Армія, віра, бюджет: чим займалася Рада протягом сесії

26 січня 201910:20

Повернулися з відпустки, попрацювали тиждень і пішли у відпустку - так можна охарактеризувати роботу Верховної Ради в січні.

Відповідно регламенту і календарного плану парламент цього місяця працював менше тижня. Напередодні нового року депутати проголосували за те, щоб робочий тиждень з 14 по 18 січня починати не з понеділка, а з вівторка. Офіційна причина - депутатам буде складно зібратися в день святкування Нового року за старим стилем.

Перед єдиним в цьому місяці пленарним тижнем депутати через свята відпочивали від голосувань три тижні. Тепер же відпочивають через те, що поточна дев’ята сесія парламенту поточного скликання добігла кінця. Традиційно закривали сесію Гімном кілька десятків депутатів в яких не знайшлося “важливіших” справ за роботу в парламенті.

Наступна десята сесія розпочнеться 4 лютого і триватиме до середини липня.

Потім в депутатів буде ще півтора місяці канікул і вже у вересні розпочнеться остання для цього скликання сесія.

INSIDER згадує, чим запам’яталася поточна сесія, яка розпочалася 3 вересня 2018 і які закони за цей час змінили країну.

Цитати

“Хочу нагадати, що в приміщенні Верховної Ради заборонено вживати алкогольні напої і в буфеті вони не продаються”, - автор цих слів Ірина Геращенко, перша заступниця голови парламенту.

Ці слова вона проголосила з президії в бюджетну ніч. Тоді у вечірньому засіданні оголошували перерву на 5 годин, під час якої депутати чекали поновлення роботи в буфеті та інших місцях неподалік парламенту.

Ірина Геращенко, перша заступниця голови парламенту
Хочу нагадати, що в приміщенні Верховної Ради заборонено вживати алкогольні напої і в буфеті вони не продаються

Після перерви найбадьорішим доповідачем на трибуні був один з лідерів “Народного фронту” Андрій Іванчук, який щедро сипав жартами. Вочевидь, Іванчук був одним із тих депутатів, до яких зверталася Ірина Геращенко.

“Не біснуйтесь! Бо мені доведеться вас перехрестити, вигнати біса із залу. Закон прийнятий. Я це оголосив публічно”, - закликав зупинити бійку в залі Верховної Ради голова парламенту Андрій Парубій.

Кількома хвилинами раніше більшість депутатів підтримала закон, за яким Українська православна церква Московського патріархату підлягає перейменуванню.

Андрій Парубій, Голова Верховної Ради
Не біснуйтесь! Бо мені доведеться вас перехрестити, вигнати біса із залу. Закон прийнятий. Я це оголосив публічно

Проти закону виступав “Опозиційний блок”, його депутати намагалися довести Парубію, що голосування відбулося з порушенням процедури. Після невдалого маневру в президії, Нестор Шуфрич повертаючись на своє місце, зірвав з трибуни плакат з написом “Агент Путіна Медведчук - під суд”.

Дії Шуфрича спровокували депутатів “Народного фронту”, а найбільше - Юрія Березу. У штовханині з “Опоблоком” він встиг викинути два прямі удари в обличчя - по одному Шуфричу, і нардепу Юрію Бойку.

“Відійди від мене, нечисть”, - ще одна цитата Парубія адресована голові “Опозиційного блоку” Вадиму Новинському. Після двох невдалих спроб спікер парламенту втретє ставив на голосування законопроект про переходи релігійних громад.

Андрій Парубій, Голова Верховної Ради
Відійди від мене, нечисть

Очільник “Опоблоку” підійшов до президії і намагався переконати Парубія, що той проводить голосування всупереч процедурі. Та переконати спікера “опоблоківцю” не вдалося.

Загалом, кожна сесія відзначається тим, що Парубію доводиться вмовляти депутатів проголосувати. “Прошу депутатів не виходити із зали”, “Прошу депутатів повернутися на робочі місця”, “Я бачу, що не встигли, я ще раз поставлю на голосування” - ці цитати стали культовими. За одне засідання Андрій Володимирович може виголосити їх кількадесят разів.

Але є й набагато екстравагантніші вислови, якими Парубій намагається стимулювати депутатів до голосувань. “Ви хочете, щоб я тут заколядував, щоб ви проголосували?”, “Я знаю, що 6 народних депутатів зараз у столовій. Я прошу їх прийти до зали і взяти участь у голосуванні” - свіжі перли останнього пленарного тижня.

Закони

4 вересня

Рада прийняла закон, який посилює боротьбу з піратством. Відтепер публікуватимуть дані про контрольні марки, видані власникам продуктів інтелектуальної власності.

Щоб отримати контрольні марки, заявники подаватимуть заяву та перелік аудіовізуальних творів.

18 вересня

Рада прийняла закон, який має захистити власників бізнесу від незаконних дій  правоохоронних органів, так званих “маски-шоу”.

Закон вніс зміни до Кримінального процесуального кодексу. Тепер учасники кримінального провадження можуть клопотати, щоб справу закрили у таких випадках:  

  • якщо існує нескасована постанова про закриття кримінального провадження;
  • якщо встановили відсутність події кримінального правопорушення;
  • якщо встановили відсутність складу кримінального правопорушення;
  • якщо у справі про податкові зобов’язання скасували кримінальну відповідальність.

20 вересня

Рада направила на розгляд в Конституційний суд проект змін Конституції, які закріплюють рух України в напрямку інтеграції в Європейський Союз та НАТО. Пізніше Конституційний суд повернув висновок до парламенту, де визнав правомірність запропонованих змін.

Очікується, що на десятій сесії, яка почнеться в лютому, депутати затвердять зміни про рух України в НАТО та ЄС.

Цього ж дня Верховна Рада затвердила новий склад Центральної виборчої комісії. Термін дії повноважень 12 з 15 членів ЦВК закінчився ще в 2014 році.

Найбільше представництво в ЦВК отримала фракція “Блок Петра Порошенка” - 6; “Народний фронт” - 3; “Батьківщина”, “Самопоміч”, “Радикальна партія”, “Відродження” і “Воля народу” - делегували по одному члену.

Зберегли посади двоє членів ЦВК, термін повноважень яких закінчується в 2021 році.

4 листопада

Рада прийняла закон, згідно якого старе радянське військове вітання “Здрастуйте, товариші” замінили на “Слава Україні!”.

Вперше на офіційному рівні вітання “Слава Україні” лунало під час параду на День Незалежності 2018 року.

У вересні президент подав законопроект, який закріплював вітання офіційно, а 12 жовтня після схвалення парламентом - підписав його.

Цього ж дня Рада продовжила спеціальний статус Донбасу до кінця 2019 року.

18 жовтня

Рада ухвалила Кодекс з процедур банкрутства. Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичних осіб.

Провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи-підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.

Боржник має право звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у праві про неплатоспроможність у разі, якщо:

  • розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором становить не менше тридцяти мінімальних розмірів заробітної плати;
  • боржник припинив погашати кредити чи здійснювати інші планові платежі у розмірі більше як п’ятдесят відсотків місячних платежів впродовж двох місяців.

За даними сайту парламенту, кодекс з грудня лежить на підписі у президента. 9 січня сплив двотижневий термін, коли президент мав підписати законопроект або ж накласти на нього вето.

Цього ж дня парламент передав Вселенському патріархату в користування Андріївську церкву для відкриття в Києві представництва Константинопольського патріарха.

Андріївська церква

ДЕТАЛЬНІШЕ ПРО ЦЕ: Шлях до автокефалії: як українська церква стала незалежною

6 листопада

Верховна Рада з великими потугами створила тимчасову слідчу комісію з розслідування вбивства Катерини Гандзюк та інших активістів.

Головним питанням довкола якого депутати товклися всю першу половину дня - чи бути в комісії Мустафі Найєму, який критикував генерального прокурора та правоохоронні органи за невдалі розслідування справ замахів на активістів.

Народний депутат Мустафа Найєм

ДЕТАЛЬНІШЕ ПРО ЦЕ: Фейкова відставка генпрокурора та Найєм розбрату: як Рада розслідуватиме вбивство Гандзюк

Після тривалих дебатів депутати створили комісію, до неї увійшов і Мустафа Найєм. Зараз комісія готує проміжний звіт своєї діяльності за три місяці роботи і проситиме Раду продовжити термін дії її повноважень ще на три місяці.

8 листопада

Рада знизила акцизи на розмитнення автомобілів. Рішення мало вирішити проблему засилля автівок на європейській реєстрації.

 

Нова формула розрахунку акцизів прив’язана до ставки

  • 50 євро - за бензиновий двигун об’ємом до трьох літрів (100 євро, якщо літраж більший),
  • 75 євро - за дизельний об’ємом до трьох з половиною літрів (150 євро при більшому літражі).

Ставка множиться на вік машини (граничний коефіцієнт 15) та об’єм двигуна у літрах.

ДЕТАЛЬНІШЕ ПРО ЦЕ: “Євробляхи” і нові проблеми: як Рада знизила акциз на автомобілі

Парламент паралельно посилив відповідальність за порушення термінів перебування в країні на нерозмитнених машинах: 1 день - 170 гривень, до 10 днів - 3400 гривень, більше 30 діб - 170 тисяч гривень або ж конфіскація автівки.

20 листопада

Рада направила до Конституційного суду проект перейменування Кіровоградської області в Кропивницьку. Тоді ж депутати провалили постанову про перейменування Дніпропетровської області в Січеславську.

22 листопада

Верховна Рада призначила Оксану Маркарову міністром фінансів, а Ірину Фріз - міністром у справах ветеранів. Тараса Кутового звільнили за власним бажанням з посади міністра агропромислового комплексу.

Під ранок наступного дня парламентарі схвалили бюджет на 2019 рік. Вперше в історії це сталося до настання зими. Причина поспіху - ультиматум Міжнародного валютного фонду щодо дедлайну, від якого залежала доля наступного траншу кредиту.

ДЕТАЛЬНІШЕ ПРО ЦЕ: Недостатньо коштів на рахунку: бюджет та нові пільги олігархам

 

До самого ранку депутати шукали комбінацію поправок, за яку назбирається достатньо голосів. Поправки включали в себе забаганки олігархів та інших груп впливу. Зрештою, частина “бізнесменів” отримали значні пільги на 2019 рік.

26 листопада

Рада підтримала указ президента про запровадження воєнного стану, який став відповіддю на напад російських збройних на українські військові катери неподалік Керченської протоки.

ДЕТАЛЬНІШЕ ПРО ЦЕ: Компроміси воєнного стану: як парламент затверджував указ президента

Щоправда певний час голосування за введення в дію указу було на межі зриву. Спочатку президент хотів, щоб воєнний стан запровадили на 60 діб. Більшість опозиційних фракцій парламенту запідозрили, що в такий спосіб президент хоче відтермінувати дату виборів, які мають відбутися 31 березня.

 

Зрештою, депутати ухвалили, що воєнний стан триватиме 30 днів і показали єдність парламенту в цьому питанні - документ підтримали 276 нардепів.

6 грудня

Парламент ухвалив законопроект про розмінування Донбасу. Документ створює умови для розмінування неприбутковим організаціям та міжнародним партнерам.

Розміновуватимуть Донбас за рахунок як держбюджету України, так і за рахунок міжнародних донорів: урядів Фінляндії, Швейцарії, Сполучених Штатів Америки.

ДЕТАЛЬНІШЕ ПРО ЦЕ: Перший крок до розмінування Донбасу: Рада прийняла закон

На прохання міжнародних партнерів, депутати залишили у законі можливість фінансувати операторів розмінування напряму урядами інших держав, в обхід українського бюджету.

Площа замінованих територій лише на підконтрольній частині України становить близько 7 тисяч квадратних кілометрів. На цих територіях проживають півтора мільйони осіб. Ще більша площа замінованих територій на непідконтрольній частині Донбасу.

 

Того ж дня парламент ухвалив закон про середньострокове бюджетне планування. Відтепер доходи і видатки держустанов плануються на три роки.

На державному рівні запроваджується складання Бюджетної декларації. Документ визначає основні засади бюджетної політики окремо взятого відомства. Бюджетна декларація міститиме сукупні стелі видатків головних розпорядників коштів державного бюджету, цілі та показники результату їх діяльності - фактичні та очікувані, а також загальну оцінку фінансових ризиків.

Крім того, 6 грудня парламент ухвалив постанову про непродовження договору про дружбу з Російською Федерацією.

ДЕТАЛЬНІШЕ ПРО ЦЕ: Одним другом менше: кінець договору про співробітництво з РФ

Після 20 років дії, договір припинить своє існування 1 квітня 2019 року.

Про те навіщо і на яких умовах приймався договір читайте в нашій публікації: Двадцять років дружби, якої не було

В той же час, за даними комітету Верховної Ради в закордонних справах, між Україною та Росією досі діє понад 400 міждержавних та міжвідомчих угод.

20 грудня

Верховна Рада прийняла закон, за яким церква з центром в країні-агресорі повинна в назві відображати свою приналежність до материнською церкви. Відтак, Українська православна церква Московського патріархату мусить бути перейменована в Російську православну церкву в Україні.

ДЕДАЛЬНІШЕ ПРО ЦЕ: Супостати, біси, кулаки: як Рада церкви перейменовувала

Захисники УПЦ МП стверджували, що їхня церква жодним чином не пов’язана з російською церквою. Однак, як свідчить статут УПЦ МП - вона є самокерованою частиною Руської Православної Церкви.

Акція протесту прихильників УПЦ МП

Перейменувати московську церкву парламент просив особисто почесний патріарх новоствореної Православної Церкви України - Філарет.

ДЕТАЛЬНІШЕ ПРО ОБ’ЄДНАВЧИЙ СОБОР: Митрополит Київський Єпіфаній і нова сторінка українського православ’я

В пакеті з законом про перейменування мав йти закон, який впорядковуватиме перехід парафій з однієї церкву в іншу. Однак, прийняти його того дня депутатам завадив конфлікт щодо виділення коштів на мажоритарні округи.

Цього ж дня Рада вчергове продовжила мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.

17 січня

Рада ухвалила законопроект, який дозволяє Міністерству оборони проводити імпортні закупівлі напряму, без посередництва Укроборонпрому. Це розблоковує шлях до отримання Україною летальної зброї виробництва Сполучених Штатів Америки. До того ж, рішення відкриває можливість закуповувати зброю в США відповідно до потреб Міноборони.

За словами Сергія Пашинського, голови комітету ВР з нацбезпеки і оборони, зараз стоїть питання про поставки ракет "Гарпун", комплектуючих, високоточної зброї та авіаційного озброєння.

Цього ж дня парламент ухвалив закон, яким регулюється перехід парафій від однієї церкви до іншої.

ДЕТАЛЬНІШЕ ПРО ЦЕ: З мінімальним запасом: як Рада врегулювала перехід парафій

Документ передбачає, що відтепер громади зможуть переходити від однієї церкви до іншої за рішенням загальних зборів громади. Збори можуть скликати члени громади.

 

Щоб ухвалити рішення про зміну підлеглості, необхідно, щоб рішення підтримало дві третини членів релігійної громади. Але є важлива деталь, кількість необхідних голосів рахуватиметься не від загальної кількості членів громади, а від мінімальної кількості членів, за якої збори вважаються повноважними. А це вже визначається статутами самих громад.

Рішення про зміну підлеглості засвідчуватимуть підписи членів релігійної громади, які підтримали таке рішення.

Плани на майбутнє

На наступній сесії парламенту, яка розпочнеться в лютому, депутати можуть затвердити зміни в Конституцію про рух в напрямку інтеграції до ЄС та НАТО.

Ніщо не перешкоджає перейменувати Кіровоградську область в Кропивницьку.

Депутати можуть повернутися до розгляду питання про перейменування Дніпропетровської області. Після провалу перейменування в Січеславську область президент подав проект перейменування в Дніпровську.

Крім того, в парламенті лежить проект змін до Конституції, який скасує депутатську недоторканність для парламентарів вже наступного скликання Верховної Ради. Це було однією з обіцянок президента під час його щорічного виступу в парламенті. Щоб затвердити ці зміни, у депутатів лишається дві сесії.

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

3.02.2019, 18:06
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 22 серпня 2019

    Обвинуваченого у вбивстві журналіста Сергієнка випустили із СІЗО

    Вадима Мельника обвинувачують в організації викрадення та вбивства журналіста Василя Сергієнка

     
    • 21 серпня 2019

    Огляд рішень Уряду: звіт Гройсмана, саботували трансформацію національних лікарень та виділили гроші постраждалим в АТО

    У Кабміні заслухали звіт Гройсмана, проте не трансформували найбільші лікарні 

     
    • 21 серпня 2019

    Справа фермера Бутрименка: фінансування тероризму vs теракт

     
    • 20 серпня 2019

    Черняхівський з небуття. Хто озвучує меседжі Портнова на квазі-мітингах у Києві

    Дивні акції, суголосні з заявами Портнова та Богдана, охороняють тітушки

     
Система Orphus