Під завісу року НКРЕ затвердила новий оптовий тариф на електроенергію. Це рішення може примножити статки ДТЕК Ріната Ахметова ще на 10 мільярдів гривень.
Експерти та журналісти вже охрестили це рішення початком фінансування виборчої кампанії Петра Порошенка з боку олігарха.
Ця подія промовиста для розуміння, що хоч в Україні і проводяться реформи, визначальною для економічного руху є інша логіка. Втім і позитив в цьому році був.
Ми вирішили підбити підсумки 2017 року з точки зору економіки та енергетики, зокрема. Адже саме на проекти у цій сфері йде левова частка допомоги міжнародних партнерів.
У формуванні умовного рейтингу INSIDER допомогли експерти із діючої влади та представники незалежних громадських організацій. Вони спробували відповісти на питання: які події за останній рік були найважливішими для української економіки та енергетики. Однакові відповіді сформували топ-5 таких подій.
В опитуванні взяли участь народні депутати із профільного комітету Олексій Рябчин (“Батьківщина”) та Ольга Бєлькова (БПП), голова Офісу Національної інвестиційної ради Юлія Ковалів, секретар конкурсної комісії по відбору нових членів НКРЕКП Світлана Голікова, колишній член регулятора Андрій Герус, виконавчий директор Transparency International Ярослав Юрчишин та виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
1. Перемога в Стокгольмі
22 грудня стало відомо, що Арбітражний інститут Торгової палати Стокгольма повністю відхилив вимоги російської компанії "Газпром" до НАК “Нафтогаз України” щодо принципу "бери або плати". “Нафтогаз” оцінює загальний позитивний ефект рішень арбітражу більш ніж у 75 мільярдів доларів за весь термін дії контракту на поставку газу.
“Найголовніше – ми однозначно не будемо платити за те, що нам не потрібно. Так званий принцип "бери або плати" не буде лягати на плечі українців за неймовірною ціною контракту часів попередніх Прем'єрів. Ніяких 485 доларів! Ніяких зайвих кубометрів газу! І сподіваюся, ніхто вже ніколи не заставить українців "міняти європейський вибір" на знижки на газ!”, – заявила з цього приводу заступниця парламентського комітету з питань ПЕК Ольга Бєлькова.
Екс-заступниця міністра економічного розвитку та торгівлі Юлія Ковалів додала, що рішенням Стокгольмського арбітражу Україна також отримала зняття заборони на реекспорт природного газу, відхід від формульного ціноутворення і прив'язку ціни до хабу.
“Не менш важливим є й невизнання судом боргу перед “Газпромом” за газ, що нібито був поставлений на тимчасово окуповану територію Донецької та Луганської областей. У лютому 2018 “Нафтогаз” очікує ще одне рішення, цього разу – щодо умов використання української газотранспорної системи, після якого уряд планує реалізовувати план з unbundling”, – пояснила вона.
Виконавчий директор Transparency International Ярослав Юрчишин зауважив, що це рішення важливе і у іншому розрізі: “ймовірності встановлення верховенства права, хоча б на рівні міжнародних відносин”.
2. Електронне відшкодування ПДВ
Міністерство фінансів 1 квітня запустило електронний реєстр відшкодування податку на додану вартість. З цього моменту кожен підприємець може в онлайн-режимі перевірити, на якому етапі знаходиться його платіж.
Всю вхідну інформацію в реєстр формує Державна фіскальна служба на підставі заявок бізнесу та закріпляє це електронним цифровим підписом. ДФС вносить цю інформацію в реєстр. Після цього на узгодження суми відводиться не більше 30 днів (у передбачених законом випадках – 60 днів) і відбувається автоматичне відшкодування на наступний день після закінчення цього строку.
Відшкодування відбувається в хронологічному порядку (підприємець, який перший подав, першим отримує кошти за всіх інших рівних умов) та на щоденній основі. Раніше ПДВ відшкодовували в останні 5 днів місяця. При такому підході підприємці не могли завчасно планувати свою подальшу діяльність. Тепер бізнес отримує додаткові оборотні кошти, починаючи з 10-х чисел кожного місяця.
Юрчишин пояснив, що таке нововведення продовжує тренд діджиталізації взаємин держави та бізнесу. На його думку, в умовах слабкості інституцій тільки такий підхід може перетворити фіскальну служби з витискача коштів у сервіс.
“Фактично ці дві події (разом із рішенням Стокгольмського арбітражу, – INSIDER) дали відповіді на два ключові запити бізнесу, який готовий працювати в межах закону, а не через "рішалово" – дерегуляція та справедливість. Шкода тільки що на таких обмежених прикладах. Але це може бути початком системних змін. Правда, з наближенням виборів, відкладенням реформи ДФС, приватизації, збільшенні потреби виплат по зовнішнім запозиченнями вони можуть в найближчий рік-два не стати системними, а лише винятками з правил”, – додав експерт.
В свою чергу Ковалів розповідає, що питання відшкодування ПДВ завжди було болючим для іноземних інвесторів, що працюють в Україні. За її словами, представники міжнародних компаній піднімали його ледь не щоразу, коли їм доводилося спілкуватися з українською владою чи громадськими організаціями.
“На щастя, з квітня ми більше не чуємо цих питань, система автоматичного відшкодування працює практично без нарікань”, – резюмує голова голова Офісу Національної інвестиційної ради.
3. Колапс і залежність енергорегулятора
INSIDER детально розповідав, чому енергетичний ринок країни опинився без регулятора на початку опалювального сезону та як в результаті штучної кризи президент взяв під контроль НКРЕКП. В останні дні грудня Нацкомісія таки проводить засідання у тимчасовому складі.
Зокрема, розглядаються питання оптової ціни електроенергії на 2018 рік та підняття тарифів ТЕС. Основним вигодонабувачем в цьому випадку виступає бізнесмен Рінат Ахметов. Преференції для облгазів найближчим часом може отримати і Дмитро Фірташ.
Тим часом триває процес відбору нових членів регулятора. Однак із останніх заяв членів номінаційної комісії випливає, що триватиме він щонайменше до 13 березня. Весь цей час НКРЕКП працюватиме, по суті, у режимі “ручного контролю”.
Член парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Олексій Рябчин вважає, що легенда про "незалежного" і "професійного" регулятора в кінці року впала остаточно після того, як президент Петро Порошенко "забув" запустити роботу номінаційної комісії і тим самим ще на невизначений час відстрочив оновлення заангажованого складу комісії.
“Нагадаю, що нинішній склад Регулятора значно підвищив тарифи через введення формули Роттердам і намагався ввести необґрунтований рівень абонплати на газ. Призначення тимчасових членів Президентом – вишенька на торті epic fail`а основної реформи енергоринку”, – переконаний нардеп.
Секретар номінаційної комісії Світлана Голікова також вважає, що відсутність кворуму у НКРЕКП та невчасне обрання (призначення) членів комісії по відбору нового складу регулятора було створено штучно.
“Відбувались позитивні зрушення (закон, стратегія, ENTSO-E), але край негативним явищем стало все це навколо Регулятора. Його авторитет впав, що не сприяє просуванню реформ”, – зауважила вона.
Нардеп від БПП Ольга Бєлькова зазначила, що президент перебрав всю повноту повноважень для прийняття рішень з метою недопущення кризи до моменту завершення конкурсу на обрання нових постійних членів НКРЕКП.
“Це рішення не можна назвати ідеальним, однак воно є компромісним з урахуванням умов, що склались”, – вважає заступниця голови комітету з питань ПЕК.
4. Прийняття закону "Про ринок електричної енергії"
Президент 8 червня підписав закон “Про ринок електричної енергії”. Порошенко підкреслив, що він був розроблений спільно з Європейським енергетичним співтовариством, схвалений Європейським Союзом та американськими партнерами і підтриманий світовими антикорупційними організаціями.
Згідно з документом, нова модель ринку буде складатися з ринку двосторонніх договорів, ринку "на добу вперед", середньодобового, балансуючого, роздрібного, а також ринку допоміжних послуг.
Також закон доповнює перелік учасників ринку новим учасником – трейдером, яким може бути будь-який суб'єкт господарювання, який здійснює покупку електричної енергії виключно з метою її перепродажу, крім продажу кінцевому споживачу.
“Основною метою нового закону є створення реальної конкурентної і лібералізованої моделі ринку електроенергії з 1 липня 2019 року. Також визначено нові правила експорту та імпорту електроенергії, що має створити конкурентне середовище для приходу в Україну іноземних компаній-постачальників електроенергії”, – пояснила Бєлькова.
Вона додала, що закон створює нормативні передумови для синхронізації енергетичної системи України з європейською континентальною енергетичною системою ENTSO-E, що дозволить Україні реалізувати свій експортний потенціал та отримати гарантії від системних операторів ЄС щодо забезпечення безпеки роботи нашої енергосистеми.
“Однак без сумніву, це є тільки першим кроком, і наразі потрібно напрацювати великий масив підзаконних нормативно правових актів, які дозволять впровадити нову модель ринку з 1 липня 2019 року. Це шанс для України змінити підходи до ринку електроенергії, але шанс залежить від імплементації, яка припаде на розпал виборчої кампанії”, – уточнила нардеп.
Юлія Ковалів зазначила, що окрім втілення європейських норм, закон фактично створює роздрібний ринок та лібералізує оптовий ринок електроенергії. Досі існував єдиний Оптовий ринок, що викуповував усю електроенергію, яку генерують різні види виробників, та продавав її постачальникам, які в подальшому постачали її населенню.
“Новий закон передбачає для виробників можливість укладати двосторонні угоди купівлі-продажу з учасниками ринку, запроваджує балансуючий ринок та має на меті створення конкурентного ринку електричної енергії”, – переконана експерт.
5. Міжнародні прориви та тінь кредиторів
Не варто забувати, що курс на європейську інтеграцію, окрім довгоочікуваного “безвізу”, дав Україні і Угоду про зону вільної торгівлі з Євросоюзом. У повному обсязі вона набула чинності тільки 1 вересня.
Її мета – спрощення взаємного доступу до ринків товарів та послуг, а також узгодження українських правил та регламентів із нормами ЄС. Один із ключових показників “покращення” – торгівельні преференції, зокрема, безмитні тарифні квоти для 36 видів українських товарів.
“Не менш важливою є й угода про ЗВТ – такий-собі “безвіз” для експортерів. Вона не лише відкриває українським компаніям нові ринки збуту, але й приваблює до України іноземних інвесторів. Адже, завдяки угоді про вільну торгівлю, Україна стає привабливим майданчиком для розташування експортноорієнтованого виробництва”, – заявила Ковалів.
У ключі перемог на міжнародній арені вона згадала і розміщення міністерством фінансів суверенних бондів на суму 3 мільярди доларів. Вперше Україна отримала таку суму на відкритому ринку – попереднім рекордом було 2,6 мільярда доларів у 2012 році. Це також перше в історії нашої держави п’ятнадцятирічне розміщення – досі максимумом для українських суверенних цінних паперів був десятирічний термін.
Ольга Бєлькова звернула увагу на прийняття Сполученими Штатами закону HR 3364 Countering America’s Adversaries Through Sanctions Act. Цей акт, окрім положень щодо продовження санкцій проти Російської Федерації, передбачає необхідність розробки Плану дій із підвищення енергетичної безпеки України (розділ 257).
“Він повинен містити заходи із збільшення обсягів вироблених енергоресурсів, скорочення залежності від імпорту російських енергоносіїв, лібералізацію енергоринків, ефективне регулювання та нагляд, диверсифікацію поставок, підвищення надійності і ефективності передачі енергії тощо”, – уточнює нардеп.
Її колега Олексій Рябчин вважає, що значною подією за участю європейських донорів для України стало також створення Фонду енергоефективності – установи, яка акумулює кошти, що будуть видаватися ОСББ у вигляді грантів на енергомодернізації будівель.
“На Фонд передбачено 1,6 мільярдів гривень в Держбюджеті і ще 120 мільйонів євро планує виділити Єврокомісія. Зараз справа за Міністерством регіонального розвитку, від результативності якого залежить як швидко населення України зможе скористатися продуктами Фонду”, – стверджує член комітету з питань ПЕК.
Однак незалежні експерти зауважують, що підтримка з боку міжнародних партнерів, на фоні “пробуксовування” економічних та енергетичних реформ в Україні, може бути обмежена.
Серед першочергових проблем колишній член НКРЕКП Андрій Герус називає посилення монополізації ринку електричної енергії, надзвичайно низький економічний ріст, як для таких сприятливих зовнішніх умов, та відсутність прозорої конкурентної приватизації.
Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський нагадує, що Україна не виконує всіх вимог для надання їй макрофінансової допомоги. Зокрема, це призвело до затримки надання траншів за кредитною програмою МВФ.
Напередодні виборів влада логічно не хоче втрачати електорат через непопулярні рішення, яких вимагають міжнародні кредитори. Однак рано чи пізно за все доведеться платити. Питання лише кому. Примітно, що у бюджеті на 2018 рік заплановане збільшення зовнішнього боргу на 344 мільярдів гривень.
