Короткі метри - цілком у форматі літа. Коли хочеться всього і відразу та ще й так, щоб не перевантажувати себе "зайвим".
Тому INSIDER пропонує вам добірку свого роду класики короткого метра.
У добірці є практично все - неочікуваний саспенс, усе ще актуальні експерименти з формою та змістом і просто "взірцеві анекдоти" жанру.
"СЛАВА НА МОРІ"
Бен Зайтлін, 2008
Збудувати човен з уламків і випливти морем до нового життя — проста й щира "біблійська зав'язка", яку автор вдало використав у цій стрічці. Принагідно, що саме вона стала відправною точкою для успішного дебюту Бена Зайтліна.
Його сердечний фільм "Звірі дикого Півдня" про дівчинку Хашпаппі та її батька у глибинці штату Луїзіана, зруйнованого ураганом Катріна, отримав головні призи Канн та Санденсу. Фільм одразу зачіпає багато тем — як і ця короткометражка. Про силу духу та дитячу фантазію, про руйнацію, боротьбу з природою і про таке знайоме нам прагнення втекти від цивілізації.
Glory At Sea! from Court 13 on Vimeo.
"ВИПАДОК У БАНКУ"
Рубен Остлунд, 2010
Швед Рубен Остлунд — один із безперечних фаворитів минулого року завдяки його "Форс-мажору", незвичайному трилеру про сімейні стосунки.
П'ять років тому цю короткометражку він створив після на власні очі побаченого пограбування.
Двоє хлопців у білих шоломах переплутали вхід до банку, потім не там, де треба, припаркувалися... Коротше кажучи, з цього вийшов сміливий комедійний ігровий екшн. Як каже сам Остлунд: "Хотілося розвіяти весь той драматизм, що крутиться навколо голлівудських стереотипів про грабіжників". І йому вдалося.
"НІЧНЕ РИБАЛЬСТВО"
Пак Чхан Ук, 2011
Глядачі на Берлінале ледь не пищали в переповнених залах. З різних причин. Жарт, жах чи, можливо, це така специфічна азіатська драма... Що це? По-перше, - це перший фільм, який зняли на Iphone. По-друге, - це експеримент-саспенс із привидами безумовно дуже суперечливого режисера азіатського кіно.
Сюжет переказувати буде нечесно. Тому лише обмежимося наживкою: чоловік бере рибальське знаряддя, іде лісом уночі до озера. І замість риби витягає з води русалку.
"КАВА ТА СИГАРЕТИ: ДЕСЬ У КАЛІФОРНІЇ"
Джим Джармуш, 1993
- Сигарети й кава, чувак, це комбінація... - тут з Іггі Попом не посперечаєшся. Оминути цю збірку новел від Джармуша було б злочином проти людства — ці 11 новел глядачі розібрали на цитати.
Беззаперечний маленький шедевр — частина з музикантами Вейтсом та Іггі у барі. Барахлить пристаркуватий музичний автомат і жевріють їхні колишні бажання. І в усьому цьому, без надуманих візуальних кінофокусів прориваються, живі та ностальгійні нотки.
"МАЛЕНЬКІ СМЕРТІ"
Лінн Ремсі, 1996
Ремсі пильно вдивляється в поведінку підтлітків. Це перше, що вирізняє її фільми. У них, звісно, не варто навіть намагатися шукати простих відповідей, але це хороша можливість для любителів докопатися до суті.
Три ефектні замальовки — трохи про смерть, трохи про дитячу жорстокість. У амбітної шотландки так завжди — про, здавалося б, неочікувану втрату людиною чогось нормального. Сповна вона втілила це, мабуть, у найсуперечливішому для її прихильників фільмі "Дещо не так з Кевіном".
"ЦЕ МОЯ ЗЕМЛЯ"
Бен Ріверс, 2006
Дивакуватий бородач живе в лісових хащах понад тридцять років. Має господарство, трохи підробітку. Життя чоловіка крутиться навколо його внутрішньої утопії та мрії.
У Бена Ріверса, що не робота — то етно-поетика, міфотворчість, вдивляння і співжиття. Так було і з цим героєм. Спершу — короткометражка, а потім і дебютний повний метр про нього ж. "Два роки в морі" отримав приз критиків у Венеції, а в рідній Британії став однією з кіноподій року.
Цей короткий документальний роуд-муві — "тактильний" із кількох причин. Фільми Ріверс знімає на плівку. І ця природність як з матеріалом, так і з героєм, дає потрібний магічний ефект.
"НА ШІСТЬ ЗАРЯДІВ"
Мартін Макдонах, 2006
Макдонах не перестає наполегливо працювати в кіно, театрі та літературі. Як казали про нього в 1990-х — під такими молодими талантами тріщить сцена. Свою дебютну короткометражку він зняв уже відомим театралом і відразу отримав "Оскара". Балансування між насиллям у мистецтві, чорним гумором та ущипливими діалогами — цією сценарною стежкою він пішов і в повному метрі. І також успішно.
"Шестизарядний" - це загравання з фаталізмом. Хто в кого поцілить — словом, кулею чи ділом — і які це матиме наслідки. Відповіді завжди непередбачувані, як і саме життя.
"СТО КВІТІВ СХОВАНІ ГЛИБОКО"
Чень Кайге, 2002
У кінопроекті "На 10 хвилин старше" є де розгулятися вибагливому глядачеві. Поєднати разом 15 майстрів дуже різного жанру (від Вендерса, Годара до Спайка Лі та Джармуша) — задум свого часу амбітний, можливо, місцями надто притягнутий за вуха до теми "часу та пам'яті", але який вистрілює справді наративно-щирими історіями. Як, приміром, у китайського режисера Чень Кайге.
Герой винаймає машину, щоб перевезти меблі з околиць Пекіна. Але вантажники знаходять там лише пустир і старенького пана, який розкладає-перекладає-обходить видимі тільки йому речі.
"РОЗБИТА НІЧ"
Гільєрмо Арріага, 2012
І хоча ця "хічкоківська" робота так і не отримала на Санденсі головного призу, варто віддати належне відомому мексиканському сценаристові й оскарівському номінантові Арріагга ("21 грам", "Три могили", "Сука-любов").
Шалено наростає напруження з кожною секундою цієї короткометражки. Мама з донькою потрапляють в аварію. І тут щодо деталей усе вивірено — суцільна інтриго-тривога, щоб збити глядача з пантелику.
"НЮХАЧ"
Боббі Пірс, 2006
Короткометражний скай-фай. У світі всі можуть літати, але навмисно носять черевики-якорі, щоб цього не робити.
Ніякого задоволення від життя — одна рутина. Без слів зрозуміла й упізнавана метафора? Так. Але без марудних стилістичних надуманостей. Хоча після "Бьордмена" підсвідомо шукаєш у ній додаткові сенси.
"ЗЛІТНА СМУГА"
Кріс Маркер, 1962
Ця короткометражка давно в кіноенциклопедіях — як взірець фантастики та фото-ессе-експерименту (змонтована винятково з фотографій, відео там - лише одна секунда).
Після третьої світової війни парижани, аби вижити, подорожують у часі по їжу та ліки. Спершу в минуле, а потім - у майбутнє. Три часові простори для героя, зрештою, поєднуються в один — його мучить спогад про аварію в аеропорту і застреленого там чоловіка. Гра з пам'яттю — надтонка й надглибока — ось що увиразнює єдину ігрову роботу документаліста Маркера.
La Jetée from Long Shu Publishing on Vimeo.
"ДЕННИЙ ЕКСПРЕС"
Донн Аллан Пеннбейкер, 1959
"Нью-йоркське метро було пронизане ліфтами й усміхненими дівчатами. Я був такий юний! А вони бігли-підстрибували через платформи... Для мене цей фільм — колекція божевілля 20-го століття”, - опісля зауважував режисер.
На межі документалістики й експериментального відеокласик урбанізму втілив юнацьку мрію у першій короткометражці. Тут лише джаз (звучить у кадрі Дюк Еллінгтон) і дикий характер міста.
Daybreak Express (1953) from Bryan Bosworth on Vimeo.
"ЩАСТЯ"
Сергій Дворцевой, 1995
Іще одна короткометражка про героїв по-своєму вільних, і про соковитий та магічний світ. "Як космонавти в польоті" — сказав про цю сім'ю кочівників Дворцевой. І серед свого щастя. Саме можливість жити як така, піклуватися про дітей і шукати пасовищ для худоби — керує цими людьми.
За свій документальний дебют режисер отримав більше двох десятків міжнародних премій і, мабуть, у сотні разів більше питань — ось це і є щастя?
"Для кожного — це перш за все питання свого ставлення до життя", - чеснішої відповіді режисера годі й вигадати.
