Справа про розстріли на Інститутській. Скоро екватор

20 березня адвокати колишніх спецпризначенців подали клопотання, в якому просили відводу всьому складу суду. Через судову реформу
23 березня 201809:30

Захист беркутівців, що проходять в справі розстрілів на Майдані, спробував останнього засідання скористатися судовою реформою і оголосити відвід складу суддів, бо суд ліквідований указом президента. Зараз в суді допитують потерпілих, і обіцяють влітку перейти до допиту свідків, серед яких значаться і Арсеній Яценюк, і Віталій Кличко.

Що відбувається у найскладнішому судовому процесі незалежної України, і в чому головні проблеми, вирішив нагадати INSIDER.

Садовник, Зінченко, Аброськін. Початок.

Резонансний суд починався зі скандалу. Від самого початку провадженням опікувався Печерський районний суд. Наприкінці літа-початку осені 2014-го прокуратура завершила розслідування щодо трьох колишніх бійців спецпідрозділу "Беркут": Дмитра Садовника, Сергія Зінченка та Павла Аброськіна. Їм інкримінували вбивство 39 протестувальників на вул. Інститутській. Садовник був для слідства ключовою фігурою. З кількох причин. Перша – він командир роти, яка була 20 лютого на Інститутській. Друга – як керівник підрозділу, він мав отримувати накази про свої дії "згори", відтак міг допомогти відновити по прізвищах ланцюжок, за яким ці розпорядження спускалися силовикам. Третя. У прокуратурі пояснюють – не в останню чергу завдяки Садовнику слідству вдалося встановити, який саме підрозділ розстрілював протестувальників. Адже саме у цього командира роти була фізична вада – відсутність кисті правої руки. Але завдяки суду на Печерських пагорбах важливий обвинувачений зник.

19 вересня 2014-го, на етапі ознайомлення підозрюваних із матеріалами провадження, суддя Світлана Волкова розглядала питання про продовження запобіжних заходів. В результаті Зінченко і Аброськін отримали два місяці СІЗО. А от Садовника відпустили під домашній арешт, мотивувавши це позитивною репутацією, нерухомістю в Києві, а також дружиною і трьома дітьми. Як виявилося, все це не стало запобіжником від переховування. 4 жовтня 2014-го стало відомо, що Садовник не повернувся додому. Прокуратура заговорила про втечу. А згодом заявила – колишній спецпризначенець опинився в окупованому Криму.

Що ж до Зінченка і Аброськіна, то вони продовжували сидіти у СІЗО. А Печерський суд не зміг сформувати колегію із служителів Феміди, яка мала розглядати справу по суті. Мотивація була доволі проста – більшість суддів приймали участь у досудовому провадженні, відтак не можуть розглядати справу по факту. Тож до апеляційного суду Києва направили клопотання, в якому просили визначити підсудність за будь-яким судом, окрім Печерського. Вибір зупинився на Святошинському райсуді.

 

Оскільки обвинувачення, які висунули колишнім силовикам, були особливо тяжкі, вони мали повне право просити про суд присяжних. Чим одразу й скористалися. Тож початок судових засідань довелося відкласти, оскільки необхідно було зайнятися відбором цих самих присяжних. Але не все пішло за планом: виявилося, що для Святошинського району не затверджені списки кандидатів. Тож знадобилася тривала перерва. За кілька місяців суд сформували, але й тут не без проблем: виявилося, що списки присяжних складали з порушеннями.

За словами і адвокатів екс-беркутівців, і представників потерпілих, не була дотримана проста процедура. Виглядає вона наступним чином: судова адміністрація вносить подання на формування списків, всі охочі пишуть заяви в присяжні. Однак в нашій історії все відбулося навпаки: присяжні, які три роки слухають провадження щодо масових розстрілів, спочатку писали заяви, а вже потім було подання судової адміністрації. Таке порушення процедури, наголошували юристи, в майбутньому може стати приводом для оскарження вироку суду або старту судових засідань "з нуля". Коли слухання справи про розстріли на Інститутській тільки починалися, учасники процесу намагалися усунути цю проблему, звернувшись до суду. Але засідання затягували, а згодом Феміда взагалі сказала: порушень процедури немає. Тож Зінченко з Аброськіним отримали п’ятьох присяжних, троє з яких – колишні працівники МВС.

Велике об’єднання

Більшу частину 2015-го Святошинський райсуд працював ударними темпами, збираючись по кілька разів на тиждень. В суді встигли зачитати обвинувальний акт, визначилися із порядком дослідження доказів і почали допит потерпілих, яких було кілька десятків. Але наприкінці 2015 – початку 2016 року Феміда була змушена починати все з початку. Причина для цього виявилася поважною: відбувалося злиття з іншим кримінальним провадженням. На лаві підсудних опинилося ще троє колишніх "беркутівців": Олег Янішевський, Олександр Маринченко та Сергій Тамтура. До всього, розрісся й обвинувальний акт. Тепер колишнім силовикам інкримінували вбивство 48 людей, незавершений замах на вбивство близько 80 протестувальників, заволодіння зброєю і, тероризм.

Останнє прокуратура трактує доволі просто: силовики залякували мітингувальників і їх лідерів, аби ті через страх "згорнули" протест. Також стало відомо, що в розшуку перебувають ще 18 спецпризначенців. Згодом з’явилася інформація, що більшість із них отримали російське громадянство і перебувають на території РФ. Суд же знову взявся допитувати потерпілих, яких на цей раз було приблизно 130 людей. Декого доводилося запрошувати до суду повторно, аби дотриматися всіх процедур. З початку 2016-го і до сьогодні в залі судових засідань встигли допитати майже сотню людей.

 

"Нам лишилося почути свідчення десь 20 потерпілих, 95-96 епізодів ми уже розглянули в суді. Можливо, не всі люди із цих 20 будуть в суді, є повторні допити. І ми звертаємося до тих потерпілих, які ще не приходили до суду – якщо є можливість, то повідомити нам, чи можете ви прибути в Київ, аби дати свідчення. Якщо ні – просимо направляти до нас заяви з поясненням причин. Залежно від графіку роботи і за позитивного розвитку подій, нам може знадобитися ще 2-3 місяці для завершення допитів усіх потерпілих. У квітні суд має знову почати засідати, як раніше – двічі на тиждень", – пояснює прокурор Яніс Симонов.

Проблеми і ризики

Об’єднання проваджень дозволило уникнути розгляду в різних судах, фактично, одних і тих самих злочинів, які стосуються масових убивств мітингувальників 20 лютого 2014-го. Адже подібні проблеми в інших провадженнях справді існують: наприклад, у кількох судах розглядаються однакові епізоди злочинів працівників ДАІ, які фальшували протоколи під час автопробігу до Межигір’я. Або напад "Беркуту" на активістів Автомайдану в ніч на 23 січня – цей епізод також розпорошили по кількох київських судах. Тож попри певні незручності, викликані повторним слуханням справи про розстріли на Інститутській "з нуля", можна говорити, що слідству вдалося зібрати максимальну кількість епізодів і підозрюваних в одному судовому провадженні. Але це ніяк не впливає на проблеми провадження, які ось уже третій рік виникають в Святошинському райсуді.

Чи не найбільші питання викликають балістичні експертизи. Їх було щонайменше три. І результати усіх трьох різняться. Одне із досліджень стверджувало, що дуже малоймовірно, що з автоматів підсудних бійців "Беркуту" могли когось вбити на Інститутській. Друге дослідження стверджувало, що з автоматів підсудних "беркутівців" таки могли стріляти по протестувальниках. Третє дослідження було покликане усунути протиріччя між першими двома експертизами, але лише заплутало ситуацію.

Серед основних причин плутанини можна назвати дві. Перша причина – від початку експертизи робили за допомогою недосконалого програмного забезпечення, яке не здатне створювати 3D-модель відстріляних гільз. Відтак експерти, фактично, шукали збіги не у тривимірному, а у двовимірному просторі. Що може спотворювати реальні факти.

Інша експертиза, як то кажуть, робилася "руками". Тобто фахівці розглядали відстріляні гільзи під мікроскопом, без допомоги комп’ютерних програм. Очікувано, результати другої експертизи відрізнялися. Друга причина – відсутність на першому етапі дослідження зброї, з якої стріляли у протестувальників. Як відомо, після убивства мітингувальників на Інститутській, бійці "Беркуту" замість віддати зброю до зброярні, занесли її до свого командира, чим порушили свої ж правила.

Службове розслідування, яке проводили свого часу, не пролило світла на долю стволів. Однак у лютому 2016-го Служба безпеки та Генеральна прокуратура заявили, що у Голосіївському парку в Києві знайшли 23 одиниці вогнепальної зброї. У неї були значні механічні пошкодження та спиляні серійні номери. Однак, правоохоронцям вдалося ідентифікувати щонайменше половину стволів. І, за словами силовиків, саме з неї 20 лютого 2014-го стріляли у протестувальників. З’явилися результати третьої експертизи, вже зі знайденою зброєю. Але і вони не змогли усунути протиріччя. Тож в липні 2016-го суд призначив додаткову, четверту балістичну експертизу, аби розставити всі крапки над "і". Роботи над "великою балістикою" почалися із значним запізненням – тривалий час ніяк не могли провести тендер на закупівлю спеціального мікроскопа для одного з харківських інститутів.

 

"Балістичне дослідження в роботі, група експертів працює. Проблема з мікроскопом вирішилася разу з 10-го. Самі експерти говорили, що для дослідження їм треба рік-півтора. Поясню чому: якщо на досудовому розслідуванні відстріли зброї досліджували по 24 автоматам, то зараз порівнюються всі відстріли, які були в розпорядженні спецроти Беркуту. І не лише спецроти, але й полку. Тобто по всій зброї полку "Беркуту". Мова йде про, здається, 596 зразків відстрілів, які треба перевірити", – пояснив прокурор Симонов.

Очікувано, додала проблем і судова реформа. Так, на останньому судовому засіданні, яке відбулося 20 березня, адвокати колишніх спецпризначенців подали клопотання, в якому просили відводу всьому складу суду.

Причина була наступною: оскілки Святошинський райсуд ліквідований указом президента, замість нього мають створити 4-й окружний суд Києва. Відтак, судді, навіть ті, хто призначений пожиттєво, мали б проходити відбір. І немає жодних гарантій, що цей процес для справи про розстріли на Інститутській мине без проблем.

Зважаючи на це, у захисту виникли побоювання, що Феміда може стати залежною від резонансного провадження, а подальша доля суддів залежить від вироку, який вони винесуть (адже окружний суд замість Святошинського створюватимуть після винесення вироку.

Захист екс-беркутівців озвучує занепокоєння – якщо рішення не сподобається комісії, то судді можуть не пройти відбору). Власне, ще в грудні минулого року про це ж саме говорили адвокати родин Небесної сотні та прокурори. До всього, не була зрозуміла доля таких резонансних проваджень. Адже за умови зміни склади суду їх би довелося розглядати наново, а це породжує певні проблеми. Наприклад, за ці три роки частина потерпілих померла і їх не можна допитати повторно. В Адміністрації президента обіцяли виправити ситуацію і внести законопроект, який зміг би усунути недоліки і ризики. Відтоді минуло три місяці, але ситуація не змінилася: законопроекту немає, а захисники колишніх силовиків мають цілком обґрунтовані підстави заявляти про відводи. Щоправда, цього разу минулося: головуючий Сергій Дячук заявив, що відвід суду через озвучені ризики означатиме відмову від судочинства як такого, що є неприпустимим. Тож на найближчий час загроза усунута, однак немає жодних гарантій, що через недосконалість законодавства у майбутньому не виникнуть серйозніші підстави для усунення суддів.

Скільки лишилося?

"Скільки ще триватимуть засідання? Чому так довго? Коли вже вирок?" – це чи не найбільш популярні питання, які можна почути від активістів, які стежать за долею цього судового провадження. Ще від самого початку суду по розстрілам на Інститутській і адвокати, і прокуратура заявляли: процес швидким не буде. Адже українська історія ще не знала кримінального провадження, в якому така велика кількість убитих та поранених. Тож мова йшла про роки.

Найбільш складним і тривалим був процес допиту потерпілих. І ось, за три роки судових засідань, його майже завершили. Як зазначалося вище, за оптимістичних прогнозів на початку літа суд зможе перейти до наступного етапу – допиту свідків. Далі – дослідження додаткових даних (мова про ту ж велику балістичну експертизу), свідчення підозрюваних, судові дебати і вирок. Але й досі це питання доволі тривалого часу.

"Свідків у нас дуже багато. Ситуація в тому, що їх може бути і 100, і 200, і 300. Поясню: під час досудового розслідування допитують людей, які можуть щось знати про злочин. Але вони можуть нічого не повідомити, можуть не мати цінної інформації. Тому на стадії допиту свідків буде вирішуватися питання щодо доцільності виклику усіх допитаних слідством в суд. У зв’язку з тим, що захист ознайомлювався з матеріалами – вони, напевно, теж будуть визначатися, мають значення свідчення тої чи іншої людини чи ні. До всього, є ж свідки захисту, серед яких Арсеній Яценюк та Віталій Кличко. Хто знає, може ще захочуть Петра Порошенка допитати? Ще на самому початку процесу, коли об’єднували провадження, суд вирішував питання про допити свідків, яких заявляв захист. І там були люди, які в часи Віктора Януковича були в опозиції до влади", – пояснює Симонов.

 

Що ж до строків, у прокуратурі намагаються бути оптимістами.

"За найкращих сценаріїв я б сказав, що ми ще 2 роки будемо працювати. Можливо з’являться підстави для зміни обвинувачення. Можливо щось виключать, щось додадуть – залежно від того, які додаткові дані представлять балісти і медичні експерти. Думаю, і самі дебати затягнуться. За таким об’ємом обвинувачення прецедентів в Україні ще не було", – говорить прокурор Симонов.

Власне, з наступного місяця Святошинський суд має повернутися до свого першопочаткового графіку – двох засідань на тиждень. Це дасть змогу пришвидшити непростий судовий процес і нарешті перевалити через судовий екватор.

Єгор Федорів, для INSIDER

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

23.03.2018, 09:34
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 25 квітня 2018

    Про що мовчать рибки Холодницького

    Оскільки ініціатором прослуховування не були представники вищої влади, то вони займають пасивну позицію в цій історії

     
    • 24 квітня 2018

    «Бархатная революция». Что произошло в Ереване и что это означает

    Никол Пашинян не получал от народа карт-бланша на изменение внешнеполитического вектора, поэтому на данный момент не следует ожидать, что произойдет пересмотр армяно-российского союза

     
    • 23 квітня 2018

    Макмафія по-одеськи: як Труханов потрапив під британський закон

    журналісти BBC Panorama знайшли у Лондоні вісім об’єктів нерухомості, які придбали за посередництвом офшорної корпорації Rubicon Group

     
    • 23 квітня 2018

    Три суди для справи журналіста Сергієнка

    Частину підозрюваних затримали майже через півтора роки – у 2016-му. Вони нібито мали завдання розправитися із фермером з Черкащини на прізвище Приходько

     
Система Orphus