Коаліційний “висяк”: як Порошенко і Яценюк поклали в кому ДБР

В чому останній шанс Матіоса і які плани Банкової
25 жовтня 201708:00

Менш ніж за місяць спливає прописаний у законі термін створення Державного бюро розслідувань. Згідно із перехідними положеннями до Кримінального процесуального кодексу, ДБР має запрацювати до 20 листопада поточного року.

Конкурс на керівні посади у новоствореному органі вийшов на фінішну пряму ще рік назад. Тоді комісія із 9 членів, делегованих президентом, урядом і парламентом, визначила 19 найкращих кандидатів, допустивши їх до фінальних випробувань. Але на тому все і скінчилося.

За влучним висловом одного із учасників конкурсу – військового прокурора Анатолія Матіоса, фігура директора Держбюро розслідувань мала стати результатом “порозуміння двох коаліційних фракцій”. От тільки цього не сталося. В результаті, президент вирішив злити конкурс.

У найближчі два пленарні тижні народних депутатів поставлять перед складним вибором: або заблокувати розслідування нових проваджень з 20 листопада, або внести зміни до КПК і відкласти запуск Бюро ще мінімум на рік.

Як так сталося, хто і як шукає виходи з ситуації, дізнавався INSIDER.

Чому Матіос не став зброєю проти НАБУ

Створення Державного бюро розслідувань – чи не найважливіша ланка реформи правоохоронних органів після створення антикорупційних структур. Після повноцінного запуску ДБР прокуратура втратить функції слідства, деяких повноважень у цій частині позбудеться навіть Служба безпеки України.

Контроль над Бюро дає політичним гравцям надширокі можливості для тиску на опонентів. Згідно із законом, ДБР розслідує злочини топ-чиновників, суддів та силовиків, окрім випадків, коли справа відноситься до підслідності Національного антикорупційного бюро.

Повноваження цього органу розповсюджуються також на справи проти працівників (в тому числі керівництва) САП та НАБУ, і на військові злочини, окрім розголошення держтаємниці.

Керівництво Держбюро – директора та двох його заступників, обирає вищезгадана конкурсна комісія. Троє із її членів мають чітке партійне забарвлення: народні депутати Микола Паламарчук (БПП), Владислав Бухарєв (Батьківщина) та Євген Дейдей (Народний фронт). Решта членів комісії представляють експертне та наукове середовище, майже всіх їх за формальними ознаками відносять до оточення президента або міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Засідання конкурсної комісії по обрання керівництва ДБР

5 грудня минулого року конкурсна комісія визначила 19 кандидатів, які будуть допущені до заключного етапу конкурсу.

До фінального відбору пройшли: Олександр Буряк, Ольга Варченко, Василь Вовк, Роман Голобутовський, Олексій Горащенков, Олег Григоров, Роман Гупал, Віктор Клименко, Анатолій Корж, Юрій Македон, Анатолій Матіос, Сергій Палатов, Вадим Теличко, Володимир Трофименко, Роман Труба, Григорій Усатий, Олексій Харкевич, Богдан Чобіток та Олександр Чурсін.

Звісно, найбільш відомим у списку був Анатолій Матіос. Але його не хотіли бачити на цій посаді ні в президента, ні в НФ. Занадто сам собі на умі нинішній військовий прокурор, пояснювали свою позицію обидві сторони. За інформацією від учасників закритих нарад, президент відверто сказав, що Матіос може отримати цю посаду “лише через його труп”.

“Якщо йому дати цю посаду, то проблеми від НАБУ здадуться нам дитячим садком. Матіос марить цією посадою, бо він отримає неймовірний ресурс”, - пояснили в оточенні президента.

Зрозумівши, що від президента добро він не отримає, Матіос став проводити переговори з “Народним фронтом”. В цих перемовинах пройшло вже щонайменше 3  кола і всі вони залежали від стадії торгів очільників НФ і президента на так званих стратегічних нарадах.

В останні тижні у неофіційних розмовах деякі депутати-“фронтовики” зізнавалися, що їх цілком влаштувала би фігура Анатолія Матіоса у кріслі очільника ДБР.

Матіос та Аваков під час масштабного затримання фіскалів. Фото 112 каналу

Щоб обіграти в цій грі президента, Матіосу теоретично знадобиться підтримка 5 членів конкурсної комісії, а також того, хто контролює їх значну частину, тобто Арсена Авакова. У військового прокурора і міністра хороші стосунки. На сьогодні розклад 5 проти 4 на користь президента. Тобто, щоб змінити розклад достатньо переманити одного члена комісії.

Джерела в комісії сказали, що там може бути один “перебіжчик”, але не уточнили, про кого мова.

“Я би підтримав Матіоса. Але він незручна кандидатура для Банкової, занадто вибуховий, може “піти по бездоріжжю”. Македон також сильний кандидат. Якщо президент вирішить взяти ДБР в свої руки, то буде Горащенков”, – розповів кілька днів тому INSIDER член конкурсної комісії Євген Дейдей.

Співрозмовники в Адміністрації президента запевнили, що Петро Порошенко особисто стежить за руками членів конкурсної комісії і має свій план розвитку ситуації.

Як Горащенков образив Яценюка

Від початку президент бачив на чолі ДБР свою людину, щоб повністю контролювати новий орган. Найчастіше в цьому контексті згадували  двох кандидатів: Ольга Варченко – начальник управління процесуального керівництва у так званому “департаменті Кононенка-Грановського” (департамент з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ), та Олексій Горащенков – перший заступник керівника Головного департаменту стратегічного планування та оперативного забезпечення Адміністрації президента.

“Звісно, що президент хотів протягти свого Горащенкова. Він син його друга, можна сказати на його очах виріс. Але нам що з цього”, - розповідав нещодавно INSIDER один впливовий “фронтовик”.

У НФ не дуже вітали цього кандидата, який мав суперечку з Арсенієм Яценюком. Кажуть, кілька років тому клерк АП Горащенков не встав, коли до президента зайшов прем'єр Яценюк. На зауваження, що було б непогано привітатися, Горащенков відповів: “Якщо президент скаже, то привітаюсь. Ні - то й ні”. “А якщо скаже послати?”, - запитав Яценюк. “Ну якщо скаже, то так і зроблю”, - відповів той. За словами джерел видання, цей діалог дуже припав до душі Порошенку. В самій АП діалог заперечили. Точніше зауважили, що діалог був, але не такий. І потім сторони помирилися.

Олексій Горащенков. Фото РБК-Україна

“Та навіть якби цього діалогу не було, то всі і так розуміють, що призначення Горащенкова - це плювок в обличчя всім. ДБР очолює помічник президента”, - сказав співрозмовник.

Ще одним варіантом на цю посаду була Ольга Варченко. Cпівробітницю ГПУ називають розумною, але їй шкодить факт з біографії, що вона пов'язана з депутатом Грановським.

Соратники Арсенія Яценюка розглядали крісло очільника ДБР в великому кадровому пакеті - з Рахуноковою палатою та омбудсменом. Але й в рамках самого ДБР хотіли мати двох своїх заступників. Президенту ця схема не сподобалась - він хотів мати ще й одного свого заступника.

Переговори зайшли в глухий кут ще у квітні, і вже тоді стало зрозуміло, що в листопаді голови ДБР не буде. Як варіант запропонували обнулити конкурс через розформування конкурсної комісії. А на наступний конкурс мали подати як головного кандидата нікого іншого як прокурора Києва Романа Говду. При чому це мала б бути в уявленні президента квота НФ, бо подав би його секретар РНБО Олександр Турчинов.

Але і в цьому випадку сторони до консенсусу не прийшли. Обрання голови назвали “висяком” і стали шукати варіант, як вийти з гри.

Півроку до поліграфа

У влади є кілька запобіжників, щоби в разі потреби визнати майбутнє рішення конкурсної комісії нелегітимним, або й взагалі розпустити її. На такий варіант розвитку подій натякають і громадські організації.

“Варто згадати абсурдну ситуацію, коли до складу конкурсної комісії включили осіб, що не мають юридичної освіти. Це пряме порушення Закону "Про Державне бюро розслідувань", що могло мати наслідком скасування як окремих голосувань комісії, так і конкурсу загалом”, – писав напередодні представник РПР Олександр Лємєнов.

З цього приводу нардеп Мустафа Найєм минулоріч навіть подав заяву в Генпрокуратуру. Справа в тому, що Владислав Бухарєв та радник глави МВС Арсена Авакова – Іван Стойко (квота Кабміну) не надали інформацію про наявність у них юридичної освіти, хоча за законом про ДБР тільки за цієї умови їх могли включити до конкурсної комісії.

"Перший заступник Генпрокурора вважає, що цього недостатньо для перевірки факту підробки. Мене ж це ще більше переконує в тому, що до складу комісії з ДБР свідомо були внесені кандидати, які ставлять під питання легітимність роботи комісії. І в разі потреби, результати її роботи можуть бути оскаржені в суді", – заявив Найєм.

Тільки 14 вересня поточного року Кабмін таки замінив свого представника – новим членом комісії стала заступниця Авакова Тетяна Ковальчук.

Тепер, використавши позицію громадських активістів, конкурсну комісію можуть розпустити, а сам конкурс перезапустити.

Але тоді і запуск ДБР доведеться чекати ще кілька років.

“Такий крок відтермінує реальне створення ДБР, щонайменше, на 3-5 років. А в наших реаліях це означатиме, що повноваження слідства будуть залишені органам прокуратури до наступного періоду сплеску інтересу до виведення слідства зі структури наглядового органу — прокуратури. До того ж створення ДБР пригальмує й реформу Служби безпеки України, яка також має передати ДБР частину функцій слідства. Кому це вигідно? Відповідь досить очевидна”, – пояснює член комісії Денис Монастирський.

У квітні 2017 року проміжні етапи конкурсу були завершені. Всі 19 кандидатів із успіхом пройшли спецперевірку та тестування на благонадійність. Для визначення переможців залишилося тільки провести психофізіологічне дослідження (поліграф) і фінальну співбесіду із комісією.

Наступного тижня почнеться перевірка кандидатів на поліграфі. Фото: Znaj.ua

Починаючи з грудня 2016-го року Кабінет міністрів півроку не міг прийняти порядок проведення перевірки на поліграфі у ДБР. Дочекавшись звинувачень у навмисному затягуванні процесу, уряд таки видав необхідну постанову від 11.05.2017 року №449. Чинності вона набрала аж 14 липня.

Врешті-решт, 18 жовтня конкурсна комісія таки обрала спеціаліста, який проведе тестування кандидатів. Ним стала віце-президент Всеукраїнської асоціації поліграфологів, доктор психологічних наук Тетяна Морозова. Хоч представники президента проігнорували засідання, кворум все-таки зібрався.

Дослідження проведуть за кошти Консультативної місії ЄС в Україні. Загальний бюджет складає близько 65 тисяч гривень. Комісія вирішила розпочати перевірку кандидатів наступного понеділка 30 жовтня. За планом закінчиться вона максимум 10 листопада.

Але проблема тепер в іншому.

За крок до колапсу

Згідно із перехідними положеннями до чинного КПК, після 20 листопада 2017 року слідчі органів прокуратури зможуть законно продовжувати досудове розслідування лише тих кримінальних проваджень, які розпочаті до цієї дати.

Цього дня функції слідства мають перейти до все ще не існуючого ДБР. Подібна ситуація вже трапилася із прокуратурою 1 березня 2016 року, тоді набрав чинності закон про Держбюро розслідувань і Печерський суд міста Києва відмовився приймати клопотання від слідчих прокуратури. Колізію вдалося владнати завдяки рішенню Вищого спеціалізованого суду.

Однак зараз ситуація критична, бо йдеться про чинний Кримінальний процесуальний кодекс. Начальник департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури Сергій Горбатюк стверджує, що ситуація із ДБР може негативно позначитися на розслідуванні резонансних справ, зокрема злочинів за часів Євромайдану.

"Продовжити розслідування злочинів ДБР не може. Є перехідні положення, які дозволяють слідчим прокуратури завершувати розпочаті справи, підслідні ДБР, але нічого нового реєструвати слідчі прокуратури вже не матимуть права", – пояснив він.

Монастирський додає, що навіть якщо слідчі братимуться за розслідування таких проваджень, у сторони захисту буде 100% шанс "розвалити" справу в суді.

Співрозмовник INSIDER у прокуратурі розповідає, що 20 листопада також може бути заблокована робота НАБУ. За законом, цього дня до нього мають бути передані старі корупційні справи прокуратури, відкриті до грудня 2015 року.

“По всій Україні це тисяча справ, які одночасно умовно 21 листопада передаються в НАБУ. Цей завал їх зв’яже по рукам повністю, вони фізично не зможуть все це розслідувати. Тобто на старих справах по високопосадовцях можна буде поставити хрест”, - розповідає він.

Порошенко ще у вересні попередив депутатів, що потрібно вносити зміни до КПК. Фото: Громадське

Всього цього можна уникнути, прийнявши зміни до КПК. На цьому наполягав і президент Петро Порошенко у своєму посланні до парламенту на початку сесії, вочевидь усвідомлюючи, що ДБР цього року знову не буде.

“Вже кілька разів переносився запуск Державного бюро розслідувань. Ми знову постали перед необхідністю вносити зміни до закону і посувати дедлайн – 20 листопада. До названої дати слід як мінімум обрати керівника ДБР, який зможе за додатковий перехідний період сформувати і запустити Бюро”, – заявив Порошенко 7 вересня.

Монастирський пропонує у змінах до КПК відтермінувати вступ в дію положень щодо підслідності ДБР на один рік. Мовляв, скасування норми взагалі – може бути підставою для подальшого зволікання зі створенням нового органу.

“Для "запуску" органу такого масштабу новообраному директору знадобиться в середньому один рік (це і пошук приміщення, і формування структури, і проведення внутрішніх конкурсів на рядові посади співробітників ДБР тощо). А тому цілком реально буде розпочати здійснювати досудове розслідування слідчими ДБР з листопада 2018 року”, – прогнозує експерт.

Тільки тут в гру включаються нові гравці, і розклади стануть ще складнішими. Ще після 5 літніх подань депутати обіцяли помститися генпрокурору і не подовжити строки по ДБР. У випадку НФ їм це буде вигідно, тому що функція слідства залишиться в МВС.

Але в ГПУ кажуть, що вже придумали як обійти КПК і без відтермінування.

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

14.11.2017, 22:17
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 18 листопада 2017

    Соціальна Європа Туска. Як ЄС протистоїть правим і мобілізує виборців

     
    • 17 листопада 2017

    Ваше дело Труба: кому и зачем отдали ДБР

    Казалось бы, Матиос может праздновать досрочную победу, но во вторник вечером на стратегическом совете на Банковой выбрали нового директора для ГБР

     
    • 16 листопада 2017

    За «межею»: на що ходити чи не ходити в кіно наступного тижня

     
    • 15 листопада 2017

    Ситник VS Корчак – верхівка айсбергу великої війни

    З хронології виходить, що Ситник завів справу після протоколу, а заява Соломатіної сталась після викиду в інтернет офрекордзу директора НАБУ

     
Система Orphus