Євгенія Закревська: Писати про Крисіна стало трендом, тож я думаю, що в певний момент його покровителі посиплються

Як ідуть суди і слідство у справах Майдану
фото Анни Грабарської
20 лютого 201810:20

18-20 лютого 2014 року на Майдані загинуло понад сто осіб, ще майже дві тисячі стали жертвами дій правоохоронців. Адвокат родин Героїв Небесної сотні Євгенія Закревська переживає ці дні майже щодня, коли приходить в суд захищати інтереси потерпілих.

На якій стадії зараз ці справи, чи варто чекати покарання винних, в чому мінуси судової реформи  і чим важливі протести як у справі Крисіна, вона розповіла в інтерв'ю INSIDER.

- Питання з року в рік перед річницею розстрілу Небесної Сотні незмінне: чи є прогрес у “майданівських справах”?

- Справи Майдану, за критерієм прогресу, я би розділила на три групи. Перша частина – справи, які знаходяться на етапі досудового розслідування, це там, де або взагалі немає підозрюваних, або провадження відносно конкретної особи ще не передано до суду.

Друга – найбільша група – епізоди, де завершене досудове розслідування, обвинувальний акт передано до суду, але слухання не розпочалися. Таких справ за кілька років накопичилося дуже багато. Розслідування завершене, але суду фактично немає.

Це значить, що технічний етап перевірки відповідності обвинувального акту законодавству, а також можливі відводи суддів і все таке, що в принципі має займати дуже невелику кількість часу, триває більше року-двох і більше. Є як об’єктивні підстави такої втрати часу так і свідоме затягування. Це я вважаю зараз найбільшою загрозою та проблемою.

І є невелика кількість справ, в яких розпочалися слухання по суті, і вже певний час вони розглядаються. Із таких, в першу чергу, маємо слухання у Святошинському суді у справі про вбивства 20-го лютого – найбільш активно слухається, ми там вже перевалили за половину і я сподіваюся, що за кілька років ми її завершимо. Слухаємо раз - два на тиждень, цілий судовий день.

Також слухається справа по 18-му лютому, щодо командира однієї із рот харківського “Беркуту”, в більш-менш осяжні терміни вона буде завершена. Вже винесено вирок по одному із харківських “беркутівців”, умовний термін, особа визнала провину, мова йде не про вбивство, а про побиття.

Розглядаються в суді події, які відбувалися в ніч з 18-го на 19-те лютого, епізод, який інкримінується [екс-голові СБУ Києва і Київської області Олександру] Щеголєву – АТО, там теж відбувається рух, постійно засідання проходять, хоч і короткі, зазвичай, двічі на місяць.

А от проміжок між тим, що відбувалося 18-го лютого на Кріпосному, Шовковичній, Інститутській і штурмом, що почався близько 8-ої години вечора на Майдані, охоплює 5 смертей і багато поранених – він не винесений у окремий епізод і там, як на мене, найбільші проблеми із розслідуванням.

 

Завершено розгляд провадження в першій інстанції щодо одного з “тітушок” - Крисіна на розі Володимирської та Великої Житомирської в ніч з 18-го на 19-те (вбивство журналіста В’ячеслава Веремія, – INSIDER). Все говорить про те, що тітушки на розі цих вулиць виконували в антитерористичній операцію роль заградотряду.  Звісно не офіційно.

По цій справі є вирок, який ніким не був сприйнятий, щодо Юрія Крисіна, власне, він зараз оскаржується і вже призначена апеляція. Я вважаю, що це був критично довгий розгляд - три роки: якщо ми порівнюємо кількість учасників провадження, обсяг епізоду, який інкримінується, і так далі, то в даному випадку у нас був один потерпілий і один обвинувачуваний, який визнав вину. Ця справа почала розглядатися найперша. Якщо б з такою швидкістю розглядали б справу по розстрілам 20-го, це б зайняло сотні років.

- Разом зі своїми колегами та громадськими активістами ви проводили акцію, аби привернути увагу до вироку у цій справі, до чого це призвело, розголос допоміг?

- Частково допоміг, бо апеляція призначена у відкритому розгляді – це важливий момент. Бо до слухання процесу у справі Крисіна журналісти і громадськість не були допущені і ми отримали цей вирок (4 роки ув’язнення із випробувальним терміном 2 роки, – INSIDER), хоча з натяжкою були підстави закрити одне засідання, може два. Ми вважаємо цей вирок повністю незаконним.

- Зважаючи на високих покровителів Юрій Крисіна серед колишніх та чинних правоохоронців, чи є шанси, що його таки притягнуть до реальної відповідальності?

- Так. От ви зараз берете у мене інтерв’ю з приводу Крисіна, а десь рік тому це було взагалі немодно. А тепер це стало трендом, тож я думаю, що в певний момент це досягне критичної точки і його покровителі посиплються.

Окрім Крисіна, ще трьом із іншої групи інкриміновано напади та замахи на вбивство в цю саму ніч, це Костенко, Гебан, Погребний – там проблеми із присяжними. Там слухання розпочалося, відбувалися засідання, але один присяжний перестав ходити, був запасний – на даний момент дуже крихка ситуація. Можливо доведеться з початку розглядати цю справу. Двом обвинувачуваним змінили запобіжний захід - випустили з-під варти, що ми також вважаємо неправильним.

Ще одну справу почали слухати не так давно, але активно, по Шадрову – це ще один цивільний, якому інкримінується які “нічний епізод” на розі Володимирської і Великої Житомирської, так і напад на журналіста на Липській вранці 18-го лютого. При чому там досить дивно спрацювало слідство: замість того, щоби інкримінувати групі “тітушок” напад на двох журналістів, йде провадження тільки по одному, а другий проходить свідком, хоч він такий самий потерпілий. Ця справа слухається, також йому інкримінується замах на вбивство.

Вже завершене розслідування по “тітушці” Бялаю, йде ознайомлення з матеріалами справи. Крисін із ще одним проходять по іншому епізоду, де пред’явлено підозру. Він охоплює 18-те лютого, події сході, але встановлене їх перебування на вулиці Прорізній.

Повертаючись до січня, вже передано до суду майже весь епізод щодо нападу на “автомайданівців” на Щорса та Кріпосному. Найпершим під суд пішов командир першої роти київського “Беркуту” Добровольський, по ньому слухається справа по суті в Подільському суді. Його підлеглі мали піти під суд після нього, справа була передана до суду, але там вже більше ніж півтора роки нічого не відбувається, навіть підготовче засідання не проведене. Переважно через те, що не з’являлися учасники процесу.

 Засідання  у справі Добровольського

Тобто всі підлеглі Добровольського, які були ідентифіковані, без запобіжного заходу весь цей час і справа так і не призначена до розгляду. Тривалий час вони були працівниками правоохоронних органів, є докази, що вони впливали на свідків.

Окрім “беркутівців”, яким інкримінується безпосередньо побиття людей і машин, є ті, хто створив цю ситуацію, виманив туди людей на автомобілях. Це не збіг обставин чи імпровізація, це була чітко спланована одна із операцій по протидії протестному руху. Вона була блискуче реалізована за участю заступника голови київської міліції Кравченка, заступника очільника БНОН Шевченка та його підлеглих - така версія слідства. Їм висунуті підозри та розслідування по ним завершене.

“Тітушки” отримали завдання прийти до лікарні, всім своїм виглядом створити враження небезпеки для поранених, по можливості спровокувати сутичку, щоби пішла інформація по Zello і туди приїхали “автомайданівці”. Власне, вони це зробили, і коли туди приїхала певна кількість автомобілів – приїхав “Беркут”, жорстоко побив  і затримав водіїв, а також розтрощив автомобілі. Потім їх намагалися доставити у райвідділок - в Печерському не прийняли, привезли у Дарницький, де за сфабрикованими показами “тітушок” і бнонівців були пред’явлені підозри, подані і задоволені клопотання про взяття під варту цих побитих людей.

Цей епізод за плануванням і продуманністю один із найбільш серйозних. Це була спецоперація проти цивільного населення на найвищому рівні. Із тих, хто не втік з України, тут притягається до відповідальності найвища посадова особа – тодішній заступник голови київської міліції. Йому висунута підозра та завершене досудове слідство. Вироки по цьому епізоду вже є тільки щодо деяких тітушок, бо відбулася угода зі слідством.

- Чи є якась статистика чи найяскравіші випадки, коли підозрювані по “майданівським справам” правоохоронці продовжують працювати у силових структурах?

- Обвинувачений по 30-му листопада Руслан Марчук, здається, вже командир взводу, був “беркутівцем”, тепер це рота спеціального призначення. Хандрикін працює - він обвинувачується у тортурах на колонаді стадіону Лобановського 20 січня. Пустовий обвинувачується у халатності 1 грудня - теж працює. Опер київської кримінальної поліції, який підозрюється в нападі, побитті і незаконному затриманні студентів Карпенко-Карого 20-го січня. Є такі особи, і це дуже неприємно.

- У вас є між адвокатами Небесної Сотні “чорний список” суддів, коли зрозуміло, що якщо до них потрапить справа, то про справедливість не йтиметься?

- Є і “чорний”, і “білий”, але більшість знаходиться посередині. Питання в тому, наскільки людина буде вважати, що вона може йти на порушення і їй це зійде з рук. Якщо ми знаємо, що суддя не може бути об’єктивним у процесі через різні причини, то заявляємо відвід.

Проте для цього потрібна підстава: те, що ми думаємо чи підозрюємо – це суб’єктивно, якщо можна це довести, то була би кримінальна справа. А якщо є тільки підстави сумніватися, питання в тому, наскільки вони вагомі.

Відводи – це не завжди питання недовіри до конкретного судді через те, що він поганий. Якщо у судді на момент розгляду вже сформована думка, можливо з об’єктивних причин, щодо цієї справи, то його потрібно відводити. Якщо ці судді чи суд притягав до відповідальності “майданівців”, на той момент вони були обвинувачені, а тепер потерпілі, то дуже важко уявити, що людина внутрішньо могла так сильно змінитися і визнати, що тоді це був повний абсурд.

Але відводи також не проводяться автоматично, кожен відвід це час. Для того, щоби відвести повний склад суду, наприклад Печерського, це, як мінімум, місяць. Цим же може зловживати також інша сторона.

- Виходить, що не так багато суддів лишилося, які можуть неупереджено розглядати ці справи. Повертаючись до судової реформи Олексія Філатова, наскільки вона вплинула на хід “майданівських справ” чи вплине у майбутньому?

- Поки що це вплинуло так, що судді впевнені, що не встигнуть розглянути великі справи, які вони зараз отримують, і це просто витрачений час. З такою думкою вони намагаються максимально їх не брати.

Є судді, які не подалися на конкурс до Верховного Суду, відповідально поставилися до того , що мають завершити розгляд “майданівських справ” –  напевно, вони розчаровані зараз такою ситуацією, що вони про це подумали, а там зверху не подумали.

батько судової реформи Олексій Філатов

Логіка в цій реформі є, бо потрібно оновлювати суддівський корпус, але навіщо змінювати адміністративну назву і при цьому не зберегти там, де це можливо, безперервний розгляд справ – я цього не розумію. Також це інструмент впливу на суддів та їх рішення.

- Після розголосу навколо проблеми із ліквідацією існуючих і створенням нових окружних судів, у президента пообіцяли через Раду закріпити перехідний період для “майданівських справ”, щоби не довелося розглядати їх заново. Вам щось відомо про реальні кроки у цьому напрямку, із адвокатами Небесної Сотні хтось радився?

- Якщо ми ініціюємо цей процес з боку опозиції, то не так багато варіантів, що ці зміни будуть прийняті. До нас з адміністрації президента чи парламентської коаліції ніхто по допомогу чи за порадою не звертався. Навіть більше, коли ми самі намагаємося щось порадити, це ігнорується, зазвичай.

Питання в тому, що це велика проблема реформування в принципі. Центри реформування – АП, профільні міністерства навіть РПР, всі – вони не зважають на те, що у нас, крім звичайних проблем країни у перехідному стані, є ще це розслідування, і його не можна ігнорувати, коли ми змінюємо правила гри.

В тих країнах, звідки ми беремо моделі для тієї ж судової реформи, цієї проблеми немає, тому вона у нас і не враховується. Згадуємо ми про ці розслідування, от як зараз, під 20-те лютого. Проблеми розслідування і реформування знаходяться взагалі в різних площинах і в різних головах.

Реформи, в принципі, немає, бо зміни, які були прийняті в останні роки, вони несистемні. Багато прикладів, коли вони прймаються під ситуацію.

- До слова, яким чином вплинули сумнозвісні зміни до КПК на хід розгляду та розслідування ваших справ?

- Ну ось, наприклад, начебто з благою метою час ознайомлення із матеріалами провадження вивели із строку досудового розслідування - щоб захист затягуючи ознайомлення із матеріалами справи не зривав строки досудового розслідування. Але запобіжний захід можна призначати тільки на період досудового розслідування, а потім судового. Тобто на проміжок між цими двома діями заборонено обирати будь-який запобіжний захід.

“Поправку Лозового” я навіть не знаю як коментувати. Є інформація про додатковий епізод злочину по “справах Майдану”, нам потрібно його зареєструвати, але його вже не може розслідувати Генеральна прокуратура, не піде ця справа у Департамент спеціальних розслідувань. Якщо я зараз її зареєструю, то провадження почне розслідувати Нацполіція, а мова йде про злочин вчинений міліцією.

- Що наразі відомо про вбивство Сергія Нігояна та Михайла Жизневського, який прогрес у цій справі?

- Вбивство Нігояна, Жизневського і Сеника 22-го січня 2014-го року досі не розкриті. За останній рік слідство нарешті встановило, що стріляли з відносно далекої відстані, з боку беркутівців, місце, час, свідків. Все це в перші дні після вбивств зробили, досить фахово, наприклад журналісти TVi… Потрібно було чотири роки, щоб вийти на той самий рівень. Але проблема в тому, що розслідування це починалося ДСР навіть не з нуля, а з великого мінуса, куди їх завело розслідування, що проводила міліція в січні - лютому 2014-го - неправильно встановленої відстані - неправдивих даних в експертизах, проігноровані свідки, не зібране відео, відтак з єдиної “залізної” версії першої слідчої групи “імені Захарченка”, метою якої було не розслідувати вбивства, а повісити їх на майданівців.

Наразі також відомі підрозділи беркутівців, які перебували в той момент на Грушевського.

- Чи проходить по справі розстрілу працівників правоохоронних органів з боку Майдану батько одного із чинних нардепів? Що відомо наразі по цим справам, на якому вони етапі?

- Мені не відомі матеріали справ, де потерпілими є правоохоронці. Я не є і не можу бути їх адвокатом, не маю доступу до матеріалів справи.

- Версія про “грузинських снайперів” у зв’язку із якою захист “беркутівців” хотів допитати Міхеїла Саакашвілі чи має щось схоже із реальністю?

- Це не захист беркутівців хотів допитати Саакашвілі. Захист беркутівців хоче допитати у справі по розстрілах на Інститутській поганих акторів, гордо іменуючи їх свідками - т.з. “грузинських снайперів”. Таким чином, сподіваючись, нівелювати обвинувачення щодо своїх підзахисних - ну мовляв, якщо в протестувальників стріляли грузинські снайпери, які самі це підтверджують - то до чого тут бідний “Беркут”. Суд задовольнив їхнє клопотання і ухвалив розпочати процедуру міжнародного співробітництва, в результаті якої цих недозірізків Голівуду мають допитати в нашому процесі по відеоконференції. Спростовувати в процесуальний спосіб нісенітницю, що не має перетинів з реальністю не так просто як здається.

 

Тим більше, що захисту зовсім не потрібно її доводити - лише закласти обгрунтовані сумніви. А от обвинуваченню - потрібно спростувати чужу версію і переконати у вірності своєї. Версія “грузинських снайперів” створена саме так - поза часом і простором із паспортами на чуже ім’я - мінімум конкретики, мінімум фактів, місць, подій, часу. Саакашвілі - чи не єдина зачіпка цієї мелодрами, його принаймні можна перевірити - допитати, порівняти. Жива людина як не як. Що власне і було зроблено прокуратурою. Але допит на досудовому слідстві не є доказом в суді. Власне, щоб спростувати версію про грузинських снайперів, у відповідь на задоволення клопотання про їх допит, прокуратура попросила допитати Саакашвілі. І Суд задовольнив це клопотання. Але як бачимо - поки що все зірвалось.

- Наскільки слідство змогло реконструювати ті події. Чи допомогли розслідування журналістів?

-Я б сказала, що реконструкція продовжується. Не лише на етапі слідства, але і в суді. Покази потерпілих, “накладені” на відео, карту, співставлені із відео слідчих експериментів - все разом це дає загальну картину. Доповнює те, що описано в обвинувальному акті всі ці “в невстановленому слідством місці”, в “невстановлений слідством час”, або встановлений - з точністю до години і до вулиці… Звісно, що нам необхідна набагато більша точність.

Журналістські розслідування допомагають звісно. Одні допомагають слідству, інші - я б сказала допомагають побачити цю реконструкцію суспільству.

Дуже допомагає відеореконструкція, синхронізація і 3D-модель лабораторії Jus Talionis   Ними створено 3D модель місцевості, реконструйовано  за допомогою відео події 20-го лютого, частково - 18-го лютого - від 15-39 і до другої хвилі нічного штурму, події на перехресті Володимирської і Великої Житомирської за участі тітушок

- Нещодавно від Ольги Худецької прозвучала інформація, що поранення та вбивства 20-го лютого були здійснені із помпових рушниць та нарізної зброї, мовляв, від куль снайпера зафіксовано лише дві смерті. Чи так це?

- Я б уточнила: ймовірно, зі снайперських гвинтівок - лише дві смерті (не більше двох). Але ці гвинтівки стріляли із секторів, в яких знаходилася спецрота - разом з ними переміщувались троє бійців “Омеги”. З помпових рушниць - також - з високою ймовірністю - дві смерті. Решта - або точно, або найбільш вірогідно - це кулі 7,62 на 39мм - АКМ(С), якими були озброєні спецпризначенці “чорної роти” Київського беркуту + одна, здається, пістолетна 9-ти міліметрова куля.

 

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

20.02.2018, 10:38
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 17 вересня 2018

    Війна з мером за липи: як ужгородці рятують свою набережну

    Кабмін на облаштування набережної виділив понад 21 млн грн, які отримає місцевий "гранітний барон"

     
    • 14 вересня 2018

    Змій без голови: Як Садовий втратив фракцію у Київраді і куди заведе «Київська команда» Сергія Гусовського

    У вигляді "Київської команди" міська влада отримала ще одного союзника

     
    • 13 вересня 2018

    В пошуках крайнього у справі Курченка: апеляція по Тамразову

    Тамразов, як перший заступник голови УГВ, не був членом аукціонного комітету. Туди призначалося по три особи від міністерства енергетики та міністерства економіки і четверо від НАК

     
    • 12 вересня 2018

    Стена Срача, Или гамлетовский вопрос по-харьковски

    Граффити Гамлета хорошо известны не только любителям современного искусства, но и жителям харьковского "тихого центра"

     
Система Orphus