Проблемне, масове, малобюджетне, блокбастерне, документальне чи ігрове — очевидно, що зараз, як ніколи, українське кіно повинно лихоманити — експериментами, жанрами, спробами і поразками. Чому? Лише таким чином можна показати й розкрити: хто-як-навіщо здатен визначити, де йому болить найдужче — з позиції глядацької, авторської і кінопрокатної.
Трохи більше десяти українських стрічок, які дійдуть на кіноекрани в 2016-му, представили на Зимовому Кіноринку в Києві - традиційній події грудня для наших дистриб'юторів, кінотеатрів та кінопродакшинів. Це значно менше, ніж вийшло стрічок цього року — на широких екранах протягом 2015-го показали 29 українських фільми.
Приміром, не буде в прокаті у 2016-му "Максима Оси" - фільму, який вже декілька років знімають за українським коміксом, робота над ним триває досі. Не відома також дата виходу на екрани і документального байопіку Сергія Буковського про гурт "Океан Ельзи", хоча стрічку й завершили ще рік тому.
Зате, як палко розказували кінодистриб'ютори на Зимовому Кіноринку — початок року готує глядачеві поряд з американськими і українські "ромкоми". А саме "Давай, танцюй!" - солянку з драматичних долей популярних талант-шоу, але з акцентом на танцювальний екшн. Або ж умовно-тематичні фільми. На лютий — українсько-литовський фільм "Ніч Святого Валентина" від продюсерів Сергія Баранова та Зилвінаса Науйокаса, а на березень - "8 кращих побачень" від продакшину "Студії 95 квартал".
INSIDER вирішив розповісти про жанрові українські експерименти — фільми, що дійдуть великих екранів у наступному році.
 |
"Російський дятел"
режисер Чад Грасіа
прем'єра: 28 січня 2016 року
"Російський дятел" — політичний детектив драматурга з Нью-Йорку. Нині, документальна стрічка має з десяток нагород (найголовніша, безумовно — фестивалю Sundance в Америці), хоча й задумувалася спершу як 10-хвилинне відео для YouTube.
У фільмі український художник Федір Александрович веде власне розслідування Чорнобильської катастрофи і висуває свої версії того, що сталося в 1986 році. Власне, "Дятлом" американці називали радіосигнал, що транслювався з території СРСР у часи холодної війни. Але це не зовсім фільм про Чорнобиль. Радше історія про ексцентричного героя, який досліджує свої страхи й версії подій.
 |
"Бранці"
режисер Володимир Тихий
прем'єра: 25 лютого 2016 року
Головною інтригою свого документального фільму режисер називає момент, коли декілька тисяч силовиків під час лютневих подій 2014-го року на Майдані одночасно відступили. На питання "чому так сталося" він і намагається дати відповідь.
У фільмі студент факультетру білогії харків'янин Сашко шукає ВВшника, який став бранцем 20-го лютого 2014-го року у Києві.
"Під час нашої подорожі Україною ми знайомимося з людиною, яка "розкриває карти" тих подій: що саме передувало відступові? А тому, можливо, для багатьох фільм стане шоком", - каже режисер Володимир Тихий.
Події на Майдані обережно реконструйовані у фільмі анімацією. Це чорно-білі й графічно-стрімкі замальовки режисера Анатолія Лавренішина.
 |
"Гніздо Горлиці"
режисер Тарас Ткаченко
премє'ра: восени 2016 року
За сюжетом сорокарічна Дарина лишає у рідній Вижниці свого чоловіка й доньку і їде на заробітки в Італію. Кілька років вона працює на віллі у Генуї. І вже вагітною від італійського заможного сеньйора, повертається додому.
Як влучно зауважила виконавиця головної ролі Римма Зюбіна, найперша драма фільму — не стільки в тому, що багато хто хоче виїхати за кордон, а в тому, що мало хто з них хоче повертатися.
 |
"Селфіпаті"
режисер Любомир Левицький
прем'єра: весна 2016-го
Іронічно-комедійна, як наголошує режисер, ода селфі-поколінню. Тобто жанрова молодіжна комедія від А до Я, на зйомки якої він залучив початківців-операторів та режисерів, і яку фактично зняв нон-стопом за місяць. Чотирьох друзів, після гучної вечірки, міліція звинувачує у вбивстві карлика.
Щоб згадати минулу ніч і зібрати докази на свій захист, хлопці збирають селфі та відео з вечірки. Власне, частина фільму і буде змонтована з реального відео, знятого на камери, телефони та фотоапарати, яке надсилали з усих вечірок усих регіонів України.
 |
"П'ята терапія"
режисер Аліса Павловська
прем'єра: липень 2016 року
Фільм-реконструкція життя Стаса Домбровського — колишнього наркомана і злочинця. У стрічці він також грає головну роль, а сюжет, як каже авторка, більшою мірою побудований на новелах, що пише Стас. Наркозалежність йому вдалося подолати.
Режисер "П'ятої терапії" пропонує, по суті, частково нон-фікшн, де в акторах багато колишніх наркозалежних та в'язнів, а частково намагається перетворити поворотний момент в житті цієї людини — момент спраги до життя і страху смерті — у гостросоціальний блокбастер з позитивним фіналом. Принаймні, так позиціонували цей проект, і на Зимовому кіноринку, і коли збирали гроші на його зйомку у спільнокошті Indiegogo.
 |
"Казка старого мельника"
режисер: Олександр Ітигілов
прем'єра: друга половина 2016 року
І хоча цей фільм на Зимовому кінокринку не представляли, на широких екранах його таки покажуть наступного року. Це буде українське фентезі з особливою увагою на трюки, костюми та перетворення героїв слов'янських легенд у культових персонажів. На ось цьому голлівудському розмахові і акцентують увагу автори.
І додають, що переплететься у фільмі багато відомих традиційних українських казок. Хіба-що жінок тут зроблять трохи більш норовливими і затятими до битв. Як-от героїню Ірми Вітовської — Параску. Жартуючи, акторка називає себе американською місіс Сміт. Саму ж історію про дівчину Христину, про її перше кохання до Миколки і про те, як вона зустрічає добрих героїв і перемагає злих, оповідатиме Старий Мельник.
 |
"Моя бабуся Фаня Каплан"
режисер Олена Дем'яненко
прем'єра: друга половина 2016-го
Ще один фільм, що як і "Казку" дозняли укінці осені і який також обіцяють у прокаті наступного року. Принагідно, це також історія в історії: до рук київської журналістки потрапляє щоденник Фані Каплан. І вже з нього вона відкриває для себе альтернативну історію радянської революціонерки, яка нібито стріляла у Леніна.
У фільмі зіграло багато українських режисерів. Мирослав Слабошпицький — молодшого брата Леніна Дмитра, який по вуха закохався у Фані. Режисерки Ірина Цілик та Вікторія Трофименко — каторжанок, з якими дівчина провела десять років в Сибіру. Жанрово — це детектив з елементами сенсації. І одне із надзавдань, як кажуть автори — розвінчати фільмом міф, що побутував про Каплан в радянські часи.
 |
"До дідька!"
Режисер Юрій Речинський
прем'єра: весна 2016-го
Це історія стосунків українського молодого режисера Юрія та Ханни — доньки відомої австрійської акторки. Над фільмом режисер працював разом з відомим оператором та документалістом Вольфганом Талером.
І, судячи з попередніх робіт Талера над трилогією Ульріха Зайдля "Рай" і самого документального фільму Речинського "Хворісукалюди", історія "До дідька!" подібно лезові шматуватиме глядацькі емоції.
 |
"Поліна"
режисер Оліас Барко
прем'єра: осінь 2016-го
Це таки перша у жанрі сімейного фентезі така велика і коштовна копродукція України, Бельгії та Франції. Бюджет озвучують в 2 мільйони євро.
І судячи з робочих матеріалів (зйомки фільму завершилися тиждень тому), що автори представили на Зимовому Кіноринку, це буде поєднання "Аліси в країні чудес" і певною мірою "Хронік Нарнії".
Принаймні, двері зовсім в інший казковий світ там точно будуть. 11-річну героїню Поліну вони приведуть до пригод і правди, яку від неї приховує злісна тітка. Дівчинка нічого не знає про своїх батьків і саме на її день народження родичка збирається позбутися Поліни.
 |
"Low Light"
режисер Валентин Васянович
прем'єра: липень 2016 року
"Я довірився своєму другові — весільному фотографу Констянтину Мохначу і пішов з камерою за ним. Фільм-терапія, якщо хочете", - каже режисер Валентин Васянович про стрічку, над якою ще працює.
Після останніх робіт режисера — документальної "Присмерк", і операторської роботи на "Племені" (режисер Мирослав Слабошпицький) - і з візуальної точки зору, і з сюжетної чекаєш сюрпризів.
А поки-що лишається блукати у здогадах: чи це артхаусно-документальне, чи ігрове, чи нон-фікшн дослідження реального героя або ж режисером самого себе?
