Так званий “прокурор ЛНР” Корнієвський може уникнути відповідальності. Розповідаємо чому

7 жовтня 2019 року Кремінський районний суд Луганської області відмовив у здійсненні спеціального судового розгляду (тобто без його присутності) та зупинив провадження за обвинуваченням Аркадія Корнієвського. Про це йдеться в ухвалі вказаного суду за 7 жовтня. Хто такий Корнієвський, у чому його звинувачують та чим це загрожує - у матеріалі Insider.

Хто такий Корнієвський 

Як йдеться в тексті ухвали, Аркадій Корнієвський народився в смт. Краскіно Хасанського району Приморського краю Російської Федерації. Має українське громадянство. 

Як розповіли на прес-конференції 4 листопада у Києві колишні полонені бойовиків, після 2014 року він обіймав посаду слідчого та прокурора так званої ЛНР.  Корнієвського звинувачують у тяжких кримінальних злочинах, зокрема щодо осіб, яких утримували в незаконних в’язницях т.зв. Луганської народної республіки. 

Колишні в’язні, долі яких вирішував Корнієвський, стверджують, що він займав важливе місце у злочинній ієрархії прокуратури “ЛНР” та звинувачують його у безпосередній причетності до катувань і вбивств.

Провадження у справі зупинили до моменту розшуку Корнієвського. Втім, потерпілі побоюються, що за півроку один з ватажків "ЛНР" може бути вільним і не понести жодної відповідальності. Так може статися, оскільки рішення суду про розшук має термін дії - шість місяців. Надалі суд може продовжувати термін дії цього рішення за\у разі клопотанням прокуратури. Прокурор ГПУ Олег Гаркуша в коментарі Insider пояснив, що суд може визначати вказані терміни на власний розсуд: від 2 місяців до півроку.

Ухвала суду від 7 жовтня

Скріншот: нині Корнієвський є у розшукових обліках

"Корнієвський вирішував, кого відправляли на підвал і “видавав вироки” людям. Ця людина абсолютно свідомо виносила свої “вироки”. Минулого місяця виповниться 5 років, як колишніх полонених звільнили звідти", - розказав голова ГО "Східноукраїнський центр громадських ініціатив" Володимир Щербаченко в ході прес-конференції у Києві.

У єдиному реєстрі судових рішень ухвали суду від 7 жовтня 2019 року станом на 4 листопада не було. 

Відтак журналіст Insider 6 листопада звернувся із запитом до суду про надання копії цієї ухвали. З суду 8 листопада  відповіли, що вказана ухвала у реєстрі судових рішень є, не надавши за запитом інформації. І вже 10 листопада ухвала у Єдиному реєстрі судових рішень з’явилася.

У чому звинувачують Корнієвського 

Свідчення постраждалих увійшли до справи, яка військова прокуратура передала до суду. Сватівській міський суд, а потім Кремінський районний суд Луганської області на два роки розтягнули проведення підготовчого судове засідання у справі проти Корінєвського.

Як зазначено в ухвалі суду, яка є у розпорядженні Insider, від початку Корнієвського обвинувачували у вчиненні особливо тяжких злочинів. Про що, на думку обвинувачення, Корнієвський знав, і саме нібито тому переховувався на тимчасово окупованих територіях. 

Серед інкримінованих статей обвинувачення були: 

• створення терористичної групи чи терористичної організації;
• пособництво, за попередньою змовою групою осіб у плануванні, підготовці, розв’язуванні та веденні агресивної війни;
• порушення законів та звичаїв війни;
• бандитизм;
• розбій, спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах або вчинений організованою групою, або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;
• викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем, вчинене організованою групою;
• незаконне позбавленні волі або викрадення людини, вчинене з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, або із застосуванням зброї, або здійснюване протягом тривалого часу.

Суд два роки не приступав до розгляду справи по суті. Згідно інформації, що міститься в ухвалах по справі, спершу - сторони не з’являлися на засідання, потім суд за клопотанням адвоката Корнієвського повернув прокуратурі обвинувальний акт на доопрацювання. Надалі прокурор оскаржив це рішення в Луганському апеляційному суді, зрештою - справу знову призначили до розгляду у суді першої інстанції.

Однак з плином часу Кремінський суд вирішив, що не може розглядати справу без присутності самого Корнієвського, оскільки це “порушує його  права”. Суд в ухвалі посилався на низку рішень, зокрема і Європейського суду з прав людини. 

“На думку суду, в даному кримінальному провадженні сторона обвинувачення не надала беззаперечних доказів, з яких можна зробити висновок, що обвинувачений намагається ухилитися від суду, недвозначно відмовився від свого права прибути в судове засідання та про перебування обвинуваченого за межами України, на тимчасово окупованій території України”, - йдеться в тексті ухвали. 

Судді наголосили, що прокурори зобов`язані використати всі можливості для дотримання прав обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя).

Колегія суддів у складі Євгена Акулова, Ігоря Безкровного і Валерія Ковальова вирішила оголосити Корнієвського в розшук і зупинити судовий розгляд до розшуку обвинуваченого. Суд також дав дозвіл на затримання Корнієвського з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.

Термін дії ухвали про розшук та затримання з метою приводу - півроку. Відтак колишні полонені, зокрема Олександр Ретивов, переживають, що за цей термін Корнієвського не знайдуть, а після завершення строку дії ухвали - просто знімуть з розшуку.

Правозахисники та колишні полонені, зокрема Олександр Ретивов, Дмитро Тинда та  Вікторія Кононова на прес-конференції в Києві заявили, що побоюються: дане рішення стане прикладом, і за ним послідують закриття інших подібних розслідувань проти осіб, звинувачених у тяжких злочинах на тимчасово окупованих територіях.

Фото: totalaction.org.ua

Дмитро Тинда, який опинився в катівні “ЛНР” за проукраїнську позицію по доносу, вважає те, що відбувається в судах і прокуратурі саботажем. 

“Коли мені стало відомо, що справа розглядається в Сватівському суді, я звернувся до суду і до військової прокуратури з заявою про право свідчити в справі. Відповідь мені прийшла тільки через 2 місяці. Написали, що незабаром я буду викликаний на допит, як свідок. Але пройшло вже півтора року і мене не викликали”, - повідомив він. 

Катівні в окупованому Луганську 

В Луганську від початку збройної агресії Росії була (і ймовірно досі є) ціла мережа в'язниць, одна з них розташовувалася у колишній будівлі Луганської ОДА. В'язниця була у підвальному приміщенні. У ньому було близько 15 камер, де тримали людей. Там перебували понад кількасот осіб. Серед ув'язнених - солдати, цивільні особи, активісти та люди з проукраїнською позицією. Про це розповів Олександр Ретивов, один із колишніх полонених в'язниці бойовиків у будівлі ОДА.

За його словами, обвинувачений Корнієвський вирішував долю всіх, хто потрапляв “на підвал”. 

"Мене називали "укропом". Після короткого допиту і трьох питань, мене відправили в кутову камеру, де мене били три дні. Коли я вже отримав людський вигляд і травми трохи пройшли, мене перевели до іншої камери. Через півроку Корнієвського знімуть з розшуку і він буде абсолютно чистий. Чому? Бо термін дії ухвали спливе. Корнієвський - один із засновників "ЛНР", а не рядовий бойовик", - поділився Ретивов.

В аналітичному звіті  ГО "Східноукраїнський центр громадських ініціатив" зазначається, що у створених представниками “ЛНР” незаконних місцях несвободи системно порушувалися права людини. Респонденти, яких опитували в ході досідження, розповідали, що причинами затримань були:  

• проукраїнська позиція або підозра в проукраїнській позиції; 
• підтримка українських військових або підозра в підтримці українських військових; 
• cлужба в Збройних Силах України.

У всіх задокументованих випадках затримання в жодний спосіб не фіксувалося, причини затримання ніхто не роз’яснював, третім особам про затримання не повідомляли та доступу до адвоката не було. Людей утримували в підвалі колишньої ЛОДА (Луганська обласна державна адміністрація) без будь-якого рішення суду. У жодному із задокументованих випадків не було повідомлено строк, на який особу було затримано. 

Респонденти в ході опитування також вказували, що до полонених застосовували сексуальне насильство, а також залучали до примусових робіт. 

Вікторія Кононова потрапила в катівню, коли везла допомогу українським військовим. У серпні 2014 роки жінка потрапила “на підвал” Луганської облдержадміністрації.

“..Практично щоночі там когось били. Ми чули крики людей, яких катували.

Ми пробули в полоні 98 днів. З них більше 60 - саме при Корнієвському. Нас особисто вже не чіпали, тільки водили на опитування. Все, що відбувалося “на підвалі”, відбувалося за наказом Корнієвського. Долі всіх людей, які були затримані і перебували в підвалі, вирішував особисто Корнієвський. Умови утримання були абсолютно непридатними. Нас тримали в колишньому архіві, когось утримували в бойлерній”, - розповіла вона на прес-конференції в Києві. 

Як вказано в ухвалі Луганського апеляційного суду від 7 листопада 2019 року, один із потерпілих по справі Корнієвського намагався оскаржити рішення про відмову у здійсненні розгляду справу без участі Корнієвського. Однак суд відмовив навіть у відкритті апеляційного провадження.