Вперше за 34 роки у Прип’яті встановили ялинку. Коли вона впала у 85-му, тривоги було більше, ніж у день аварії

До Прип’яті приїхали 18 колишніх жителів, аби взяти участь у встановленні новорічної ялинки
26 грудня 201921:36

Новорічні іграшки зі значком радіації, чорно-білі фотографії, музичні платівки і фігурка янгола – це головні прикраси ялинки у Прип’яті. Вона на головній площі міста з’явилася вперше з 1985 року. Значно менша і трішки в іншому місці, ніж колись. Але зі значно більшим символізмом.

У День Різдва за григоріанським календарем, 25 грудня, до рідного міста приїхали 18 жителів Прип’яті. Замість різдвяного снігу – дощ, туман і похмуре небо. Оператори  та журналісти жартують: картинка вийде явно чорнобильська.

Типові для чорнобильської зони фото дитячих іграшок можна робити і зараз. Фото Герман Крігер

Новорічне дерево встановили організатори турів до зони відчуження. Місце обрали символічне: між будинком культури "Енергетик" та готелем "Полісся". Хоча попередня новорічна красуня, яка стояла в далекому 85-му році, розташовувалася в іншому місці – ближче до житлових будинків. Там зараз все заросло травою. 

Новорічна ялинка у Прип’яті. Фото Герман Крігер

"Тривога була більшою, ніж у день катастрофи"

Того ж 1985-го напередодні Нового року святкове дерево впало. Звістка рознеслася швидше і була сприйнята з більшою тривогою, ніж сама катастрофа, що сталась кілька місяців потому.

"Я тоді навчалася в школі, мені було 13 років. По школі рознеслося, що впала ялинка на площі. Це було так тривожно, набагато більше було тривоги, ніж у день аварії. І, знаєте, передчуття було неприємним", - розповідає журналістам INSIDER тодішня жителька Прип’яті Олена Онищенко.

Пані Олена чіпляє янгола на новорічну ялинку. Фото Герман Крігер

То її фігурка янгола прикрасила новорічну ялинку. Олена каже: місто, попри нагнітання окремих туристів, живе. Його янголами стали прип’ятчани. Вони сформували організацію, яка пожвавлює інтерес до міста і приваблює туристів.

Та відразу після аварії у 1986 році своєрідними янголами-охоронцями міста намагалися стати дві старші сестри Олени та її батьки. Вони – ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС.

"Мій батько був серед тих, хто будував це місто і атомну електростанцію. Він, можна сказати, закладав перші цеглини. Моя сім’я стала ліквідаторами наслідків після аварії. Намагалися врятувати місто. Не врятували. Тепер рятуємо ми, активно пишучи і приїжджаючи сюди. Те, що тут вперше за стільки років з’явилася ялинка – це  дуже приємно", - сказала жінка.

Будучи 13-річною дитиною, вона із даху 16-поверхівки спостерігала за аварією та містом під час неї. Каже: не було жодної паніки, як і жодного дохлого голуба (натякає на невідповідність у серіалі HBO "Чорнобиль").

Олена мріє зустрітися із однокласниками, з якими вчилася у школі в Прип’яті. Фото Герман Крігер

Тоді Олена все побачене записувала до щоденника. Пізніше стала журналісткою і почала писати про чорнобильську трагедію професійно.

"У День аварії в місті святкували 6 весіль"

Діджею місцевої дискотеки в клубі "Енергетик" Олександру Демидову день аварії на ЧАЕС запам’ятався приємною історичною подією. Тоді в Прип’яті святкували перше в місті безалкогольне весілля. Проходило воно неподалік від центральної площі в ресторані. Він був відповідальним за музичний супровід. Каже: весілля починалося напружено.

Олександр Демидов показує, де гуляла молодь Прип’яті. Фото Герман Крігер

"Ви ж знаєте, коли є алкоголь, все значно веселіше. Розмова між гостями зав’язується, танці, жарти. А тут без алкоголю складніше. Але вони (присутні на весіллі – ред.) знайшли вихід. У батька нареченого наступного дня був День народження. У машині за рестораном був алкоголь. І гостям тихенько сказали, куди потрібно іти. Тоді весілля стало більш веселим", - пригадує Олександр.

Загалом у Прип’яті святкували 6 весіль того дня.  

Олександр приніс музичні платівки – інструмент своєї роботи тих часів. Ними прикрасив новорічну ялинку. Вона, каже, викликає ностальгію.

Музичні платівки від пана Олександра. Фото Герман Крігер

"Психологічна травма сильніша за радіацію"

"Рівень радіації у "рудому лісі" (ліс у місті Прип’ять, - ред.) з літа 86-го року зменшився в тисячі разів", - запевняє тодішній ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС еколог Сергій Мирний.

Закинута місцевість Прип’яті. Фото Герман Крігер

Більша проблема, за його словами, - це психологічна травма людей. Вона, каже дослідник Чорнобиля, сильніша за радіацію.

"Люди думають, що зона відчуження є небезпечною, якщо побувати хоча б поруч, то зразу можна отримати високу дозу радіації. Це заважає отримати досвід цієї трагедії", - вважає Сергій Мирний.

Закинуті будинки Прип'яті. Фото Герман Крігер

До слова, значок радіації в зоні відчуження вже має туристичну цінність. Він є на кіосках із сувенірами та кавою, автомобілях туристичних фірм, та, навіть, на туалетах.

Значок радіації став символом зони відчуження. Фото Герман Крігер

"Зона приносить мільйонні прибутки"

Кількість туристів у чорнобильській зросла вдвічі порівняно з минулим роком. І справа тут не в американському серіалі.

Саме після виходу серіалу "Чорнобиль" туроператори очікували лавини із туристів і, відповідно, грошей. Та цього не сталося, каже голова асоціації Чорнобильського туризму Ярослав Ємельяненко. Після виходу серіалу кількість туристів збільшилася лише на 10%, тоді як загалом кількість туристів цього року вже склала 125 тисяч людей. Минулого року – 74 тисячі.

Туристів у Прип’яті вистачає. Фото Герман Крігер

Реакції на серіал та потоку туристів туроператори очікують саме наступного року. Ємельяненко пояснює:

"Інтерес до чорнобильської зони здебільшого виник в іноземних туристів. Вони мають свою особливість – не можуть організувати поїздку дуже швидко. Вони бронюють наперед тури та авіа-квитки. Наступного року ми очікуємо 200-250 тисяч туристів".

Найголовніша пам’ятка Прип’яті - колесо огляду. Фото Герман Крігер

За словами Ємельяненка, цього року туристи чорнобильської зони принесли майже 100 млн непрямих інвестицій. Йдеться про готелі, розваги та, власне, самі тури.

Як виглядає Прип’ять

Зараз у Прип’яті працює одне єдине підприємство – водонапірна вежа, яка забезпечує водою усю прилеглу територію. Воду беруть з великої глибини, аби вона була чистою від радіації.

По дорозі до Прип’яті - два блокпости. На зворотньому шляху на них потрібно проходити перевірку, чи не забруднилася людина радіаційним пилом.

Блокпост перед в’їздом до Прип’яті. Фото Герман Крігер

У парку розваг, де розташоване відоме колесо огляду, представник туристичної фірми попереджає: за залізний паркан не заходити, там може залишитися радіація. Колишні мешканці пригадують, де смажили шашлики, де гуляли із дітьми. Та на колесі огляду, кажуть, так і не покаталися. Його не встигли запустити в роботу.

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

26.12.2019, 21:44
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 31 березня 2020

    Land Rover, Lexus та елітні годинники: що задекларував новий глава МОЗ

    За минулий рік Степанов заробив 87 807 грн як очільник Одеської ОДА і отримав проценти в Ощадбанку на суму 2,83 млн грн

     
    • 31 березня 2020

    Авто за мільйон гривень та готівка: що задекларував новий заступник Венедіктової

     
    • 30 березня 2020

    Рада підтримала “антиколомойський” законопроект

     
    • 30 березня 2020

    Рада з другої спроби обрала очільників МОЗ та Мінстерства фінансів

    Верховна Рада України у понеділок, 30 березня, з другої спроби проголосувала за призначення очільників МОЗ та Мінстерства фінансів

     
Система Orphus