"Питання по законопроекту [щодо ФОП] - закрито”, - заявив прем’єр Володимир Гройсман після спільної з президентом Петром Порошенком зустрічі з представниками ІТ-індустрії.
На початку лютого з’явився проект закону, підготовлений Міністерством соціальної політики, який мав би унеможливити працевлаштування роботодавцями фізичних осіб-підприємців.
Кількома тижнями потому ініціатива набула розголосу і напоролася на шквал критики. Заспокоювати громадськість довелося президенту. Зрештою, законопроект вирішили не рухати. Та чи надовго?
 |
| Зустріч Петра Порошенка та Володимира Гройсмана з представниками ІТ-індустрії |
Про що йдеться
У супровідних документах до проекту закону автори наводять аргументи: до них надходять скарги від громадян, буцімто роботодавці змушують їх укладати цивільно-правові договори, а працювати доводиться на умовах трудового договору.
Як результат, особи зареєстровані як ФОП не отримують відпусток, лікарняних, тощо.
Відтак, у Мінсоцполітики виникла ідея - заборонити використовувати цивільні відносини там, де наявні ознаки трудових відносин. Якщо таких ознак три і більше, то відносини між сторонами пропонувалося визначати саме як трудові.
У міністерстві запропонували сім ознак трудових відносин.
Ознаки наявності трудових відносин:
- періодично (два і більше разів) особі надається винагорода у грошовій або натуральній формі за роботу, виконувану (послуги, надані) в інтересах іншої особи;
- особисте виконання особою роботи (надання послуг) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою за дорученням та під контролем особи, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженої нею особи;
- винагорода за виконувану роботу (надані послуги) є єдиним джерелом доходу особи або становить 75 і більше відсотків її доходу протягом 6 календарних місяців;
- робота виконується (послуги надаються) на визначеному особою, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженою нею особою, робочому місці з дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку;
- особа виконує роботи (надає послуги) подібні до роботи, що виконується штатними працівниками роботодавця;
- організація умов праці, зокрема, надання засобів виробництва (обладнання, інструментів, матеріалів, сировини, робочого місця) забезпечується особою, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженою нею особою;
- тривалість робочого часу та часу відпочинку встановлюється особою, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженою нею особою.
За задумом авторів, ФОПи, які мають три або більше з цих ознак мали б звертатися у Державну службу з питань праці. Якщо Держслужба визнає факт трудових відносин, то роботодавцю загрожував би штраф у 30 мінімальних зарплат за кожного “неоформленого” працівника - близько 125 тисяч гривень.
Ціна питання
За даними Державної служби статистики, в Україні нараховується понад 1 мільйон 800 тисяч ФОПів.
Цивільно-правові договори дозволяють компаніям та фізособам-підприємцям уникати частини оподаткування. Компанії звільняються від сплати 22% єдиного соціального внеску. ФОПи третьої групи на спрощеній системі сплачують до бюджету 5% від зароблених грошей та мінімальний соціальний внесок - 918 гривень.
Міністр соціальної політики під час одного зі своїх публічних виступів прямо сказав, що ініціатива спрямована проти тих компаній, які “обкрадають” решту платників податків.
“Коли компанії, використовуючи ці державні механізми, спрямовані для дрібних підприємців, мінімізують свої власні витрати на сплату податків, то вони в першу чергу обкрадають своїх працівників, і всіх присутніх в залі”, - сказав під час одного з ток-шоу Рева.
 |
| Міністр соціальної політики Андрій Рева |
Це означає, що уряд розглядав механізм, який унеможливлював роботу компаній з ФОПами як один з варіантів наповнення бюджету.
Латання дірок в бюджеті за рахунок ФОПів найбільше за інших вдарило б по працівникам ІТ-галузі.
За даними проекту “Опендатабот”, з 2017 по 2019 роки загальна кількість фізосіб-підприємців в країні скоротилася на 200 тисяч. Однак, кількість ФОПів серед працівників ІТ стрімко зростає.
За два роки їх кількість збільшилася на 40 тисяч і становить 150 тисяч, а їх загальна частка від усіх ФОПів зросла з 5% до 7,5%.
В той же час, відносно невелика кількість зайнятого в ІТ індустрії населення формує 4% ВВП України.
“Сьогодні IT-Сектор - це 4% ВВП, 150 тис. працівників, з високою заробітною платою, які формують середній клас”, - сказав Рева під час засідання уряду 13 лютого.
Реакція представників ІТ
Думки топ-функціонерів українських компаній розділилися. Частина менеджерів схвалює ідею Мінсоцполітики, інша частина виступає різко проти прикриття схеми з ФОПами.
Директор однієї з найбільших в Україні ІТ-компанії EPAM Юрій Антонюк виступає проти запропонованих змін.
“Нами маніпулюють, коли кажуть, що одна із головних втрат в бюджеті - це використання ФОПів замість найманих працівників. Нами маніпулюють, коли кажуть що ФОПи не плать податки - неважко порахувати, що пересічний ФОП в ІТ (2500$ середній місячний дохід) на 3-ій групі платить в бюджет і пенсійний фонд таку ж суму (~4т.₴), що і найманий працівник з середньою зарплатою (~10т.₴) по країні. Так, це небагато, але чи ми хочемо щоб перестали платити, пішли в тінь або виїхали зовсім?”, - пише Антонюк.
 |
| Директор однієї з найбільших в Україні ІТ-компанії EPAM Юрій Антонюк |
Засновник видання про блокчейни і криптовалюти Bitside.org Артур Оруджалієв висловлює нейтральну позицію.
"Не варто плутати просто ФОП і ФОП, як схему оптимізації зарплат в компаніях на тисячі чоловік. Друга схема у нас недостатньо врегульовано. Вона дивовижним чином одночасно і біла, і сіра. Неможливо, але факт. Відрегулювати її без зміни податкової системи щодо традиційно оформлених співробітників складно. І особисто я впевнений, що нормальні зміни там можливі якраз після того, як кожна людина буде самостійно оплачувати всі податки, а також матиме можливість без танців з бубном списувати ноутбуки та авіабілети на конференції на бізнес-витрати [які могли б не оподатковуватись - ред] в кілька кліків, якщо він ФОП або як називають це в США - “контрактник”, - пише Оруджалієв.
Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів найбільшої в Україні інвестиційної компанії Dragon Capital Сергій Фурса підтримав ідею Мінсоцполітики.
“Зараз ФОПи - це величезний внутрішній офшор. І захищаючи ідею глобальної ФОПізаціі економіки України, яка деструктивно впливає на конкуренцію в Україні, багато концентрується на одному сегменті - IT сектор. Випинаючи його і кажучи, що ініціатива вб'є цю перспективну галузь і ІТшнікі поїдуть. Правда в тому, що не прибравши корупційну ренту важко змусити бізнес повірити, що треба грати за правилами. Що робити з IT? Відчуття справедливості каже, що таких низьких податків бути не повинно. Раціоналізм говорить про те, що різко підвищувати податки може бути небезпечно”, - пише Фурса.
Що на виході
Міністр Рева називав оприлюднений текст законопроекту таким, що “винесений на обговорення”. Вірогідно, урядовці промацували ґрунт для можливого впровадження однієї з подібних ініціатив в майбутньому.
За словами прем’єра Гройсмана, питання законопроекту щодо заборони найму ФОПів наразі закрите. Це і не дивно, адже на часі вибори, які мають відбутися в останній день березня.
Тим часом уряд влаштовує аукціон “небаченої щедрості”: в березні-квітні пенсіонери отримають додаткові 2410 гривень індексованих пенсій, 4 мільйони домогосподарств з березня отримають монетизовані субсидії готівкою, а з квітня зарплати військових на передовій планують збільшити на 2 тисячі гривень.
В умовах виборів про ініціативи, які сприймаються неоднозначно, краще мовчати. Але в тій же промові, в якій прем’єр заспокоював ФОПів, він обмовився про те, що уряд ще повернеться до цього питання.
“Ми можемо лише обговорювати, і знайти спільне рішення. І цим рішенням стане не додаткове оподаткування, а те, що допоможе вам зростати далі. Це питання потрібно впорядкувати, про що ми говорили раніше”, - сказав Гройсман.
В той же час, у Верховній Раді група депутатів зареєструвала законопроект, яким пропонується створити п'яту групу єдиного податку винятково для представників IT-галузі.
Податкова ставка для них нарощуватиметься до 10% до 2025 року по 1% в рік, якщо їх річний дохід не перевищує 7,5 мільйонів гривень, якщо більше - їх ставка буде 15%. А єдиний соціальний внесок складатиме два розміри мінімального страхового внеску. Та це лише проект.
Найімовірніше, нову серію боротьби проти ФОПів з “ознаками найманої праці” ми побачимо після другого туру виборів.
Підписуйтесь на наш новий телеграм-канал: https://t.me/theinsider_ua
