Стріляли в спину і сховалися за “Беркут”. Як допитують потерпілих у справі розстрілів 20 лютого

На лаві підсудних у справі розстрілу протестувальників на вулиці Інститутській п'ятеро екс-”беркутівців”. Їм інкримінують умисні вбивства протестувальників
фото kievvlast.com.ua
20 липня 201708:00

На лаві підсудних у справі розстрілу протестувальників на вулиці Інститутській п'ятеро екс-”беркутівців”. Їм інкримінують умисні вбивства протестувальників, перевищення повноважень, заволодіння зброєю і терористичний акт.

За понад рік в суді допитали 80 постраждалих, ще планують допитати понад 60.

Вчорашнє засідання у справі розстрілів 20 лютого на вулиці Інститутській сторона обвинувачення назвала одним із найпродуктивніших.

Свої історії у Святошинському суді  розповідали двоє майданівців - Юрій Пекуш і Сергій Мамедов. Як це було, які нові деталі вони розповіли і як на це реагували “беркутівці” та їхні адвокати, спостерігав INSIDER.

Старт із затримкою

Головуючий суддя Сергій Дячук почав засідання у вівторок на годину пізніше: горів підвал Лук'янівського СІЗО і підсудних не могли доставити вчасно. Час затримки учасники процесу використали по різному - родичі “беркутівців” зайняли свої місця і просто чекали, а адвокати з прокурорами  по кілька разів виходили на перекури. Окремо. Коли ж прийшов час переходити до роботи, то першим свідчити пішов майданівець Юрій Пекуш. Як і всі інші потерпілі, він почав свою розповідь з того, чому і як вперше приїхав на Майдан.

“Перший раз я приїхав у грудні 2013, там тоді вже студентів побили, потім приїхав 16 лютого зранку і був до 20 числа,” - почав Пекуш. За час допиту він ще не раз згадає про свої мотиви, заявить про те, що побиття 30 листопада було “бєспрєдєлом” і зневажанням свого народу.

Як розповів “майданівець”, він з товаришами близько 9 години ранку 20 лютого знаходився біля квіткового годинника внизу вулиці Інститутської.

“Вже були хлопці деякі поранені. Мета ніяка не була, просто відтіснити… Ми з собою нічого не мали, рухалися по лівій стороні…” - продовжив він.

Пекуш ще на початку Інститутської став свідком того, як кулю в серце отримав один майданівець, який стояв просто біля нього:

”В той момент навіть не відчувалася небезпека, хлопці були поранені, потрібна була допомога, про себе тоді навіть не думав,” - пояснював Пекуш, чому вирішив рухатися далі вулицею Інститутською.

За його словами, він був одягнений у зелений камуфляж. Із засобів захисту -  металевий щит і, як уже з’ясується пізніше, бронежилет. Останній його врятує лише від однієї кулі - за словами “майданівця”, він отримав як мінімум два вогнепальних поранення. Одне наскрізне, ще одна куля (чи її частина) досі в ньому, ще одна залишилася в бронежилеті. Наслідок цих поранень - видалена нирка і селезінка, травмована рука.

Юрія Пекуша поцілили якраз в той момент, коли він підійшов забирати пораненого.

В суді він коротко переказав свою свою історію. Настав час ставити питання стороні захисту.

Першим взяв слово адвокат беркутівців Олександр Горошинський. Він, як і його колеги у цій справі, починають розпитувати постраждалих про події, які сталися набагато раніше, ніж стосується справи. Суть їхнього захисту (принаймні те, що можна прочитати між рядків, слухаючи запитання адвокатів) зводиться до того, що майданівці становили загрозу для правоохоронців, а також намагалися у насильницький спосіб повалити владу.

 адвокат Горошинський

Проте у циклі запитань-відповідей Юрій Пекуш розповів нові та неочікувані деталі. Горошинський запитав, чи бачив постраждалий зброю у майданівців 18 лютого - під час Мирного наступу в урядовому кварталі в Києві. На це запитання Пекуш відповів ствердно, проте, мабуть, не так, як того очікував захисник екс-силовиків.

“Стріляли в спини”

“18 числа в Маріїнському отримав отравлення газами … З нашої сторони витягували пістолети, стріляли нам в спини, коли ми тікали, а потім їм “Беркут” дав коридор і вони сховалися,” - заявив потерпілий.

Адвокат “беркутівців” спробував розвинути цю тему:

“Серед мітингувальників ви бачили зброю, щоб застосовували по правоохоронцям,” - напирав адвокат

“Ні”, - відповідав майданівець. - Вони побігли в сторону “Беркуту”, їм дався коридор.”

В діалог втрутився суддя Дячук:

“Вони були з пістолетами серед мітингуючих, ви бачили що були постріли, вони стріляли в бік правоохоронців?,” - запитав головуючий.

“Ні, мітингувальникам в спини.”

“А потім сховалися за ряди правоохоронців… це були окремі особи. Серед мітингувальників ви зброї не бачили, зрозуміло” - резюмував суддя.

 

Через деякий час слово перейшло до адвоката Ігоря Варфоломєєва. Один із епізодів його запитань мав на меті з'ясувати, чи належав постраждилий Пекуш до якоїсь із сотень.

“Я формально був у 31-ій (сотні - ред.) але до цього відносився так собі,” - відповів йому Пекуш.

“Ви сказали (слідчому-ред.), що ви цю сотню започаткували...,” - казав Варфоломєєв.

“Але то спочатку було, але потім я побачив що всі сотні під керівництвом влади. Потім туди поставили сотника і я чисто так там був… Я не хотів тим займатися, я побачив що люди почали заробляти з того, мене це обурило. Я був за ідею,” - пояснив йому Пекуш. Вже пізніше в ході допиту він зауважить, що бачив, як сотні отримували фінансування від влади, аби не було супротиву при зачистці, але не назве більше деталей.

По суті, лише на подіях 20 лютого був зосереджений адвокат Стефан Решко. Можливо, тому що його колеги вже заходили здалеку. До речі, один із підзахисних Решка, екс-заступник командира київського "Беркута" Олег Янішевський, вирізняється на фоні інших обвинувачених у цій справі. Він на кожному засіданні робить записи у блокноті. Янішевський також частіше за інших ставить запитання постраждалим, проте вчора і він, і четверо його колег сиділи мовчки.

беркутівці

Решко, періодично радившись із Янішевським, уточнював, що мав майданівець на увазі, заявляючи, що метою участі у акціях на Майдані було “скинути владу”.

“Слово скинути не дуже так звучить ...Тобто ішли щоби скинути?,” - запитував захисник.

“Ну мирна хода, щоби скласти повноваження. Я добровільно там опинився, мій народ гнобили, убивали і били,” - відрізав Пекуш.

“Ви сказали, що бачили зброю у правоохоронців … Чому це вас не зупинило,” - продовжував адвокат.

“Якось страху не було... не було ненависті і злості.”

“Чому, ви ж готові були іти до останнього?”

“Так, готовий був іти до останнього”.

“Що вас привело до такого стану збудження?”

“Не знаю, якось все переступилося, побачив як той народ вбивають і гноблять. За себе то.. То є прах, душа є вічна, то треба заслужити”.

Загалом, більшу частину допиту у постраждалих уточнювали і перепитували, де саме, в якій позі знаходилися вони під час і після поранення. Прокуратура також надала відео з Майдану і записаний слідчий експеримент. Це відбувається на переважній кількості засідань, а мета цих дій зводиться до того, аби віднайти потерпілого на відео, прослідкувати його траєкторію і співставити з дислокацією “Беркуту”. Окрім того, прокурори і представники потерпілих щоразу намагаються з'ясувати чи бачили потерпілі інших поранених, власне їхні поранення і момент отримання кулі.  

Саме відео, яке демонструється в суді, - титанічна робота відеорозслідувачів Talionis Group по зіставленню у відповідності до асторономічного часу терабайтів відео. 

Перший, бо поранений

Якраз наступного потерпілого у вчорашньому засіданні, Сергія Мамедова, на відеозаписах було знайти порівняно легко - він знайшов і підібрав щит яскраво-зеленого кольору. Мамедов теж розказав свою історію суду. Він, студент-медик приїхав на автобусі зі Львова напередодні розстрілів.

Ранок 20 лютого мав стати для нього спробою заняти ключові позиції.

“Я знав, що якщо прорвуться на Майдан, то будуть вбивати всіх,” - згадував Мамедов.

Він рухався до передової - снігової барикади на вулиці Інститутській, - але на шляху до неї допоміг занести кількох поранених до Жовтневого палацу. Кулю в плече він отримав уже коли дійшов до верху Інститутської.

“Бачив, як розбивалися білборди від куль... Коли виглядав із-за щита куля близько до голови пролетіла … Я відчув поштовх в плече, було багато адреналіну. Потім хлопці сказали, що плече все в крові, але я взагалі нічого не відчув,“ - розповідав Мамедов.

Мамедов показує, куди потрапила куля

Його допит проходив уже після майже годинної перерви. Адвокати, здається, дещо втомилися, проте головуюючий був у гарному настрої.

Активна фаза запитань до потерпілого прийшла під час перегляду відеоматеріалів.

 

“А ви тут біжите?” - запитував суддя під час перегляду відео.

“Ні, я вже побіг.”

“А, перший побіг”.

“Ну так, мене ж поранили,” - ця репліка змусила суддю посміхатися. Він ще не раз перепитає потерпілого про це.

Проте не спортивні здібності стали точною кипіння в допиті Мамедова. Він заявив, що в момент поранення “людей в чорні формі” він не бачив, проте вже пізніше помітив їх, коли дивися відео на YouTube.

“Так что же ты говоришь, что видел, если ты на видео их просто увидел,” - обурювалася одна з родичок підсудних  “беркутівців” зі свого місця.

“Я в стресі був, адреналін, я тоді не побачив… Мені тоді здавалося, що стріляли з Адміністрації Президента”, - продовжував Мамедов. Його остання фраза викликала смішки від родичів і близьких екс-міліціянтів.

Не так, як у протоколі

Окремим етапом на допиті потерпілих є вивчення схеми обстрілу, зробленої в результаті слідчого експерименту. На схемі вказується сектор, який міг бачити потерпілий і з якого могли бути зроблені постріли. Вивчення документів відбувається безпосередньо на столі у судді Дячука.

І при допиті Мамедова, і при допиті Пекуша адвокати екс-”беркутівців” помітили, що покази в суді відрізняються від записаних і підписаних ними у протоколі. Неспівпадіння стосувалися якраз сектору (кута) обстрілу.

“Ви не їхали в одному автомобілі з прокурором?,” - запитував тоді адвокат Варфоломєєв.

“Я не буду відповідати,” - казав Пекуш.

“Чи зазнавали ви впливу?,” - запитував вже суддя Дячук.

“Ні”.

“Брехня,” - досить голосно з місця заявив Варфоломієв.

Постраждалий Пекуш пояснював суду, що мав більше широкий сектор огляду, ніж це було сказано в протоколі.

“Міг повернутися і сектор збільшувався,” - казав він.

Схожа ситуація повторилася і з другим потерпілим. Проте він взагалі заявив, що вказував слідчому інші вогневі точки, а той сказав йому, що краще буде записати інакше.

Мемедов розказав суду, що вказував слідчому, що вогонь вівся або з будівлі справа, або зліва. Судячи з розмов навколо столу судді, в протоколі вказали загальний сектор - зліва направо. Суд заявив, що “все почув”.

Фінальні заяви

Після завершення допитів сторони обмінялися думками з приводу засідання. Це була емоційна частина засідання. З криками і перебиваннями.

“У сторони обвинувачення немає сумнівів, що дані два злочини були вчинені саме співробітниками спецроти київського “Беркуту”, які в той момент перебували спочатку на сніговій, а в подальшому і на бетонній барикаді. Особи ідентифікуються на відео як особи з жовтими пов'язками”, - заявив прокурор Роман Псюк.

Пізніше дійшло до словесної перепалки на підвищених тонах між прокуором Янісом Сімоновим та адвокатом Варфоломєєвим.

“Говорити сторона добре може, але доводити не може,” - почав адвокат Варфоломєєв. “Сектор вказується не словом “вважаю”, а відповідними експертами,” - продовжував він. -У нас у обох (потерпілих - ред.) сектор 180 градусів”.

“Ну які 180,” - перебив його прокурор.

“Ну добре, 179, переконали. Це те що є. Але те, що до поранень причетні правоохоронці - цього немає. Це виключно припущення”.

“А хто ще?” - запитував з місця Сімонов.

“О, а хто ще. Оце і є докази,” - сказав Варфоломєєв, сплеснувши в долоні.

Свій виступ він закінчив заявою, що його підзахисні абсолютно не причетні до цих епізодів.

В подібному тоні виступав і Горошинський.

“У мене завжди виникає питання, визначивши сектор, чи ми отримуємо відповідь, яка кількість людей була за бетонними барикадами, мала озброєння, яка кількість людей вела вогонь і хто це робив? Ми ж сьогодні не знаємо прізвища людей з жовтими пов'язками.  … А хто це зробив, навіть якщо ми встановимо сектор? … Сторона обвинувачення наводить тільки припущення… Чому ці епізоди інкриміновані нашим підзахисним? Я багато прочитав літератури з цього приводу, я не розумію як ці епізоди можна інкримінувати... Ми  бачимо коли навмисно розширюють сектор… Яка мета цього?,” - виступав адвокат.

Втрутився і адвокат Решко:

“Засідання відкриває сторону, в якому емоційному стані перебували протестуючі. У людей наче увірвався терпець, вони були розлючені, то був край, межа і все таке. У зв'язку з цим буде вимальовуватися справжній мотив підйому людей і переслідування правоохоронців.  … На сьогоднішній день на мирний протест це не дуже схоже. … Секторальні експертизи… Можна було б приймати результати секторальної експертизи, якщо події, які ми розглядаємо, відбувалися в пустелі. Але ж у нас ситуація зовсім інша. ...  У той день куля могла потрапити з будь-якого боку,” - виступав захисник.

Після таких заяв адвокатів репліку взяв прокурор Сімонов.

прокурор Сімонов

“Ви розумієте і знаєте, що на Майдані загинули не 48 осіб і постраждали 80, а набагато більше. Ми інкримінуємо зараз тільки тих, яких ми дійсно можемо об’єктивно пред'являти даним особам, які перебували саме в тому місці. У нас є сумніви, що правоохоронці мали вогнепальну зброю? А що вони зробили, аби не застосовувати зброю? А чи попередили про застосування? … А чи спробували затримувати? … Не ми ці висновки робили. Ми погодилися з помилками в балістичних експертизах. Не треба багато книжок читати, щоб зрозуміти, що таке попередня змова. Не треба вводити в оману суспільство”.

“А ви довели змову?” - знову взяв слово Варфоломієв. В судовій залі почався крик.

“Трошки можна не так голосно, ми добре чуємо,” - намагався заспокоїти суддя.

“Треба пояснювати основи кримінального права, що якщо особа навіть не вчиняє ніяких дій, але знаходиться з особою в одному підрозділі, вони вчиняють один і той же злочин. Якщо твій колега стріляє в неозброєного, то чому ти його не зупиняєш? … Якщо ми давимо на потерпілих, щось нівелюємо… Відео ж не голослівне”,” - кричав Сімонов.

“Якщо правоохоронець оголив зброю це не попередження?” - втручався Горошинський.

“Ні,” - заперечливо кивали прокурори і представники потерпілих.

“Це не попередження?” - наполягав адвокат.

“Ні,” - категорично відповідали йому. Горошинський змінив тему і почав говорити про доведення попередньої змови.

Завершальне слово, з якими погодився суддя Дячук було у представниці потерпілих Євгенії Закревської. Вона апелювала до риторики захисту екс-правоохоронців, які уже давно намагаються переконати суд і присяжних, що майданівці були в некотрольованому стані.

“Я хочу зауважити, щоб ми, захист, не маніпулювали такими моментами, відсутність страху, відважність, якісь щирі почуття і високу мету не нівелювали до несамовитого стану. Це те до чого постійно намагається схилити захист. … Люди, які беззбройні ідуть і наражають себе на небезпеку, жодним чином не можна говорити, що вони є злочинцями… що вони мають небезпечну мету. Факт відваги, факт відсутності страху не потрібно перекручувати і витягати з цього незаконні дії. І не запитувати, а чого ви йшли якщо вас там могли вбити. Факт героїчної поведінки опускати до якоїсь неправомірної поведінки. Факт наражання на себе на небезпеку не є злочином,” - заявила вона.

Заключне слово взяв голосуючий Дячук:

“Нам потрібно відійти від емоцій. І надавати оцінку діям, яка вона є, не виходячи з власних суб’єктивних суджень. Такі мотиви і такі пориви - треба про це казати. Недолік таких оцінок полягає в тому, що залишилася поза увагою напроч вся інша сторона, яка не вся повністю використовувала зброю. Це факт. Не всі правоохоронці були озброєні, не всі із тих, хто загинув, мали в руках таку зброю. Про це, на жаль, ми забули,” - заявив суддя.

 

Після долучення ще низки документів, Дячук оголосив перерву до 25 липня.

Вже після засіданння прокурор Сімонов пояснював маніпуляції адвокатів. За його словами, неправдою є те, що слідство не знає імена людей в чорній формі з жовтими пов'язками. Робата слідчих у цьому напрямку визначила, що саме з їхніх автоматів були випущені кулі. Прокурор також нагадав про роботу волонтерів з відео і про портретну експертизу, де видно обличчя двох із п'яти “беркутівців”.

“Сьогоднішні свідчення показали те, що розстріл відбувався щодо активістів, які не мали захисту і зброї, і не становили небезпеку для працівників правоохоронних органів. Це питання співрозмірності насилля стосовно тих осіб, які вважали себе правооронцями для того, щоб вони застосували вогнепальну зброю,” - зазначив прокурор.

 

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

31.08.2017, 18:44
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 20 жовтня 2017

    Нездоланий “Карфаген”: чого чекати далі від єврооптимістів і Саакашвілі

    Всі сторони сходяться на тому, що тепер треба чекати, хто кого пересидить, або влаштовувати провокації і сутички з Нацгвардією, щоб акція набула нових обертів і отримала інші приводи

     
    • 20 жовтня 2017

    "Гарні часи" настали

    Чому варто дивитися новий фільм з Паттінсоном

     
    • 18 жовтня 2017

    Моніка Маковей: “Найгірше — коли топовий чиновник розмінюється на дрібні хабарі”

    Засновниця румунської антикорупції — про засади своєї роботи, нелюбов політиків та враження від візиту до НАБУ

     
    • 17 жовтня 2017

    Октоберфест Саакашвілі під Радою

    Частина учасників акції обурилась діями хлопців Семенченка, а Авакова на ніч викликали на Банкову

     
Система Orphus