Відбулись парламентські вибори. Офіційних результатів ще немає, але уявлення про те, яким буде новий парламент, уже склалось.
Тож давайте зафіксуємо обіцянки, які ці, поки майбутні, парламентарі, давали протягом передвиборчої кампанії.
До уваги беремо ті партії, які подолали 5%, і які проходять до Ради.
"Посадки" від Слуги народу
"Прийде весна – саджати будемо". З таким слоганом проводив свою президентську кампанію Володимир Зеленський. “Слуга народу” позиціонується як орієнтована на нього майбутня фракція у парламенті. Та тільки хто буде предметом цього "саджати", досі залишається таємницею.
Цей слоган штабом Зеленського поширювався у розпал скандалу з розкраданням коштів "Укроборонпрому". То чекати "посадок" у цій справі? Їх поки не сталось.
Звісно, “мало часу”, “палиці в колеса”, “не той генпрокурор” і таке інше… Але зовсім скоро “Слуга народу” отримає більшість в парламенті.
Складається враження, що пересічний виборець Зеленського чекає на посадки саме попередньої "злочинної влади". Можливо, того пересічного виборця задовольняє і пропозиція Портнова-Зеленського про тотальну люстрацію вже колишньої влади (з 2014 по 2019 рік). Така собі прелюдія до "саджати будемо"? А може цим все "саджання" і обмежиться?
Та якщо мислити раціонально, то саджати дійсно є кого: замовники нападів на активістів, замовники вбивства Катерини Гандзюк та Павла Шеремета, тітушки і силовики, що вбивали майданівців, багаточисленні ТОП-корупціонери, справи проти яких відкриті.
Поки невідомо чітко, про які саджання говорив Зеленський, але я чекаю від нього саме вищеперелічених.
Мир від "Опозиційної платформи"
Звучить тривожно. Навіть страшно. Мир у війні з Росією пропонує найбільш проросійська партія з усього новообраного парламенту. Члени цієї партії із заздрісною регулярністю їздять у гості до російського прем’єра, а телеканал, який пов’язують із ключовим членом партії, хоче "поговоріть" з росіянами через телеміст.
"Голосуємо за мир" - слоган "Опозиційної платформи". Його кілька разів у своєму штабі повторив Нестор Шуфрич. А ще сказав, що "українці тримають на прицілі українців". Теза із розряду: "гражданскій конфлікт", або "братня сварка", якщо хтось не зрозумів. “Мир” з такою позицією найпевніше означає капітуляцію на умовах ворога.
Тож це - єдина із переліку обіцянка, за якою треба стежити не з метою її виконання, а радше щоб контролювати її невиконання.
Зміна керівництва силових структур
Про це говорили в штабі "Слуги народу" протягом всього дня виборів. У партії, що, очевидно, отримає більшість в парламенті, обіцяють перезавантажити керівництво правоохоронних органів. Мова, насамперед, про МВС та Генпрокуратуру.
І якщо про звільнення Юрія Луценка говорять упевнено троє ключових осіб партії – керівник виборчого штабу Корнієнко, керівник партії Разумков та президент Зеленський, то щодо Авакова різких заяв не було.
Складається враження, що його "добрий вчинок" на президентських виборах пам’ятають. "Добрий вчинок" - це забезпечення порядку і уникнення фальсифікацій (якщо вони взагалі планувались).
Про це говорять і самі партійці. Зокрема, Давид Арахамія.
Як там не було б, обіцянка перезавантажити керівництво силових відомств озвучена. Простежимо.
Звільнення полонених
Пріоритетне питання для президента. Він так сказав сам. Читача може дратувати те, що Зеленський не озвучує конкретного плану щодо звільнення українських військовополонених моряків та інших політв’язнів. Не називаються і терміни.
Та з іншого боку, якщо є напрацювання і домовленості з Росією в цьому питанні, про що говорять останнім часом в контексті обміну Вишинського, наприклад, то озвучувати ці напрацювання раніше часу було б нелогічно.
Так само нелогічно було б давати чіткі терміни того, коли ще не до кінця вирішене звільнення може відбутись. Може вийти таке собі "АТО за три доби" версія 2.0.
Набагато гірше, якщо розмови про звільнення політв’язнів взагалі нічим не підкріплені. Але ж це "пріоритет". Тож чекаємо на вирішення у пріоритетному порядку.
Припинення війни
Тут теж жодної конкретики. Лише одна "пріоритетність". У штабі не дуже акцентовано, навіть трохи з острахом, хваляться розведенням військ. Мовляв, є прогрес. А з острахом, можливо, бо прогрес сумнівний?
Сподівання на "Мінськ", на переговори з Путіним – загалом нічого нового. Термінів так само жодних.
Шлях до НАТО та ЄС
Це зона відповідальності та передвиборча обіцянка "Європейської солідарності".
Після поразки на президентських виборах Петро Порошенко заявляв, що "продовжуватиме роботу щодо євроінтеграції".
Більш того, обіцяв допомагати в цьому і новообраному президенту.
Сам Зеленський свою позицію щодо НАТО змінював. Спочатку було інтерв’ю Дмитру Гордону, в якому тоді ще кандидат у президенти порівняв вступ до НАТО із ходінням в гості. Мовляв, "коли мене не кличуть, я не йду".
Пізніше, вже будучи президентом, Зеленський заявляв: "вступ до НАТО та ЄС залишається незмінним пріоритетом України". Як багато пріоритетів…
Тож за точку відліку беремо слова, сказані вже на посаді президента. І чекаємо роботи в напрямку євроінтеграції.
Народовладдя
Не забули ще про обіцянку президента з кожного важливого питання проводити референдум? Зокрема, і про домовленості з Путіним. З огляду на результати виборів і високий рейтинг проросійських партій, позиція "какая разніца" і "лучше дружить", може набрати й 75%.
Та це припущення. Але те, як виконуватиме президент і його партія цю обіцянку, дуже цікаво побачити. А важливих питань буде вдосталь.
Ну наприклад, чи обговорять з народом кандидатури прем’єра? Чи може спитають в народу, кого в генпрокурори? Хіба ж не важливо?
Формування команди не за принципом "свій-чужий"
Дуже гарно звучить обіцянка Дмитра Разумкова зі "Слуги народу" про те, що команда уряду формуватиметься не тільки з представників провладної партії і тих, хто буде з нею в коаліції, а і з інших сил. Мовляв – в першу чергу ефективність людини на своїй посаді.
Більш протоптаною стежкою в українській політиці є поділ посад між партіями з коаліції. Як не крути – призначення людей на посаду в уряді рідко виходило за політичні рамки.
Підписуйтесь на наш новий телеграм-канал: https://t.me/theinsider_ua
