Не судіть, не судимі будете: які проблеми принесе судова реформа

Поки у президентській адміністрації заявляють про “наближення судів і правосуддя до людей”, адвокати “Небесної сотні” та незалежні експерти б’ють на сполох.
9 січня 201808:00

Напередодні Нового року президент Петро Порошенко запустив другий етап судової реформи. 29 грудня була опублікована низка указів про призначення та переведення суддів, ліквідацію 117 районних судів та створення 50 окружних. Зміни торкнулися також господарських та апеляційних судів.

Так, до прикладу, районних судів в Києві більше не існуватиме – замість них створюються Центральний, Дарницький, Дніпровський, Подільський, Солом'янський та Шевченківський окружні суди. Працювати в них мають старі судді після переатестації або ж нові – відібрані на конкурсі.

Чітко визначеної дати, коли будуть створені нові суди, в указах не зазначено – зміни стануть чинними після опублікування в “Урядовому кур’єрі”. Також невідомо, що буде зі справами, які розглядаються чинними судами протягом кількох років. Мова йде, насамперед, про “справи Майдану”, які не видається за можливе завершити у осяжному майбутньому.

Тож поки у президентській адміністрації заявляють про “наближення судів і правосуддя до людей”, адвокати “Небесної сотні” та незалежні експерти б’ють на сполох. Хоч президент і пообіцяв, що буде розроблений механізм передачі справ, проте провести такі зміни можна тільки через парламент, а легітимність старих судів наразі стоїть під питанням.

Прозора вертикаль

Президент Порошенко 29 грудня скористався останньою можливістю прямо впливати на організацію роботи судової системи, ліквідувавши низку судів. З 1 січня 2018 року ці повноваження перейшли до Верховної Ради, в тому числі і щодо створення нових судів.

“Насправді, це є другий етап судової реформи. Першій етап завершено, як я і обіцяв, формуванням нового Верховного Суду, який був створений за допомогою безпрецедентно прозорого конкурсу, завдяки великій роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Вищої ради правосуддя та за активної участі громадськості”, – відзначив президент під час церемонії підписання відповідних указів.

Ідейним натхненником та ініціатором судової реформи прийнято вважати заступника голови Адміністрації президента Олексія Філатова. Іноді через очевидні спроби вибудувати контрольовану АП вертикаль судів його порівнюють із Андрієм Портновим. Хоча він перед журналістами усіляко заперечує свій вплив на суддів. І навіть зауважує, що якби хотів “портновщини”, то лишив би все по-старому.

Втім сформувати “свій” Верховний Суд, хоч і зі скандалами від громадськості, АП таки вдалося. Другою людиною в цій структурі став давній знайомий Філатова – Богдан Львов, а до складу нового ВСУ потрапило чимало суддів, кандидатури яких заветувала Громадська рада доброчесності.

Давній знайомий Філатова - Богдан Львов, став другою людиною у новому Верховному Суді

За словами Філатова, нинішнє переформатування судів було зроблене задля організаційної та фінансової оптимізації, “для того, щоб забезпечити кращий доступ до правосуддя та більш ефективний розгляд судових справ”. Також він відзначив, що укази отримали схвалення Вищої ради правосуддя ще на етапі підготовки.

В свою чергу, голова ВРП Ігор Бенедисюк підкреслив, що прийняття цього рішення дасть більш чітку структуру судової системи і сприятиме відновленню довіри до неї. “Я вважаю, що це буде основою для стратегічного планування розвитку судової системи”, – сказав він.

Президент пообіцяв, що судді у нових судах будуть обиратися на “абсолютно прозорому конкурсі”. Порошенко також закликав науковців і адвокатів брати у ньому участь, “замість того, щоб сидіти і обурюватися у Фейсбуці несправедливістю і неефективністю судової системи”.

“Йдіть, беріть участь, проходьте конкурси, складайте іспити і приступайте до роботи. Це наша з вами справа. Це не справа окремо Вищої кваліфікаційної комісії, окремо Вищої ради правосуддя, або окремо громадськості, або окремо Президента. Це справа країни”, –  підкреслив глава держави.

Покласти під АП

Член Громадської ради доброчесності Роман Маселко до реформи у такому вигляді ставиться скептично. На його думку, задля очищення судів їх не потрібно було ліквідовувати, адже це тепер загрожує повторним розглядом або й закриттям проваджень, що нині розглядаються.

“Крім того, неправда що у нові суди потраплять виключно на підставі конкурсу. Усі діючі судді мають право перевестись у нові суди без конкурсу. Тому очевидно, що метою не є очищення чи запуск конкурсних процедур. По-друге, після конкурсу у Верховний суд стало зрозумілим, що до громадськості ніхто прислухатися не має наміру”, – запевнив Маселко.

Президент запустив новий Верховний Суд у суперечливому складі

Директор Фундації DEJURE Михайло Жернаков додає, що при ліквідації суду суддю не можна просто звільнити, йому або їй потрібно запропонувати переведення. Існує можливість в ручному режимі запросити до центральних судів тільки “потрібних” суддів, а “неугодних” перевести куди подалі.

“Навіть якщо буде так званий якийсь конкурс, то із цими органами суддівського самоврядування ВККС та ВРП, і конкурсними процедурами за досвідом нового Верховного Суду, явно не можна далі продовжувати, бо ми отримаємо результат не кращий – абсолютно контрольований з боку президентської адміністрації”, – запевнив експерт.

Незрозумілою є логіка і щодо формування округів в яких працюватимуть нові суди. Жернаков розповідає, що тепер в адміністративну апеляцію із Бердянська доведеться їздити в Харків.

“Зрозуміло, що не є нормальним, коли в суді троє суддів: один захворів, другого заарештували, третій ще кудись пішов і нема судочинства – є із цим проблема. Але нові зміни подаються під соусом доступу до правосуддя. Який доступ, якщо до суду треба їхати 454 кілометри?”, – каже юрист.

Активісти переконані, що з новими судами вибудувати вертикаль буде ще простіше

На його думку, укрупнення в такому вигляді свідчить про спробу ще більше контролювати судову систему. Мовляв, менше судів – відповідно менше їх голів із якими потрібно домовлятися. “Контролювати голову одного великого суду набагато простіше, ніж 20 голів менших судів”, – стверджує Жернаков.

Маселко нагадує, що основна ідея реформи – це оптимізація, однак в багатьох випадках мова йде швидше про ускладнення існуючих процесів. “Загалом я не бачу позитиву від таких змін. Як мінімум, ми будемо спостерігати повний хаос в найближчі роки. І дуже ймовірно, що метою цих змін є саме формування лояльного чинній владі суддівського корпусу”, – резюмує член ГРД.

Водночас вже згаданий Філатов з цією позицією не згоден, і каже, що реформа дозволить звертатися до судів людям з регіонів, де в судах зараз нема суддів. А так вони хоч зможуть це зробити в районі.

Справи Майдану

Попри занепокоєння тим, що буде із судовою системою після введення нових змін, все ж більш нагальним стоїть питання: як бути із тими справами, які розглядають вже майже ліквідовані районні суди. Насамперед, мова йде про “майданівські справи”, які вже кілька років слухаються у київських судах.

На запитання журналістів, які ретранслювали ці побоювання, Філатов відповів, що якщо виходити з такої логіки, то жодну реформу суду не можна робити, бо він весь час слухає справи, в тому числі і резонансні. Але за його словами, суд завжди може попросити судову адміністрацію відкласти ліквідацію суду.

“Суд припинить своє існування тільки тоді, коли в цьому окрузі буде створено і фактично запрацює новий суд. Тобто буде певний перехідний період”, - зазначив заступник голови АП.

“І якщо є справи, на які треба три, шість дванадцять місяців, щоб їх закінчити, то суд може звернутися з таким проханням до державної судової адміністрації.. Звісно, чиясь справа то попаде на ліквідацію суду, але варто зробити так, щоб це не були складні, соціально значимі справи”, - запропонував Філатов як вихід.

Натхненник судової реформи - заступник голови президентської адміністрації Олексій Філатов

Але адвокатів Майдану цей варіант не заспокоїв.

“У нас є справи, які розглядаються два з половиною роки, зокрема убивства на Інститутській, побиття на Кріпосному провулку, в загальному кілька процесів, які в судах з 2015-го, а деякі і з кінця 2014-го року. Очевидно, що частина з них не завершиться, наприклад, за рік, який ми умовно відводимо на створення цих судів. Відповідно ніякого механізму для наступності цих процесів не існує”, – розповідає адвокат “Небесної сотні” Євгенія Закревська.

Вона зауважує, що наразі також існує багато справ, які були передані в суди чи вже навіть розподілені, однак слухання ще не почалися.

“Потрібно було робити якийсь мораторій на передачу справ до створення нових судів. Ті, хто знаходяться під вартою, будуть просити змінити запобіжний захід. Виходить, що слідство працює в нікуди. Все, що зараз передається, очевидно, що воно не буде розглядатися”, – додає Закревська.

 Адвокати вважають, що від реорганізації судів в такій формі постраждають справи Майдану

За словами Михайла Жернакова, стався збіг двох обставин: якщо формується новий склад суду, то справа йде на перерозподіл – це вимога процесуального кодексу. У випадку нового складу суду розгляд справи починається спочатку: допит свідків, дослідження доказів і так далі.

Роман Маселко, який також виступає як один із адвокатів “Автомайдану”, зазначає, що коли б не запрацювали нові суди – це створює проблеми для таких довготривалих та багатоепізодних справ, як “справи Майдану”. Він стверджує, що подібних справ тисячі і є великий ризик, що їх доведеться розглядати заново.

Закревська розповідає, що згідно із законом ліквідація суду відбувається в момент публікації інформації про початок роботи нового суду. Тож тепер це можна встановлювати в ручному режимі: ”не подобається ця справа і в день винесення вироку суд ліквідується”.

“Незрозуміло чому саме ліквідація, а не реорганізація. Тому що в разі реорганізації у нас є правонаступник, який може забрати ці справи і немає перешкоди для тих же суддів, якщо вони туди потрапляють, закінчити ці процеси. Мені здається, що той же Філатов не розуміє обсяг справ, багато важливих справи не можна закінчити за півроку або рік”, – каже адвокат.

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

9.01.2018, 13:20
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 18 квітня 2018

    Президент промахнувся. Як Вовка не пустили до НКРЕКП

    НКРЕКП працювала як годинник, поки під тиском міжнародних партнерів у 2016-му році не був прийнятий новий закон про регулятор

     
    • 18 квітня 2018

    Війна за трубу. Що відбувається із анбандлінгом “Нафтогазу”

    За внутрішньоукраїнськими розбірками із цікавістю спостерігає монополіст зі Сходу – російський “Газпром”.

     
    • 17 квітня 2018

    Мігранти імені біженців: що значать мільйони українців у Польщі

    Під тиском, зокрема, польського бізнесу Міністерство інвестицій і розвитку заявило, що до середини року розробить нові "соціально-економічні пріоритети міграційної політики".

     
    • 16 квітня 2018

    Справи сімейні: що відомо про самогубства співробітників СБУ на Київщині

    INSIDER зібрав усі відомі натепер подробиці трагічних інцидентів

     
Система Orphus