Хрестовий похід проти Бандери. Що загрожує дружбі українців і поляків

За останні три роки в Польщі зруйнували або осквернили 15 українських пам’ятників.
9 жовтня 201712:09

В останній день вересня до українського консульства на вулиці Мохнацького у Жешуві підходить молодий чоловік. У руках в нього балончик з червоною фарбою. Вже за кілька хвилин на стінах консульства з’явиться напис "Україна – ОУН-УПА, відділ СС у Галичині. Забирайся!". За останній місяць це вже третій випадок прояву негативного ставлення до України та українців у Польщі. INSIDER вирішив дізнатись, чим зумовлене несприйняття українців у Польщі і яке майбутнє відносин між країнами.

Ахіллесова п’ята

9 жовтня 2017 року минає рік відколи польські радикали зруйнували пам’ятник УПА в селі Верхрата на сході Польщі. Всього за останні три роки в Польщі зруйнували або осквернили 15 українських пам’ятників. При цьому деякі з пам’ятників руйнували по кілька разів. Наприклад, надмогильний пам’ятник воякам УПА у Грушовичах зазнавав нападів 5 разів. Щоразу меморіальний знак відновлювали зусиллями української громади.

"Пам’ятники на могилах вояків УПА, які стояли десятиліттями в Закерзонні (колись етнічно українських землях уздовж кордону з Україною), тепер стали об’єктом атаки радикалів, а влада наразі цьому лише рада, бо не її руками нищаться могили тих, кого в Польщі прийнято вважати бандитами і різунами", - вважає історик і журналіст Роман Кабачій.

 

При цьому польська сторона не лише відмовляється відновлювати зруйновані місця пам’яті, а своїми заявами сприяє антиукраїнським настроям у Польщі.

У січні 2017 року у інтерв'ю польському "Радіо Ряшів" лідер правлячої польської партії "Право і Справедливість" Ярослав Качинський заявив, що майбутнє українсько-польських відносин залежить від того, яким буде ставлення України до своєї історії, зокрема до УПА.

 

Ще далі пішов міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський. "Наше послання дуже чітке: з Бандерою ви до Європи не увійдете. Ми говоримо про це і голосно, і тихо ми будемо твердо вимагати від України, щоб усі справи були вирішені до того, як Київ стоятиме біля воріт Європи з проханням про членство", - заявив він у липні цього року.

З точки зору польських політологів, такі заяви з боку керівництва держави – це в першу чергу загравання зі своїми виборцями на сході Польщі. Для правлячої партії "Право і Справедливість" велике значення має не лише міжнародний імідж Польщі, але й формування патріотичної думки в польському суспільстві.

"Причиною радикалізації історичного курсу стосовно України став тиск з боку так званих "кресів", де проживає більшість виборців "ПіС". Таким чином, Качинський сподівається зберегти симпатії своїх виборців, що значно похитнулись в результаті провальної соціальної політики правлячої партії", - вважає польський політолог Павєл Терпіловські.

Мусульмани Заходу

Наприкінці вересня у польському місті Барлінек власник магазину Bimex повісив табличку, де попередив, що "кожен українець буде перевірений на касі". Сталося це після того, як українець вкрав 2 торби продуктів. Потім власник зняв табличку, але осад, як то кажуть, лишився.

Через спад економіки у 2014 році кількість українських трудових мігрантів значно зросла. За неофіційними даними, в Польщі зараз працює близько одного мільйона українців. Лише в Луцьку за минулий рік українці отримали 100 тисяч робочих віз. Майже удвічі зросла і кількість українців, які переїхали до Польщі на постійне місце проживання.

"Українці їдуть на заробітки, демпінгуючи погодинну оплату в Польщі в бік її зниження. Українські студенти в деяких вузах складають більше половини групи, бо там краща і дешевша освіта. Це не може не дратувати поляків, які живуть у більш багатій західній частині країни. Якщо на сході Польщі причина неприязні до українців історична, то на заході здебільшого економічна", - вважає Роман Кабачій.

Дійсно, якщо на сході Польщі здебільшого руйнують українські пам’ятники, на заході агресію спрямовують на окремих українців або на українські символи. Наприклад, 10 вересня 2017 року двоє молодих поляків зірвали у Вроцлаві прапор України і почали його топтати.

"Все це відбувається в рамках нагнітання урядом антимігрантської лихоманки. Останнім часом кількість таких інцидентів зросла не лише проти українців, а й інших меншин. Наш уряд говорить, що ми прийняли біженців з України, маючи на увазі заробітчан. Футбольні фанати починають боротьбу проти українців, оскільки своїх мусульман в Польщі нема", - вважає Павєл Терпіловські.

Російський слід

Погіршення взаємовідносин між Україною та Польщею вигідне для Росії. Для накручування антиукраїнської істерії в польському сегменті інтернету працюють десятки, якщо не сотні, польськомовних тролів.

Існує кілька громадських організацій, які займаються допомогою "православним на Донбасі", організовують за російські гроші поїздки в Крим молоді, "журналістів" і "відомих політиків", котрі вихваляють російські порядки в Криму. Наприклад, відомий серед польських радикалів Давид Гудзец модерує сторінку проросійських бойовиків novorossia.today польською мовою.  

"Проблема в тому, що наразі польська влада досить слабко на це реагує", - вважає Роман Кабачій.

Причетність проросійських рухів щодо провокацій проти України підтверджують і самі поляки. Наприклад, вже доведено, що до спалювання українського прапора в День незалежності Польщі 11 листопада 2016 року проросійські радикальні групи.

Проросійські погляди має також лідер політичної партії "Кукіз’15" колишній актор і музикант Павєл Кукіз. На останніх парламентських виборах партія набрала 8,81% і посіла третє місце після "ПіС" та "Громадянської платформи".

"Кукіз’15" відома тим, що активно виступає за зняття санкцій з Росії, а також закликає побудувати стіну на кордоні з Україною "для захисту від мігрантів зі сходу".

Павел Кукіз

"Німці і голландці змогли якось обійти санкції і торгують з Росією. Ми ж одні продовжуємо страждати через санкції, які приносять більше шкоди, ніж користі", - стверджує лідер "Кукіз".

Водночас проросійськість Кукіза має і свої особливості. На відміну він Марін Ле Пен з "Національного фронту" та німецької партії "Альтернатива для Німеччини", які є симпатиками політики Володимира Путіна, колишній актор все ж таки має певні упередження проти північно-східного сусіда.

"Я за покращення відносин з Росією, але я пам’ятаю Катинь", - заявив він.

На думку Павєла Терпіловські, "ПіС" великого значення надають спадщині трагічно загиблого Леха Качинського, який закликав до безкомпромісної підтримки суверенітету держав у Східній Європі.

Що далі?

Незважаючи на загрозливі дзвіночки, що походять з Польщі, багато поляків продовжують позитивно ставитись до українців. Про це свідчать дані останніх опитувань.

Жити поруч з українцями згодні 57% поляків. При цьому 37% висловили небажання бачити мігрантів з України в Польщі. Позитивно до українців ставляться 36% поляків, негативно – 32%. При цьому четвертина поляків ставиться до українців нейтрально. Такі результати опитувань свідчать, що незважаючи на політику уряду, "ПіС" не вдалось посварити українців і поляків.

На думку історика Ярослава Грицака, сучасна Польща нагадує Україну часів Віктора Януковича. "Не говорімо про поляків, говорімо про частину польського політичного світу та їхній електорат. Польсько-українські стосунки погіршилися, але пункту неповернення не перейдено. Ми ще маємо досить міцні підвалини, на яких можемо працювати", - стверджує він.

Університет в Кракові. Фото: studyinpoland.pl

Для цього важливо шукати адекватних партнерів з польського боку, запрошувати їх в Україну для дискусій та діалогу.

"Я був щиро вражений виступом засновника історичного осередку "Karta" з Варшави Збіґнєва Ґлюзи на дискусії, присвяченій небезпеці замовчування пам’яті в рамках Конгресу ініціатив Східної Європи у Любліні, котрий також звинуватив польську сторону в однобічному форсуванні теми Волині-1943 без консультацій з Україною та без узгодження з нею", - стверджує Роман Кабачій.

Водночас з польського боку сумніваються, що найближчим часом вийде дійти до компромісу в питанні історичної пам’яті.

"Проте питання УПА є дуже чутливим для всіх поляків. Мені здається, що більшість поляків мають біполярну думку: Україна — "так", Бандера і УПА — "ні",  - стверджує Павєл Терпіловські.

Однак, на його думку, Польща має зрозуміти, що може вилучити УПА з законів, але не може це зробити зі свідомістю людей в Україні. Тому всі спроби нав'язати свою історичну правду будуть лише сприяти антипольським настроям.

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

9.10.2017, 13:02
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 11 грудня 2017

    Хто кому Труханов: герої боротьби проти забудов в Одесі та їхні розбірки

    Хто є хто в боротьбі за міський сад Одеси і чому активісти недолюблюють одне одного

     
    • 9 грудня 2017

    Кіборги, Селінджер і дивна любов

    що дивитись цього тижня

     
    • 8 грудня 2017

    Все для курей, або як Гройсман обурив президентських поправками для Ляшка

    "По суті, прем’єр нас підставив, цього не було в проекті. Южаніна не знала про ці домовленості, не голосувала за них. А депутати подивилися на неї, і теж не проголосували", - розповів один з депутатів БПП.

     
    • 7 грудня 2017

    Врятувати рядового Ситника: як Захід відбив атаку коаліції

    “Першим впав в істерику Гройсман, за ним злякався Парубій. Далі посипалися Яценюк, Аваков і Порошенко”, - каже співрозмовник видання серед можновладців

     
Система Orphus