Гример Олег Цьось: Три маски в день - це СРСР, а не Голлівуд

Художник із гриму - про будні, успіхи й "епік фейл" професії
Фото надане Олегом Цьосем
13 мая 201514:00

Існує два стереотипи про гримерів у кіно. Одні вважають, що гримери роблять лише зомбі та хобітів. Інші думають, що тільки макіяж. Але обидва уявлення — хибні. Художник із гриму — це скульптор, фантазер, хірург і, як не дивно, психотерапевт.

Якось хрещений батько усіх гримерів Дік Сміт сказав, що його образи багатьох акторів зробили відомими. І з цим важко не погодитися. Нове обличчя певною мірою визволяє в людині потаємні норов, біль, злість, сміх і свободу.

Як правило, ті, хто творять це обличчя фільму, для нас практично невідомі. А за кадром лишається сотні носів, бородавок, накладних опіків, мішечків із кров'ю, роги, крила і бозна скільки ескізів найнеймовірніших істот.

Художника з гриму Олега Цьося багато хто знає за телевізійними проектами. "Точь в точь", де він працює основним гримером, та "Як дві краплі" й "Большая разница", де він є помічником.

Як і батько голлівудського гриму, Олег Цьось - самоучка. З гіпсом, кров'ю, порізами він експериментував у себе на кухні. А перші маски робив на собі та дружині. Нині разом вони відкрили першу студію пластичного гриму GOLEM в Україні.

В інтерв'ю INSIDER Цьось розповів, чому з "монстрами" працювати легше, за ким полюють кіностудії та як в українському кіно цураються ефектів.

Починав я з декорацій. Після навчання в Академії мистецтв на художника-вітражиста, років п'ять займався інтер'єрами в Конча-Заспі. Робив там усілякі каміни з барельєфами та скульптури з тьотками. Старт у кіно дала студія Film.ua. "Давай, розвивайся", - сказав мені Сазоновський (Сергій Сазоновський — голова компанії Film.ua, — ред.). І відправив на семінари з пластичного гриму в Росію.

Далі було багато "трупів" у кіно. Зараз в основному працюю на російських проектах. В Україні, коли приїжджаю, роблю, знову ж таки, кілька трупів і відірвані руки-ноги. Минулого літа, приміром, "вишив" на тілі Михайла Гаврилюка українські орнаменти для ролика. Але практично більшого не замовляють.

В Україні ніхто професійно пластичним гримом не займається. Та й у Росії художників із пластичного гриму можна перерахувати на пальцях. Петро Горшенін, сестри Малкіни, Олексій Івченко... У нас навіть немає шкіл. Є спеціальність гримера в кількох вишах, але художник пластичного гриму - дещо інше.

Фото надане Олегом Цьосем

Я все пробував на собі. Ще не вмів на тілі щось робити і перші маски, ясна річ, робив на собі. В академії звик, що все робиться з гіпсу. Намазав брови вазеліном і наклав собі гіпс. Знімав півгодини. Брови і вії залишилися на зліпку.

Під зліпком людина лежить хвилин двадцять. Потім відливають маску з силікону. З того силікону, що в пластичній хірургії пхають у груди. 

Я намагаюся не закохуватися в свої роботи. І ніколи не передивляюся фільми по декілька разів. Так можна перестати бути критичним до речей. В академії нам постійно казали: дивіться журнали з мистецтва і копіюйте. Але щоб вийшла гарна робота – потрібно все забути і вигадати своє.

Навіть якщо у фільмі купа комп'ютерної графіки, все одно без пластичного гриму не обійтися. "Люди Х", "Гаррі Поттер", "Хобіт" – тут доклали руку художники по гриму. В таких стрічках теж змінюють анатомію людини, тому не варто весь пластичний грим асоціювати тільки з зомбі.

Фото надане Олегом Цьосем

Усі ефекти, на яких стоїть Голлівуд, у нас намагаються обходити. Бо це дуже дорого. Жодна студія в Україні не зацікавлена в розвитку пластичного гриму. Робили б спецефекти - була б потреба. Наприклад, у нас серіали знімають мінімальним кошторисом. Коли доходить справа до ефектів, то продюсер питає:

- Скільки коштуватиме одна секунда?

- Штуки три баксів.

- А ми зможемо затемнити кадр, лунає постріл і все? Це буде скільки?

- Нуль баксів.

Глядач у кіно не побачить проколів гримерів. Комп'ютерною графікою їх прикриють. Наприклад, краї між накладним і справжнім тілом. Але всю кіноіндустрію нею практично неможливо замінити. Технологічно надто дорого.

У світі є три фірми, що виготовляють матеріали для пластичного гриму — британська, американська та німецька. Ну, і звісно, китайці щось там копіюють. Половина з вартості маски точно піде на матеріал.

У день по три-чотири маски — це СРСР, а не Голлівуд. Хоча для телепроектів так нормально. За два дні "з бульдога треба зробити носорога". Тому на телебаченні в мене імунітет до "епік фейлів". Це просто робота.

Останнім часом у російських серіалах більше насильства. Буває, їдеш у міжміській маршрутці, а водій обов'язково увімкне для всіх якийсь серіал. Якщо там не про бандюків, то про ментів, знущання, кров. Коли глядач бачить жорстокість у кадрі - звикає до цього.

Зараз у тренді міфічні істоти. Уже було стільки зомбі та вампірів, що тепер усі студії борються за нових істот. Також популярний пластичний грим як скульптура. В Європі люди відстоюють черги, щоб потрапити на виставку гігантів Рона Мурека. Найбільше, мабуть, вражає маленький хлопчик заввишки в два поверхи. Я хотів би подібне зробити в Києві.

Фото надане Олегом Цьосем

В Україні не треба вигадувати зомбі – у нас є свої. Вурдалаки, мавки — непахане поле для пластичного гриму. Варто лише відкопати власний фольклор, і не обов'язково навіть брати гоголівські оповіді. Якось на Закарпатті натрапив на казки лемківською мовою. Там немає Івасиків-Телесиків, немає Івана Дурника, там велети, мавки і неймовірні сюжети.

Молоді режисери, які хотіли б подібне знімати, згасають, коли дізнаються скільки це коштує. Наприклад, для "Максима Оси" я робив з красуні-польки відьму. Поки вона йде стежкою від замку до лісу старіє на очах. Позаду шкіра обвисла, трохи зморшок. Але жодних бородавок, щоб акторку пізнавали. Фільм, вочевидь, робитиметься довго, але таких історій хотілося б більше.

Не хочеться, щоб українське кіно перетворювали на шароварщину, тоді воно швидко загниє. Банально знімати, які українські козаки молодці, а решта — сволота. Українське кіно підніметься, коли про нього згадає держава. Усе-таки фінансування — основа розвитку.

Бувають речі, які від тебе не залежать. Якщо в актора температура, то скільки б ти не клеїв йому грим — усе відвалюється. Крапля поту капнула з брів на ніс — знову робимо новий дубль.

Ти не маєш права показувати акторові свої емоції. Усе передається йому. Тому ніколи не кажи "Ой!" чи "Упс!", коли гримуєш. Усе робиш швидко і спокійно. Бо міміка актора передається масці. Багатьом вона (маска) дає можливість зрозуміти роль і розкрити характер персонажа.

Завжди найважче з очима. Змінити за допомогою пластичного гриму можна практично все, крім очей і відстані між носом і губами. Але, знову ж таки, бюргер із довгим носом і щоками, як у Куклачова, може бути гномом, грибочком, тільки не мумією. Відповідно, до ескізу мумії вибирають актора.

Інколи режисерові доводиться пояснювати, що зробити фентезі-образ можна з будь-кого. А от портретний грим не з кожного. Анатомію черепа не зміниш і з круглого обличчя овальне не зробиш.

Моя восьмирічна донька гарно розбирається, де кульове поранення, а де "рана на виліт". Раніше на кухні я часто когось ліпив. Буває залишиш труп у кімнаті, з ванни виходиш і передьоргуєшся. Не певен, що це ідеальна реакція на мого персонажа...

З інструментом у руках ти вже не можеш відірватися від нового обличчя. Переконаний — апетит приходить під час їжі.

Читати інші тексти рубрики: 

Сергей Кузин: Боязнь микрофона у меня появилась после того, как я первый раз сказал "здрасьте!"

Барабанщик Александр Люлякин: Я не брезгую никакими стилями музыки, кроме нашего шансона

Актриса Ірма Вітовська: Всі знають Ірму комедійну, а мені не вистачає глибокої драми

Разделы :
Если вы заметили ошибку на этой странице, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ

13.11.2018, 11:49
Добавить

ГЛАВНАЯ ПОЛОСА

    • 31 марта 2020

    Land Rover, Lexus и элитные часы: что задекларировал новый глава Минздрава

     
    • 31 марта 2020

    Авто за миллион гривен и наличные: что задекларировал новый заместитель Венедиктовой

     
    • 30 марта 2020

    Рада поддержала "антиколомойський" законопроект

     
    • 30 марта 2020

    Рада со второй попытки избрала руководителей Минздрава и Минстерства финансов

     
Система Orphus