Триває конкурс до Вищого антикорупційного суду. Конкурсанти пройшли тестування та написали практичні завдання. Наразі Вища кваліфікаційна комісія суддів перевіряє роботи, після чого має оголосити результати практичних завдань.
Далі до конкурсу має долучитися Громадська рада міжнародних експертів. Фактично, громадська рада - гарант того, що суддями Антикорсуду стануть професіонали з бездоганною репутацією. Та вже незабаром міжнародні експерти можуть зіткнутися з проблемами, які зведуть їхню роль у конкурсі до чисто символічної.
Громадська рада та її повноваження
Рада міжнародних експертів складається з 6 осіб, усі вони - правники з хорошою репутацією та великим досвідом:
- Аурелійус Гутаускас, суддя Верховного суду Литви;
- Тед Зажечни, суддя Суду королівської лави у провінції Саскачеван (Канада);
- Мір’яна Лазарова-Трайковська, екс-голова першої секції ЄСПЛ;
- Ентоні Хупер, суддя Апеляційного суду Великої Британії у відставці;
- Лорна Харріс, британський прокурор у відставці;
- Флемінг Денкер, колишній заступник державного прокурора з розслідування особливо важливих економічних злочинів з Данії.
Рада експертів визначатиме:
- чи походить майно кандидата та його сім’ї з законниих джерел;
- чи відповідає рівень життя кандидата та його сім’ї задекларованим доходам;
- чи відповідає спосіб життя кандидата його статусу;
- чи має кандидат знання та практичні навички для розгляду справ, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду.
Якщо експерти-міжнародники вважатимуть, що кандидат не відповідає якомусь із цих критеріїв, то буде достатньо 4 з 6 голосів, щоб заблокувати конкурсанта. Це вето не зможе здолати навіть Вища кваліфікаційна комісія. Отже, Громадська рада міжнародних експертів - досить сильний запобіжник, який має сприяти прозорості та якості відбору.
Потенційні проблеми
Існує однак кілька перешкод, які можуть завадити міжнародним експертам якісно зробити свою роботу. І якщо одна з них ховається в законі, то розв’язання інших залежить від Вищої кваліфікаційної комісії.
Перша - час. За законом Громадська рада матиме лише 30 календарних днів з моменту оприлюднення результатів практичних завдань Вищою кваліфкомісією для підготовки власних висновків. У конкурсі беруть участь 156 кандидатів до Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати антикорупційного суду. За цей час експерти-міжнародники мають опрацювати досьє кандидатів, перевірити їх статки, та врешті - кваліфікаційні роботи. 30 днів може бути недостатньо для того, аби виконати такий об’єм роботи.
Друга - доступ до завдань. Наразі Вища кваліфікаційна комісія так і не роз’яснили, яким чином міжнародні експерти отримуватимуть доступ до практичних завдань кандидатів. Закон не регулює це питання. Відтак, кваліфікаційна комісія може сховати від Громадської ради результати практичного іспиту.
Третя - доступ до досьє. Вища кваліфікаційна комісія може обмежити доступ експертам до дось’є кандидатів. Закон гарантує експертам-міжнародникам доступ до персональних даних і відкритих реєстрів, та у кваліфкомісії досі не роз’яснили порядку доступу до особових справ. Пославшись на нерозголошення персональних даних, комісія може надавати доступ експертам у своєму приміщенні без перекладачів та права копіювати інформацію. Відповідно, міжнародні експерти, хоча формально й отримають доступ до цих документів, не матимуть змоги його опрацювати. Щоб цього не сталося, доступ до досьє також повинен мати секретаріат Громадської ради.
30 днів - доволі невеликий проміжок часу для такої масштабної роботи, та ключове в цій ситуації - доступ міжнародних експертів до результатів іспиту та досьє кандидатів. Без них ідея з залученням іноземців, які мають стати гарантом формування якісного суду може зійти нанівець.
Хто кандидати
На етапі практичних завдань у конкурсі беруть участь 156 кандидатів:
- до Вищого антикорупційного суду – 108 претендентів на 27 вакантних посад;
- до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду – 48 кандидатів на 12 вакантних посад.
Громадський Рух “Чесно” встиг проаналізувати всіх кандидатів, які беруть участь у конкурсі. За розробленою методологією кандидатів перевіряли на:
- непричетність до корупції або кримінальних правопорушень,
- непричетність до ухвалення сумнівних рішень,
- відповідність стилю життя задекларованим доходам та прозорість статків,
- непричетність до порушення прав людини та дотримання норм професійної етики.
Експерти руху виявили 43 кандидатів, які не відповідають вищезазначеним критеріям. З повним переліком можна ознайомитися тут.
 |
| Джерело: chesnosud.org |
У конкурсі бере участь один кандидат, який за даними Руху “Чесно” причетний до корупції.
Суддя Андрій Яковенко - обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою). У документах Вищої ради правосуддя зазначається, що Яковенку надали грошові кошти за прийняття ним позитивного судового рішення у цивільній справі. Суддя стверджує про фальсифікацію кримінальних проваджень щодо нього.
Суддя Тетяна Черниш - у 2014 році постановила ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви про визнання права власності на будинок. Рішення мотивувала тим, що позивач та представник, будучи належно повідомлені, не з’явилися в судові засідання. Згодом Апеляційний суд Черкаської області встановив, що ні позивач, ні його представник не були повідомлені про засідання. Внаслідок такого рішення справа не розглядалася понад 2 роки.
Суддя Євгеній Янголь - відмовив в задоволенні клопотання прокурора про тримання під вартою як запобіжного заходу відносно депутата Сумської міської ради В’ячеслава Степченка. Його підозрюють у отриманні хабара розміром 4,5 тисячі доларів США. У подальшому ухвалу скасував Апеляційний суд Сумської області через те, що висновки судді Янголя не відповідають вимогам кримінального процесуального закону.
Серед цих 43-х кандидатів, які можуть не відповідати зазначеним критеріям, найбільше порушень стосується прозорості статків та правомірності ухвалення рішень.
У матеріалі використана світлина Трансперенсі Інтернешнл Україна.
Підписуйтесь на наш новий телеграм-канал: https://t.me/theinsider_ua
