“Кримський міст” для Путіна: дорога в нікуди

15 травня, російська влада помпезно відкрила міст через Керченську протоку, який з’єднав Краснодарський край та окупований Кримський півострів.
фото "Коммерсант"
15 травня 201820:36

У вівторок, 15 травня, російська влада помпезно відкрила міст через Керченську протоку, який з’єднав Краснодарський край та окупований Кримський півострів. Першим по шляхопроводу на вантажівці проїхав нещодавно переобраний очільник Російської Федерації Володимир Путін.

Святкування завершення “будівництва століття”, як його охрестили російські проурядові медіа, відбулося напередодні дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, що відзначається 18 травня. Український президент Петро Порошенко зауважив, що міст обов’язково знадобиться окупантам “коли вони будуть терміново покидати наш Крим”.

Міст обійшовся Росії приблизно у 230 мільярдів рублів, не враховуючи збитків від санкцій США, Канади та європейських країн. Окупаційна влада півострова вже підраховує економічні вигоди від прямого сполучення із Росією, проте очевидно, що так званий “Кримський міст” – це, насамперед, ще одна символічна віха в історії правління Путіна.

Міст через Керченську протоку з’єднав території окупантів із окупованою територією, однак вчергове збільшив прірву між Росією та цивілізованим світом. Тепер російські танки можуть дістатися Криму всього за 20 хвилин.

Підряд для друга дитинства

Наприкінці 2013-го року під час Майдану Кабінет міністрів та російський уряд підписали угоду про спільні дії з організації будівництва транспортного переходу через Керченську протоку. Після анексії Криму Україна вийшла із домовленості. Тоді ж президент РФ наказав розпочати будівництво.

Офіційно роботи розпочалися у лютому 2016 року. Пізніше того ж року Міністерство фінансів США оголосило про введення санкцій щодо семи фірм, які займаються будівництвом мосту. Головна компанія-підрядник “Стройгазмонтаж” контролюється російським олігархом Аркадієм Ротенбергом, другом дитинства Путіна та його колишнім спаринг-партнером із дзюдо.

Ротенберг і раніше був помічений у близьких зв’язках із російським президентом. Його компанії отримали контрактів на майже 7 мільярдів доларів під час будівництва об’єктів до Зимових Олімпійських ігор в Сочі у 2014-му році. В олімпійському комітеті тоді розповіли, що близько третини бюджету було розкрадено.

Російський олігарх за значні корупційні комісійні по суті працює будівельником особистого рейтингу Путіна, втілюючи в життя його забаганки. Раніше Bloomberg із посиланням на власні джерела джерела повідомив, що Ротенберг побудує ще один міст, який сполучить Сахалін із материковою Росією. Бюджет проекту близько 5 мільярдів доларів.

Путін і Ротенберг. Фото "Ведомости"

В новому пакеті санкцій Сполучених Штатів проти близького оточення президента РФ від 6 квітня цього року знову опинилося ім’я Аркадія Ротенберга та його сина Ігоря. Пізніше міністр інфраструктури Володимир Омелян повідомив, що Україна також введе санкції проти російських компаній, які будували міст через Керченську протоку.

РНБО санкційний список підготувала, проте президент поки не ввів його у дію. Тим часом журналісти з’ясували, що син російського олігарха продовжує спокійно вести бізнес в Україні. Наприклад, йому належить один із найбільших торгово-розважальних центрів “Оушен Плаза”.

Незважаючи на протидію міжнародної спільноти Росія все ж завершила будівництво “Кримського мосту”. Першим по ньому проїхав Путін за кермом помаранчевого “Камазу” на чолі автоколони, вигукнувши перед виїздом “Поїхали!”.

Мільярдні збитки

Поки російський президент грається в Юру Гагаріна, глава української держави нагадав, що Україна подала клопотання про захист суверенних інтересів до Арбітражного Трибуналу Конвенції ООН з морського права, у зв’язку із протиправним зведенням Керченського моста.

Раніше у МінТОТ розповіли, що конструкція мосту передбачає введення обмежень щодо габаритів суден, які фізично зможуть заходити до Азовського моря. Висота арки – 33 метри над рівнем моря. Крім того, якщо раніше прохід Керченської протоки було дозволено суднам довжиною до 200 метрів, то тепер Російська Федерація заявляє про обмеження до 160 метрів.

За інформацією Маріупольського порту, новим вимогам до габаритів суден не відповідатимуть щонайменше 144 судна, які заходили до порту протягом минулого року, що складає 23% від загальної кількості. Саме на ці судна припадає 43% вантажопереробки порту.

 кримський міст. Фото "Коммерсант"

Кораблі, які матимуть змогу потрапити до порту, мають меншу вантажопідйомність. Їх використання для перевезень вантажів на інші континенти буде нерентабельним. Під загрозою опинилося постачання одного мільйона тонн чавуну до США з України та інші великі контракти.

Прокуратура Криму заявляє і про збитки для екології. У відомстві відзначили, що будівництво здійснюється з грубим порушення правил екологічної безпеки, що шкодить екосистемі Азовського моря і спричинило забруднення значної території України.

“За інформацією спеціалістів Інституту водних проблем і меліорації НАН України, орієнтовні збитки, заподіяні оточуючому середовищу Чорного та Азовських морів при будівництві Керченського мосту, за умови необхідності кріплення морських берегів, становитимуть щонайменше 10 мільярдів гривень", - йдеться в повідомленні.

Існують обґрунтовані побоювання, що і сам міст простоїть недовго. Район, де він побудований, характеризується високою сейсмічною активністю, а особливості дна не підходять для спорудження мостового фундаменту.

В грудні 2016 року Юрій Медовар з Російської академії наук розповів, що міст будується без належного проекту, оскільки ніхто не хоче брати на себе відповідальність за нього: “Міст побудувати неможливо, – сказав він, – і боронь Боже, якщо це вдасться, тому що він довго не простоїть”.

Туристи на танках

Проте міст вже побудовано і для Росії нині йдеться насамперед про чергове загострення у міжнародних відносинах. Відбувається це напередодні Чемпіонату світу з футболу, який також має для російського президента ледь не сакральне значення. Ряд світових політиків заявили, що бойкотуватимуть ЧС-2018 ще після хімічної атаки у Солсбері.

Однак наразі російська сторона займається іншою арифметикою. За повідомленням прокремлівського агентства “РИА-Новости”, міст через Керченську протоку став найдовшим у Європі (19 кілометрів). Аналітики прогнозують пропускну здатність на рівні 14 мільйонів пасажирів та 13 мільйонів тон вантажу на рік.

Проїзд для легкового транспорту та автобусів чотирма смугами мосту відкриють вже 16 травня. Вантажні автомобілі на шляхопровід пустять восени, а поїзди по іншій частині мосту – приблизно за півтора роки.

 відкриття мосту. Фото "Коммерсант"

Російські державні медіа також часто згадують дві цифри: на 15% знизяться ціни на основні продукти споживання для кримчан та на 20% виросте потік туристів на півострів. Щоправда жодного обґрунтування цим даним знайти не вдалося.

Цікаво, що за даними опитування проекту “Крим.Реалії” серед місцевих бізнесменів, ціни навпаки зростають, через відсутність економічного розвитку регіону на тлі західних санкцій. Мовляв, витрати на поромну переправу були тільки невеликою частиною ціни за доставку товарів.

За 4 роки анексії Криму масштабні інфраструктурні проекти, які мали би зробити регіон привабливим для туристів, так і не з’явилися. Зате все частіше лунають новини про посилення військової присутності в регіоні та проведення навчань і випробування нової зброї.

Російські військові охороняють підходи до “Керченського мосту”: з повітря, моря та суші. За охорону самого об’єкту за рік планують заплатити близько ста мільйонів рублів, після того як 4,5 мільярди рублів були витрачені на огорожу сухопутних ділянок мосту.

На початку травня біля цього стратегічного об’єкту також були проведені антитерористичні навчання. Навіщо застосовувати військові кораблі для охорони мосту – основне призначення якого перевезення продуктів та туристів? Можливо тому, що тепер це найшвидший шлях для російських танків до півострова.

 

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

15.05.2018, 21:02
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 8 жовтня 2018

    Юрій Крисін вирушив на етап до Торецької виправної колонії

    Засуджений мав відбути на Донеччину ще 28 вересня, але тоді уник призначеного етапування

     
    • 5 жовтня 2018

    Архівний Інсайд: 30 років тому угорські дипломати та спецслужби вже “працювали” на Закарпатті

    Консул радянської Угорщини ще у 1988 році висловлювався про необхідність створення національної автономії на території Закарпаття

     
    • 27 вересня 2018

    Замах на Михайлика: Галасливі грузинки проти бійців КОРД

    На зауваження, як міг вчинити замах паралітик, правоохоронці заявили, що він свою хворобу симулює

     
    • 27 вересня 2018

    Кримський сценарій для Фінляндії: чому в країні скандал через російську компанію

    Все почалося 11 років тому, коли у Фінляндії була зареєстрована компанія пов'язана з російським капіталом Airiston Helmi

     
Система Orphus