ОТГ: мала боротьба за владу і ресурси. Як будують громади на Волині і Рівненщині

5 травня 201708:00

Протягом трьох років в Україні триває адміністративно-територіальна реформа або як її ще прийнято називати – реформа децентралізації. Невеликі міста, села, селища об'єднуються в територіальні громади, аби стати потужними центрами економічного та суспільного розвитку

За Концепцією реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні (затверджена розпорядженням Кабінету міністрів  1 квітня 2014 року) передбачено два етапи реалізації реформи децентралізації. Перший етап розпочався в  2014 році. Саме тоді  напрацювали законодавчу базу. А вже в 2015-2017 роках за перспективним планом мав відбутися весь процес укрупнення громад.

Однак сьогодні відбувається не все  так оптимістично, як здається на перший погляд. З одного боку, всім хочеться отримати доступ до більших грошей, що обіцяє укрупнення. З іншого, ніхто не хоче утримувати бідного сусіда і бути донором.

Села не хочуть об’єднуватися з містами

На Волині, як і в сусідній Рівненській області, реформа відбувається стрімко, порівняно, наприклад, із, скажімо, Закарпатською. Щоправда, проблеми виникають навколо об’єднання сіл з містами.

"Найбільшою проблемою є та, що в нас до міст обласного та районного значення не приєднуються сільські ради, а згідно філософії і засад цієї реформи, передбачалося, що будуть визначені центри, які стануть локомотивами реформи. Тобто це переважно обласні, районні центри, селища міського типу,  де уже  є інфраструктура, кадровий потенціал. А якщо таких населених пунктів немає в радіусі 20 км, то  села можуть об’єднуватися навколо сіл", - розповідає про складнощі реформи регіональний консультант Асоціації міст  Офісу реформ на Волині , професор місцевого вишу Валентин Малиновський.

У громадах, де об’єднуються лише села, потрібно створювати відповідну інфраструктуру, вкладати кошти в будівництво і переобладнання приміщень для надання різних послуг людям.

Натомість в селах побоюються домінування міст.

Основна риторика противників об’єднання навколо міст звучить приблизно так: це потрібно містам тільки для того, щоб використовувати сільські землі у своїх цілях,  будувати мікрорайони, заводи, фабрики, інші об’єкти, що, мовляв,  негативно впливатиме на екологію та життя села. Такі громади не будуть вирішувати проблем сіл, а лише проблеми міст і працюватимуть для них.

Валентин Малиновський такі позиції пояснює необізнаністю людей, а також маніпуляціями зі сторони сільських голів, місцевих впливових людей,  яких влаштовує все, як є.

 

"Мене дивують думки про те, що заберуть в селян землю. Як можна забрати землю в селі, якщо вся земля розпайована? І ніяка міська рада, навіть маючи більшість своїх  депутатів,  цього зробити не зможе.  Звісно, що на територіях сільрад є землі за межами населених пунктів, якими поки що розпоряджаються державні органи, управління Держгеокадастру. Ми розуміємо, що ця структура корумпована. І після створення ОТГ, якщо підтримають відповідний проект закону, за яким  землею уже буде розпоряджатися громада, а не Держгеокадастр". – пояснює експерт.

Один з проблемних регіонів на Волині – це території сільських рад, де виявлені поклади бурштину-сирцю в Маневицькому районі. Йдеться про села Костюхнівка, Вовчецьк, Лісово та інші,  доля яких залишається невизначеною.

Як повідомляли місцеві ЗМІ, голова Маневицької РДА саботує створення громади . Така ситуація не поодинока. Навколо районного центру Рожище  села  об’єднуватися теж не поспішають.  Те ж саме стосується і Луцька.

Сьогодні місто веде переговорили із селами, які ще залишилися і не ввійшли до ОТГ – Прилуцьке і Підгайці. Обидва села є самодостатніми. На території села Підгайці розташований потужний об’єкт "Модерн-Експо". 

Як розповів секретар Луцькради, укропівець Ігор Поліщук, з Прилуцьком сьогодні переговори на завершальній стадії.

Щоправда, не так давно, голова сільради наклав вето на рішення депутатів  про об’єднання з Луцьком.

 "Ми  можемо об’єднати Прилуцьке і дуже перспективні для об’єднання  Підгайці. Я  в минулому році виступав ініціатором об’єднання і готувався до цього об’єднання. Справа в тому, що Луцьк має обмежену площу порівняно з іншими обласними центрами . І тут ще є момент, що якщо ми об’єднаємось з Підгайцями, то отримаємо економічну складову. На території їх сільради є таке потужне підприємство як "Модерн-Експо". Наразі в сільраду коштів йде мало, а більшість  в бюджет райради, тому я думаю, що від об’єднання з Луцьком вони отримають більше", – пояснює Поліщук.

За його словами, це ще одна із причин, чому вони затягують із виборами  мера в Луцьку.

"Вибори мера швидше за все будуть восени. Можливо, тоді будуть вибори і в ОТГ, тому що так можна зекономити гроші і час.  Я не можу точно вам сказати, тому що Верховну Раду спрогнозувати важко" - стверджує Ігор Поліщук.

Сьогодні він  є одним із кандидатів на посаду мера Луцька.  Однак, якщо відбуватимуться вибори вже в ОТГ, то політична партія "УКРОП" планує висувати іншого кандидата. За словами співрозмовника INSIDER, ним може бути екс-очільник районної Ківерцівської ради Григорій Недопад, якого нещодавно призначили першим заступником в.о. мера Луцька,  Ігоря Поліщука.

Як  партії боряться за ОТГ

Створення об’єднаних територіальних громад частково активізовує роботу політичних партій. Для великих гравців це ще один спосіб підтвердити чи заперечити свій рейтинг реальними цифрами. Хоча реально на виборах в ОТГ завжди задіяні місцеві еліти, які просто домовляються з тією чи іншою партією.

 "Активізація політичних сил тішить. Бо, наприклад,  під час місцевих виборів  2015 року ми мали такі сільські ради, де  навіть не було  бажаючих  стати депутатами.  Це говорить про недієздатність сільських рад. Ситуація зараз змінилася кардинально.  Боротьба в ОТГ за депутатські мандати і   посади голів активна. Але є й негатив. В цій боротьбі певні політичні сили перетворили це у своєрідне змагання. І ні про які плани для громади не йдеться", - каже Валентин Малиновський.

Кожна політична партія звітує в Києві за кількість депутатів  та голів в ОТГ. Є такі ситуації, коли перемагають самовисуванці, а потім дізнаються, що вони уже  від політичних партій.  Тобто партії "присвоюють" собі цих лідерів.

"Іноді це доходить до абсурду - в гонитві за тим, де треба прозвітувати в Києві і кожна політична сили старається перетягнути на свою сторону кандидатів. Наприклад, Прилісненський сільський голова балотувався від "Батькіщвини", а його записали від "Солідарності".

Тимошенко вже тиждень звинувачує Солідарність у брудній боротьбі

На Волині найбільша  боротьба відбувається  між президентською партією і  УКРОПом.

Як розповідає координаторка Громадянської мережі ОПОРА Катерина Шарпата, під час передвиборчих кампаній в громадах команди кандидатів неодноразово порушували виборче законодавство.

"Деякі команди проводили агітації в день виборів, використовуючи чорний піар, у приміщенні ДВК були присутні спостерігачі від партій, а на цих виборах мають бути присутні лише спостерігачі від кандидатів. Були зафіксовані спроби контролювати голосування через наявний список виборців у спостерігачів. "

В ОПОРі кажуть, що під час виборів були зафіксовані спроби непрямого підкупу виборців, а також і прямий підкуп. З-поміж найбільш конкуруючих між собою двох партій – БПП "Солідарність" і УКРОП, більше фактів щодо порушення виборчого законодавства було зафіксовано зі сторони команди укропівців.

Щодо виборів в ОТГ Рівненщині, то як розповів координатор Громадянської мережі ОПОРА в області Андрій Токарський,  це переважно типові порушення членами ДВК щодо заповнення документів, також були спроби підкупу виборців.

"Зокрема, в одній з ОТГ людей намагалися автобусом підвозити на голосування. І ми розцінюємо це як спробу підкупу. Такі технології використовувала "Батьківщина". – зазначає він.

ЯК УКРОП отримав одну з найуспішніх громад поблизу Луцька

Княгининівська громада – одна з найближчих до Луцька. Сьогодні вона об'єднує дев'ять сіл і якщо  бюджет сільської ради становив близько шести мільйонів, то сьогодні бюджет ОТГ – 35 мільйонів грн разом із субвенціями.

Голова Княгининівської ОТГ Олена Твердохліб раніше очолювала  сільраду, і під час виборів в ОТГ в грудні 2016 року перемогла на виборах в новоутвореній ОТГ.  Напередодні виборів вона заручилася підтримкою УКРОПу, хоч у неї були всі шанси отримати перемогу і без команди олігарха Палиці.

"Я розумію, що це багатьох здивувало. Але ми з цими хлопцями і дівчатами дивимось в одному напрямку. І коли була передвиборча кампанія, УКРОП допоміг мені її провести. В мене на це не було часу. Я довго обдумувала це рішення. І  коли  Ігор Палиця зустрівся зі мною, щоб особисто це обговорити, . в мене сумнівів більше не було." - стверджує жінка.

Олена Твердохліб

Один із співрозмовників Insider на правах анонімності розповідає, що УКРОП пообіцяв їй надати підтримку не лише на виборах, а й вже потім після обрання, однак, мовляв, після обрання такої підтримки вже не стало.

"Можливо потрібно дати час на ці зміни, але поки що змін в ОТГ не видно. Так, є багато планів. І Олена молодець. Єдине, що можу сказати, вона як голова ОТГ, заручилася підтримкою УКРОПу, думала, що вони їй допоможуть реалізувати свої плани, а УКРОП  отримав ще одну громаду  і в реальних речах допомоги не видно".

За його словами, маючи такий авторитет в громаді, Олена Твердохліб була дуже вигідна УКРОПу і вони цим скористалися.  В іншому разі вона б створила серйозну конкуренцію на виборах в ОТГ їх кандидату.

Таку технологію "щедрих обіцянок" політичні партії використовують і в інших громадах. Достатньо політичній партії мати власний благодійний фонд, як це сьогодні робить  УКРОП, використовуючи  Фонд Ігоря Палиці "Тільки разом" і вділяти кошти на дитячі майданчики, ремонт шкіл,  дитячих садків  і тд.

Та попри такий сарказм і недовіру  деяких опонентів Твердохліб, в голови ОТГ багато планів. І частину з них, за її словами, вона вже з командою реалізувала:

 "В нас сьогодні є кілька пріоритетних завдань. По-перше, це капітальний ремонт комунальних закладів, шкіл, садочків,  будинків культури. По- друге,  це вуличне освітлення в селах і звісно, по-третє, дороги.  Інфраструктура має пріоритет в рішеннях ради. Є кошти,  виділені на дороги ( а це капітальні ремонти, ямкових ремонтів ми не робимо)".

 

Одним із негативних явищ в утворенні ОТГ стало  те, що освітяни, працівники  інших  установ можуть втратити роботу:

"Це  викликає недовіру  в людей до ОТГ. Зокрема,  проти об'єднання дуже вороже налаштовані педагогічні колективи, які бояться втратити роботу. Але ніхто з батьків учнів не виступав проти цих процесів", - пояснює Твердохліб.

До слова, проблема закриття шкіл не завжди пов'язана з утворенням громад, тому що малокомплектні школи в селах закриватимуть, незалежно від того, чи є утворена громада, чи ні.

Але в ОТГ є ще одна велика проблема – сміттєзвалище. На території села Брище були конфліктні ситуації, коли місцеві жителі виступали проти будівництва сміттєспалювальної печі. Сьогодні, за словами Твердохліб, вони шукають інвестора і в майбутньому будувати сміттєпереробний завод.

"Бурштинові ОТГ" як  Об’єднані Арабські емірати?

Цікавою є ситуація в тих ОТГ, де  виявлені поклади бурштину-сирцю. І якщо на Волині в Маневицькому районі такі  села, як  Костюхнівка, Вовчецьк поки що не об'єднані із смт. Маневичі, то у Рівненській області такі громади вже утворені і функціонують.

Фахівець з правових питань  Асоціації міст України Василь Курилас зі своїми колегами відвідав не одне село, розповідаючи про переваги укрупнення громад:

"На Рівненщині  сьогодні  є 18 об'єднаних громад, які  вже функціонують. Поки що охоплено 9 районів з 16. В  Демидівській громаді вибори не відбувалися, тому що туди входять населені пункти  з двох районів, але нещодавно був опублікований закон, який регулює ці питання і дозволяє  призначати вибори в таких ОТГ".

Василь Курилас

В сільських громадах переважно головами ОТГ стають самовисуванці. Інша ситуація в міських громадах, де відбувається активна  політична боротьба.

За його словами, "бурштинові" райони  - Дубровицький і Сарненський – одні з перших, де відбувався процес об'єднання.

"Люди, які незаконно видобувають бурштин,  теж розуміють переваги від такого укрупнення. Як утворилася Клесівська громада в Сарненському районуі, то звичайно, поштовхом було те, що якщо землі , які були у розпорядженні Держгеокадастру, будуть передані громаді, то буде відкрито шлях для видобутку бурштину.  Однак держава не врегулювала "бурштинове" питання на законодавчому рівні. І  яким чином передати ці ресурси, поки що незрозуміло.  Хоча відверто кажучи, отримані кошти з незаконного видобутку могли і йти в місцеві бюджети.  І зараз теж люди, які займаються цим промислом, дають певні кошти на розвиток громад. Але це дуже мало".

Василь Курилас переконує: "бурштинове" питання в ОТГ має політичне підгрунтя.

"Звісно, що якщо би це врегулювати, то об'єднані громади, де є поклади бурштину, були б дуже заможними. Як Об'єднані Арабські Емірати", - додає він.

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
186
ПЕРЕГЛЯДІВ
0
КОМЕНТАРІВ

КОМЕНТАРІ

31.05.2017, 01:59
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 22 червня 2017

    Показательная порка: как конклав БПП воспитывал Гройсмана

    - Мы знаем, что Кононенко дал указание валить законопроект, - сказал за час до рассмотрения представитель Кабмина.

     
    • 22 червня 2017

    Фестивальный сезон: 14 украинских музыкальных фестов этого лета и осени

     
    • 20 червня 2017

    Бурштинова спецоперація: як НАБУ взяло слід Розенблата і соратника Мартиненка

     
    • 19 червня 2017

    Супербагатії України та Заходу: навіщо читати «Плутократів» Христі Фріланд

     
Система Orphus