Султан Ердоган. Що означає перемога Ердогана на виборах Туреччині

Переговори про вступ Туреччини до складу Євросоюзу припинені
27 червня 201808:28

24 червня 87% турків з правом голосу прийшли на виборчі дільниці. Саме на цей день у країні були призначені вибори президента і парламенту. Якщо президентом прогнозовано став Реджеп Ердоган, то вибори в парламент не стали тріумфом для президентської партії.

Дострокові вибори як перестрахування

За законом, президентські вибори в Туреччині мали відбулись восени 2019 року, однак Ердоган вирішив провести їх на рік раніше, разом з парламентськими виборами. Цьому є два головні пояснення:

1) З 2014 року курс турецької ліри впав майже в 2,5 рази – з 2,14 до 4,68 ліри за долар. Це відбилось на економічному становищі Туреччини, а також рівні життя населення. З початку 2018 року рейтинг президента Ердогана коливався десь між 45-50%. При цьому напередодні самих виборів Ердоган за даними опитувань мав підтримку 40-45% турків. Тому якби вибори відбулися б через рік, не виключено, що влада могла б перейти до противників діючого президента;

2) У квітні минулого року в Туреччині відбувся конституційний референдум, який надав виключні повноваження президентові. Зміни, за які проголосували 52%  турків, скасовують посаду прем’єр-міністра, а всі його повноваження по управлінню державою переходять до президента. Крім того, лише президент може призначати віце-президентів, а також має вирішальний вплив на валютну політику держави. Отримати ці повноваження Ердоган мав після виборів у 2019 році, однак він вирішив не чекати і отримати більші повноваження вже влітку 2018 року.

Вже ввечері, 24 червня, стало зрозуміло, що розрахунок Ердогана виявився правильним – він здобув 52% голосів. Вранці 25 червня ці результати підтвердила виборча комісія.

Таким чином, Ердоган, який очолює Туреччину з 2003 року, вдруге став президентом країни. Його найближчий суперник – Мухаррем Індже з Республіканської народної партії отримав майже 31% голосів. На третьому місці у президентських перегонах опинився  Салахаддін Демірташ з прокурдської Демократичної партії народів. У нього 8,3% голосів.

Ердоган здобув перемогу на виборах в першу чергу завдяки двом головним факторам – його виборчий штаб зумів максимально мобілізувати виборців на півночі і центрі країні, де проживає більшість прихильників Ердогана. Це й пояснює дуже високу , скоріше путінську ніж європейську, явку 87%. По-друге, після невдалого перевороту у липні 2016 року президент зберігає повну монополію над ЗМІ в країні. Це видно по ефірному часові, який присвятили кандидатам у президенти на турецькому телебаченні – 37 годин ефірного часу для Ердогана і трохи більше 3 годин для Індже та інших опозиційних кандидатів.

В парламенті – курди і ЛГБТ

Але якщо результати президентських виборів не стали несподіваною, то все ж результати виборів до парламенту можуть змусити Ердогана похвилюватись з кількох причин:

1) В новому парламенті президентська Партія справедливості і розвитку отримала лише 42,5% голосів, або 293 місця з 600. Це означає, що партія глави держави фактично втратила більшість у парламенті. Тому вона буде змушена співпрацювати з іншою партією з консервативного табору. Йдеться по Партію національного руху. Хоча на виборах ця політична сила постійно підкреслювала свою близькість з президенткою партією і не проводила активної виборчої агітації, однак це не завадило їй набрати 11% голосів, або 50 місць у парламенті. Тому віднині Ердоган буде змушений домовлятись з націоналістами, які виступають за більше втручання Туреччини у справи Сирії;

2) Справжньою несподіванкою парламентської гонки в Туреччині стали результати прокурдської  Демократичної партії народів. Вона отримала 11,6% голосів, або 67 місць в парламенті. Разом Республіканською народною партією, Хорошою партією (політична сила, створена колишнім міністром внутрішніх справ Мераль Акшенер у 2017 році) вони отримали 257 місць у парламенті.

При цьому, якщо більшість політичних сил, що увійшли у парламент Туреччини, є переважно правими, то Демократична партія народів є партією лівого спрямування. Демократи виступають не лише за автономію для курдів, вони також виступають як захисники прав ЛГБТ спільноти, а також найголовніше, що це світська партія, на відміну від президентської Партії справедливості.

"Такий склад парламенту не дуже сприятливий для Ердогана. Зараз поки важко уявити Ердогана, який буде домовлятись з курдами, однак це може відкрити нову сторінку у  турецькій політиці", - вважає аналітик і директор Турецького центру Кемаль Кіріші.

Що далі?

Після виборів, які відбулись у Туреччині можна умовно виділити два сценарії розвитку подій. Умовно їх можна назвати оптимістичним та песимістичним. Вони стосуються, як зовнішньої, так і внутрішньої політики країни.

Справа в тому, що переговори про вступ Туреччини до складу Євросоюзу припинені. Про це йдеться в підсумковій заяві Ради ЄС, оприлюдненій у вівторок, 26 червня, в Люксембурзі, передає Deutsche Welle.

Кемаль Кіріші відмічає, що найбільш оптимальним для Туреччини було б зараз покращити відносити з Європейським Союзом, оскільки нині саме він є найбільшим торгівельним партнером Туреччини.

"Покращення відносин з ЄС могло б дуже сприятливо відобразитись на економіці країни, однак схоже, що наш президент зараз взяв курс на укріплення відносин з Росією та Іраном. При цьому дуже хотілось, щоб він почув голосу розуму та пішов на більш тісну співпрацю з Євросоюзом", - стверджує аналітик.

Проте більшість аналітиків сумніваються, що Ердоган піде на зближення з Європейським Союзом, однак не буде і повного розриву.

"Я не думаю, що дійде до повного розриву із союзниками по НАТО. Туреччина все ще зав’язана на Захід у галузі закупівлі озброєнь і техніки. До того ж Ердогану потрібен контрбаланс російсько-китайського впливу", - вважає аналітик Ілія Куса.

На думку ж голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, результати виборів для України є швидше позитивними, ніж негативними.

"Я виходжу з українських інтересів, українських очікувань, оскільки між нашими президентами встановлені усталені зв'язки. Я хотів би сказати, що результати виборів для України є позитивними. Нам не треба знову десь налагоджувати зв'зки з провідниками Турецької Республіки", - стверджує він.

Водночас враховуючи результати парламентських виборів в Туреччині,  а також економічне становище Туреччини, зовнішня політика багато в чому буде залежати від внутрішньої політики в країні. Тому при всьому прагненні Ердогана піти на зближення з авторитарними Росією та Іраном, він буде змушений доволі тісно співпрацювати і з європейськими країнами, в тому числі й з Україною.

Розділи :

КОМЕНТАРІ

27.06.2018, 08:36
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 21 вересня 2018

    Ігри престолів: Як Тимошенко відповіла Порошенку

    Вона готувалась до з'їзду три дні. Навіть пропустила погоджувальну раду в понеділок та два дні засідань

     
    • 21 вересня 2018

    Візит президента і ЦВКнаш!

    Щоб провести потрібні зміни в закон, Парубій навіть сам провів засідання комітету

     
    • 20 вересня 2018

    Осінь у Львові: 11 книжок, по які слід поїхати на BookForum

    Бліц-гід по найцікавішим книжковим новинкам

     
    • 19 вересня 2018

    Серця трьох: осіннє загострення

    НАБУ сьогодні планували взяти на хабарі начальника відділу САП Ольгу Ярову

     
Система Orphus