Регламентний комітет парламенту весь поточний тиждень присвятить питанню зняття недоторканності з ряду нардепів. Відповідні подання генерального прокурора Юрія Луценка вирішили розглядати в алфавітному порядку, тож у понеділок почали з депутата від “Народного фронту” Євгена Дейдея.
Власне, його партійна приналежність від самого початку ставила під сумнів можливість мирного вирішення питання. Справа в тому, що керує комітетом “фронтовик” Павло Пинзеник за підтримки ще 3 колег по фракції. Всього у комітеті 11 членів.
Юрій Луценко особисто приїхав підтримати своє подання. Генпрокурора, в свою чергу, підтримували голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький та його підлеглий Сергій Козачина.
Попри спекотну пору, опівдні зала засідань комітету була вщент забита людьми. “Фронтовики” прийшли у хорошому настрої, а сам Дейдей - у бойовому однострої і з таким же виразом обличчя. Тема фронту і Майдану від нього сьогодні звучатиме не один раз.
Попри взаємні посмішки та перекидування жартами, напруга між “гостями” та членами комітету бриніла у повітрі.
Луценко попросив не розбивати засідання по ймовірно причетним до махінацій з бурштином нардепах Максиму Полякову і Бориславу Розенблату на два окремих дні. На його переконання, це зекономило би час для ще одного засідання, бо ці народні обранці проходять по кількох епізодах разом. На відміну від інших депутатів, подання на яких знаходяться на розгляді, у випадку Полякова і Розенблата прокуратура просить не тільки притягнення до кримінальної відповідальності, але також затримання і арешт.
П’ятницю генпрокурор хотів відвести під розгляд зняття недоторканності з “оппоблоківця” Михайла Добкіна. Таким чином, за тиждень він міг би вистріляти всі мішені в комітеті і просити Раду розглянути свої подання останнього пленарного тижня. В разі успіху це звісно послужило б хорошим піаром для Луценка.
 |
Натомість Павло Пинзеник зазначив, що кожен нардеп заслуговує на окремий розгляд.
Окрім того, попри те, що до Верховної Ради подання на колишнього харківського губернатора прийшло ще в п’ятницю, сам Добкін з ним ознайомився тільки в понеділок. Тож за законом він має ще 5 днів на надання пояснень. Його питання комітет, ймовірно, розгляне вже під час пленарного тижня.
Очільник ГПУ, хоч і спохмурнів, проте перейшов до обґрунтування подання на Дейдея.
Так, за інформацією правоохоронців, колишній командир батальйону “Київ-1” разом із дружиною Інгою Дейдей з 2009-го до кінця минулого року заробив майже півтора мільйони гривень. Натомість подружжя набуло у спільну власність майна на суму в чотири рази більшу. Мова йде про два люксові автомобілі Audi Q7 та придбану у грудні за 2,9 мільйона гривень квартиру розміром 165,3 квадратних метри.
У декларації нардепа вказано, що в жовтні 2015 року Інга Дейдей отримала від Ігоря Лінчевського позику у розмірі 3,5 мільйони гривень. Варто зазначити, що цей бізнесмен разом із дружиною та батьком Євгена Дейдея працює помічником його однопартійця Дениса Дзензерського на громадських засадах. На парламентських виборах 2014 року Лінчевський висувався від “Нарфронту” по 26 округу у Дніпрі, зайнявши третє місце.
Під час засідання регламентного комітету прокуратура продемонструвала “прослушки” телефоних розмов Лінчевського, де він просить вказівок, в тому числі і у Євгена Дейдея, як відповідати на питання правоохоронців щодо нібито позичених ним коштів:
“Розумієш, мені просто будуть ставити кілька питань, які я маю просто розуміти. Купюри, де це відбувалося, в якому місці, при яких обставинах? Мені, в принципі, то що: сказати, що я давав, да. Є розписка, нема розписки? Такі моменти мені треба знати”, - говорить голос протитрований Лінчевським.
На відеозаписі допиту він розповів, що позичив гроші частинами, на запитання звідки вони взялися, відповів, що привіз їх “із Дніпропетровська, із тумбочки”, проте не зміг згадати точну суму у валюті, яку передав, за його словами, особисто Дейдею.
Той під час перегляду широко посміхався, спостерігаючи за реакцією колег. Деякі з них у відповідь обмінялися із нардепом кивками та люб’язними усмішками. Холодницький натомість виглядав втомленим і, поки генпрокурор підсумовував представлені докази, переглядав папери, прикривши обличчя рукою.
Луценко заявив, що позики насправді не було, а дана угода внесена до декларації з метою легалізації походження коштів. Власне, тому, у разі підтримки Радою зняття недоторканності, Дейдею висунуть підозру по статті 368 частина 2 “незаконне збагачення”.
 |
Коли усі формальності були закінчені - почалося “з`ясування відносин”. Дейдей запропонував запросити на комітет самого Лінчевського, аби він розповів, як все відбувалося насправді. Пинзеник швидко провів це рішення, зауваживши, що його колеги заперечень не мають.
Луценко, багровіючи, запитав на якій підставі буде заслуханий свідок. Не отримавши вичерпної відповіді, генпрокурор, підвищуючи голос, ще кілька разів поставив те ж саме питання.
“Комітет не надає пояснень генеральному прокурору, принаймні до того часу доки його члени не перебувають в певному процесуальному статусі. Ми в даному випадку не даємо пояснень, ми приймаємо наше рішення”, - парирував Пинзеник.
Під час цієї суперечки члени комітету як один дивилися у стіл, зрідка зиркаючи на бурю, що набирала обертів у такій небезпечній від них близькості.
- Я, як генпрокурор, питаю: на якій підставі ви сюди викликаєте свідка у справі, в зв’язку із чим? Будь ласка, назвіть мені закон або норму.
-Мені здається, що подібний характер питання до народного депутата України з боку правоохоронного органу може мати характер тиску.
На цьому моменті в розмову втрутився Дейдей, запитавши, чому генеральний прокурор так агресивно сприймає цей момент, якщо його подання має законні підстави. Луценко таки не витримав і у подальшому майже не стримував емоцій.
“Женя, тому що попереду справа Розенблата і Полякова, у якій є десятки свідків! Якщо захочуть заслухати населення 150-тисячного району, теж будемо слухати? Я проти перетворення Верховної Ради в суд. Просто Верховній Раді так хочеться, да?” - з гіркою посмішкою запитав він.
На стороні Луценка під час засідання виступили всього двоє депутатів: Павло Кишкар та Володимир Арешонков. Проте їх аргументи були здебільшого миротворчого характеру, як-то прийняти рішення, яке дозволить парламенту самому визначитися у сесійній залі, чи можна притягнути Дейдея до відповідальності.
Натомість у різку опозицію до генпрокурора включився “радикал” Олег Купрієнко. Разом із Пинзеником він атакував представників прокуратури рядом незручних юридичних питань щодо правового статусу Дейдея та законності проведення щодо нього негласних слідчих дій. Відверто не на всі з них підлеглі Луценка мали переконливі відповіді, принаймні з точки зору роботи на камери, до якої зрештою звелося засідання.
Сам Дейдей сів на улюбленого коника “фронтовиків”, заявивши про переслідування з боку НАБУ, зокрема, про помсту від першого заступника директора бюро - Гізо Углави:
“Він є моїм особистим ворогом, і є прибічником Саакашвілі. Ви знаєте як в Одесі ми боролися із грузинською мафією, як звідти виганяли Сакварелідзе палками. Насправді так не має бути, Юрій Віталійович. Грузини не повинні керувати у нашій країні!”
Усі спроби почати конструктивну дискусію з обох боків закінчилися ще більшим розпалюванням сварки. Луценко намагався пояснити, що зняття недоторканності потрібне передусім для закінчення слідчих дій: оцінки набутого майна, обшуків та очної ставки із кредитодавцем.
Назар Холодницький у свою чергу розповів, що під час розмови слідчого із Дейдеєм на 20 питань із 21 він відповів “не знаю/не пам’ятаю”. На що один із нардепів відповів, що “він воював, може і не пам’ятати своїх рахунків, це нормально”
- Так можна з усіх нас зняти недоторканність, аби перевірити скільки коштує чий автомобіль. І отримати можливість маніпулювати голосами у Верховній Раді. Давайте не будемо тут розводити політичне бл***тво!, - заявив Дейдей.
- Чого би я мав вами маніпулювати, коли ви завжди голосуєте з моєї точки зору правильно? - спробував перевести все на жарт генпрокурор.
Попри сміх у залі атмосферу це зовсім не розрядило. До атаки на “гостей” підключилися нардепи від “Волі народу” Сергій Шахов та Віктор Бондар з “Відродження”. Перший запропонував позичальнику подати в суд для відшкодування своїх грошей, що насправді давно використовується у сумнівних оборудках для легалізації спірних коштів рішенням суду.
Бондар заявив, що не розуміє у чому суть претензій до Дейдея у незакономму збагаченні, адже, по суті, наразі він винен 3,5 мільйона гривень, що зафіксовано у декларації. На цьому моменті Холодницький опустив голову на руки і почав похитуватися з боку в бік.
Останнім цвяхом у подання став виступ свідка Лінчевського.
“Ми з Дейдеєм давно познайомились в якійсь компанії, я вже не пам’ятаю. У 2015 році у нас був усний договір. Я привозив двома частинами у Київ ці гроші Жені. Дружина, здається, сиділа у машині. Після цього ми оформили договір, бо я чесно і відверто не хочу ці гроші втратити. Зробили не зрозуміло що з цього”, - обурювався він.
Коли Луценко спробував поставити йому кілька питань по суті справи, Лінчевський відверто розхвилювався і намагався вийти із зали.
“Я всім підтвердив, що я Дейдею давав гроші. Що ще потрібно з-під мене? Вибачте, будь ласка. Вирішуйте свої питання самі”, - сказав бізнесмен.
За свого “товариша” заступився Дейдей і почав звинувачувати Луценка у непрофесіоналізмі, популізмі та вибірковості у переслідуваннях. На запитанні, чому “аналогічна справа Лещенка” не розслідується так само ретельно, генпрокурор знітився і сказав, що його це також цікавить, переклавши провину на колег із антикорупційних відомств, адже справи готували вони.
Після взаємних образ та переходу на особисті, де були згадані і ночі проведені разом на барикадах на Майдані, і кількість доведених до суду справ після голосних затримань, Пинзеник таки поставив на голосування відмову комітету від притягнення Євгена Дейдея до кримінальної відповідальності. Утрималися - Кишкар та Арешонков, всі інші проголосували “за”.
На виході із зали Луценко перегородив дорогу Пинзенику, запитавши:
-Не соромно?
- Нема мені чого соромитися.
- Да? - чи то запитав, чи підтвердив Луценко.
На брифінгу після засідання “прокурорські” звинуватили комітет в узурпації влади. За словами генпрокурора, подання відправиться назад, де його дороблять і знову направлять до парламенту. Проте Пинзеник заявив, що за регламентом долю подання остаточно вирішить спікер Андрій Парубій. Від нього залежить, чи потрапить воно до зали.
Втім станом на цей тиждень чіткої позиції по голосуванню за зняття недоторканності депутатам НФ зверху не повідомляли. Частина з них була готова здати двох колег, щоб не добивати рештки рейтингу, інші не бачили для цього підстав. У неформальних розмовах “фронтовики” розповіли INSIDER, що сьогоднішній інцидент з генпрокурором точно розглянуть на фракції, проте вже наступного тижня. Переконують, що на стосунки із БПП це не вплине.
Група Миколи Мартиненка, з яким пов'язані обидва депутати, заявила, що захищатиме їх до кінця. Що і продемонстрував Пинзеник на комітеті.
 |
Тут ще слід згадати давню неприязнь Луценка і Мартиненка - у 2013 на відкритому з'їзді “Батьківщини” Луценко попросив виключити з партії “генератора тушок” Мартиненка, якого у 2012 активно звинувачували у голосуванні за гроші влади.
Вчора Луценко відверто послав Пинзеника до “свого спонсора”, маючи на увазі того ж Мартиненка.
Вочевидь, він підозрює, що комітет може провалити і решту подань.
За графіком Луценко далі представлятиме у комітеті подання на Олеся Довгого, Андрія Лозового, Максима Полякова та Борислава Розенблата.
Якщо комітет не дасть своєї згоди на розгляд, то їх можна спробувати внести в зал з подачі спікера Андрія Парубія.
Але не факт, що депутати і там захочуть голосувати. Не тільки, щоб самим не опинитися на місці колег, але й щоб не давати зайвого приводу для піару генеральному.
Втім, навіть програна війна з поданнями може бути використана з користю командою президента.
В день Конституції президент Петро Порошенко заявив, що очікує від Верховної Ради найближчим часом голосування його проекту змін до Конституції щодо зняття депутатської недоторканності.
