Подарунок для Петра: Версії та наслідки вибухів у Калинівці

Чи правда, що контррозвідка випустила диверсійну групу і чому НФ хоче відставки Муженка
27 вересня 201719:08

Увечері 26 вересня у м. Калинівка Вінницької області вибухнули артилерійські склади. Займання сталося на 48-му арсеналі військової частини А1119, де зберігалось 188 тисяч тон боєприпасів. Починаючи приблизно з 22 години вечора, і далі всю ніч до ранку 27 вересня по навколишніх лісах та полях розліталися боєприпаси.

Пожежею та подальшою детонацією знищено 30% території складів, постраждало 2 особи, а 30 тисяч мешканців навколишніх сіл - евакуйовано. Людей не оповістили про евакуацію, але на початковому етапі ситуацію врятували волонтери та мешканці Вінниччини, які оперативно самоорганізувалися для допомоги потерпілим. Місцева влада спрацювала доволі швидко, спрямувавши до місця інциденту автобуси для вивозу евакуйованих.

фото ДСНС

Рятувальники також досить швидко відреагували на подію, для ліквідації пожежі залучили понад 2 тисячі людей та 345 одиниць техніки. Станом на вечір 27 вересня пожежу вдалося локалізувати, але там і досі чути поодинокі вибухи.

Украероцентр закрив повітряний простір в радіусі 50 км від зони загоряння, Укрзалізниця змінила маршрути 47 пасажирських поїздів та автобусів, а в'їзди до Вінницької області супутньою трасою Вінниця-Житомир-Могилів-Подільський досі перекрито.

У Генштабі повідомили, що 70% території військових складів не постраждали.

"На території частини є різні склади, частина з них – порожні. Перший сигнал про вибухи надійшов о 21:46 26 вересня, особовий склад почав гасити пожежу в рамках міркувань безпеки, які були дозволені в даному випадку. Через 4 хвилини після першого вибуху для гасіння були вже задіяні два танки і три пожежні машини, трохи згодом усі строковики частини були евакуйовані до калинівської школи, на об’єкті залишилося командування, пожежники та охоронці, до яких приєдналися дснс-ники та інші особи, які мали там бути згідно зі службовими обов’язками. Серед військових втрат немає", - зазначив керівник прес-служби Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов.

Точну кількість збитків у Генштабі озвучать навряд чи, так само як і суму збитків – у такому разі довелося б оприлюднити засекречену інформацію про кількість зброї на складах.

У соцмережі досить швидко були вкинуті різні версії причин та засобів реалізації диверсії – від безпілотника до групи дивесантів, що блукала Вінницею.

Ми вирішили перевірити версії у силовиків, але жодну із версій офіційні органи не підтвердили. 

Легенда про блукаючі телефони. Оперативну інформацію про підготовку ймовірної диверсії, за свідченням джерел, СБУ отримала напередодні 26 вересня. Контртерористичну  операцію, нібито, було вирішено замаскувати під заявлені спільні антитерористичні навчання за участі СБУ, Нацполіції, Нацгвардії, ДСНС, ЗСУ, прикордонників, та інших регіональних суб’єктів боротьби з тероризмом. Після вибухів на складах Калинівки навчання були припинені.

Основна частина операції з відлову диверсантів була покладена на військову контррозвідку. За свідченням джерел INSIDER, напередодні інциденту спецслужби  отримали інформацію про телефонні переговори групи осіб щодо підготовчих дій, які могли свідчити про планування диверсії. Силовики вирахували телефони зловмисників, однак оперативно знайти абонентів не вдавалося – судячи з геолокації,  вони швидко переміщувалися по території Вінниці та області. Коли ж телефони таки знайшли, виявилося, що вони просто розкладені під сидіння у міських та приміських маршрутках, які  розвезли їх у різних напрямках. Точна кількість членів групи поки не відома. У СБУ назвали дану інформацію "маячнею", зазначивши, що навчання були заплановані ще минулого року

фото ZiK

У СБУ назвали дану інформацію "маячнею", зазначивши, що навчання були заплановані ще минулого року.

Легенда про безпілотник. 27 вересня радник президента Порошенка Юрій Бірюков заявив, що підпал міг статися внаслідок скидання займистого предмету з безпілотного літального апарату. "Боєць одного з постів встиг доповісти про дивний звук. Через кілька секунд почалися розрви на відкритій площадці. Периметр охоронявся надійно, так що – схоже на безпілотник",- написав він у Фейсбуці.

За інформацією INSIDER, про таку саму версію займання йшлося в оперативній довідці з місця події, яку отримав Генштаб. У Калинівці працює спільна слідча комісія силовиків, версій інциденту вона поки не озвучувала. Однак джерела Insider у військових колах вважають безпілотник малоймовірною легендою:

"Загоряння сталося вночі. О такій порі та за існуючих погодних умов не можливо просто скинути з безпілотника гранату і влучити в ціль. Потрібен потужний кумулятивний заряд, який би мегаточно потрапив у склад, усі інші способи гарантій не дадуть. Набагато ефективніше закласти вибухівку в машину, призначену для завантаження та перевезення боєприпасів, і дистанційно привести механізм в дію. Такі машини постійно там курсують", - розповіли співрозмовники видання.

Легенда про геополітичну мету. Практично всі співрозмовники INSIDER схиляються до того, що "операція Калинівка" була спланована російськими спецслужбами і мала на меті погіршити реноме України в очах США напередодні прийняття Штатами рішення про надання Україні оборонної зброї. Історія з вибухами на артскладах на Вінничині вдало доповнює нещодавній скандал навколо ймовірних продажів українськими підприємствами зброї до Південного Судану. І все це має, на думку співрозмовників, викликати сумнів у влади США, чи надавати Україні зброю.

Тут також можна згадати і символізм, притаманний спецслужбам РФ – чергова надзвичайна подія сталася під завісу дня народження президента України Петра Порошенка.

Підкат під Муженка

На відміну від диверсійних версій у офіційних представників влади є інший погляд на причини цього інциденту, а саме: службова недбалість.

Водночас історія з втратою складів в Калинівці може бути використана і внутрішньополітичних іграх.

Сьогодні голова комітету з нацбезпеки Сергій Пашинський заявив, що вибухи на військових складах є кримінальним злочином незалежно від того, хто їх здійснив – російські диверсанти чи це сталося через службову недбалість відповідальних осіб.

Він також вказав на те, все відбувається незважаючи на те, що після попередніх подібних ситуацій було прийнято рішення про виділення кошів на розосередження існуючих арсеналів для уникнення можливого повторення пожеж на складах. 

За інформацією джерел INSIDER, після того як наприкінці березня внаслідок диверсії Росії у Балаклеї було знищено 70% арсеналу, Генштабу було дано доручення розосередити боєприпаси по різних складах. На це виділили 300 мільйонів. Але, за словами наших співрозмовників, гроші хоч і були надані, але їх не освоїли.

 "Вони позамовляли в проектних інститутах проекти складів, і тепер ми ще їх три роки чекатимемо", - сказав співрозмовник видання серед силовиків.

Слідом за Пашинським з заявами виступили депутати від "Народного фронту" - Антон Геращенко та Юрій Береза, які заявили, що за події в Калиновці керівника Генштабу Віктора Муженка слід відправити у відставку.

 

"Виступаю з пропозицією до комітету ВР з питань національної безпеки і оборони на найближчому засіданні розглянути питання про звернення до верховного головнокомандувача президента України Петра Порошенка з пропозицією відправити у відставку главу Генерального штабу Віктора Муженко та його заступника, відповідального за збереження і безпеку військових складів", - написав Геращенко, якого підтримали й інші політики від "Народного фронту".

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

14.11.2018, 18:01
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 31 березня 2020

    Land Rover, Lexus та елітні годинники: що задекларував новий глава МОЗ

    За минулий рік Степанов заробив 87 807 грн як очільник Одеської ОДА і отримав проценти в Ощадбанку на суму 2,83 млн грн

     
    • 31 березня 2020

    Авто за мільйон гривень та готівка: що задекларував новий заступник Венедіктової

     
    • 30 березня 2020

    Рада підтримала “антиколомойський” законопроект

     
    • 30 березня 2020

    Рада з другої спроби обрала очільників МОЗ та Мінстерства фінансів

    Верховна Рада України у понеділок, 30 березня, з другої спроби проголосувала за призначення очільників МОЗ та Мінстерства фінансів

     
Система Orphus