Деокуповані. Як у парламенті боролися за закон по Донбасу

Секретар профільного комітету Іван Вінник запевнив, що у фінальному тексті "Мінську" немає, однак все ж передзвонив юристу, щоби уточнити, що ж він зачитав з трибуни
18 січня 201815:50

Нову сесію парламент розпочав із законопроекту про реінтеграцію окупованих територій. Інтрига навколо цього документа тривала ще з літа: основна боротьба між фактичним автором – секретарем РНБО Олександром Турчиновим, і командою президента точилася за згадку у тексті “мінських домовленостей” та продовження дії особливого статусу окупованих територій, чого вимагали західні посли.

В результаті до Ради потрапили два законопроекти. 6 жовтня депутати проголосували за продовження особливого статусу на рік, а от основний документ про реінтеграцію ледве вдалося прийняти за основу. Під парламентом чатували рішуче налаштовані активісти, а в сесійній залі запалили димову шашку – проте після довгих перемовин коаліція таки зібрала голоси із розрахунку прибрати контраверсійні норми із тексту до другого читання.

Фінальний розгляд президентського законопроекта планували провести перед Новим роком, однак позиція заступника голови АП Костянтина Єлісєєва врахувати побажання міжнародних партнерів щодо “Мінська” знову викликала різкий супротив з боку соратників Турчинова.

Тож після доопрацювань та додаткових консультацій голосування призначили на 16 січня –  дату дуже неприємну для українського парламенту. Втім і в цей чорний день календаря голосування не відбулося. Чому розгляд законопроекту розтягнули на три дні і які його норми вчергове пересварили коаліцію та її ситуативних союзників, дізнавався INSIDER.

Ігри патріотів

На фракцію БПП перед новою сесією прийшла четверта частина її складу. Співрозмовники видання кажуть, що нарада пройшла у розслабленній атмосфері. Мовляв, жодних сумнівів, що законопроект президента буде проголосований у вівторок не було.

Натомість на фракції “фронтовиків” до голосування підійшли дуже відповідально, адже законопроект був іміджевий і повинен бути проголосований “кров з носа”. Питання було в голосах - своїх максимум 76. БПП обіцяло за словами Сергія Пашинського 110.

Спікер Андрій Парубій похвалився, що йому Артур Герасимов обіцяв навіть 120. Колеги по НФ голові Ради не повірили. Так само як і в те, що голосування відбудеться до 13:30.

“Коли нардепи спитали, яким чином це вдасться, зважаючи на те, що до тексту законопроекту було запропоновано близько 700 правок, Парубій розізлився і сказав щось типу: “Я ж не пальцем зроблений”. Кожен це по-своєму зрозумів”, – каже один із учасників зустрічі.

 

Зранку вівторка нардеп із “турчинівського” крила переконував журналістів, що БПП може провалити законопроект, хоча й пообіцяли 120 голосів.

“Вони голосуватимуть не в повному складі, хоча там прописані повноваження головнокомандувача і вони більші, ніж зараз. Якщо законопроект провалять, то виходить, що ми просимо міжнародну спільноту про підтримку у боротьбі із агресором, але самі не можемо мінімальних кроків зробити”, – обурювався він.

Щоб спонукати БПП до результативного голосування, НФ пішло на тактичний шантаж - потрібний президенту законопроект про землю поставили на розгляд після законопроекту Турчинова. Так само як законопроект по приватизації, від якого багато в чому залежить, чим Україна повертатиме 15 мільярдів зовнішнього боргу.

Для результативного голосування потрібні були ще 50 голосів. Кононенко обіцяв НФ підтримку групи “Воля народу”. Також голоси готовий був дати і Олег Ляшко.

Опитані INSIDER представники “радикалів” і “Батьківщини” в свою чергу зауважували, що готові голосувати, якщо тільки у тексті знову не з’явиться згадка “мінських домовленостей”, яку звідти викинули на комітеті.

Різко проти висловилася тільки фракція “Опозиційного блоку”, що теж не стало несподіванкою, зважаючи на те, що ця політсила таки розраховує на голоси електорату на окупованих територіях. “Самопоміч” тим часом грала у свою гру, будучи одночасно за і проти.

Основні претензії до документа висловив голова фракції Олег Березюк. За його словами, “союзники підставляють президента, надаючи йому антиконституційні повноваження”. Мова йде про пункт, який дозволяє голові держави одноосібно визначати межі окупованих територій, та приймати рішення про застосування Збройних сил без погодження із парламентом.

“Щойно людина, яка веде розгляд цього законопроекту від комітету, каже: війна гібридна – і мають бути гібридні відповіді. Це які? Йти на компроміс із українською суб’єктністю, Конституцією, із життями людей, які сьогодні віддають своє здоров’я, які де-юре не захищають країну, а в мирний час незрозуміло що роблять на передовій? Так бути не може”, – зазначив він.

 

Секретар комітету нацбезпеки і оборони Іван Вінник весь день провів за трибуною доповідаючи законопроект та правки до нього. Він переконував, що документ законодавчо визначає Російську Федерацію країною-агресором, визначає, які території є окупованими та надає повноваження силовим відомствам для деокупації.

“Цей законопроект визначає параметри захисту цивільного населення, визначає юридичний статус, визначає статус документів, правочинів, які здійснюються на тих територіях, де-факто визнаючи їх нікчемними, таким чином засуджуючи будь-які спроби Російської Федерації легалізувати свою присутність”, – заявив нардеп.

Також він зауважив, що громадяни України будуть звільнені від сплати судового збору по майнових позовах, які вони подають по відношенню до країна-агресора. “Чітко встановлено, що вся відповідальність за нанесення будь-яких матеріальних чи нематеріальних збитків покладається на країну-агресора”, – переконував Вінник.

Ближче до обіду стало зрозуміло, що бліц-кригу не буде, депутати вже традиційно почали затягувати процес, перебираючи правки, жодна із яких навіть не наблизилася до позначки “226 за”.

У БПП неофіційно почали говорити про те, що голосування можуть злити, адже для президента без норми про “Мінськ”, якої від нього вимагає Захід, нічого особливо не міняється. Однак загального розпорядження по фракції не було. Якісь перемовини йшли на рівні голів груп, які вже далі передавали установку своїм колегам.

Питання і в тому, що в залі була присутня критична кількість депутатів. Цілком можливо що на фінальне голосування того ж дня голосів не вистачило би суто фізично. Лідер фракції “Народний фронт” Максим Бурбак розповів, що доля законопроекту визначиться у четвер, коли парламент дорозглядає всі поправки, і натякнув, що “Сапомоміч” образилася, бо розглядають не її законопроект, а президентський, хоча вони майже однакові.

“Далі всі, хто вболіває за відновлення територіальної цілісності, побачать, хто є патріот, а хто просто є колаборантом і московською консервою. Ми бачимо, що депутати від “Самопомочі” і позафракційні використовують будь-яку можливість, щоби попіаритися, вони одні й ті ж самі правки, які не знаходять 70 голосів, ставлять, використовуючи свою хвилину для того, щоби попіаритися”, – зазначив він.

Десь о 4 годині депутати БПП отримали “смс” секретаріату фракції, що голосування у вівторок не буде. Тому вони стали швидко залишати зал, особливо ті, кому ще випала честь бути присутнім на президентському прийомі дипломатів, і треба було перевдягтися.

Лишалося незрозумілим, як пройшовши 400 поправок за день, 200 розтягнуть на 2 дні, так щоб дотягти час до четверга.

“Все вийде. Дивіться, спочатку Вінник нічого не коментував і нікому не відповідав, бо поспішали. А з другої половини вівторка він тягне час, і тепер коментує все. Так і достоїть до четверга”, - пояснив один з депутатів БПП.

Mutatis mutandis

Коли втомлений Вінник  у вівторок залишав кулуари, його перестріла Тетяна Острікова з Самопомочі.

- Колего, я вас чула сьогодні по радіо. І ви говорили про латинський принцип Mutatis mutandis. Що ви мали на увазі? Хочу уточнити як юрист за освітою, - запитала Острікова.

- Знаєте, я не юрист. Але над цим законопроектом ми залучили працювати дуже хороших юристів, тому термін був вжитий правильно, - відповів доповідач.

Як виявилось, через два дні і сама “Самопоміч” вчинила за тим же принципом - тобто зі змінами, що випливають з обставин.

 

Попри показне обурення деякими нормами законопроекту з боку опозиційних депутатів, було очевидно, що він таки здобуде підтримку парламенту. Зрозуміло, що документ не підтримає “Опозиційний блок” і кожний, хто проголосує проти, буде так чи інакше афілюватися із проросійською позицією – принаймні політичні опоненти будуть розганяти цей меседж усі півтора роки до виборів.

Перед фінальним голосуванням Вінник зачитав ряд правок, які мали повернути у текст законопроекту, однак розчути їх номери  не змогли навіть ті, хто сидів прямо перед трибуною. “Самопоміч” попросила 15-хвилинну перерву для того, щоби ознайомитися із остаточним текстом.

У відповідь сектор “Народного фронту” обурено загудів, Бурбак кричав “Голосуємо!”. Варто відзначити, що як у вівторок, так і у четвер в парламенті перебував лідер цієї політсили Арсеній Яценюк, який особисто контролював хід розгляду і голосування.

Попри слабкі протести опозиції, правки були повернуті, також на догоду “Батьківщині” додали правку Олексія Рябчина про скасування судового збору для громадян, які судяться проти країни-агресора. В результаті за законопроект про реінтеграцію парламент дав 280 голосів. Цікаво, що депутати від "Свободи" та "УКРОПу" в голосуванні участі не взяли.

Після голосування голова фракції БПП Артур Герасимов зазначив, що у фінальному тексті немає згадки “мінських домовленостей”, про це ж заявив і секретар профільного комітету Іван Вінник. Однак  журналісти справедливо вказали, що це суперечить озвученому секретарем комітету з трибуни.

- Ви послалися на автора законопроекту, це президент, і в тексті президента ця стаття звучить так, що там є згадка Мінська.

- А далі ви слухали, що я сказав?, - спитав Вінник. І перечитав текст правки ще раз.

Втім після цього він все таки подзвонив юристу і переуточнив, чи не означає прочитане ним повернення згадки про Мінськ. Тим часом опозиція пояснювала свої метаморфози, і чому вона проголосувала.

“Після оголошених 7 правок, ми добилися, щоби були повернуті 3 з них, які регулюють саме згадки про Російську Федерацію, як країну-агресора. І будь-які аргументи про те, що РФ не треба згадувати, бо агресія може бути з іншої сторони – ми вважаємо нікчемними, і саме тому ми вдячні, що зал підтримав нашу пропозицію і ми повернули цю згадку”, – пояснив голосування “Батьківщини” її лідер Сергій Соболєв.

Фото: прес-служба "Батьківщини"

На його думку, ключове питання, яке залишається – це переміщення товарів. Депутати сподіваються, що РНБО і президент своїм указом чітко визначать перелік санкцій української сторони до крайни-агресора. “Якщо ми розширимо цей перелік принаймні до списку, який встановлений країнами Європейського Союзу і США, це вже врегулює ряд питань щодо переміщення товарів”, – переконаний депутат.

Соболєв також відзначив, що у фінальній редакції комітет зняв ряд норм, які дозволяли порушення прав людини, в частині прослуховування та зняття інформації. Нагадаємо, що вони викликали неабиякий резонанс у правозахисній спільноті.

В свою чергу віце-спікер парламенту Оксана Сироїд зазначила, що даний закон важливий тим, що визнає факт російської агресії, однак у ньому прописані антиконституційні повноваження президента.

“Майже всі повноваження президента, які є  в цьому законі, несуть загрози для прав та свобод людини. Зокрема, право застосовувати Збройні Сили без згоди парламенту всередині держави у мирний час. Я вважаю, що цим рішенням президент просто наближує свою політичну та кримінальну відповідальність”, – додала представниця “Самопомочі”.

За словами Сироїд, у проголосованому документі є “дуже багато зла, яке ми будемо розгрібати не один рік”.

“Там буде відновлення торгівлі. Я знаю, що вже проведений “конкурс” на посади людей в цей Об’єднаний оперативний штаб, які будуть контролювати торгівлю із окупованими територіями, вже є генерали, які будуть це робити, все поділено”, – зазначила депутат, додавши, що вже скоро ми дізнаємося їх прізвища.

Постфактум Сироїд переконує, що “Самопоміч” була готова голосувати ще у вівторок, однак коаліція не мала голосів. “Вони і зранку сьогодні їх не мали, тягнули кота за хвіст, ми просили дати перерву для того, щоби ознайомитися із остаточним текстом, так голова Верховної Ради нам сказав, що він депутатів не збере”.

“По-моєму, вся ця їх позиція проти була тільки з того, що це не їх законопроект. Але якщо Сироїд так наполягає, то в комітеті нацбезпеки можна взяти її листи, а також знайти законопроекти її соратника Семенченка, що передбачали торгівлю з окупантами. І все стане ясно!”, - відповів депутат БПП.

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

18.01.2018, 16:28
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 9 серпня 2018

    Обдури мене, будь ласка: три книжки про те, як і навіщо ми створюємо ілюзії

    Нема нічого поганого в селфі. Аж допоки ви не починаєте викладати селфі із власного весілля – якраз, коли стоїте біля вівтаря

     
    • 7 серпня 2018

    “Україна - не Індія”: чи вдасться врегулювати сферу сурогатного материнства

    Держава практично не контролює програми сурогатного материнства – сферу, яка приносить одні з найвищих прибутків у медицині

     
    • 6 серпня 2018

    Мафія по-українськи: як родичі та водії Каськіва крали мільйони

    Зайвих людей для схеми не наймали - рахунки офшорних фйірм відкривали водії

     
    • 3 серпня 2018

    Гібридний Polexit: Як Польщу готують до перезавантаження з Росією

    Нині у пов’язаній із більш радикальними крилами "ПіС" мас-медіа з’являються "експерти", що з’являються також у федеральних російських ЗМІ.

     
Система Orphus