Інавгурація і позачергові вибори

“Перевибори - так перевибори”, - жартують в кулуарах парламенту після призначення дати інавгурації новообраного президента Володимира Зеленського.

Головна інтрига останніх тижнів - в який день і в якому форматі інавгуруватимуть шостого президента України - вщухла. Депутати більшістю у понад триста голосів вирішили - 20 травня.

Та за однією інтригою ховається інша: чи оголосить Зеленський перевибори до парламенту одразу по інавгурації?

Магія цифр

На відміну від своїх опонентів по президентській кампанії, Зеленський в політиці - людина нова. І в парламенті в нього своєї фракції немає. Відсутність підтримки у Верховній Раді означала б, що президент - посада досить формальна.

Ще протягом кампанії Зеленський оголосив, що має намір одразу після інавгурації подавати до парламенту свої законопроекти: про імпічмент, народовладдя тощо.

І якщо знайти підтримку на подібні законопроекти ще можна було б, то на складніші - навряд. Домовитися за пропрезидентську коаліцію з нинішнім складом парламенту практично неможливо.

Відтак, з першого дня своїх повноважень новий глава держави має небезпеку зіткнутися зі значною проблемою - коли парламент в опозиції до президента.

Чергові вибори до Ради мають відбутися 27 жовтня. Півроку - термін достатній, щоб у випадку несприятливих обставин втратити народну підтримку.

В штабі Зеленського це розуміють, і, щоб уникнути подібного сценарію, задумалися над дочасним розпуском парламенту.

Володимир Зеленський

Закон дозволяє це робити за умови, якщо до чергових виборів залишиться не менше ніж півроку. Цей дедлайн спливає 27 травня.

Щоб залишити собі опцію дочасного розпуску Ради, Зеленський почав квапитися з інавгурацією і квапити народних депутатів, які мали призначити її дату. Похапцем Зеленський допустив дві значні необачності.

“Ви боїтеся розпуску Ради і призначення позачергових виборів. І доки ви трясетеся за свої мандати, колишній президент Порошенко коїть незворотнє. Я вас дуже прошу: здайте ключ та розрахуйтеся за мінібар, і вперед - вам ще митний і паспортний контроль проходити. Я звертаюся до Верховної Ради: найближчого засідання ви маєте призначити дату інавгурації на 19 травня. Ви повинні зупинити судоми кульгавої качки”, - сказав Зеленський у своєму відеозверненні до депутатів.

При виборі дати Зеленський не врахував, що на 19 травня припадає День пам’яті жертв політичних репресій. Частина депутатів запевняла, що траурний день - не час для урочистих заходів.

“А чи не є це символічно - потанцювати, поглумитися над пам'яттю і кістками тих мучеників, які лежать в Биківні і в сотнях, і в тисячах могил? Хіба це не ідеологічний реванш? І ви цього хочете?”, - обурювався один з найстаріших депутатів Юрій Шухевич.

Друга помилка - це тон звернення новообраного глави держави. Частина депутатів були готові підтримати будь-яку дату інавгурації, але після “наїзду” на парламент змінили свою думку.  

Значна частина обранців, не під запис говорили, що Україна - це парламентсько-президентська республіка, а не президентська, тож Зеленський мав би звертатися до депутатів із більшою повагою.

“Враховуючи, в якій хамській формі він звертався про 19 травня, я голосував за 20 число”, - обурювався заступник голови фракції “Блок Петра Порошенка” Олексій Гончаренко.

Аби запобігти передчасному розпуску Ради, в парламенті якийсь час роздумували над призначенням інавгурації на 28 травня та навіть пізніші дати.

Зрештою депутати зійшлися на компромісному варіанті - 20 травня: і дату інавгурації не затягнули, і Зеленського провчили.

Так а вибори коли?

Не публічно парламентарі кажуть, що розпустити Раду можливо і після 27 травня, мовляв, юристи вбачають таку можливість аж до 16 червня.

Відповідно до різних трактувань законодавства, по-різному роз’яснюється дата набуття повноважень Верховною Радою. За законом - це дата першого засідання, яке відбулося 27 листопада 2014 року. Але для проведення цього засідання депутати мали куди більше часу.

“Повноваження діючої Верховної Ради України можуть тривати і до 16 грудня 2019 року (27 жовтня 2019 року + 20 днів на офіційне оприлюднення результатів виборів + 30 днів на відкриття першої сесії новообраної Верховної Ради України), тобто ще протягом 50 днів після дня виборів, що надаватиме Президенту України право припинити повноваження Верховної Ради України у строк до 16 червня 2019 року”, - роз’яснював колізії законодавства ще наприкінці квітня суддя Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк.

Оскільки інавгурація в будь-якому випадку мала відбутися до 3 червня, то сенсу затягувати час - не було.

Окрім термінів, друга умова для розпуску парламенту - це відсутність коаліції. Формально вона існує і складається з “фронтовиків” та “БПП”. Але до складу обох фракцій входить лише 215 депутатів з необхідних 226. Відтак, підстава для розпуску парламенту є.

Відсутність коаліції мав би оголосити голова парламенту Андрій Парубій. Якщо за місяць не формується нова - президент може розпустити парламент.

Натомість Парубій кілька років пояснює, захищаючи коаліцію, що до її складу входять також деякі позафракційні депутати, він сам та віце-спікер Ірина Геращенко. Хоча поіменного списку депутатів коаліції ніхто не називає.

Голова парламенту Андрій Парубій

Хто за вибори?

Серед всіх парламентських фракцій тільки “Народний фронт” виступав категорично проти дати інавгурації до 28 травня, щоб зняти всі спекуляції щодо розпуску Ради.

“Парламент і уряд будуть працювати до обрання нової Верховної Ради на строкових виборах 27 жовтня. Строкові вибори парламенту будуть такими ж демократичними, які і президентські”, - говорив на першому пленарному засіданні цього тижня голова “фронтовиків” Максим Бурбак.

Зрештою “Нарфронт” проголосував за 20 травня, щоб не понести репутаційних втрат та не бути в стороні, коли весь парламент голосує, а “фронтовики” - ні.

Категоричність “Нарфронту” в питанні дострокових виборів криється у їх низькому рейтингу, обмеженим часом для “стрибка” та неготовності зараз вступити в кампанію, коли всі інші “на ходу” ще з президентських перегонів.

Решта фракцій до перспективи перевиборів ставляться нейтрально.

“Будь-яка політична сила, яка себе поважає, повинна бути готова до виборів з наступного ранку, коли вона отримала таке запитання. Ми не боїмося ні строкових виборів, ні дострокових. Що стосується дострокових виборів - це питання до нового президента. “Блок Петра Порошенка” готовий до виборів в будь-який день”, - сказав голова “БПП” Артур Герасимов.

Чи відбудуться перевибори - залежатиме від нового президента. Чекати до чергових - явно не найкращий сценарій для Зеленського.

Наразі його рейтинг за даними соцопитувань складає близько 40%. Розпуск Ради може принести ще 5-10%, зважаючи недовіру до останньої.

Зволікання з призначенням виборів може дорого коштувати Зеленському, оскільки високий рейтинг буде дуже важко втримати протягом півроку.

Єдина проблема перезавантаження - де новому президенту взяти дві сотні осіб, які підуть депутатами від імені його партії, враховуючи, що зараз немає чітких кандидатур на ключові посади за квотою президента.

Не проти зберегти своє поточне становище “Опозиційна платформа - За життя”, “Блок Петра Порошенка” та “Батьківщина”.

Що ближче до виборів, то більша буде конкуренція. Сьогодні оголосив, що йде на парламентські вибори співак Святослав Вакарчук з новою партією “Голос”. Теоретично він може конкурувати за голоси прихильників БПП.

На заваді достроковим виборам можуть стати “нарфронтівці”. Не під запис депутати в кулуарах кажуть: “фронтовики” обговорюють вихід з коаліції, який можуть оголосити вже завтра.

В такому випадку Парубій буде вимушений оголосити про відсутність коаліції і Зеленському доведеться місяць почекати. А місяця в Зеленського немає.

На хвилі народної підтримки не все залежить лишень від букви закону. Під “благе діло” і “політико-правове рішення” знайдеться. А умови для цього є.