Не судилося: як Онищенко сварився з САП через суддю

Скандал почався після того, як 5 грудня Солом'янський райсуд Києва переніс розгляд клопотання про проведення заочного розслідування стосовно Онищенка
фото RFE/RL
12 грудня 201720:20

Депутат-втікач Олександр Онищенко звинуватив у понеділок Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру в махінаціях з призначенням судді для розгляду "газової справи", фігурантом якої він є.

Оніщенку не сподобалось, що справу передали до судді Олександра Бобровника, якого він назвав ручним суддею НАБУ.

Чому САП не влаштувала попередня суддя Владлена Лазаренко і вона не стала чекати її до середи січня, намагався з’ясувати INSIDER.

Хто чий ручний суддя

Скандал почався після того, як 5 грудня Солом'янський райсуд Києва переніс розгляд клопотання про проведення заочного розслідування стосовно  Онищенка на 16 січня 2018 року.

Йшлося про дозвіл на заочне розслідування по депутату-втікачу, який переховується у різних країнах. Звернення було передане ще у жовтні.

21 листопада засідання не відбулося, бо суддя Лазаренко, до якої потрапила справа, захворіла.

Тоді ж прокурор Роман Симків роз’яснив журналістам, що саме цього дозволу суду не вистачає для завершення розслідування проти Онищенка.

5 грудня засідання знову не відбулося, і наступне призначили аж на 16 січня.

А вже 7 грудня САП заявила про  системний саботаж з боку судової системи у всіх епізодах так званої "газової справи" і пообіцяла відкликати клопотання, щоб подати нове.

"На даний час, незважаючи на вимоги КПК України сплинув не тільки 10 денний строк розгляду клопотання, а й майже місячний. Наступне засідання з розгляду клопотання призначено на 16.01.2018, тобто через 2 місяці після звернення детектива до слідчого судді, а загалом у строк, що в 6 разів перевищує строк, відведений КПК на проведення зазначеної процесуальної дії", - заявили у САП.

"Призначення судового засідання через 2 місяці після надходження клопотання детектива призводить до явного та відвертого нехтування вимогами ст.28 КПК України щодо проведення процесуальних дій у розумні строки, на дотриманні яких неодноразово акцентував в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини", -  наголосили в антикорупційній прокуратурі.

В суді з цим не погодилися, і зауважили, що засідання 5 грудня зірвалося в тому числі через неявку прокурорів САП та сторони захисту. А перенесення засідання більше ніж на місяць пояснили плановою відпусткою судді.

 

"Опублікована інформація на сайті прокуратури.. направлена на поширення компрометуючої інформації про суддів та їх діяльність, яка спрямована на підрив авторитету судової влади", – зазначено в повідомленні прес-служби суду.

Втім САП виконала погрозу і забрала клопотання, яке на цей раз потрапило до судді Бобровника.

І саме це викликало бурхливу реакцію Онищенка.

"Такий режим, коли до уваги беруться інтереси всіх учасників процесу, а не лише детективів НАБУ, мабуть не влаштував прокурора – і він вирішив це клопотання відкликати, бо їх не влаштувала суддя", – написав втікач у Facebook.

"За законом це неможливо. І щоб справа потрапила на потрібного суддю, вони складають ще одне клопотання і подають у той же суд. І тепер вона ж потрапила вже на потрібного суддю: Бобровник – відомий "ручний" суддя Солом'янського суду", – додав Онищенко. При цьому він припустив, що таким чином САП хоче пришвидшити винесення йому заочного вироку.

Суддю Бобровника вже не раз називали зручним суддею для НАБУ та САП, але це не завадило йому відпустити Миколу Мартиненка на поруки, а Роману Насірову також вийти на волю, заплативши завдаток.

Разом з тим суддя Владлена Лазаренко також фігурувала у кількох гучних справах.

У липні суддя Лазаренко відправила під домашній арешт екс-слідчого ГПУ Дмитра Суса. При цьому, вона лише частково задовольнила вимоги САП, яка вимагала взяти Суса під варту з альтернативою внесення застави в розмірі 5 мільйонів гривень.

12 жовтня Лазаренко відмовила в задоволенні клопотання прокурорів САП про обрання запобіжного заходу для заступника міністра оборони Ігора Павловського у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави в сумі 75 млн грн. Натомість суддя застосувала інший запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт.

17 жовтня вона ж відпустила затриманого у тій же справі що і Павловський інвестора компанії "Трейд Комодіті" Володимира Трофименка під особисте зобов’язання і зобов’язання одягти електронний браслет.

Можливо, суддя Лазаренко і не є зручною для САП, але незручні рішення ухвалювала не лише вона.

Зрештою, навіть проголошений "зручним" суддя Бобровник свого часу закрив  справу проти Юрія Іванющенка (Єнаківського) і відмовив у доступі до документів про корупцію Мінекології часів Миколи Злочевського.

Співрозмовники видання у САП пояснили своє рішення дуже просто – вони не хотіли більше гаяти часу.

"Так вони б чекали рішення ще 2 місяці, а тепер вони можуть його отримати за 10 днів. До того ж, кажуть, що суддя Лазаренко збиралась на пенсію. Хто-зна, яке б рішення вона ухвалила", - зазначив ще один співрозмовник у силових органах.

Втім навряд чи прокурори просто так не з'явилися на засідання 5 грудня,  хоча й кажуть, що були залучені в іншій справі. Але наявність у КПК норми про призначення групи прокурорів і є саме для того, щоб не було "в іншій справі".

Хоча історія з суддею Лазаренко - не єдина, на яку САП скаржиться у справі Онищенка.

Час – гроші

15 червня 2016 року в НАБУ та САП заявили про викриття організованого злочинного угруповання, що завдало збитків державі у розмірі понад 3 млрд грн внаслідок спільної діяльності на підставі угод, укладених з ПАТ "Укргазвидобування" і фірмами Онищенка. Всього в рамках даного кримінального провадження було затримано 12 підозрюваних, п’ятеро з яких визнали себе винними і погодилися на угоду зі слідством.

Серед них є ті, хто дав свідчення проти Онищенка, зокрема і про те, що гроші виводилися через конверт.

Але незважаючи на те, що справа вже розглядається в суді, а докази в ній здобуті в тому числі завдяки роботі влаштованих у компанію агентів, в тій же заяві САП скаржиться на саботаж по інших складових справи у судах.

Зокрема, в епізоді Валерія Постного та ще 7 осіб справа зависла через те, що в Солом’янському суді не вистачає суддів і в справі не можуть призначити запасного суддю. Прокурори попросили передати справу до Шевченківського суду, але Апеляційний суд Києва вирішив відхилити клопотання, бо Солом’янський суд "не спробував ще раз" призначити запасного суддю.

Статися це може після повернення до суду відряджених терміном на 6 місяців суддів, тоді справу спільників Онищенка буде відправлено на розподіл для визначення суддів і все почнеться спочатку.

 

Тим часом, ще один слідчий суддя прийняв до розгляду та частково задовольнив скаргу  адвоката Онищенка на дії детектива НАБУ, який писав звернення до ГПУ про його екстрадицію з Іспанії.

Адвокати принесли свою скаргу акурат тоді, коли іспанці почали розглядати цю справу в суді.

Хоча сам запит подано ще рік тому, у грудні 2016.

"Оскільки він всюди розказує, що він жертва політичних репресій, то правоохоронним органам цих країн легше йому повірити, ніж перевіряти. До того ж, їх бюджети живуть з тих грошей, які лишають там ті, кого ми тут хочемо посадити", - каже співрозмовник видання в правоохоронних органах.

Зараз в САП не можуть спрогнозувати час видачі Онищенка, хоча запевняють, що роблять все належне для цього.

Схожа історія з судами відбувається і в справах інших відомих осіб.

6 грудня той же Солом'янський районний суд Києва скасував зобов'язання Миколи Мартиненка здати закордонні паспорти.

"Згідно з рішенням суду, Мартиненко може забрати свої закордонні паспорти і виїжджати за кордон", - пояснив його адвокат Петро Бойко.

Нюанс полягає в тому, що в цей час НАБУ і САП чекали останнього документа зі Швейцарії для завершення досудового розслідування.

Цікаво, що коли в Раду внесли, а потім поспіхом поховали законопроект, що знищував незалежність НАБУ, багато хто з депутатів захвилювався, що це буде сигналом для судів ставати на бік НАБУ і САП, а не ГПУ та депутатів.

Водночас поки історія останніх місяців показує, що в економічних справах суди частіше стають на бік фігурантів справ, а в політичних процесах намагаються зберігати нейтралітет і діяти "по закону".

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

14.12.2017, 17:05
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 22 січня 2018

    Серця трьох: чи настав мир між НАБУ, ГПУ та САП

    Насправді, Артем Ситник був в ГПУ не один, а, як мінімум, два рази. І дійсно кожного разу мова йшла про примирення сторін. Одна з причин - проблема агентів і законності їх дій

     
    • 18 січня 2018

    Деокуповані. Як у парламенті боролися за закон по Донбасу

    Секретар профільного комітету Іван Вінник запевнив, що у фінальному тексті "Мінську" немає, однак все ж передзвонив юристу, щоби уточнити, що ж він зачитав з трибуни

     
    • 16 січня 2018

    Найочікуваніші українські фільми 2018 року

    Цього року мусить вийти майже 50 фільмів. Тут ми напишемо про ті, які в своїй заявці вже викликають цікавість.

     
    • 15 січня 2018

    «Вогонь і лють. У Білому Домі Трампа». Уривки з книжки

    Радниця Трампа Келліенн Конвей, котра керувала його виборчою кампанією, "готувалась до неминучої катастрофічної поразки".

     
Система Orphus