Американська «Незалежність»: що дивитися на неголлівудському фестивалі в Києві

25 февраля 201819:42

27 лютого в Києві відкриється Фестиваль американського кіно "Незалежність", що стане найбільшою кінематографічною подією початку року.

Названий фестиваль так, бо вже 8-й рік поспіль залучає до своєї програми винятково фільми, створені на студіях, не підконтрольних офіційному Голлівуду. Проходитиме захід в столичному культурному центрі "Київ", де протягом тижня покажуть 18 стрічок. З них 7 – художніх, а 11 – документальних. Крім Києва, фестивальні покази відбудуться в Запоріжжі ( 16 по 18 березня) і Харкові ( 15 по 18 березня).

Особливістю художної частини є те, що більшість з представлених фільмів не показувалися в українському прокаті, і не вийдуть. А крім того, вони номінуються на премію Американської кіноакадемії "Оскар", вручення якої відбудеться акурат під час проведення фестивалю, 4-го березня. Є шанси зробити ставки на переможця, і тут-таки їх перевірити.

Відкриє "Незалежність" щемлива і прекрасна робота Шона Бейкера "Проект "Флорида", минулого року представлена в програмі Каннського кінофестивалю "Джотижневик режисерів". Проблема в дусі "як це - бути дитиною?" і "що таке - стати батьками?", перенесена в соціально-нестабільне середовище, котре знаходиться в прямому і переносному значенні у затінку флоридського Діснейленду, зняте максимально рухливою ручною камерою і за участі тонкого і делікатного Вільяма Дефо, номінованого на "Оскар" в категорії "краща другопланова чоловіча роль".

 

У свою чергу мок’юментарі "Горе-творець" Джеймса Франко номінований за "кращий адаптований сценарій" і розповідає про створення фільму, визнаного одним з гірших в історії, але з часом, парадоксально, перетвореного увагою небайдужих у культове кіно.

Стрічка "Три білборди за межами Еббінгу, штат Міссурі" трохи іншого ґатунку: вона має 7 номінацій на "Оскар" і вже отримала 5 премій Європейської кіноакадемії BAFTA, рахуючи і категорію "кращий фільм року". Насправді будучи однією з кращих, картина Мартіна Макдонаха показує глядачу протистояння матері загиблої дівчини і шерифа поліції, який, на її думку, ніяким чином не розслідує злочин, чим і заслуговує свою ганьбу: мати викупає площу трьох білбордів, на яких чорним по червоному пише три питання, що по суті є звинуваченням у бездіяльності (нещодавно цю ідею використали в Лондоні місцеві активісти, аби привабити увагу влади до трагічної пожежі в будівлі Grenfell Tower, де загинула 71 людина).

 

Одним з головних конкурентів "Трьох білбордів…" в "оскарівських" перегонах є "Примарна нитка" Пола Томаса Андерсона, висунута на здобуття 6 премій. Незважаючи на те, що фільм досить точно детально описує побут та роботу вигаданого британського модельєра Рейнольдса Вудкока, який одягає королев та впливових дам по обидва боки Ла Маншу, фільм зовсім не про моду і муки творчості. Він про стосунки - модельєра, який живе у власному будинку моди зі старою дівою сестрою, переіодично змінюючи муз-коханок, і його несподіваним кулінарним захопленням офіціанткою Альмою. Ні, це не про любов, а про стосунки залежності, коли домашній тиран, який не терпить набіть шкряботіння ножа, коли хтось намазує масло на тост, раптом отримує дуже несподіваний сюрприз від коханої жінки.

 

Головну жіночу роль виконує люксембурзька акторка Вікі Кріпс, чиє обличчя, здається, скопійоване природою з картини Да Вінчі "Пані з горностаєм", а чоловічу роль – Денієл Дей-Льюіс, очевидно один з кращих акторів сьогодення. Це не перша співпраця Андерсона і Дей-Льїса – в їх доробку вже є оскароносна для актора "Нафта". Тим важливіша і цікавіша "Примарна нитка", бо нею актор завершує свою кар’єру в кіно, бажаючи усамітнитися із сім’єю.

Але, певно, найбільш чарівний фільм з художної програми – це "Щасливчик", з абсолютним Гаррі Діном Стентоном, який в свій 91 рік зіграв потужну філософську роль, одночасно веселу, сумну і притчо-подібну. Це фільм про духовну подорож старого атеїста , який живе собі одинаком, у світі кави, ранкових газет та телешоу, але відчуваючи смерть вирішує переосмислити своє життя.

І хоча кіно не в списку кандидатів на "Оскар" - така робота, в принципі, велика рідкість, і вона цінна сама по собі. Бо потрапить, впевнений, в серце кожного глядача.

Також серед художніх фільмів "Незалежності" - біографічний "Справжній Рокі" і комедійний "Один до одного".

Втім, незважаючи на переповнену хітами художню програму американського фестивалю, все ж центральним сенсом в ньому для більшості фанатів є документальна частина. Що не дивно, з огляду на відсутність можливості перегляду цих стрічок де-інде, хіба що на інших фестивалях, на кшталт DocuDays.Ua чи "Молодості".

Наприклад, це стосується стрічки "Школа 9-1-1" Тіма Воррена. Цю роботу подивитися просто необхідно, хоча б тому, аби зрозуміти, чому Сполучені Штати не просто називають наймогутнішою країною світу, а вони такими і є. Мова йде про службу швидкої допомоги, керовану підлітками зі старших класів школи. Вже сама по собі це унікальна структура, небачена у світі, але фільм паралельно містить те, що ні творці, ні персонажі фільму навмисно не закладали, випадково привносячи власний паттерн поведінки, такий собі код, який існує в людях певної країни, носіїв традицій, певного способу мовлення і ставлення, відомого лише оточуючим.

 

Уявіть собі, служба створена на базі скаутів. Поєднує вона в собі навички військового парамедика і цивільного лікаря швидкого реагування. Всі її працівники працюють безкоштовно і понаднормово, зриваючись з уроків за будь-яким викликом на пейджер. І бажаючих стати її частиною – сотні (але щоб потрапити сюди, потрібно пройти співбесіду, готуючись до якої кожний мусить вивчити 1200-сторінковий талмуд з елементарними медичними навичками). А разом з цим глядач дізнається і про решту - на чому вони їздять (добре обладнані машини), як спілкуються з хворими (толерантність неможлива для наших теренів), як оперативно допомагають хворим і відвозять до лікарні (хочеться поруч для порівняння поставити нещодавній російський хіт "Аритмія").

На фестиваль приїде сам режисер фільму, який в середу, 28-го лютого особисто представить свій фільм в "Києві".

Крім "Школи 9-1-1", у програмі представлені ще 6 повнометражних і 4 короткометражні фільми, лауреатів та учасників фестивалів "Трайбека", HotDocs, в Торонто, Теллуріді, Цинциннаті та ін.

Всі фільми фестивалю "Незалежність" демонструватимуться мовою оригіналу з українськими субтитрами. Розклад сеансів та додаткові фестивальні активності можна знайти тут.

Разделы :
Если вы заметили ошибку на этой странице, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ

25.02.2018, 20:21
Добавить

ГЛАВНАЯ ПОЛОСА

    • 9 августа 2018

    Обдури мене, будь ласка: три книжки про те, як і навіщо ми створюємо ілюзії

    Нема нічого поганого в селфі. Аж допоки ви не починаєте викладати селфі із власного весілля – якраз, коли стоїте біля вівтаря

     
    • 7 августа 2018

    “Україна - не Індія”: чи вдасться врегулювати сферу сурогатного материнства

    Держава практично не контролює програми сурогатного материнства – сферу, яка приносить одні з найвищих прибутків у медицині

     
    • 6 августа 2018

    Мафія по-українськи: як родичі та водії Каськіва крали мільйони

    Зайвих людей для схеми не наймали - рахунки офшорних фйірм відкривали водії

     
    • 3 августа 2018

    Гібридний Polexit: Як Польщу готують до перезавантаження з Росією

    Нині у пов’язаній із більш радикальними крилами "ПіС" мас-медіа з’являються "експерти", що з’являються також у федеральних російських ЗМІ.

     
Система Orphus