“Була одна “йолка”, тепер їх цілих три”, - звертається один перехожий до іншого, прогулюючись пізно вечором 21 листопада Майданом Незалежності.
Цього дня Україна відзначає День Гідності та Свободи - річницю двох революцій: Помаранчевої та Революції Гідності. Це свято започатковане Віктором Ющенком у 2005 році і припадало на 22 листопада - день початку Революції Помаранчевої. Пізніше його скасував Віктор Янукович. У 2014 свято відновлене указом президента Петра Порошенка, а дата змістилася на 21 листопада - день початку Революції Гідності.
З моменту останньої революції минуло п’ять років. Для держави - це ціле покоління, повний виборчий цикл. На зміну одним депутатам приходять інші, в крісла міністрів сідають нові обличчя, а громадяни обирають чергового президента.
Та за цей час не всі, а значно персони публічні не навчилися ставитися відповідально до чутливих дат. Ба більше, складається враження, що про них забувають. Деякі речі в ці дні, м’яко кажучи - недоречні, фактично ж - ганьблять річницю двох революцій.
Будинок профспілок і смажені курчата
П’ять років знадобилося для того, аби відремонтувати Будинок профспілок - головний штаб і прихисток учасників Революції Гідності. Будівля згоріла в ніч штурму Майдану проти 19 лютого 2014-го. Тоді спецпідрозділи режиму Януковича спробували штурмувати будинок через дах. Верхні поверхи зайнялися. Дерев’яні перекриття будівлі тліли декілька днів. За даними слідства, загинуло там щонайменше двоє людей.
До п’ятої річниці будівлю урочисто відкрили. 150 квадратних метрів у новому Будинку Профспілок передали Музею Революції Гідності - там одразу ж запрацювала експозиція з інформаційними стендами присвяченими революції.
Цього ж дня запрацювало ще одне приміщення - ресторан швидкого харчування KFC, який спеціалізується на стравах зі смажених курчат. Довго проводити паралелі і шукати символізм не довелося.
 |
| 21 листопада у Будинку профспілок запрацював ресторан швидкого харчування KFC. Фото: Fb Романа Сініцина |
Націоналістична громадська організація С14 вирішила влаштувати акцію протесту проти відкриття закладу.
“Громада вже не раз попереджала що в цьому місці генделі та караоке недопустимі в будь-якій формі”, - повідомили на сторінці організації у ФБ.
Активісти руху написали балончиками з фарбою на стінах закладу “Де ваша совість”, “Люди загинули тут”.
На місце події одразу прибули співробітники поліції. Вони затримали шістьох активістів С14 та застосували сльозогінний газ проти адвоката Масі Найєма.
“Під час здійснення адвокатської діяльності і захисту свого клієнта на Майдані Незалежності, відносно мене був застосований спецзасіб (газовий балончик) співробітниками поліції (не патрульної). Опік очей та обличчя. Завтра напишу відповідну заяву”, - написав Найєм у своєму ФБ.
Близько першої години ночі всіх активістів С14 відпустили з Шевченківського райвідділу поліції.
“Йолка” і Томос
 |
| Фото: Fb Христини Гречанюк |
Представники влади намагаються всіляко показувати, що пам’ятають про події п’ятирічної давнини. Прийнято відзначати дату початку революції та її найтрагічніших днів - 18-20 лютого. Зазвичай більша увага прикута саме до днів розстрілів Небесної Сотні. Президент, міністри та інші найвищі чиновники виходять на Майдан, щоб сказати своє слово.
До Дня Гідності та Свободи увага політиків значно менша, хоча цей день своє увагою вони таки не оминають. На Майдані цього дня зазвичай встановлюються меморіальні конструкції. В 2017 році - це були інформаційні стенди про революцію. Вони стоять там вже понад рік.
Цьогоріч влада вирішила додати нових конструкцій. Вважалося, що публічний простір Майдану готують до чергової річниці, встановлюючі нові інформаційні стенди. Та громадськість дуже здивувалася, коли побачила форми нових будов - вони не мали нічого спільного з Днем Свободи та Гідності.
“Якщо цю хрінь зробили за державний рахунок, то особисто я не хочу за це платити! Я думаю, грошей виручених від продажу тортів в Москві, мало б вистачити на шоу під назвою “Томос”, - пише у ФБ Христина Гречанюк.
Виявилося, що конструкції - інформаційні стенди про історію української православної церкви, приурочені до надання Томосу про автокефалію. Безумовно, Томос має величезне значення для України, але як то кажуть - всьому свій час.
Питання надання автокефалії українській церкві на політичному рівні курує особисто президент Петро Порошенко. Гасло його передвиборчої кампанії “Армія! Мова! Віра!”. Прийдешні вибори президента мають відбутися 31 березня 2019 року.
Кримінал за наклеп
Резонує з Днем Гідності та Свободи ще одна новина. Троє народних депутатів президентської фракції “Блок Петра Порошенка” зареєстрували в парламенті законопроект, який передбачає кримінальну відповідальність - до трьох років за ґратами за наклеп.
Востаннє подібний законопроект у 2016 році реєстрував депутат “Опозиційного блоку” Євген Мураєв. До нього кримінальну відповідальність за наклеп парламент впровадив 16 січня 2014 року саме у розпал Революції Гідності. Тоді закон був прийнятий разом з іншими “диктаторським пакетом” - він обмежував конституційні права громадян на свободу слова. Через два тижні протистоянь закони скасували.
Автори нинішнього законопроекту - Микола Паламарчук, Артур Палатний і Олег Велікін.
У пояснювальній записці до проекту закону вказується, що один з прикладів наклепу - розповсюдження інформації на адресу Паламарчука щодо його причетності до нападу на громадську активістку Катерину Гандзюк.
 |
| Народний депутат Микола Паламарчук. Фото: solydarnist.org |
"Одним з останніх випадків розповсюдження неправдивої інформації є випадок зі звинуваченнями, що лунають з боку деяких засобів масової інформації на адресу народного депутата України щодо причетності до вчинення особливо тяжкого злочину (напад на громадську активістку К. Гандзюк)”, – написано у документі.
Раніше суд застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у справі Гандзюк до Ігоря Павловського. До 6 листопада він був помічником Паламарчука.
Активісти ініціативи “Хто замовив Катю Гандзюк” звертають увагу на те, що озвучували поки що лише інформацію про причетність до вбивства помічника Паламарчука, а не самого нардепа.
Беркут у формі поліції
“У київській поліції працюють 30% екс-“беркутівців”, з них близько 20 підсудні” - це не фейк і не розіграш.
Це відповідь начальника поліції Києва Андрій Крищенко на офіційний запит Громадського телебачення.
“Близько 30% поліцейських полку поліції особливого призначення №1 Головного управління проходили службу в полку міліції особливого призначення “Беркут”, після прийняття на службу в поліції пройшли атестування в установленому порядку та мають позитивний висновок атестаційних комісій”, — йдеться у відповіді.
У київській поліції працюють 30% екс-“беркутівців”, з них близько 20 підсудні
За даними Громадського, серед екс-“беркутівців” в поліції Києва працює двадцятеро фігурантів кримінальних справ щодо злочинів Майдану. У поліції пояснюють, що звільнити їх зі служби можуть лише на підставі обвинувального вироку.
Представники підрозділу, який прославився найбільшою жорстокістю по відношенню до учасників обох революцій успішно оминули сито люстрації та переатестації.
У квітні цього року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков в інтерв'ю виданню виданню LIGA.net сказав: “В складі спецпідрозділів чесних хлопців і патріотів більше, ніж у черговому натовпі крикливих “патріотів” із масками на політичних демонстраціях під Радою”.
Снайпер столиці до революції річниці
Київська міська державна адміністрація здивувала планом заходів Дня Гідності та Свободи. 16 листопада міські чиновники проанонсували, що одним із заходів до пам’ятної дати стануть змагання “Снайпер столиці”.
“Це щорічні змагання, започатковані ще у 2005 з метою військово-патріотичного виховання, популяризації серед учнів спортивно-технічних і прикладних видів спорту. Організатори зазначають, що проведення таких змагань є одним із важливих та необхідних етапів у підготовці до майбутньої служби в Збройних Силах, Національній гвардії та інших силових структурах”, - йшлося в повідомленні.
Цей анонс з’явився того ж дня, коли і новина про те, що героя Небесної Сотні Олександра Храпаченка застрелив снайпер спецпідрозділу “Омега”. Це сталося 20 лютого 2014 під час розстрілів на вулиці Інститутській.
Пізніше у прес-службі КМДА повідомили про помилку: “Змагання не присвячені відзначенню у місті Києві Дня Гідності та Свободи і були включені до переліку заходів до цих пам'ятних дат помилково, оскільки третій етап змагань частково припадає на листопад”.
21 листопада в центрі немає помпезних заходів за участю керівництва держави. На Майдані зустрічаються незнайомі люди різних поколінь і дискутують про минуле, теперішнє, майбутнє. В центр столиці з’їжджаються родичі героїв Небесної Сотні і ходять вздовж алеї їхнього імені. Журналісти приходять на Майдан, щоб поговорити з колегами і побачити - що змінилося за останній рік. На відміну від 18-20 лютого ці дні - теплий спогад про те, як усе починалося.
Українське суспільство вчиться говорити на складні теми: без кулаків і конфліктів. Питання в тому - чи встигають за українцями політичні еліти, які підливають масла у вогонь та сприймають річницю революцій в кращому випадку, як чергову цифру у календарі.
Підписуйтесь на наш новий телеграм-канал: https://t.me/theinsider_ua
