Незамінна Mutti Меркель

Меркель пережила на посаді канцлера чи не найбільші випробування за часів об’єднаної Німеччини. Але попри це її рейтинг і результат її партії на виборах залишаються високими. Як їй це вдається?
фото stream.org
26 вересня 201713:00

Лідерку правлячого союзу християнських демократів (ХДС-ХСС) Ангелу Меркель за 12 років її правління почали жартома називати "Mutti" ("матуся"). Ніби мама, вона намагається навести лад у Німеччині і цілій Європі, згуртувати всіх заради вирішення спільних проблем, поки інші політичні сили чубляться між собою, ніби неслухняні дітки. І так само, як будь-яка мама, Меркель – незамінна. Вона залишається канцлером Німеччини уже на четвертий термін під гаслом "За Німеччину, в якій ми живемо добре і з задоволенням". То в чому ж секрет Меркель?

Не стільки перемога Меркель, скільки провал Шульца

Щоб залишатися при владі, часом достатньо того, щоб політичні опоненти не могли представити гідної альтернативи. Найбільш програшними ці вибори стали саме для соціал-демократів (СДПН), другої за величиною політсили Німеччини. Кілька місяців тому здавалося, що у них є реальні шанси позмагатися з ХДС-ХСС, їхніми партнерами по "великій коаліції". Зігмар Габріель, непопулярний глава СДПН, поступився роллю лідера партії харизматичному Мартіну Шульцу, колишньому голові Європарламенту. Це спричинило так званий "ефект Шульца": рейтинги СДПН підскочили, багато хто заговорив про відродження партії – але все це тривало лише кілька тижнів. Соціал-демократична партія з 20% одразу після оголошення попередніх результатів заявила, що йде в опозицію.

 фото Francois Lenoir/Reuters

В чому проблема? Шульцу так і не вдалося донести до виборців, чим же його політсила принципово відрізняється від ХДС-ХСС, з якої соціал-демократи перебувають у "великій коаліції" з 2013 року. Часом було важко сказати, які досягнення уряду належать соратникам Шульца, а які - християнським демократам. Крім того, за останні роки обидва крила коаліції зсунулися до ідеологічного центру. Відтак довести, що СДПН не є всього лиш продовженням ХДС-ХСС було вкрай важливо. Але сама ця задача від початку була приречена на провал, оскільки передбачала порівняння власної з чужою програмою. Неодноразово німецькі журналісти так і жартували, що реклама соціал-демократів повинна починатися словами "Ми як ХДС, але ...".

Та й харизму свою Шульц використовував недостатньо під час кампанії. Навіть на дебатах з Меркель він чомусь вирішив грати у її гру – довгих і детальних пояснень, сказаних нейтральних тоном. Звісно, він програв. Лише на останній хвилині Шульц почав застосовувати якісь прийоми риторики, підкресливши соціальну нерівність в Німеччині: "За ці 60 секунд медсестра заробить менше 40 центів, а топ-менеджер у великій компанії - 30 євро". В Німеччині дедалі більше говорять про зростання соціальної нерівності, однак вочевидь проблема досі не настільки болюча, щоб ризикувати і віддавати голос за соціал-демократів.

Але звісно, казати, що Меркель перемогла суто через провал соціал-демократів, було би помилково.

Зовнішні потрясіння

Союз ХДС-ХСС набрав на виборах до Бундестагу 33% голосів виборців і знову формуватиме коаліцію. Результат християнських демократів на 8% нижчий за попередній, здобутий у 2013 році, і це помітна втрата. Але водночас це і однозначна перемога, особливо якщо враховувати, через які потрясіння пройшов уряд Меркель за останні кілька років.

Найбільшим випробуванням, безперечно, стала криза біженців. У 2015 році до Німеччини прибули близько мільйона втікачів переважно зі зруйнованої громадянською війною Сирії та неспокійного Іраку. Меркель не стала закривати для цих людей кордон, навпаки, Німеччина прийняла їх і почала надавати допомогу. Це спричинило невдоволення багатьох німців та різкий стрибок підтримки серед правих рухів, зокрема антиісламістського руху Pegida, а також правопопулістської партії "Альтернатива для Німеччини", яка згодом на виборах здобула майже 13% підтримки – третій результат після великих партій християнських демократів та соціал-демократів. Ці 13% значною мірою складаються з консервативнішої частини електорату, яка відкололася від християнських демократів. Попри критику з боку частини громадськості і навіть сестринської партії ХСС, Меркель продовжувала приймати безпрецедентний потік біженців аж до закриття так званого "балканського маршруту" у 2016 році і угоди з Туреччиною.

 фото kataeb.org

Хвиля міграції потягнула за собою вихід Великобританії із Євросоюзу, так званий Brexit. Консервативніші сили настрахали британців нелегальною міграцією, ісламізацією та нібито невигідними міжнародними угодами з країнами Європи. В подальшому практично на тих самих аргументах будував свою кампанію в США Дональд Трамп. Його прихід до влади спричинив помітне похолодання у трансатлантичних відносинах. В подальшому тема біженців стала каменем спотикання у відносинах між Західною та Східною Європою: Угорщина і Польща категорично відмовляються від прийому втікачів з Близького Сходу. Особливо після того, як вихідці з Близького Сходу і Північної Африки вчинили низку злочинів і навіть терактів на території Німеччини.

Та і поза кризою біженців Німеччині і Європі вистачає суперечок. Наприклад, ситуація з міжнародними кредитами Греції – проблема нині вже майже забута на тлі міграційних потоків, але ця проблема періодично розгорається наново. У 2015 році здавалося, що вона може закінчитися виходом греків із Єврозони, обвалом євро і мало не розколом ЄС. Причиною тому називали зокрема і непоступливість міністра фінансів Німеччини Вольфґанґа Шойблє у питанні реструктуризації боргу. Власне саме вимога взагалі відмовити у наданні подальшої допомоги грекам була першою вимогою створеної в 2013 році "Альтернативи для Німеччини".

Окрім того, уже пару років триває "вихлопний скандал". Він завдав сильного удару по репутації німецьких автовиробників, які маніпулятивно приховували впродовж тривалого часу реальні показники викидів своїх машин.

Хто, як не "мама"?

Як же рейтинг Меркель зміг пережити усі ці виклики? Річ у тім, що великі потрясіння самі стали одночасно і отрутою, і антидотом. Німці побачили антиміграційну істерію в інших країнах і зрозуміли, що вона ні до чого доброго не призведе. Євроскептики, які голосували за Brexit, уже наступного тижня просили дозволити їм переголосувати, бо усвідомили, що припустилися помилки. Невтішні прогнози для британської економіки ще більше підштовхнули німців гуртуватися навколо проєвропейських гасел.

Дональд Трамп, один з найзатятіших критиків Меркель, практично не вилазить зі скандалів, зокрема довкола імовірної співпраці з росіянами задля перемоги на виборах президента США. Російські хакери втручалися у президентську кампанію у Франції, щоб забезпечити перемогу правопопулістської кандидатки Марін Ле Пен. Був острах, що хакери намагатимуться вплинути і на вибори до Бундестагу. Парадоксально, але Росія, яка всередині себе постійно творить атмосферу "фортеці в облозі", створила подібний ефект і для Німеччини. І це, знову ж таки, допомогло багатьом німцям побачити цінність образу об’єднаної і солідарної Європи, який Меркель активно просуває.

 

Що ж до самих біженців, німці побачили, що їхня країна справилася з напливом 2015 року. Очікуваного краху не сталося. Натомість імідж Німеччини серйозно змінився. Згадки про Другу світову і нацизм остаточно відступили на задній план. Перед усім світом постав образ сучасної, ліберальної Німеччини, Німеччини яка є не лише найбільшою економікою, але і неформальним лідером Європи. Образ Німеччини, яка протистоїть правим популістам і закликає до солідарності.

Перемогою на виборах Меркель підтвердила статус найвпливовішої жінки у світі. Попереду у неї непроста каденція, оскільки всі перелічені вище проблеми нікуди самі собою не подінуться. Той же "вихлопний скандал" точно стане причиною подальших конфліктів у межах коаліції ХДС із "Зеленими" і "Вільними демократами". "Вільні демократи" і ХДС захищатимуть інтереси автовиробників, а "Зелені" наполягатимуть на якнайшвидшій забороні двигунів внутрішнього згоряння. І напади правих популістів через біженців триватимуть. І проблема російської агресії далека від вирішення. Але зрештою, хто іще зможе з усім цим справитися, якщо не "мама"? 

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

26.09.2017, 14:26
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 11 грудня 2017

    Хто кому Труханов: герої боротьби проти забудов в Одесі та їхні розбірки

    Хто є хто в боротьбі за міський сад Одеси і чому активісти недолюблюють одне одного

     
    • 9 грудня 2017

    Кіборги, Селінджер і дивна любов

    що дивитись цього тижня

     
    • 8 грудня 2017

    Все для курей, або як Гройсман обурив президентських поправками для Ляшка

    "По суті, прем’єр нас підставив, цього не було в проекті. Южаніна не знала про ці домовленості, не голосувала за них. А депутати подивилися на неї, і теж не проголосували", - розповів один з депутатів БПП.

     
    • 7 грудня 2017

    Врятувати рядового Ситника: як Захід відбив атаку коаліції

    “Першим впав в істерику Гройсман, за ним злякався Парубій. Далі посипалися Яценюк, Аваков і Порошенко”, - каже співрозмовник видання серед можновладців

     
Система Orphus