“Це не воєнний стан, який пропонує Порошенко проти агресора, це воєнний стан проти кожного українця”, - говоритиме з трибуни парламенту Олег Ляшко. А вже за півгодини його Радикальна партія в повному складі підтримає указ президента.
Кількома годинами раніше голова Верховної Ради Андрій Парубій встигне лишень відкрити засідання, як депутати попросять оголосити перерву. У кулуарах вони обговорюватимуть те, що голосів за введення воєнного стану недостатньо.
“Самопоміч”, “Батьківщина”, Радикальна партія та частина “Народного фронту” відмовляться підтримувати указ у запропонованій редакції. На думку парламентарів, його норми надто жорсткі.
Той самий указ
Увечері 25 листопада Президент Петро Порошенко зібрав засідання Ради нацбезпеки та оборони. У відповідь на напад російського флоту на українські військові катери, рада рекомендувала Президенту підписати указ про введення воєнного стану строком на 60 діб. Тоді ж він оголосив, що видасть відповідний документ.
“Я прошу народних депутатів прибути завтра на надзвичайне засідання Верховної Ради, аби прийняти рішення про оборону України”, - звертався до нардепів Порошенко.
За законом президент має видати указ, а парламент - затвердити. Спікер Парубій оголосив, що надзвичайне засідання відбудеться 25 листопада о 16:00.
Текст указу з’явився за годину до засідання Верховної Ради. Цього часу виявилося достатньо, аби оборонний комітет парламенту його розглянув і рекомендував підтримати.
В документі опублікованому на сайті Верховної Ради йшлося про те, що воєнний стан запроваджується на 60 діб на всій території України. Крім того, правовий режим надавав змогу значно обмежувати конституційні права: недоторканність майна, таємницю листування, свободу думки, зібрань, власності.
На відкриття засідання Порошенко приїхав особисто і збирався на самому початку виступити перед депутатами. Однак, Радикальна партія одразу ж заблокувала президію, а “Батьківщина” - трибуну. Парубій встиг лишень провести реєстрацію депутатів та оголосити перерву.
 |
| Фото: Fb Ірини Геращенко |
Частина парламентарів виступала категорично проти двомісячного періоду воєнного стану і жорстких обмежень конституційних прав на всій території країни.
“Чому ми на всій території? Чи ми справді відчуваємо ту загрозу, щоб застосовувати воєнний стан на всій території? Чому 60 днів? До того ж, президент має чітко сказати, які права можуть бути обмежені і на який строк”, - говорила в кулуарах парламенту віце-спікер Оксана Сироїд.
У цей час тривала нарада в кабінеті Парубія за участі президента. Разом з лідерами фракцій вони шукали механізм, який мав об’єднати парламентарів, аби вони підтримали указ. Не знайшовши порозуміння, Порошенко поїхав з Ради.
Президент має чітко сказати, які права можуть бути обмежені і на який строк
На думку опозиції, 60-денний термін був потрібен президенту, щоб посунути прийдешні вибори на більш вигідну для себе дату.
Справа в тому, що закон забороняє проводити будь-які вибори під час воєнного стану. Чергові вибори президент повинні відбутися 31 березня. Виборча кампанія має розпочинатися за 90 днів до голосування. Це означало, що у випадку 60-денного воєнного стану вибори президента відтерміновувалися б.
Доки депутати радилися, Президент видав відеозвернення, яке мало дещо загасити градус напруження.
“РНБО рекомендувала сьогодні запровадити мені воєнний стан на 60 днів. Хочу оголосити вам моє рішення – я буду пропонувати парламенту запровадити воєнний стан на тридцять днів. Для чого? А щоб воєнний стан жодним днем не накладався на початок виборчої кампанії”, - говорив Порошенко.
Доки президент виступав зі зверненням, парламентарі обдумували, яким чином обійти юридичну колізію. Справа в тому, що депутати не можуть вносити поправки в указ Президента. Рада може лише схвалити проект або ж його відхилити.
В той же час Парубій обговорював з лідерами фракцій, як залагодити дискусії щодо виборів. І рішення було знайдено. Доки Порошенко перебував в адміністрації, спікер парламенту зареєстрував постанову, яка чітко призначала дату виборів - 31 березня 2019.
Повернення президента
Після кількагодинної перерви Парубій скликав депутатів у зал і розпочав розгляд указу. Під куполом все ще стояв штандарт президента, та Порошенка в залі не було. Переконати депутатів проголосувати за запровадження воєнного стану мав секретар Ради з питань нацбезпеки та оборони Олександр Турчинов.
До слова, коли він виконував обов’язки президента у 2014 році в перші дні після Революції Гідності, Турчинов пропонував РНБО впровадити воєнний стан. Тоді Рада нацбезпеки його не підтримала і за воєнний стан проголосував лише він.
“На період дії правового режиму воєнного стану можуть обмежуватися конституційні права і свободи. Хто дивився вчорашнє засідання РНБО, той міг побачити у виступі президента жорстку позицію, що він не планує застосовувати цю норму. Але у випадку загострення військової ситуації, посилення агресії Російської Федерації ми повинні мати такий інструмент”, - аргументував він необхідність обмеження конституційних прав.
Та для “Батьківщини” і “радикалів” таких аргументів було недостатньо. До того ж, жоден з депутатів не мав на руках тексту указу з 30-денним терміном воєнного стану.
Доки депутати мали час на питання та обговорення, до зали парламенту повернувся Порошенко. За цей час в Адміністрації президента підготували новий указ.
“Оголошення воєнного стану буде застосоване виключно у випадку наземної російської воєнної агресії. Якщо нам вдасться уникнути цього сценарію - не буде обмеження прав, не буде обмеження свобод”, - запевняв Порошенко.
“За проект закону, який затверджує цей указ, передбачається запровадження воєнного стану виключно в областях, які розташовані вздовж російського кордону, вздовж придністровської ділянки україно-молдовського кордону і вздовж узбережжя Чорного і Азовського морів. Саме там, де може бути нанесений удар”, - остаточно парирував застереження депутатів президент.
Далі Парубій поставив указ президента на затвердження. За проголосували 276 депутатів. Майже повним складом, за виключенням відсутніх, проголосували БПП, “Нарфронт”, “Самопоміч”, “Батьківщина” та Радикальна партія. Проти проголосував майже весь склад “Опоблоку” та частина позафракційних.
 |
| Фото прес-служби глави держави |
Після цього депутати постановою затвердили дату виборів.
Оголошення воєнного стану буде застосоване виключно у випадку наземної російської воєнної агресії
Для чого Порошенку воєнний стан
Запроваджуючи воєнний стан, президент намагався вирішити декілька проблем. Перша з них - військова. За весь час російської агресії, напад на українські кораблі і захоплення в полон українських моряків - перший факт агресії, здійснений під російськими прапорами. Режим воєнного стану частково розширює можливості президента на випадок агресивних дій Кремля.
Друга - міжнародна. В умовах, коли продовження антиросійських санкцій під питанням - це додатковий аргумент для заходу. Впровадження воєнного стану як наслідку прямої агресії з боку Москви має актуалізувати українське питання для західних дипломатів. Цього ж дня стало відомо про скликання надзвичайного засідання Комісії Україна-НАТО.
Третя - політична. “Армія, мова, віра” - гасло передвиборчої кампанії Порошенка. І воно складається у єдиний пазл. В грудні-січні Україна чекає на Томос про автокефалію. Мова - символ ідентичності. Цього дня Порошенко об’єднав всі проєвропейські сили в парламенті, навіть попри відверте небажання політичних опонентів йти в унісон з президентом. Армія: Порошенко вчергове змінив суспільний дискурс від соціально-економічної проблематики до військової. В цій тематиці в нього поки монополія серед усіх потенційних суперників на виборах.
Запроваджуючи воєнний стан, Президент радше не програв, ніж здобув. Порошенку довелося піти на поступки перед парламентом.
На загал, Президент і його політичні опоненти показали, що в складній ситуації сторони можуть досягти компромісу. Як сказав у кулуарах один із опозиційних депутатів, коли голосів за підтримку указу бракувало: “Ми маємо показати єдність українського парламенту”.
Підписуйтесь на наш новий телеграм-канал: https://t.me/theinsider_ua
