47 друзів Бабченка

Після критики з боку міжнародних організацій, посольств та ЗМІ, високопосадовці кинулися доводити їм необхідність інсценування вбивства. В очікуванні доказів, INSIDER виділив три версії того, що сталося
6 червня 201816:27

30 журналістів та громадських діячів отримали телефонні дзвінки з викликом у СБУ на 1 червня. 17 з них взяли слухавки та підтвердили, що прийдуть. На зустрічі їм продемонстрували матеріали справи Бабченка та докази того, що усі запрошені є потенційними жертвами російських спецслужб. Журналістів це мало б переконати в необхідності інсценування смерті Бабченка; кожен з запрошених підписав документи про нерозголошення інформації з цієї зустрічі.

У цій історії ми не зупинятимемося на вже загальновідомих фактах про "вбивство" Аркадія Бабченка, про "кілера" Цимбалюкаорганізатора Германа та його заяву про роботу на контррозвідку, яку спецслужби пообіцяли розбити залізними доказами. Ми проаналізуємо події від моменту, коли радість від "воскресіння" Бабченка та усвідомлення того, що "наші нарешті чи не вперше толково взули росіян в інформаційній війні", поступово почала змінюватися на розчарування.

Отже:

Насправді, за інформацією INSIDER, на тій зустрічі були показані не матеріали справи в чистому вигляді, а своєрідна "презентація" з вкрапленням матеріалів, її ж було продемонстровано послам G7.

Однак, це не дало відповіді на запитання, для чого взагалі знадобилося інсценування. У світовій практиці подібні операції проводяться з метою виявлення та затримання замовників. За інформацією INSIDER, у цьому випадку ім’я замовника було відоме спецслужбам до інсценування, але за кілька днів до "смерті Бабченка" він утік до Росії. Другий транш за Бабченка від Германа Цимбалюку, як на це розраховували силовики, теж переданий не був. Ідеологічних мотивів, за даними слідства, у Германа не було, однак він має проблеми з грошима та бізнесом, а його батько – доволі відома у вузьких колах особа. Інформація про існування "списку 30" була відома спецслужбам до затримання Германа.

На даний момент у слідства є ще один свідок, який може бути "технічним" організатором процесу з пошуку кілерів та здобуття зброї, і якому Герман, нібито, передавав вказівки від замовника. Цей чоловік затриманий, перебуває під вартою, правоохоронці частково "засвітили" його послам та журналістам зі списку. Його ж розмову з Германом про "ціни на ринку" кілерів, правоохоронці, скоріше за все, пізніше збираються пред’явити у вигляді доказу здивованій публіці.

Саме з його переписки з Германом, за даними джерел, спецслужби і витягли "список 30", який за пару годин розрісся до "списку 47". За дивним збігом обставин це сталося після того, як свою участь у зустрічі з керівниками СБУ та ГПУ 1 червня підтвердили 17 журналістів. І саме цей список, за даними джерел INSIDER серед правоохоронців, вони продовжують поповнювати, дістаючи видалені файли з телефонів Германа та затриманого "свідка".

Жодних аудіозаписів розмов Германа з російськими кураторами у зафіксованому СБУ вигляді не існує. Є лише розмова Германа зі "свідком", де вони обговорюють суми за вбивства людей зі списку та торгуються.

За інформацією INSIDER, на відміну від "слизняка" Германа, "технічний організатор процесу" є підкованою людиною у питаннях, про які говорить.

Скоріше за все, саме цей чоловік і був ланкою, що пов’язувала Германа з "кілером" Цимбалюком. Хто він – достеменно не відомо. Але, пам’ятаючи розповідь Германа на суді про "його куратора Дмитра з контррозвідки" в інтересах слідства, щоб цю людину звали якось інакше.

Загалом, умовна "злочинна вертикаль" у цій справі натепер виглядає так: замовник (втік до Росії перед операцією) – організатор Герман (не передав другу частину коштів за "вбивство Бабченка", хотів втекти, спіймали) – "технічний" організатор (він же – свідок, знаходиться під вартою) – "кілер" Цимбалюк (атошник-волонтер, який самовикрився у ЗМІ, сам за його словами прийшов і здав план убити Бабченка спецслужбі, нині знаходиться невідомо де).

Після навали критики з боку міжнародних організацій, посольств та ЗМІ, українські високопосадовці кинулися доводити їм необхідність інсценування вбивства, однак в їхніх інтересах – надати замість заяв залізобетонні докази, яким повірять всі, а перш за всіх - американці. В очікуванні доказів, INSIDER виділив три версії того, що сталося.

 

 

Версія 1. Собака виляє хвостом

На класичну версію слідства з російським слідом у справі Бабченка грає, перш за все, несподівано швидка поява в інформпросторі Слідчого комітету Російської Федерації в перерві між інформацію про постріл в Бабченка та перед інформацією про його смерть. Заява Слідкому РФ, а за ним і російського МЗС, про відкриття провадження щодо вбивства журналіста з’явилася за ті півгодини, коли ніхто з його друзів ще не знав про його "смерть", а всі високопоставлені джерела серед правоохоронців підтверджували без посилання на них лише постріли, але не смерть.

Іншим елементом на користь цієї версії є слова самого Бабченка про те, що в показаному йому СБУ досьє на нього були дані російського паспортного столу з його паспорту. Хоча російські ЗМІ, як то Медуза теж звертають увагу, що інші дані журналіста, наприклад, номери карток, можна було взяти з інтернету, бо він сам лишав їх у блогах.

Але чому ФСБ вигадало такий довгий ланцюг. Зазвичай всі їхні жертви помирають, а кілера ніколи не знаходять. Навіщо брати атошника, який явно не любить Росію?

Очевидний непрофесіоналізм усієї ланки злочинців грає на версію, що вбивство могло замовити не ФСБ.

Існують підозри, що це могли придумати втікачі режиму Януковича, умовні "арбузов-захарченко-клименко", які сподівалися санкціонувати злочин в ФСБ "заднім числом", як це роблять численні бандитські угрупування в Криму, викрадаючи кримських татар та українців і доводячи, таким чином, свою "вірність Рейху".

Версія 2. Хвіст виляє собакою

На користь версії про "СБУ сама це придумала" грає все, що відбулося з моменту "воскресіння" Бабченка і до цього часу.

Недовіра почалася з радісного виклику: "Аркадій - в студію!", яким голова СБУ проанонсував появу Бабченка. Десь тихо заплакав ведучий російської програми "Поле чудес" Леонід Якубович. Хоча звісно всі журналісти втратили дар мови від несподіванки і радості. У Бабченка дійсно багато друзів.

На другий день кореспонденти INSIDER зламали голову від різнобою версій, скільки осіб затримано. Добре, ми могли б повірити, що спецслужби намагалися зробити якийсь вкид. Але ми не змогли збагнути глобальну мету.

Так само, як інші наші колеги питали, чи дійсно треба було інсценувати вбивство, і чого таким чином досягли.

Недовіри до історії додавало те, що буквально за годину в ефірах протилежних каналів генпрокурор Юрій Луценко дав протилежну інформацію – списку здобути не вдалося і раптом список є.

Далі прес-служба СБУ чомусь вирішила заперечити, що Олексій Цимбалюк є вбивцею. Олена Гітлянська швидко прибрала пост і вибачилася, але прес-службу не проінформували, що казати?

Через день "список 30-ти" потенційних жертв Росії перетворився на "список 47" одразу після того, як рівно 17 журналістів з 30-ти підтвердили свою участь в зустрічі з очільниками силовиків. Скидається на те, що до цифри 30, яка вже впала в очі електорату під час брифінгу, вирішили просто додати 17.

INSIDER у ручному режимі за кілька днів назбирав понад 20 прізвищ фігурантів "списку 47", але не публікував їх, бо не мав на це згоди кожного з колег. У підсумку – у "повному" списку, оприлюдненому іншими ЗМІ опинилися всі прізвища, зібрані редакцією, а СБУ непрямим чином підтвердила його автентичність, порушивши провадження за розголошення матеріалів слідства.

Уперше побачивши імена, ми збагнули, що людей до списку відбирав психолог, системно ознайомлений з українськими реаліями.

Більшість людей зі списку - відомі у соцмережах та серед ЗМІ, але не є зірками першої величини, а деяких – взагалі погано знає Google. Умовно кажучи, вони – не Ліна Костенко, не Алла Мазур, не Володимир Зеленський, не Святослав Вакарчук, які впродовж десятиліття "несуть свято" в кожен телевізор з каналу з найбільшим в Україні покриттям та рейтингами, і є майже рідними для будь-якої бабусі на лавці.

Більшість людей зі списку – люди достатньо емоційні, щоб злякатися, але достатньо виважені, щоб не психувати публічно. Ймовірно, саме з цієї причини, до списку не увійшли класичні блогери соцмереж, які не є журналістами та не вміють фільтрувати інформацію. І які славляться вмінням "зливати" у соцмережі все підряд з офреків з високопосадовцями, зокрема й те, що не треба.

Так само – це не відомі борці з корупцією. Хоча, ФСБ було б виграшніше атакувати саме їх, щоб підставити Петра Порошенка. А Медведчук міг би так помститися за їхні підкопи під себе по газу.

Версія 3. Хвіст домалювали собаці

Версія, де дві попередні поєднуються в одну. Замовлення на Бабченка дійсно було, однак скориставшись спецоперацією, українські можновладці вирішили "вбити" одразу купу необхідних їм зайців.

Ця версія враховує все вищевикладене, однак до неї можна додати ще кілька аспектів.

На брифінгу з приводу "воскресіння" Бабченка генпрокурор Луценко "насипав" одразу всім критикам роботи правоохоронців, які з 2014 року і до цього часу пропустили повз себе майже з десяток гучних терактів. "Зрадофіли" були зачитані списком просто перед телекамерами, щоправда, йшлося лише про "третіх з краю" політиків, а пересічних громадян, яких у цій категорії - основна маса, політично професійний Юрій Віталійович взагалі не згадав. Що, в свою чергу, є доволі завбачливим.

Кожен фігурант "списку 47", який прийшов на зустріч в СБУ, став свідком у справі та підписав документ про нерозголошення матеріалів провадження. Цей статус дає правоохоронцям право запитувати в суду санкцію на стеження за фігурантами, зняття інформації з їхніх дзвінків, переписок тощо. До того ж, більшості з них було запропоновано охорону, дехто відмовився. Фактично, фігуранти списку опинилися заручниками ситуації, коли їх або легально "пастимуть", або, у разі форс-мажору за їхнє життя офіційно не відповідатиме ніхто, крім них самих.

 

 

Мета

Генпрокурор Луценко озвучив у Брюсселі дві ймовірні мети складання "списку 47": помста російським політичним емігрантам та дестабілізація ситуації в Україні. І якщо в першу мету ще можна повірити, то елементарні знання в області соціальної психології спростовують другу.

За останні 4 роки в Україні сталося понад 10 гучних убивств, але "очікуваної Росією" дестабілізації вони так і не принесли. По-перше, впродовж війни народ звик до смертей, а по-друге – зазвичай власна доля цікавить народ більше за долю окремих чужих йому людей. А тому, умовна "бомба у супермаркеті" може стати більшим джерелом дестабілізації, ніж одне або навіть кілька вбивств невідомих широкому загалу осіб зі "списку 47".

Окрім того, відкритим залишається питання, яким чином Росія збирається використати цю дестабілізацію. Для прикладу: знущаючись з кримських татар та сіючи атмосферу суцільного жаху в Криму в умовах окупації, Росія залякує та тисне на всіх, хто не підтримує анексію. Але переважна частина України не знаходиться під окупацією, наші громадяни продовжують їздити до Росії і жодна попередня дестабілізація на їхніх діях суттєво не позначилася.

До президентських виборів в Україні, де також можна використати дестабілізацію, залишається рік, за який, у вирі карколомних подій українського інформпростору, про "список 47" народ гарантовано забуде . То кому тоді потрібна дестабілізація саме зараз?

Відповідь на це питання проста: дестабілізація потрібна тому, хто хоче залишити на цей "передпрезидентський" рік поле для маневру.

Поле для маневру.

Під час брифінгу з нагоди воскресіння Бабченка, голова СБУ Василь Грицак тричі наголосив, що "ще одним завданням організатора була закупівля великої партії зброї в інтересах Росії". Наступного ранку після висування Герману підозри, джерела INSIDER вже запевняли журналістів видання в тому, що у рамках пропозиції щодо угоди зі слідством Германа схиляли до свідчень проти однієї жінки. Імені не назвав, хоча асоціації виникли моментально.

Батько Германа був пов’язаний бізнесом з родиною Суркісів та міжнародним кримінальним олігархом Сєвою Могилевичем, а один з племінників підозрюваного – працював на "Український вибір" кума Путіна Віктора Медведчука.

Враховуючи вищевикладене, кримінальне провадження проти Савченко та соратника Медведчука Рубана, а також наміри генпрокурора Луценка "дістати" Медведчука за будь-яку ціну, підозри очевидні – слідство спробує пов’язати між собою обидва епізоди. Хоча, за інформацією INSIDER, на даний момент це не дуже вдається. Не клеїться.

І те, що навіть опитані фігуранти списку не дуже вірять в загрозу собі та відверто плюють у соцмережах на методи служб, лише підкріплює недовіру.

Біда в тому, що заручниками цієї ситуації виявилися журналісти, яким, налякавши їх існуванням списку, можна спробувати затулити рота перед президентськими виборами. Біда в тому, що у "списку 47" є дружина кандидата в президенти з достатнім для перемоги рейтингом.

Біда в тому, що не залежно від того, ким складений список, тепер його може використати хто завгодно і для чого завгодно. Біда в тому, що за кожним фігурантом списку відтепер можуть офіційно стежити правоохоронні органи. Біда в тому, що слідство "продовжує працювати над збором даних", що дозволяє домалювати у в цей список будь-яке прізвище. Але головна біда – в тому, що для доведення автентичності списку комусь може прийти в голову думка про вбивство.

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

7.06.2018, 15:12
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 22 червня 2018

    Ігри з опозиційними поданнями, Або операція бартер

    Як сталося так, що три з подань не дійшли до розгляду в комітеті і чи є це відплатою за те, що депутати дають свої голоси за потрібні закони

     
    • 21 червня 2018

    Питання держбезпеки: Як американські і натівські перемогли президентських і фронтових

    “Цей закон фактично писався американцями, всі правки, які сьогодні пройшли – були передані з американського посольства”, - сказав один з членів оборонного комітету.

     
    • 20 червня 2018

    В очікуванні вироку: хто такий Лусваргі і чому він знову за ґратами

    4 травня націоналісти знайшли його в одному з будинків неподалік бразильського посольства і силоміць привели до ізолятора СБУ.

     
    • 19 червня 2018

    Николай Щуриков: в таком темпе ОПЗ в ближайший год будет порезан на металлолом

    Фирмы Онищенка тоже предлагали нам газ - только у одних его не было, а другие хотели продать дороже.

     
Система Orphus