Цар гори. Як Кличка змусили зупиняти забудову екс-депутата “Батьківщини”

“По мені стріляли із пейнтбольної зброї, перед цим погрожували спалити будинок”, – розповідає Олександр Занемонський, сусід скандальновідомої забудови на вулиці Мічуріна, 44
15 січня 201808:00

Минулого четверга мера Києва Віталія Кличка покликали зупинити незаконне будівництво багатоповерхівки біля ботсаду. Її зводить колишній депутат “Батьківщини” і колись наближений до Олександра Турчинова Олександр Дубовой. При цьому активісти, що виступають проти забудови звинувачують його в погрозах і підпалі майна. Що відбувається в охоронній зоні, намагався розібратися INSIDER.

Три Олександри

 “По мені стріляли із пейнтбольної зброї, перед цим погрожували спалити будинок”, – розповідає Олександр Занемонський, сусід скандально відомої забудови на вулиці Мічуріна, 44. Чоловіка можна зустріти на різних мітингах із плакатом “#StopDubovoy”. Так він шукає союзників у своїй боротьбі із колишнім нардепом Олександром Дубовим, який уже третій рік будує 5-поверхівку під Ботанічним садом на Печерську.

Місцевий мешканець продовжує боротися за свій клаптик землі, проте історії інших його сусідів, вже колишніх, свідчать, що варіанти всього два: взяти гроші або опинитися на вулиці. Так це було у випадку ділянки на провулку Землянському, 4, що знаходиться неподалік. Її власника Олега Коломійцева позбавили майна на підставі сфальшованої довіреності і вигнали на вулицю.

 

Як жартують активісти, територію під парканом Ботанічного саду імені Гришка з видом на Києво-Печерську лавру вже можна перейменовувати на “квартал Дубового”. Саме із цим колишнім депутатом від “Батьківщини” прямо чи опосередковано пов’язані елітні будівлі на вулиці Мічуріна та в її околицях.

Тут живе сам бізнесмен із родиною, тут знаходиться офіс його ПрАТ “Міжнародна енергетична компанія”, а в кінці вулиці добудовується протестантський храм “Миру, любові і єдинства”, на який жертвували кошти як сам Дубовой, так і його колишній однопартієць, а нині секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов.

Однозначно стверджувати, що між духовними соратниками досі зберігається контакт –  не можна. Адже влітку цього року за культовий недобуд точилася справжня війна. Довгий час настоятелем храму був впливовий пастор Володимир Кунець, який і охрестив Турчинова у баптистську віру.

Коли у будівництва неочікувано розпочалися проблеми із фінансуванням, Кунець уклав договір із президентом Всеукраїнського союзу церков євангельських християн-баптистів (ВСЦ ЄХБ) Валерієм Антонюком. За його умовами, останній мав залучити спонсорів, натомість після завершення будівництва храм ставав міжконфесійним центром, де можуть проводити служби усі протестантські церкви.

Хто саме і як порушив умови договору розбираються юристи, однак відомо, що 26 червня минулого року храм намагалися захопити тітушки, внаслідок чого Кунець отримав травми. Активісти впізнали у нападниках тих самих молодиків, що охороняють недобудову на Мічуріна, 44.

 

Народний депутат Сергій Лещенко писав, що Дубовой володіє величезними маєтками на Печерську, прямо біля храму. В одному з них навіть жив “младоолігарх” Сергій Курченко в часи Януковича.

Дубовой більше 30 років займається бізнесом. Більшість бізнесу знаходиться в Одеській області. Він один з найбільших вирощувачів рису в Україні. Друга частина його заробітку стосується будівництва.

В 2007 Дубовой був вперше обраний до Верховної Ради за списком “Батьківщини”, і переобирався ще у кілька скликань, включаючи 2012.

На президентських перегонах 2014-го року депутат забезпечив Юлії Тимошенко найкращий результат по всій Україні – у своєму окрузі на Одещині. За це йому гарантували прохідне місце у списку “Батьківщини” на парламентських виборах. Однак на них Дубовой все ж пішов самовисуванцем по 143-му округу, де з невеликим відривом програв братові голови Одеської облради – Олександру Урбанському.

 

Не отримавши депутатського мандата, Дубовой намагався освоїти інші важелі впливу - у 2015 він хотів очолити Торгово-промислову палату, але успіху не досяг. Хоча і шукав підтримки в адміністрації президента.

Дубовой зберіг хороші взаємини з тим оточенням Тимошенко, яке пішло за Турчиновим у “Народний фронт”.

У 2014 він півтора місяці курував “Укроборонпром”. У кількох розслідуваннях 2014  журналісти “Слідство.Інфо” розповідали, як родичі та оточення екс-нардепа відзначилися при сумнівних закупівлях цього держконцерну на мільйони, зокрема Київського бронетанкового заводу.

У 2017 вийшло ще одне розслідування, де журналісти говорили про закупівлю “Укроборонпромом” за завищеними цінами 20 двигунів на заводі КАМАЗ через молдавську компанію-прокладку, до якої начебто мали відношення родичі Дубового брати Бабенки. Там же журналісти згадали, як Дубовой виходить із АП під руку із впливовим “фронтовиком” Сергієм Пашинським. Обидва пояснили, що зустрілись на вході і це була випадкова зустріч. Пізніше “Укроборонпром” офіційно заявив, що ні Дубовой, ні брати не мали відношення до цього придбання. Програма також видала спростування.

Нещодавно один з братів Бабенків засвітився в новому скандалі - при спробі дачі хабара в 500 тисяч доларів агенту НАБУ.

Є ще один епізод, який варто згадати. Дубовой увійшов до списку нагороджених невеликим подарунком від міністра внутрішніх справ Арсена Авакова – пістолетом Glock 17. Але крім цього він має ще один нагородний “ствол”: HK USP він отримав влітку 2017 року від начальника грузинської спеціальної служби державної охорони “за особливі зміни, внесені в поглиблення культурних відносин Грузії і України”.

На запитання, хто зараз допомагає Дубовому, співрозмовники видання в парламенті відповіли в дусі “він сам собі криша”.

Селекція “безпрєдєла”

Попри володіння вогнепальною зброєю, свої проблеми із місцевими жителями та громадськими активістами на Мічуріна, 44, Дубовой вирішує у більш цивілізований спосіб: руками юристів та тітушок.

Ділянка, на якій наразі височіє недобуд, у 2014 року була викуплена забудовником попри відсутність у продавця верифікованих документів на власність. Територію розчистили і восени 2016 року без дозвільних документів почали будівництво.

 

У юридичній площині важливий ще один аспект: у 1979-му році будинок, який знаходився за даною адресою – згорів, і його власник отримав від міста квартиру. Тож прокурори у справі про самозахоплення ділянки на Мічуріна, 44, стверджують, що з того моменту вона перебуває у муніципальній власності.

А от на кадастровій карті відзначено, що інформація про власника відсутня взагалі. Відомо тільки, що дана ділянка має використовуватися як присадибна територія, для садівництва.

Юристи нового власника у свою чергу стверджують, що всі документи купівлі-продажу в порядку, однак будівництво п’ятиповерхівки у охоронній 200-метровій зоні Ботанічного саду за відсутності жодних дозвільних документів зрозуміло пояснити не можуть навіть вони.

Зважаючи на ці факти, ділянка була заарештована постановою Печерського суду ще 18 січня 2016 року. Однак це не завадило забудовнику продовжувати роботи. Правоохоронці, яких викликали місцеві жителі, фіксували те, що відбувається, однак жодних дій щодо припинення незаконного будівництва не вчиняли.

Варто також нагадати, що охорону об’єкту здійснюють добре екіпіровані молодики без розпізнавальних знаків. Під час підготовки матеріалу про незаконну забудову в червні 2017 року вони напали на знімальну групу телеканалу ZIK.

 

На той момент до боротьби із недобросовісним забудовником підключилися активісти кількох громадських організацій під проводом колишнього “свободівця” Михайла Ковальчука. Активісти стверджують, що їх обурює правовий нігілізм у цій ситуації, знайти докази іншого інтересу у їх діях наразі не вдалося.

Апогеєм боротьби активістів і тітушок стали події 29 грудня. В обід охороною об’єкту був обстріляний зі зброї для пейнтболу місцевий мешканець Олександр Занемонський. Активісти, що приїхали на підмогу, почали ламати паркан, який огороджує недобудову, і запалили шини.

У відповідь полетіла цегла та петарди, людей на вулиці поливали водою зі шлангу, а охорона застосувала сльозогінний газ. Правоохоронці, які знаходилися безпосередньо біля паркану, відмовилися втрутитися у конфлікт.

9-го січня активістам та місцевим мешканцям вдалося потрапити на прийом до очільника КМДА Віталія Кличка. Він пообіцяв провести виїзну інспекцію, разом із прокурором Києва Романом Говдою та головою київської поліції Андрієм Крищенком.

В ніч перед приїздом столичного керівництва Михайлу Ковальчуку на закритому паркінгу спалили Mercedes Gelаndewagen. На його переконання, через помсту за активну діяльність проти забудови на Мічуріна, 44.

“Перед Новим роком мені передали від пана Дубового, що якщо я ще раз з’явлюся на Печерських пагорбах, то мені передадуть такий “привіт”, що я його на все життя запам’ятаю. Потім я тут два рази з’явився і мені спалили машину. Вони це зробили в паркінгу, який знаходиться під будинком, могла статися масштабна пожежа, добре, що пожежники відреагували дуже швидко”, – розповів Ковальчук.

Зранку 11-го січня обидві сторони конфлікту були налаштовані на протистояння, підтягнувся навіть тактичний підрозділ поліції у повній амуніції. Хоч на словах вирували пристрасті, до сутичок так і не дійшло.

 

Віталій Кличко за результатами інспекції заявив, що будівництво має бути зупинене і попросив правоохоронців з’ясувати всі правові обставини цієї забудови та забезпечити дотримання правопорядку.

“В місті Києві є ще багато незаконних будівництв, які дісталися нам у спадок, на жаль, досі є такі, що будуються без будь-яких дозвільних документів. Не існує проекту, землевідведення, карти благоустрою – забудовник почав будувати на свій власний розсуд. Будь-яке будівництво не може вестися. Паркан має бути знятий!”, – додав мер.

 У свою чергу, юрист забудовника Михайло Коротюк повідомив про припинення будівництва.

“Цю будівлю було придбано в жовтні 2017 року, ми хотіли поставити вікна, зробити дах і хоч якось її експлуатувати. До кінця оформити землевідвід не можемо, бо є 200-метрова охоронна зона. Будемо шукати шлях, як це вирішити в правовому полі. Щоб уникнути конфліктів і стабілізувати ситуацію, роботи продовжувати не будемо”, – запевнив він.

 

Вже коли мер залишав недобуд, до нього підійшов Дубовой. Він супроводжував Кличка поки той не сів у своє авто і намагався переконати, що в нього є потрібні документи. Але у відповідь почув, що "нічого в нього нема".

Активісти та місцеві мешканці радіють тому, що “Київблагоустрій” таки демонтував паркан навколо будівництва, однак зауважують, що будуть слідкувати, аби на його місці не виріс новий.

“Кличко і Крищенко сказали, що будівництво припинене, що якщо його відновлять, то ми маємо їх оперативно про це повідомити. Благоустрій демонтує паркан, власними силами – це чудово, бо за цей паркан тут точилася серйозна боротьба: поливали водою, стріляли, вибухівку кидали – тут такі жахіття відбувалися, наче ми потрапили в 90-ті у районні розборки”, – розповідає Ковальчук.

Сусід незаконного будівництва Олександр Занемонський у таку легку перемогу над забудовниками від Дубового не вірить та каже, що без підтримки активістів роботи розпочнуться знову.

“Мер каже: я не поліція, я мер. Поліція каже: ми не архітектура – ми поліція, ми криміналом займаємося, ідіть в суд. Є кримінальне провадження, накладений арешт на користування земельною ділянкою, вони все одно будують”, – резюмує чоловік.

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

15.01.2018, 13:07
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 8 жовтня 2018

    Юрій Крисін вирушив на етап до Торецької виправної колонії

    Засуджений мав відбути на Донеччину ще 28 вересня, але тоді уник призначеного етапування

     
    • 5 жовтня 2018

    Архівний Інсайд: 30 років тому угорські дипломати та спецслужби вже “працювали” на Закарпатті

    Консул радянської Угорщини ще у 1988 році висловлювався про необхідність створення національної автономії на території Закарпаття

     
    • 27 вересня 2018

    Замах на Михайлика: Галасливі грузинки проти бійців КОРД

    На зауваження, як міг вчинити замах паралітик, правоохоронці заявили, що він свою хворобу симулює

     
    • 27 вересня 2018

    Кримський сценарій для Фінляндії: чому в країні скандал через російську компанію

    Все почалося 11 років тому, коли у Фінляндії була зареєстрована компанія пов'язана з російським капіталом Airiston Helmi

     
Система Orphus