проведення оцінки впливу на довкілля.
В особливих умовах спецдозволу написано, що здійснити це треба протягом трьох років.
 |
 |
Навіщо комусь родовище, яке не можна розробляти? Це при тому, що міністр інфраструктури Володимир Омелян постійно говорить, що якщо і розвивати виробництво літію для електромобілів, то дуже швидко, поки виробники не перейшли на графен.
Сам же Кирилюк в блозі на НВ пише, що літієві родовища дуже затребувані.
"Нещодавно Німеччина та інші Європейські країни оголосили свої плани, що через 5 років (2025 – 2030) відмовляться від використання двигунів внутрішнього згорання, які працюють на нафтопродуктах. Схожі процеси будуть відбуватись і в США. Тобто, через 10 років всі гроші, що йдуть сьогодні у кишеню арабських шейхів – відправляться до тих країн, що не проґавлять розвиток своїх літієвих родовищ", - написав чиновник.
Щоб побудувати завод, що займатиметься переробкою руди, а також завод з будівництва двигунів, потрібні інвестиції на мільярди доларів. Тому, цілком імовірно, що Шевченківське родовище просто згодом перепродадуть німцям чи японцям, які і виконуватимуть тоді законну оцінку впливу на довкілля.
А поки що просто хтось закинув шапку "на бурячки", щоб заробити.
