Експерт із держзакупівель: "Цей закон недосконалий, але кращий, аніж той, що був"

Закон, що регулює найбільшу корупційну діру в Україні, знову було змінено. 10 квітня Верховна Рада мінімально можливою кількістю голосів прийняла нову редакцію закону про здійснення державних закупівель.

Останні зміни такого масштабу вносили в нормативний документ улітку 2011 року. Тоді з-під його дії було виключено велику кількість державних підприємств. Автор цієї норми, народний депутат Ярослав Сухий наполягав на тому, що двомісячна тендерна процедура дуже ускладнює господарчу діяльність підприємств.

Із-під контролю було виведено закупівлі приблизно на 300 мільярдів гривень. Оголошення про ці закупівлі зникли із "Вісника держзакупівель" (ВДЗ) – офіційного видання Мінекономрозвитку.

Завдяки моніторингу закупівель у цьому виданні журналісти дізналися про закупівлю "вишки Бойка", за яку заплатили на $150 млн більше за її ринкову вартість, чи про трейдингові компанії сина президента Олександра Януковича, що продавали вугілля державним ТЕС на мільярди гривень.

Джерело INSIDER у Генпрокуратурі каже, що в останні роки "відкати" на державних тендерах становили від 50 до 80% від суми закупівлі. Все це було можливо завдяки Закону "Про здійснення державних закупівель", який досконало було підігнано під "відкатні схеми".

Нинішня редакція не змінила системи. Новий закон розроблено на базі старого. В ньому залишилося багато недоліків, додано багато популізму. Але з його прийняттям досягнуто дві важливі речі.

По-перше, тепер результати всіх закупівель держорганів і держпідприємств мають бути опубліковані у ВДЗ. Незалежно від того, підпадають вони під дію закону чи ні.

По-друге, закон схвалено представниками Світового банку та Єврокомісії. Це одна з вимог Євросоюзу для надання фінансової допомоги Україні.

Про те, як приймали нову редакцію закону, INSIDER розповів голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін, який уже декілька років лобіює зміни до тендерного закону щодо відкритості інформації. Шабунін брав участь у робочій групі, яка підготувала ухвалений 10 квітня закон.

- Як було ініційовано розробку законопроекту?

- Після обрання нового Кабміну я був на одному з ефірів "Громадського телебачення", де запропонував конкретні дії, які дуже швидко може зробити Мінекономіки, щоб закрити основні корупційні діри. Наступного дня мені подзвонила Юлія Кочерга - помічниця міністра Шеремети, і каже: давай перетнемося.

Вийшло так, що ми перетнулись одразу і з міністром. Він запитав, що можна зараз швидко поміняти? Я запропонував зробити відкритим "Вісник" (ВДЗ) і переписати цей недолугий закон "Про держзакупівлі". Після двох тижнів дискусій із держпідприємством "Зовнішторгвидав", який тим "Вісником" завідує, міністр дав окреме доручення. "Вісник" став повністю відкритим. Раніше там були різні рівні доступу для контролюючих органів і громадян. Фактично, звичайним людям знайти щось на сайті було нереально.

- А що заважало це зробити раніше?

- Абсолютно нічого. Ми навіть надсилали запити щодо того, на яких підставах існують різні рівні доступу, але нічого конкретного нам не відповіли.

- Хто створював нову редакцію?

- Що закон потрібно змінювати, розуміли всі. Було створено робочу групу. Туди ввійшли люди від громадських організацій. Від  Transparency  Андрій Марусов і Олексій Хмара. Від Центру протидії корупції я і керівник нашого юридичного відділу Олена Щербан.

Також до її складу ввійшли Ірина Шмєльова від Світового банку і Валентин Дерев'янкін від Єврокомісії. Плюс до цього були експерти з Мінекономіки. Одна з них - Тетяна Лісовська - фактично написала текст закону. Від Антимонопольного комітету була Тетяна Шестак.

- На написання нового закону пішло всього кілька тижнів?

- Ми написали закон за кілька днів. За основу було взято текст старого закону. У нас було завдання закрити основні корупційні діри і виконати умови Світового банку. Від цього залежало, чи дадуть Україні гроші. Потім можна детальніше працювати над новими редакціями.

- Чи багато змін до законопроекту вніс уряд?

- Більшість зауважень було через те, що міністри не розібралися. Ми змінили багато формулювань, але суть залишилася. Вони цього не помічали. Пізніше такі зауваження було знято.

- Щодо яких норм були суперечки?

- Позиція Єврокомісії була така: не треба всі держпідприємства підводити під процедуру. Це позбавлено сенсу. Вони пропонували повернути частину з них до старих норм. Достатньо було, щоб вони публікували інформацію про закупівлі. Але в Мінекономіки сказали, що в нас трошки інші реалії. Врешті-решт вони знайшли спільну мову. Проте Кабмін все одно вписав, що всі підприємства підпадають під дію закону. Наполіг на цьому особисто прем’єр Арсеній Яценюк.

- Навіщо в новому законі норма про те, що замовник може відмовити учасникові, зареєстрованому в офшорній зоні? Це могли зробити і раніше за бажання!

- Цю норму внесла Уповноважений із питань боротьби з корупцією Тетяна Чорновіл. Там, по-перше, їм не забороняється, а надається право відмовити. А, по-друге, ніяка офшорна компанія не бере участі в торгах. Частіше вона виступає засновником учасника. Це абсолютно популістська норма.

- А як щодо норми про публікацію назв субпідрядників, якщо їхня участь у сумі закупівлі перевищує 20%? Їх же мають зазначати лише якщо це прописано в договорі?

- Це теж було дискусійне питання, але ми вписали його в закон. Якщо раптом хтось буде ігнорувати цю норму, просто зможемо цей порядок відкоригувати. Нам необхідно було хоча б залишити таку можливість.

- Чому під дію закону не підпадають закупівлі, що стосуються виборів?

- Ми хотіли, щоб було по процедурі. Але в Мінекономрозвитку сказали: в такому разі ЦВК не встигне підготуватися до виборів. Ми не сперечалися, для нас це не було критично.

- Тепер процедуру розкриття пропозицій можуть відвідати не тільки журналісти, а й громадські активісти. Не станеться такого, що активісти прийдуть з автоматами і в балаклавах?

- Ну з автоматом і раніше можна було пройти. Для нас це важливо, бо ми знаємо, хто з ким грає в парі, і де конкуренція буде нечесна. Але потрапити на саму процедуру ми не могли без посвідчень. Плюс тепер там можна буде знімати, що раніше було великою проблемою. Для нас це був принциповий пункт.

- У законі прописано нове поняття – "договірна процедура". Що це таке?

- Це те саме, що раніше називалося "процедурою закупівлі в одного учасника". Просто ми назву дослівно переклали з європейських практик.

- Чи допоможе новий закон закрити найбільші корупційні діри?

- Можливо, деякі закрити і не вдасться, але точно вдасться їх побачити. А ми за це і боролися. Далі все залежить від Антимонопольного, прокуратури, МВС і так далі. Цей закон недосконалий, але він в сто разів кращий, аніж той, що був.