На енергетичному ринку назріває черговий скандал, в епіцентрі якого вже традиційно Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Попри декларовану незалежність регулятора, довіра до нього різко впала ще під час створення схеми “Роттердам+”. Потім додався конфлікт із абонплатою за газ, яка мала зноув збільшити суми у платіжках українців.
Голова НКРЕКП Дмитро Вовк 27 липня заявив про завершення формування нормативної бази для впровадження RAB-тарифоутворення для обленерго. Цей процес триває ще з часів минулої влади, а в останні роки звівся до змін до постанови №1009. Керівник регулятора стверджує, що RAB-стимулювання дозволить залучити інвесторів, підвищити енергоефективність та в подальшому знизити тарифи.
Хто виграє на нововведеннях, а хто і скільки за них заплатить, INSIDER дізнавався у колишнього члена НКРЕКП Андрія Геруса.
- Короткий екскурс в історію RAB-тарифоутворення. Коли і для чого з’явилася ця ідея і чи вона підходить для українського ринку?
- RAB-тарифоутворення (або стимулююче) це нова методика, яка забезпечує окупність та поворотність інвестицій в компанії, які є природніми монополіями. У Європі вона набула поширення у 2000-ні роки.
Цю тарифну методику можна використовувати: вона вважається більш сучасною та прогресивною, може стимулювати ефективність. Але, по-перше, вона не є панацеєю, а по-друге, вся суть у деталях, у конкретних параметрах, нормах дохідності, переоцінках і т.д.
У нас є свіжий випадок РАБ-тарифу: “Укртрансгаз” - там ввели РАБ-тариф у кінці 2016 року. У підсумку у компанії тариф виріс у декілька разів, зі сторони НАК “Нафтогаз” були звинувачення менеджменту УТГ у корупції на сотні мільйонів гривень, інвестиційна програма УТГ не виконується, ідуть публічні обвинувачення сторін у неготовності газотранспортної системи до зими.
Цей корисний урок треба було б добре проаналізувати.
- Які передумови необхідні для впровадження RAB-регулювання?
- 1. Стабільне макросередовище. У нас облікова ставка ще 1,5 роки тому 22%, зараз 12,5% - очевидно, що це не є стабільне середовище. Окрім того, я не знаю випадків, де б РАБ-тариф вводився при інфляції понад 10% - тільки в Україні таке пропонується. Це важливо, бо на це зав’язані норми дохідності власникам обленерго.
2. Наступна умова, про яку говорив Карлос Паскуаль, екс-посол США в Україні та віце-президент IHS: “Основна умова для уникнення зловживань - гарантія того, що регулятор діє незалежно і максимально прозоро, а також має достатньо повноважень для збору всієї необхідної інформації, яка є базою для прийняття рішень”.
Чи такий у нас регулятор і має мандат довіри? Думаю, відповідь очевидна. Окрім того, регулятор не має технічних та організаційних можливостей на сьогодні зібрати дані про якість послуг обленерго по регіонах - на базі чого тоді прийматимуться рішення, штрафи і т.д.?
3. Робота обленерго “в білу”, тобто без заробітків на інвестпрограмах і закупівлях товарно-матеріальних цінностей. Сьогодні це питання не вирішене і є велика імовірність, що все так буде і на нових інвестпрограмах, які просто будуть збільшені у декілька разів.
- Відсоткові ставки на нові та старі активи обленерго перманентно змінюються постановами уряду та регулятора починаючи з 2013 року. Які ставки потрібно встановити, аби RAB-регулювання дійсно запрацювало, на який період і коли з’являться перші результати?
- На стару базу має бути 0%-2%, бо діючі акціонери у неї нічого не вкладали. На нову - ринкову ставку, наприклад 17%. А коли з’являться перші результати і чи взагалі з’являться - це питання багатьох факторів, і сам РАБ-тариф нічого не гарантує. Приклад Укртрансгазу я вже наводив.
- Під час обговорення останньої запропонованої НКРЕКП ставки була названа цифра у 30 мільярдів на рік, які доведеться знайти для покриття вартості послуг обленерго. Чим вона обґрунтована та хто платитиме?
- Спочатку обленерго переоцінюються. При чому методика переоцінки була змінена головою Фонду Держмайна Ігорем Білоусом восени минулого року - вартість за новою методикою оцінки тепер буде вдвічі вища, аніж за старою.
Реальний приклад із життя. Обленерго у 2012 році приватизоване за 350 мільйонів гривень, тепер переоцінене у 8 мільярдів гривень і тепер споживачі будуть виплачувати компанії прибуток із розрахунку 12,5% на ці 8 мільярдів, які звичайно акціонер і близько не інвестував у компанію.
Дохідність 12,5% - це нове, що вже має закладатися у тариф. Також штучно зменшили строк амортизації - це теж збільшує тариф. Ось сумарно по всіх обленерго і буде понад +30 мільярдів гривень.
- При однаковій ставці на старі та нові активи обленерго, чи є сенс власникам вкладатися у нові активи, якщо прибуток і так зафіксований на одному рівні?
- Звісно, під 12,5% ніяких зовнішніх інвестицій в обленерго не буде, навіть від акціонерів. Все буде за рахунок зростання тарифів для споживача.
- Коли йде мова про реінвестиції та модернізацію мереж в рамках RAB, хто буде основним вигодонабувачем? До прикладу, на заміні трансформаторів, очевидно, заробить Костянтин Григоришин. Хто ще?
- Хороше питання. Цей проект “РАБ-тарифів” паралельно супроводжується проектом переводу мереж 6/10 кВ на 20 кВ. Це величезний, неефективний і непотрібний проект, але який буде потребувати заміни трансформаторів, ліній та кабелів.
Освоювати можна буде десятки мільярдів гривень на інвестпрограмах. Так, що заробітки будуть двічі - перший раз через дохідність 12,5%, а другий раз на інвестпрограмах.
- RAB-тарифоутворення мало запрацювати для 8 обленерго ще восени минулого року, потім йшла мова про кілька теплокомуненерго. Про які компанії йде мова після прийняття нинішньої постанови?
- Весною мова ішла про 11 обленерго: ПАТ "Полтаваобленерго", ПАТ "Вінницяобленерго", ПАТ "Чернігівобленерго", ПАТ "Сумиобленерго", ПАТ "Львівобленерго", ПАТ "Кіровоградобленерго", ПАТ "Київобленерго", ПАТ "Прикарпаттяобленерго", ПАТ "Дніпрообленерго", ПАТ "Київенерго", ПрАТ ЦЕК.
- Коли в Україні приводять приклад ефективної роботи RAB-регулювання, то, зазвичай, згадують досвід Британії, яка використовує цю модель вже більше двох десятків років. Чи мають щось спільне пропоновані нині НКРЕКП зміни до цієї реформи?
- Де ми, а де Британія? У Британії є таке, щоб обленерго закуповували автомобільні шини по цінах 50% вище ринкових? А у нас це реальність. В Британії регулятор закладає у тарифи трансформатори на мільярди по цінах у 2-3 рази вище ринкових? Чи придумує Роттердам+? А у нас це все відбувається.
У Британії було таке, щоб приватизовували обленерго по ціні 350 мільйонів фунтів, а переоцінили його потім у 8 мільярдів фунтів і на це хотіли отримувати дохідність? Коли у Британії вводили стимулюючі тарифи для водоканалів, то сказали акціонерам - що ви заплатили на приватизації за компанію, то і є вашими інвестиціями, на які ви будете отримувати доходність - не більше.
