Що чекає на українське кіно в умовах економії

INSIDER дізнався, як профінансують кіно цього року, і на що сподіваються українські режисери
16 апреля 201411:00

Вихід у широкий прокат у 2013-2014 роках одразу кількох українських стрічок, знятих за державною програмою, експерти назвали довгоочікуваним кінопроривом. Дитячий мюзикл "Трубач", трилер "Зелена кофта", пригодницький фільм "Іван Сила", байопік "Параджанов" нарешті склали конкуренцію іноземним картинам.

У березні Державне агентство з питань кіно призупинило новий конкурс кінопроектів, який уже розпочався. Кіноіндустрія завмерла, чекаючи на новий бюджет держави, котрий обіцяв бути ще менш привабливим, аніж попередній.

Зміни до бюджету Рада прийняла 27 березня. Загальні витрати на культуру зменшилися на 96 млн гривень, економія не оминула й українське кіномистецтво.

INSIDER вирішив дізнатися, чи відбудеться цьогоріч конкурс кінопроектів, та як зменшення фінансування впливатиме на зйомку стрічок-переможців минулих років.

Скільки дали на кіно

В остаточній редакції бюджету-2014 Державному агентству з питань кіно виділили 123 млн гривень разом зі спецфондом. Це на 22% менше, ніж торік. Тобто українське кіно позбавили 34,5 млн грн підтримки. Загалом тенденція до зменшення витрат на зйомку стрічок розпочалася ще минулого року, коли режисерам дали на 12% менше порівняно з 2012-м.

При цьому 2013-го на кіноекрани вийшло сім повнометражних українських стрічок, чотири з яких зняли при фінансуванні держави.

Незважаючи на побоювання експертів і розмови про економію, остаточні скорочення бюджету, прийняті у березні, майже не вплинули на кіноіндустрію: у Держкіно забрали ще 379 тисяч гривень, але лише в частині фінансування апарату. Статтю виробництва фільмів залишили такою самою, як і в січневому бюджеті, який приймали ще за попередньої влади.

У Держкіно розповіли, що зміни в бюджеті не завадять фінансувати активні зйомки. Зараз угоди підписано з продюсерами та режисерами 51-го проекту, які виграли попередній конкурс. Насамперед гроші виділять їм і запевняють, що зможуть виконати зобов'язання.

 

Цього року можна очікувати на прем'єри відразу десяти стрічок, створених за підтримки Держкіно. Серед них – стрічка про колективізацію і Голодомор "Поводир", психологічна драма "Брати. Остання сповідь", українсько-французька комедія "Хвороба кохання".

Але, за словами заступника голови агентства Сергія Сьоміна, бюджетних коштів на нові проекти вже не вистачить.

"Цих грошей саме вистачає на те, щоб фінансувати фільми, які є у нас у програмі. Ми не будемо поки що запускати нові стрічки, якщо не дадуть більше коштів у цьому році", - з жалем констатував він.

Однак в агентстві кажуть, що все одно проводитимуть пітчинги (конкурси кінопроектів, - ред.), і розпочнуть одразу після того, як одержать вказівки від Мінфіну. Прогнозують, що це станеться протягом місяця. На цьогорічний конкурс кінопроектів, шостий за рахунком, чекають режисери щонайменше 60-ти стрічок, які комісія відібрала до другого туру. Серед них є повнометражні фільми, анімаційні, дитячі стрічки і короткометражки.

Проте учасникам конкурсу кінопроектів цього року потрібно буде не лише виграти пітчинг, а й дочекатися, поки урядовці переглянуть бюджет, якщо це взагалі станеться.

"Якщо вони (переможці, - ред.) погодяться, то будуть чекати початку нового фінансування. Ми сподіваємося, що все ж таки якісь кошти на нові фільми буде виділено", - припускає Сьомін.

За умовами конкурсу, ігрові повнометражні стрічки отримують 50% державного фінансування, другу половину шукають продюсери. До 100% коштів виділяють дитячим, анімаційним фільмам, документальному кіно, а також дебютам у короткому метрі.

У Мінкульті також повідомили, що "зацікавлені у продовженні роботи програми Держкіно", однак чекають на затверджені Мінфіном паспорти бюджетних програм, без яких поки не можуть поновити конкурс.

"Міністерство культури та Держкіно зробили все залежне, щоб пітчинг було поновлено", - сказали у прес-службі відомства.

Чи потрібна режисерам державна підтримка

Голова Національної спілки кінематографістів Сергій Тримбач також вважає, що виділених із бюджету коштів вистачить лише на зйомки фільмів із попередніх держпрограм.

“Добре, що хоч так. Могло бути й гірше, враховуючи ті скорочення, які відбуваються по інших статтях бюджету. Якщо цю цифру далі не понизять, ми перехрестимось. Хоча надалі нова влада має розуміти: якщо кіно не буде, то інформаційна і загальна безпека країни понизиться”, - каже кінематографіст.

"Цих грошей вистачить лише на покриття витрат уже прийнятих бюджетних фільмів. Про нові пітчинги, проекти в цьому році доведеться забути", - впевнений Тримбач.

Цьогоріч на екрани мала вийти повнометражна стрічка Ігоря Подольчака "Доміно", яка виграла в четвертому конкурсі кінопроектів. Як розповів режисер, зйомки навіть не розпочалися, адже продюсерам не вдалося знайти другу половину бюджету. Половину – це 10 млн грн – зобов’язалася сплатити держава. Ці гроші закріплені за проектом, проте, враховуючи зміни курсу долара, сума зменшилась уже на 25%, побоюється він.

"Будь-яке скорочення бюджетних коштів, виділених на кіно в Україні, призведе до зменшення кількості фільмів. Приватних інвесторів в Україні немає. Іноземних теж. Держава залишається одним з основних донаторів у кіно. Зараз зрозуміло, яка ситуація в Україні, навряд чи комусь до високого мистецтва. За кордоном теж складно знайти гроші, там свої художники в черзі стоять", - пояснив Подольчак.

За програмою Держкіно 50/50 (українсько-французький ко-продакшн) знімає стрічку режисер Олена Дем’яненко. Її фільм "Моя бабуся – Фані Каплан" виграв четвертий конкурс Держкіно. Каже, що фінансування виділяють частинами, і поки що своїх зобов’язань держава не порушувала.

"Важливо, щоб відбувся другий тур конкурсу, який не завершився. Щоб ті люди, які готувалися до пітчингу, також мали надію і можливість реалізуватися. Можливо, доведеться якось пропорційно зменшити бюджет для всіх, але просто зупинити, закрити проект буде катастрофічно неправильно", - вважає режисер.

"У програмі держпідтримки є величезна кількість дебютів високого рівня. Дебютантам надали такі можливості, яких не було ніколи. 20 років кіно в нашій країні не знімали. І тут стався такий прорив. Буде шкода, якщо програму зупинять".

"Причина того, що відбувається з нашою країною, на 90% полягає у ставленні до культури, до свого кіновиробництва. Коли вся країна, яка хоче бути окремою і незалежною, дивиться російські серіали, і в кожному телевізорі живуть позитивні російські військові, - це формує певну ідеологію. Не варто нічого забороняти. Варто протиставляти свій кінопродукт", - додала співрозмовниця.

Фінансування – не єдина проблема українського кіно

Іншу думку про фінансову підтримку дебютантів має Марина Врода. Режисер розповіла, що в той час, коли одні автори не могли одержати кошти навіть на малобюджетний повнометражний дебют, студентам виділяли мільйони гривень на короткометражки, і на цьому заробляли продюсери і держслужбовці.

"Скорочення бюджету на кіно для мене логічне. Занадто багато коштів витрачали на короткометражні фільми. Це нереально великі гроші для нашої країни, і навіть для Європи. Країна – банкрот. Логічно, що зараз ми не можемо виділяти такі самі кошти на кіно", - поскаржилася на програму виробництва фільмів Врода.

На її переконання, при зменшенні фінансування варто переглянути схему розподілу коштів і дати можливість знімати більшій кількості людей, виділяючи трьом стрічкам бюджет, який раніше мав один фільм. Решту, каже режисер, має шукати продюсер.

“Це рудимент пострадянської системи, що кіно має повністю фінансуватися державою. Треба оновити правила, щоб ми ходили за своїми придбаними квитками, створювали маркет, і знімали для свого глядача. Щоби хтось хотів купити квиток на це кіно”, - переконана режисер.

На необхідності розвитку кіноринку наполягає і Денис Іванов - генеральний директор компанії "Артхаус трафік",яка 2014-го випустила на екрани трилер "Зелена кофта". Вінвважає, що проблема українського кіно – не лише у фінансуванні.

"Єдиним великим інвестором у виробництві національного кіно в нашій країні в останні три-чотири роки була держава. З одного боку, відбулося певне пожвавлення і з’явилася кіноспільнота. З іншого – не було продумано концепції розвитку кіноіндустрії. Відсутність ефективної стратегії вплинуло на те, що ні телебачення, ні приватні інвестори, ні пересічні глядачі не повірили в українське кіно, і кінопроцес так і залишився повністю субсидованим державою", - зауважив він.

"Погано, що через зменшення фінансування хтось із режисерів не зможе зняти картини. Але, судячи з даних кінопрокату, фільми, які були створені державним коштом, не користувалися великим успіхом у глядачів. Хоча серед фестивальних картин низка режисерів сформували свій пул і довели, що мають свій унікальний голос, який чутно на міжнародній арені", - додав кінематографіст.

Іванов натякнув, що великий бюджет зовсім не гарантує якість фільму.

"Окрім безпосередньо фінансування, є ще схеми, за якими його розподіляють, кадри, які потрібно готувати. Ідеологія була така: дайте нам мільйон доларів і ми знімемо таке кіно, що всі "захитаються". Насправді це не так. Мільйон доларів давали, а кіно якісне "на мільйон" не з'являлося. Без освіти, без знання ринку фінансування кіно буде "витікати в пісок". Режисери знімуть роботи, які можуть не вийти на екрани, тому що їх якість буде орієнтована не на ринок, а на те, щоб сподобатися конкретним чиновникам", - абсолютно переконаний режисер.

На його думку, в Україні часто забувають, що "кіно - це не гроші, кіно - це історії. Саме вони збирають зали і змушують приходити до кінотеатрів. Криза українського кіно полягає не стільки у фінансах, скільки в тому, що люди не знають уподобань глядачів, не хочуть їх почути".

Режисер стрічки "Плем’я" Мирослав Слабошпицький радіє, що зміг скористатися програмою Держкіно і встиг відзняти фільм, який нині на етапі пост-продакшн.

Він припускає, що ті режисери, які вже знімають стрічки, встигнуть завершити їх. Водночас Слабошпицький передбачає підвищення вартості фільмів, зокрема, стосовно оренди кінообладнання через підвищення курсу іноземних валют.

"Немає інвесторів у кіно ніде у світі, є спонсори. Кіно взагалі неокупне, крім, хіба що, американського. Найкасовіший фільм "Той, хто пройшов крізь вогонь" зібрав 2 млн грн, а вартість його - 16 млн. Кінематограф – це іміджевий проект держави. Він фінансований державними фондами, все здійснюється за гроші платників податків".

Головна передумова для міжнародної ко-продукції, вважає режисер, - це підтримка фільмофонду власної країни. Це гарантія для партнерів, що картину буде знято. В іншому разі грошей на кіно не дасть ніхто.

Кінорежисер і генеральний директор Національної кіностудії ім. Довженка Олесь Янчук вважає, що економічна ситуація в Україні у критичному стані, і останнім часом вона не поліпшилась, а погіршилася, тож цим можна логічно пояснити, що в країні немає більшої суми коштів на підтримку українського кіно.

Директор кіностудії застерігає, що роботу продюсерів у державно-комерційних кінопроектах варто перевіряти пильніше: "Інколи, на жаль, кінопроекти за державної підтримки драматично припиняються, коли знімальний процес розпочався, держава кошти виділила, а продюсер не може знайти свою частину грошей на фільм. Незалежні продюсери мають ретельніше доводити, що вони справді мають 50% коштів на стрічку".

Янчук наполягає на безпосередній підтримці державних кіностудій: "На жаль, останнім часом державне фінансування кіностудії ім. Довженка майже припинилося, що призвело до різкого скорочення виробництва і зменшення кількості її працівників. У зв'язку з цим нас дивує позиція Держкіно, яке на пітчингах послідовно не сприймає переважної більшості наших сценарних пропозицій, вважаючи їх чомусь недосконалими та надаючи виняткову перевагу приватним продюсерам".

За словами Янчука, прикладом у питанні державної підтримки має бути Національна опера, яка сама формує свій репертуар. Такі ж повноваження, переконаний режисер, мають бути й у кіностудії ім. Довженка.

Разделы :
Если вы заметили ошибку на этой странице, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ

13.11.2018, 19:45
Добавить

ГЛАВНАЯ ПОЛОСА

    • 31 марта 2020

    Land Rover, Lexus и элитные часы: что задекларировал новый глава Минздрава

     
    • 31 марта 2020

    Авто за миллион гривен и наличные: что задекларировал новый заместитель Венедиктовой

     
    • 30 марта 2020

    Рада поддержала "антиколомойський" законопроект

     
    • 30 марта 2020

    Рада со второй попытки избрала руководителей Минздрава и Минстерства финансов

     
Система Orphus