Стратегія Гройсмана: як міністри йдуть у депутати

“Я більше не хочу і не буду гравцем чужої збірної, збірної, в якій я витрачав дуже багато часу, щоб долати перешкоди. Я прийняв рішення сформувати справжню команду української стратегії, пріоритетом якої буде реальність змін”, - цими словами прем’єр Володимир Гройсман відкрив з’їзд власної партії, з якою він піде на прийдешні парламентські вибори.

Голова уряду прийшов у велику політику як частина команди п’ятого президента Петра Порошенка. До Революції Гідності він був мером Вінниці, у 2014 став народним депутатом від БПП і одразу ж очолив парламент, а після відставки Арсенія Яценюка - став прем’єр-міністром.

Стрімкий кар’єрний ріст Гройсмана пов’язаний, не в останню чергу, з хорошими стосунками з Порошенком на момент призначення прем’єром.

Та чим довше Гройсман перебував у кріслі голови уряду, тим більше він віддалявся від команди президента.

На прийдешніх парламентських виборах прем’єр вирішив заявити про себе як про незалежного політичного гравця.

Гройсман-бренд

Для походу на вибори Гройсману потрібні були союзники і власна команда.

Влітку минулого року прем’єр почав налагоджувати стосунки з “Народним фронтом”, не втрачаючи комунікацію Порошенком. Під час президентської кампанії Гройсман відвідував форуми як “Нарфронту”, так і чинного на той момент глави держави.

Саме “фронтовиків” глава уряду розглядав як найімовірніших політичних союзників, щоб вирушити у самостійне політичне плавання без протекції Порошенка.

Втім, доцільність такого союзу виявилася вельми сумнівною. Відповідно до останнього соціологічного дослідження групи “Рейтинг”, “Народний фронт” має 0,3% підтрики.

Підтримка партії прем’єра, яка на момент проведення замірів ще не оголосила про похід на вибори дещо вище - в межах 1,3%.

Відтак, Гройсман вирішив йти на вибори на базі власної партії і власного бренду.

Соціологічне дослідження групи “Рейтинг”: 29 травня - 3 червня

Підготовку до виборів прем’єр розпочав заздалегідь - ще торік. Він почав просувати себе в рекламі під брендом “Уряд Гройсмана”. Це гасло з’являлося на бігбордах міст з переліком досягнень уряду. Борд із цим же гаслом висить на стіні у залі засідань Кабінету міністрів.

Рух “Чесно”, який займається моніторингом виборів підрахував, що на рекламну кампанію "Уряду Гройсмана" лишень у 2019 році витратили 36 мільйонів гривень з державного бюджету.

Гасло “Уряд Гройсмана” у залі засідань Кабінету міністрів. Фото: прес-служба Кабміну

Партія  

Для походу на вибори окрім бренду потрібна і партія. У Гройсмана вона була з 2015 року. На той час вона мала назву “Вінницька європейська стратегія”. На місцевих виборах того ж року ВЄС отримала більшість у Вінницькій міській раді.

Цьогоріч партію перейменували в “Українську стратегію Гройсмана”. Саме з цією назвою партія глави уряду йтиме на парламентські вибори.

До своєї команди Гройсману вдалося переманити частину колишніх “нарфронтівців” - це міністри Євген Нищук, Лілія Гриневич, Павло Петренко, заступник голови фракції НФ у парламенті Андрій Тетерук та депутат-”фронтовик” Віктор Єленський.

До першої десятки “Української стратегії” Гройсман взяв із собою також міністра Кабміну Олександра Саєнка, секретаря Вінницької міської ради Павла Яблонського, першу заступницю міністра інформаційної політики Еміне Джапарову, екс-заступника міністра фінансів Сергія Марченка та депутата-”фронтовика” Віктора Єленського.

Команда Гройсмана складається з “перевірених бійців”, давно відомих широкому загалу. Рівень їхньої підтримки досить низький. Антирейтинг самого очільника відповідно до нещодавніх соцопитувань - 76%.

Соціологічне дослідження групи “Рейтинг”: 29 травня - 3 червня

У того ж Порошенка антирейтинг - 81%. Щоб скинути з себе негатив, він вирішив оновити партію. Порошенко частково позбувся “токсичних” облич на кшталт Сергія Березенка, який йтиме на вибори за мажоритарним округом, а не партійним списком. Натомість попередній президент розбавив партійні ряди молодими представниками громадського середовища.

Про завдання мінімум для своєї партії Гройсман на з’їзді промовчав. Враховуючи, що на виборах партіям доведеться долати 5% прохідний бар’єр, малоймовірно, що прем’єру за півтора місяці до дня голосування вдасться добрати ще 4% рейтингу.

З власною збірною Гройсмана вже зовсім незабаром може спіткати доля його попередника у прем’єрському кріслі - Арсенія Яценюка, який четвертий рік вимушено залишається поза великою політикою.

А партія “Європейська стратегія Гройсмана” цілком може стати братньою дорогою у нижчу лігу українського політикуму.