Прецедент Колмогорова. Як українського прикордонника судили за виконання наказу

7 листопада 201707:17

У понеділок 6 листопада Вищий спеціалізований суд відпустив старшого солдата Сергія Колмогорова на волю, відправивши його справу на повторний розгляд.

До цього Приморський суд міста Маріуполь присудив бійцю 13 років ув’язнення за вбивство пасажирки легкового автомобіля, розстріляного прикордонним нарядом в Маріуполі 7 вересня 2014 року. Вирок підтвердив і Апеляційний суд Донецької області.

Колмогоров провів у СІЗО два роки, але тільки на стадії касаційного розгляду його історія набула великого суспільного резонансу. Учасники процесу по обидва боки чудово розуміли, що йдеться не про одного прикордонника, а про долю сотень бійців, які опинилися у подібній ситуації.

Хтось із військовослужбовців того вечора здійснив смертельний постріл у Інну Рожкову. І хоч слідство так і не змогло остаточно довести, що це був Колмогоров, але у вбивці, який тиснув на гачок, є конкретне ім’я та військове звання.

З одного боку, сталося вбивство людини працівником правоохоронного органу на де-юре мирній території, з іншого – боєць виконав наказ свого командира зупинити підозрілий автомобіль за 30 кілометрів від лінії фронту у розпал бойових дій.

І судив його за це звичайний суд за цивільними законами в умовах воєнного часу. INSIDER намагався розібратися у цій трагедії та стежив за перебігом касації у справі старшого солдата Колмогорова.

Наказ “двухсотий”

Протягом тижня перед інцидентом прикордонники несли втрати. 31 серпня був розстріляний їх катер: два бійці загинули, шестеро отримали тяжкі поранення. 1 вересня загинув майор Олег Андрієць, два прикордонники отримали тяжкі поранення. 4 вересня були розстріляні два УАЗи, один військовослужбовець отримав поранення.

Ввечері 7 вересня 2014 року бійці прикордонного загону із тактичного угруповання “Кордон” на околиці Маріуполя отримали наказ зупинити та перевірити автомобіль “Шкода Рапід”. За офіційним поясненням, водій подавав фарами сигнали в море.

За словами прикордонників, автомобіль не зупинився на першому блокпосту, попри вимогу бійців, поїхав далі, набираючи швидкість. Зі свідчень Колмогорова випливає, що він зі своїм напарником на прізвище Гулий, почувши наказ, залишив пункт спостереження на пагорбі і вийшов на дорогу.

“Я встав під ліхтарем, де мене було добре видно. Коли автомобіль з’явився із-за повороту, крикнув, щоб водій зупинився і махнув рукою. Потім здійснив постріл у повітря. Машина, набираючи швидкість неслася прямо на нас. Я опустився на коліно і випустив кілька коротких черг по колесах і радіаторній решітці”, – розповідав обвинувачений свою версію подій.

Таким чином, Колмогоров заперечує, що стріляв по лобовому склу і вважає, що виконував наказ Держприкордонслужби №200, який передбачає "зупинку транспортного засобу із порушником шляхом його пошкодження".

 

Його напарник стверджує, що попереджувального пострілу не було і що саме старший солдат віддав йому наказ відкрити вогонь. При цьому Гулий стояв з правого боку від автомобіля. Тож слідство вирішило, що смертельна куля вилетіла з АКС-74 Колмогорова, хоча її так і не знайшли. Дивним чином вже на етапі слідства зникла і карта пам’яті із відеореєстратора.

Варто відзначити, що вогонь по машині вели щонайменше 5 бійців, включаючи Шаповалова та Білобровова, через блокпост яких проїхав автомобіль, та снайперів із точки прикриття. Більша частина куль потрапила у пасажирку, яка сиділа на передньому сидінні. Лікарі намагалися врятувати їй життя, але вночі після безуспішної операції вона таки померла.

Протягом майже року Колмогоров проходив по цій справі як свідок, поки його не заарештували за підозрою у вбивстві, єдиного зі всіх учасників трагедії.

Чоловік загиблої Євген Рожков, який був за кермом розстріляної "Шкоди", також дав слідству цілком вичерпні та логічні пояснення, що остаточно унеможливило розподіл на "чорне та біле" у цій справі.

За його словами, він з дружиною часто приїжджав на берег моря ввечері, щоби відпочити та порозмовляти. "Сигнали" фарами – це реакція цієї марки авто на поворот ключа у замку запалення – Рожков вмикав двигун, щоби відкрити вікна.

Чоловік розповів, що їхав повільно по грунтовій дорозі, жодних блокпостів або попереджувальних знаків там не було, як і людей, які б давали йому знаки про зупинку. Ситуацію погіршує те, що у прикордонників цього загону на той момент не було уніфікованого однострою та розпізнавальних знаків, хтось взагалі був у балаклавах, так що їх можна було прийняти і за ворожих диверсантів.

Зваживши на всі ці обставини, суд першої інстанції вирішив, що Колмогоров винен в умисному вбивстві, переписавши обвинувальний вирок із подання прокуратури. Мовляв, прикордонник не мав права стріляти на ураження, бо "порушники" не вчиняли суспільно-небезпечних дій і не загрожували життю і здоров’ю бійців.

При цьому обвинувачення наполягає, що старший солдат навмисно здійснив 12 прицільних пострілів у радіатор та лобове скло "Шкоди". Також прокуратура вважає, що наказ зупинити транспортний засіб не означав відкривати вогонь.

Аргументи сторін

До того моменту, поки в Києві не почався розгляд касації, цієї справою опікувалися хіба що кілька народних депутатів та профільних журналістів. Проте 6 листопада під час фінального засідання Вищого спеціалізованого суду до зали було не проштовхнутися.

Ззовні вихід з периметру оточили мітингувальники у камуфляжі, частину із яких привів Семен Семенченко із наметового містечка під парламентом. Окремо стояла група підтримки Колмогорова у зелених беретах – відзнака прикордонників.

Остаточне рішення мала винести колегія суддів на чолі із Станіславом Кравченком. Він одразу ж попередив присутніх, що у разі грубих порушень порядку буде змушений видаляти їх із зали або ж закрити засідання. Тим часом, деякі журналісти просили окремих нардепів вгамувати емоції, аби доля засудженого була вирішена цього ж дня.

 

"Ой не треба пускати мене в середину, бо я психувати починаю", -- безапеляційно заявив Семенченко, вийшовши в коридор посередині засідання. Щоправда зайти назад він би не зміг суто фізично – навіть попри те, що у перерві більшість депутатів з "Народного фронту" та "Самопомочі" пішли, зала не змогла вмістити навіть всіх журналістів.

Місця не вистачало навіть у спеціальному приміщенні, де можна було подивитися трансляцію засідання. А подивитися було на що: трійка адвокатів зійшлася із прокурорами у серйозному словесному двобої.

Адвокат Василь Притула одразу ж заявив, що захист просить суд скористатися спеціальною нормою Кримінального процесуального кодексу і вийти за рамки касаційного розгляду, звільнивши Сергія Колмогорова прямо в залі суду.

"Простими словами солдат відправили на блокпост. І тут якби поруч війна іде: трохи стріляють, трохи вбивають... Але для обвинувачення це мирний час", - казав він.

За словами захисника, у автомобілі після обстрілу були ідентифіковані отвори від куль зі зброї як мінімум трьох калібрів

"Дії Колмогорова визнані незаконними і кваліфіковані як використання зброї без правових підстав. Його за це засудили. Але інші військовослужбовці своїми пострілами пошкодили транспортний засіб, при цьому їх до відповідальності не притягали. Тому що був наказ. Є всі підстави звільнити його від відповідальності і відбуття покарання", -- зазначив Притула.

Захисник Андрій Стельмащук наполіг на тому, що суди попередніх інстанцій неналежним чином вивчали докази по справі і не врахували її специфіки, засудивши Колмогорова в якості пересічної людини, яка взяла в руки зброю і самовільно пішла вбивати.

"Але він виконував наказ. Чи мав він право не виконувати його? Якщо він буде засуджений, то це буде сигнал для всіх військовослужбовців, що можна не виконувати накази", -- резюмував він бурхливу суспільну дискусію, яка розгорілася напередодні через цю справу.

Виступи адвокатів присутні в залі зустрічали бурхливими оплесками, із невеликим запізненням до них приєднувалися підбадьорливі вигуки з вулиці. А от коли слово перейшло до військового прокурора Віталія Панченка, судді довелося пригрозити закрити засідання, бо деякі учасники у висловах та погрозах себе не стримували.

 

Прокурор поступово підвищував голос, переходячи на агресивний напівкрик, між іншим, зазначивши, що він сам пройшов АТО і служив в тому числі і в Маріуполі.

"Місто було звільнене від російських терористичних військ 14 червня 2014 року, про що є відповідна постанова Верховної Ради України, яка визначила цей день святом. Місце події знаходиться за 30-40 кілометрів від зони бойових дій – це тили Маріуполя", - пояснив Панченко, таким чином заперечуючи проти наявності військової загрози на місці розстрілу автомобіля.

Із депутатських рядів пронеслося: "Ти ідіот! Що ти верзеш?!". Проте прокурор на вигуки не зважав, зупинити його монолог змогла тільки звістка про те, що перервався відеозв’язок із Маріуполем, де в місцевому суді свого виступу чекала мати загиблої.

(Не)безпечний прецедент

Усунення неполадок зайняло дві години. У перерві мітингувальники на вулиці влаштували невелику бійку із радником міністра внутрішніх справ Зоряном Шкіряком та розбили обличчя волонтеру Олексію Ліперіді.

Засідання відновилося о пів на третю. Панченко завершив свій виступ, вчергове наполігши, що в обстріляній "Шкоді" їхали цивільні громадяни, не загрожуючи життю і здоров'ю військовослужбовців.

"Колмогоров прицільно стріляв по капоту і лобовому склу, порушивши законодавство і статут прикордонної служби, що призвело до завдання смерті потерпілій", -- таким чином прокурор сформулював вину засудженого прикордонника.

Його колега з Маріупольського гарнізону Микола Сластін у своїй промові вийшов на слизьке, почавши зачитувати статті Конституції, які на його думку порушив Колмогоров. Серед них була і 60 стаття, яка свідчить, що ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні накази.

Справа в тому, що сторона обвинувачення до цього моменту майстерно обходила стороною можливість прив’язати до вбивства Рожкової нових підозрюваних. Проте із цієї заяви виходило так, нібито прокурор звинувачує і командира Колмогорова. Ситуацію врятував суддя, зазначивши, що колегія не потребує уроків по вивченню Основного Закону.

 

Останнє слово залишилося за матір’ю загиблої. Вона розповіла, що після початку подій на Сході, її дочка разом із чоловіком та сином переїхала із Донецька до Маріуполя, де "все було спокійно, ніяких бойових дій не було",

"Вони поверталися додому з прогулянки і по автомобілю без причини був відкритий вогонь із автоматичної зброї. В результаті обстрілу, зять мій, Рожков Євгеній отримав серйозні ушкодження, а моя дочка від поранень померла в лікарні. Невже можна в межах міста таким чином зупиняти автомобіль, щоби перевірити документи? Я дуже сподіваюся, що суд розбереться і винесе правильне рішення!", - зазначила жінка.

Суд видалився у нарадчу кімнату, а тим часом в залі люди в камуфляжі оточили групу прокурорів, глузуючи з них та погрожуючи відповідальністю, "коли переможе новий Майдан". Нардеп від БПП Андрій Антонищак походжав в однострої, вигукуючи "Зірвати з нього погони та запхати в задницю!".

Депутат Борислав Береза з тих, хто прийшов сьогодні на засідання, поводив себе найспокійніше, при тому, що він вів цю справу ледь не від самого початку.

"Виходить у хлопців зараз є вибір: або виконувати наказ, як зробив Колмогоров, і отримати 13 років, або нічого не робити, як бійці в Одесі, які дали захопити частину, і отримати 5", -- уточнив він.

Поки Береза вгамовував колег, залою нервово походжала молода жінка у мультикамі, однією фразою описавши настрій численної групи підтримки засудженого: "В мене немає плану тільки на той випадок, якщо все буде добре. У всіх інших – я знаю, що робити".

 

Зрештою, суд таки прийняв безпрецедентне рішення: відпустити Колмогорова прямо в залі суду, призначивши новий розгляд його справи у суді першої інстанції.

Щойно поновлений у званні та правах старший солдат Колмогоров здавалося спершу не міг повірити у те, що відбувається. Бійці із конвою ледь не силоміць витягнули його із загорожі для підсудних, привітавши з виходом на волю.

"Я розумію, що це тільки початок. Ми будемо готуватися до нового розгляду. Але зараз я хочу додому. Вірю, що все буде добре", -- такими були перші слова прикордонника після звільнення.

Поки Колмогоров святкує перемогу, а його захист готується до нового суду, народні депутати збираються вирішити подібні ситуації на законодавчому рівні. За словами народного депутата Тараса Пастуха, наразі близько півтори сотні бійців знаходяться у схожій ситуації.

"Дії військовослужбовців потрібно легалізувати на законодавчому рівні. Президент має внести законопроект про застосування Збройних Сил під час конфлікту на Сході України і визначити окуповані території. А ми в парламенті це підтримаємо", -- додав він.

 

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

7.11.2017, 07:36
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 18 листопада 2017

    Соціальна Європа Туска. Як ЄС протистоїть правим і мобілізує виборців

     
    • 17 листопада 2017

    Ваше дело Труба: кому и зачем отдали ДБР

    Казалось бы, Матиос может праздновать досрочную победу, но во вторник вечером на стратегическом совете на Банковой выбрали нового директора для ГБР

     
    • 16 листопада 2017

    За «межею»: на що ходити чи не ходити в кіно наступного тижня

     
    • 15 листопада 2017

    Ситник VS Корчак – верхівка айсбергу великої війни

    З хронології виходить, що Ситник завів справу після протоколу, а заява Соломатіної сталась після викиду в інтернет офрекордзу директора НАБУ

     
Система Orphus