Один в полі не Вовк: як заблокували конкурс в НКРЕКП

INSIDER розбирався, що очікує на енергетичний ринок і хто блокує реформування регулятора
28 сентября 201722:41

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 8 грудня, вочевидь, призупинить свою роботу. Згідно з указом президента про план ротації членів регулятора, в цей день ще двоє представників НКРЕКП будуть звільнені.

В результаті у складі комісії залишаться тільки її голова Дмитро Вовк та Руслан Машляківський. Згідно із законом, рішення НКРЕКП з цього моменту приймати не зможе — за них мають голосувати щонайменше четверо членів регулятора.

Попри скандали із “Роттердам+” та RAB-тарифоутворенням, важливість регулятора для українського ринку величезна. Відповідним законом парламент надав НКРЕКП надширокі повноваження: контроль учасників ринку, встановлення тарифів, надання ліцензій, затвердження інвестиційних програм — це тільки основні з них.

Відповідно, коли регулятор призупинить свою роботу, енергетичний ринок може опинитися у стані хаосу. Контролювати і врегульовувати роботу його учасників стане просто нікому — повноваження Антимонопольного комітету не дозволяють опікуватися усім спектром питань НКРЕКУ. Враховуючи українські реалії, сподіватися на добросовісну та прозору гру всіх представників енергосектору у “період анархії” не випадає.

INSIDER розбирався, що очікує на енергетичний ринок і хто блокує реформування регулятора.

Вовк і його нова команда

Закон “Про НКРЕКП”, прийнятий майже рік тому, став базисом енергетичної реформи. Створення незалежного регулятора домагалися як свідомі учасники ринку, так і міжнародні партнери — це було однією з умов отримання макрофінансової допомоги від Євросоюзу у розмірі 600 мільйонів євро.

Але вже навесні українська влада отримала від віце-президента Єврокомісії Мароша Шефчовича різкого листа, в якому ставилися під сумнів як незалежність, так і професіоналізм членів регулятора: приводом став “Роттердам+” і скандал із новими цінами на приєднання до електромережі. Також європейці вкотре нагадали про необхідність створити номінаційну комісію, яка би обрала нових членів НКРЕКП.

За законом, до її складу мають увійти 5 людей. По два від президента та Верховної Ради, і один - від Кабміну. Комісія вважається правомочною навіть із 4 членами, за умови, що в ній наявні представники від усіх трьох сторін.

Парламент двічі намагався призначити свої кандидатури, проте 226 голосів у сесійній залі під них так і не зібралося. 13 квітня депутатам вдалося обрати до номінаційної комісії Юрія Шульгу, однак через “кнопкодавство” результати були скасовані. 25 травня провалилася і повторна спроба Ради визначитися зі своїми представниками. Усе літо про це питання ніхто особливо не згадував.

Дмитро Вовк виступає зі звітом у парламенті. Фото: Слово і Діло

На початку цієї сесії питання нових комісіонерів НКРЕКП було поставлене серед пріоритетів, проте через затяжну епопею із освітньою та судовою реформою до нього так і не дійшли. Попри те, що активісти та експерти весь цей час били на сполох, мовляв, ще трохи і країна залишиться без регулятора.

Справа в тому, що комісія стане неправомочною 8 грудня, коли у її складі залишиться тільки двоє членів. До початку роботи нового складу НКРЕКП пройде щонайменше 2,5 місяці з того моменту, як буде запущено конкурс.

За законом, заявки кандидатів приймаються 45 днів з моменту оголошення конкурсу, ще місяць номінаційна комісія визначатиме переможців, і додатковий місяць дається президенту на роздуми, аби призначити обрані кандидатури до НКРЕКП.

Ще один неприємний момент: 8 червня президент Петро Порошенко підписав закон про ринок електричної енергії - наслідком має стати перехід енергосектору на якісно нові правила до липня 2019 року. Зокрема, в документі прописані зобов’язання України, взяті перед міжнародними донорами, щодо виконання вимог Третього енергетичного пакету Європейського Союзу по розділенню діяльності з розподілу і передачі електричної енергії.

От тільки для повноцінного запуску реформи потрібно ухвалити ще близько 200 нормативно-правових актів. Більшість із яких має прийняти НКРЕКП.

Голова регулятора Дмитро Вовк до цієї ситуації ставиться спокійно, мовляв, у комісії розуміють наслідки відсутності кворуму і завчасно готують рішення та постанови, за якими енергосектор буде жити під час відсутності комісії.

“Були підготовані зміни до нормативної бази для того, щоби регулярні рішення можна було зробити довгостроковими і хоча би якийсь період відсутність кворуму негативно не впливала на галузь. Також раніше було запущено розгляд тарифів на 2018 рік. Ми плануємо прискорити рішення, які впливають на стале проходження опалювального сезону і впровадження реформ”, -  пояснив він.

Народний депутат Ольга Бєлькова непокоїться, що за це час НКРЕКП “дембельським акордом” прийме постанови на мільярди, які доведеться впроваджувати вже новому складу регулятора і нести відповідальність за них також будуть нові люди.

Інші стейкхолдери також зауважують, що постанови комісії, які будуть прийматися у найближчі місяці, доведеться ретельно відслідковувати. Вочевидь, суперечливих рішень у цей час побільшає.

Скоро, днями, колись...

Фактичний очільник комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський зауважує, що номінаційна комісія буде сформована найближчим часом.

“Ми сподіваємося вже наступного вівторка отримати від фракцій кандидатури. Їх розглянемо на комітетах палива та енергетики і житлово-комунальної політики. Тобто в четвер вже можна було би в залі проголосувати двох номінантів від Ради в цю комісію”, - стверджує нардеп від президентського блоку.

За його словами, президент та уряд вже готові подати своїх членів, проте чекають на рішення парламенту. Прогноз Домбровського оптимістичний: конкурс на новий склад НКРЕКП розпочнеться за кілька тижнів.

Президент DIXI Group Олена Павленко перебігом подій розчарована, на її переконання недобросовісні учасники ринку на місцях зможуть скористатися відсутністю контролю, що позначиться на стані гаманців споживачів. За її словами, політики мали домовитися раніше, бо наразі країна опиниться без регулятора в опалювальний сезон.

“Не може бути такого: хтось правий, а хтось ні, коли тут колапс і вся країна чекає. Наступного тижня буде спроба номер три, але якщо кожен висуне свою кандидатуру, яку ніхто не знає, то шансів побачити номінаційну комісію найближчим часом дуже мало”, - говорить Павленко.

Вона розповідає, що експертна спільнота також вносить депутатам свої пропозиції для номінаційної комісії: здебільшого це люди, які працюють у міжнародних фінансових установах, не пов’язані із гравцями ринку і дорожать своєю репутацією. Чи наявна політична воля у керівництва держави змінити ситуацію у НКРЕКП, покаже наступний пленарний тиждень.

Петро Порошенко оголошує початок реформи ринку електроенергії на Трипільській ТЕС. Фото: прес-служба президента

Зі свого боку “Реанімаційний пакет реформ” закликав президента першим визначити двох членів номінаційної комісії, щоби ініціювати оновлення регулятора. Проте активісти застерігають, що можливий і інший варіант розвитку подій:

“Президент імовірно може не видати Указ про припинення повноважень двох членів Комісії, або ж може продовжити тимчасово їх повноваження у порушення Закону і свого ж Указу. При цьому постанови неоновленого складу НКРЕКП нестимуть високий ризик відміни судовими рішеннями, як такі, що прийняті з порушенням процедури”, — йдеться у заяві РПР.

Під час круглого столу “Два місяці без НКРЕКП: як бути енергосектору?” своє занепокоєння ситуацією, що склалася, висловили представники міжнародних інституцій.

“Регулятор має ключову роль в імплементації реформ у енергетичному секторі. Він має бути незалежним не тільки від політичних інституцій, але і від головних гравців на ринку”, — заявив начальник операційного відділу Представництва ЄС в Україні Йоганнес Баур.

Власне, у виступах представників Світового банку, ЄБРР та USAID звучали загальні фрази про “незалежність регулятора”, необхідність ротації НКРЕКП та “баланс сил на ринку”. Вочевидь, час ультиматумів ще не прийшов, хоча неофіційно співрозмовники у донорських організаціях натякають, що наступні транші після відвертого нехтування українською владою своїми зобов’язаннями отримати буде не так легко.

“В кожній країні члени комісії призначаються політиками і це у всьому світі так, вони не беруться нізвідки. Завдання моє і будь-якого нового складу комісіонерів працювати в умовах незалежності: операційної та фінансової”, - відповів на закиди щодо ангажованості Вовк.

На пряме запитання INSIDER, коли він востаннє контактував із президентом, голова НКРЕКП відповідати не захотів, тактично завершивши міні-брифінг.

В свою чергу, саме главу держави та його команду звинувачують у кризі НКРЕКП у неофіційних розмовах учасники ринку.

“Це ж ринок на 400 мільярдів гривень, який регулює якась там НКРЕКП на Шулявці, яку ніхто не знає. Так просто потоки не віддадуть. Вони бояться втратити ручний контроль. Тому до кінця тягнуть із конкурсами. А далі просто, якщо буде колапс, то доведеться існуючим приймати якісь рішення далі. Типу у статусі в.о. У нас же вся країна в.о.”, - пояснює співрозмовник.

Разделы :
Если вы заметили ошибку на этой странице, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ

29.09.2017, 01:56
Добавить

ГЛАВНАЯ ПОЛОСА

    • 18 ноября 2017

    Соціальна Європа Туска. Як ЄС протистоїть правим і мобілізує виборців

     
    • 17 ноября 2017

    Ваше дело Труба: кому и зачем отдали ДБР

    Казалось бы, Матиос может праздновать досрочную победу, но во вторник вечером на стратегическом совете на Банковой выбрали нового директора для ГБР

     
    • 16 ноября 2017

    За «межею»: на що ходити чи не ходити в кіно наступного тижня

     
    • 15 ноября 2017

    Ситник VS Корчак – верхівка айсбергу великої війни

    З хронології виходить, що Ситник завів справу після протоколу, а заява Соломатіної сталась після викиду в інтернет офрекордзу директора НАБУ

     
Система Orphus