Замкнене коло незаконного збагачення

“Що далі? Ми проголосуємо, президент підпише, Конституційний суд знову скасує”, - описує можливі варіанти розвитку подій довкола статті про незаконне збагачення один з депутатів коаліції.

Петро Порошенко подав до парламенту як невідкладний новий проект статті про криміналізацію незаконного збагачення. Депутати різних політичних партій подали шість альтернативних законопроектів.

Та схоже, що спроби прийняти нову редакцію статті не означають, що замкнене коло стражденної норми законодавства, яке утворилося після рішення Конституційного суду, вдасться розімкнути. Тим більше, рішення КСУ вже має непоправні наслідки.

Конституційний суд має власну думку

26 лютого Конституційний суд визнав такою, що не відповідає Конституції, статтю 368-2 Кримінального кодексу про незаконне збагачення. Її прийняли на початку 2015 року.

Нова на той час норма законодавства дозволяла карати чиновників, якщо їхні активи і витрати перевищують доходи.

Простою мовою: якщо у чиновника та його родини є у власності майно і витрати, які перевищують доходи - значить держслужбовець причетний до корупції.

До статті не було нарікань два роки, аж поки у грудні 2017 року 59 народних депутатів не підписали звернення до Конституційного суду щодо невідповідності статті нормам Основного закону.

Подання підписали 23 депутати з “Народного фронту”, 11 - з “Блоку Петра Порошенка”, 11 - з партії “Відродження”, 10 - з “Опозиційного блоку”, 3 - з групи “Воля народу” і 1 - з “Радикальної партії”.

25 депутатів, які підписали подання про неконституційність, двома роками раніше голосували в парламенті за введення норми про незаконне збагачення. Вочевидь, розгледіти неконституційність вдалося лише після того, як антикорупційні органи почали розслідувати перші справи за підозрами у невідповідності статків доходам чиновників.

Неконституційною статтю про незаконне збагачення суд визнав спираючись на три підстави.

• Перша - стаття 368-2 не відповідає вимозі юридичної визначеності, тобто норму складно розтлумачити однозначно;
• Друга - стаття порушує принцип презумпції невинуватості;
• Третя - стаття не може притягати до відповідальності за відмову свідчити проти себе та своїх близьких осіб.

З 18 суддів Конституційного суду четверо не голосували за це рішення.

“Не проголосували, а точніше проголосували “проти” четверо суддів КСУ - Ігор Сліденко, Віктор Колісник, Василь Лемак і Сергій Головатий. Тепер всередині їх всіх звинуватять в піарі та стануть називати "недоговороздатними", "конфліктними", "незрілими" або, чого ще гірше, "антикорупціонерами”, - написав на своїй сторінці в Facebook народний депутат Мустафа Найєм.

Голова Конституційного суду Станіслав Шевчук пояснює рішення тим, що навіть в США незаконне збагачення декриміналізоване.

“Сполучені Штати Америки, які зробили дуже багато у сфері протидії корупції, відмовилися криміналізувати незаконне збагачення та ратифікувати статтю 20 Конвенції ООН щодо незаконного збагачення саме через суперечність вказаної норми презумпції невинуватості, закріпленої у Конституції США”, - написав Шевчук.

Голова Конституційного суду Станіслав Шевчук

Та таку позицію українського правника спростували в американській амбасаді. За словами прес-аташе посольства США в Україні Рей Кастілло, Сполучені Штати визнають незаконне збагачення.

"Ми використовуємо свідчення про незаконне збагачення як докази у наших кримінальних справах. І ми використовуємо незаконне збагачення як підставу для зняття корумпованих офіційних осіб з їхніх посад. Уряд США на всіх рівнях використовує цілу низку статутних документів, щоб боротися з корупцією і руйнівною атмосферою, яку вона породжує", - розповів Кастілло в коментарі “Українській правді”.

Реакція

Кримінальна відповідальність за незаконне збагачення була одним із зобов’язань України відповідно до меморандуму з Міжнародним валютним фондом від вересня 2014 року.

Крім того, вимога запровадження статті про незаконне збагачення була у Плані дій щодо візової лібералізації з Європейським Союзом.

В МВФ на рішення Конституційного суду поки публічно не відреагували. А в українському громадському та бізнес-середовищі побоюються, що відкат антикорупційної реформи матиме тяжкі наслідки для економіки.

“Не можна відігравати назад умови співпраці з МВФ і залишатися в програмі МВФ. Навіть якщо це були умови програми, яка вже завершилася. Якщо рішення Конституційного Суду вступить в силу, то наша співпраця з МВФ буде заморожена. Так чи інакше, в рік, коли на Україну чекають пікові виплати за зовнішнім боргом, співпраця з МВФ є критично важливою”, - вважає функціонер однієї з найбільших інвестиційних компаній в Україні Dragon Capital Сергій Фурса.

В Європейському Союзі на рішення суду відреагували, хоча про перегляд безвізового режиму мова поки не йде.

Країни великої сімки та Світовий банк закликали відновити кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.

“G7 та Світовий банк закликають українську владу активізувати свої зусилля для забезпечення ефективності антикорупційних правових інститутів, включно з відновленням кримінальної відповідальності за незаконне збагачення відповідно до принципів ООН, ОЕСР та ЄСПЛ, а також знайти спосіб продовжити десятки розслідувань та кримінальних переслідувань, завершення яких було поставлене під загрозу цією постановою”, - йдеться в заяві, яку оприлюднили в Twitter Французького головування y групі послів G7.

“Суди у всьому світі визнали, що покарання за незаконне збагачення - це потужний інструмент у боротьбі з корупцією", - написано у заяві.

Європейський Союз у своєму Twitter підтримав заяву країн “Великої сімки” та Світового банку.

Наслідки  

Втрата чинності статті про незаконне збагачення означає, що всі справи, які розслідувалися за цією статтею Національним антикорупційним бюро та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою мають закрити.

Президент вже подав до парламенту законопроект, який має повернути статтю про незаконне збагачення, але це не врятує ситуацію.

На момент винесення рішення Конституційним судом, детективи НАБУ розслідували факти незаконного збагачення на загальну суму понад півмільярда гривень в межах 65 кримінальних проваджень. Але через закриття вже існуючих справ, всі фігуранти розслідувань стають “чисті” перед законом і повернутися в майбутньому до розслідувань по вже відомим фактам корупції буде складно.

“Поновити розслідування стосовно фігурантів всіх 65 кримінальних проваджень, а також підозрюваних та обвинувачених за вже викритими фактами незаконного збагачення (в разі повернення відповідної статті до ККУ) буде неможливо, адже закон не має зворотної сили. Тому набуте майно за замовчуванням вважатиметься законним, безвідносно до джерел його походження”, - пояснили в НАБУ.

“Все майно набуте до вступу нової статті в силу буде вважатися законним. Іншими словами, всі покидьки, які грабували країну після Революції Гідності та під час війни - вже отримали індульгенцію”, - пояснює голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

Крім того, юристи центру вважають, що за новою редакцією буде неможливо притягти корупціонерів до відповідальності.

“Для притягнення чиновників до відповідальності за необгрунтовані статки слідству потрібно буде доводити, що такий чиновник не отримував хабарі або не зловживав владою чи службовим становищем. Простіше кажучи, прокурор буде зобов’язаний надати суду окремі докази, які підтверджують невинуватість чиновника у двох злочинах (зловживання та хабар), а вже потім мова може йти про незаконне збагачення”, - пояснюють у Центрі протидії корупції.

В той же час, у НАБУ вже почали закривати справи про незаконне збагачення. Одним з перших проваджень, закритих правоохоронцями, стала справа проти мера Одеси Геннадія Труханова.

Мер Одеси Геннадій Труханов

Серед проваджень, які вже розслідувало НАБУ, справи проти суддів, прокурорів, народних депутатів та інших топ-посадовців.

INSIDER зібрав добірку із 17 фігурантів щодо яких антикорупційне бюро вело розслідування про незаконне збагачення.

Справи проти цих посадовців, як і проти решти зі “списку 65” мають закрити.

За словами очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького, близько 30 народних депутатів могли стати фігурантами розслідувань щодо незаконного збагачення.

Законопроекти щодо повернення статті до Кримінального кодексу, яких у Раді зараз 7, можуть врятувати співпрацю з МВФ та ЄС, але не врятують справи щодо корупціонерів.

Самих же корупціонерів врятував Конституційний суд.