Антикорупційний суд: вимога Заходу і два сценарії в Україні

Чим депутатам не подобається законопроект єврооптимістів і чи готує Банкова свій варіант
21 березня 201700:00

Судова епопея з обранням запобіжного заходу для відстороненого глави ДФС Романа Насірова дала привід згадати про судову реформу. А саме про передбачений нею антикорупційний суд. Цей орган мав би розглядати справи від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро, і замкнути цю вертикаль.

Внесені зміни до щодо судоустрою передбачають створення суду, але окремого закону ще не ухвалено.

Нещодавно у Верховній раді з'явився проект закону про антикорупційні суди.

Однак, депутати не поспішають його приймати, а навколо документу точаться дискусії.

Чому так відбувається і що стало наріжним каменем цієї частини судової реформи, з’ясовував  INSIDER.

Потреба є

Улітку, ще до голосування за конституційну реформу в частині правосуддя, активісти Центру протидії корупції вимагали від президента внести поправки в законопроекти. Тоді в документах не було прописано чітких термінів запуску роботи антикорупційного суду. ЦПК також просили Раду прийняти закон про спеціалізовані антикорупційні суди разом з судовою реформою.

Утім, поправок з цього приводу внесено не було, а створення антикорупційних судів відклалося на невизначений строк - потрібно було писати окремий закон.

Зробити це, згідно з заявою нардепа від “Самопомочі” Єгора Соболєва, пропонували Петру Порошенку. Проте, відповідного законопроекту за поданням глави держави у Верховній раді досі не з'явилося.

За створення антикорупційного суду виступили і міжнародні донори, зокрема це стало вимогою Міжнародного валютного фонду, траншу від якого чекає Україна.

Статистика вироків чиновникам у звичайних судах по статтям за корупцію теж мала б до цього підштовхнути.

Журналісти “Наших грошей” порахували, що по третині з усіх вироків(з 1 липня 2015 – 30 червня 2016) було присуджене покарання у вигляді штрафів, більшість з яких – до 20 тисяч гривень. При цьому жодного вироку не було винесено за статтями “незаконне збагачення” і “нецільове використання бюджетних коштів”.

До позбавлення волі засудили лише 13,4% чиновників. У цифрах це 128 з 952 осіб за вказаний період. Майже стільки ж чиновників було виправдано в судах. Інші вироки - це виправні роботи, звільнення від кримінальної відповідальності чи покарання, зупинення (чи закриття) кримінального провадження, обмеження волі та арешти.

Суд від “Єврооптимістів”

Документ, що таки більш ніж через півроку з'явився в Раді, написаний вже загаданим Єгором Соболєвим, а також віце-спікером Оксаною Сироїд, нардепом від “Батьківщини” Іваном Крульком і трьома нардепами від БПП - Мустафою Найємом, Сергієм Лещенком та Світланою Заліщук. Окрім них, над документом працювали експерти Центру протидії корупціїї, НАБУ та САП.

Однак, як застерігають активісти, цей законопроект має всі шанси не дійти до стадії голосування в Раді.

І не лише тому, що ні Лещенка, ні Заліщук, ні Найєма у президентській фракції ”своїми” не вважають. “Зняти” документ можуть і з юридичних підстав.

Справа в тому, що внесення подібних документів на розгляд парламенту Конституція відносить до виключних повноважень президента України. Про це писав Андрій Слюсар, аналітик Тransparency Іnternational Україна. Відповідно, лише Петро Порошенко може стати ініціатором закону про антикорупційний суд.

фото ZN.UA

Водночас, голова ЦПК Віталій Шабунін переконаний, що антикорупційний суд уже створено в рамках судової реформи, проголосованої ще влітку. Тобто законодавчо він уже передбачений в суддівській системі.

“Законопроект про антикорупційні суди не передбачає створення нових судів, не передбачених законом про судоустрій. Депутати не обмежені в праві подати свій законопроект на виконання закону про судоустрій. Це – їх прямий обов'язок як законотворців,” - пояснював він.

Водночас, ще до розгляду в парламенті проти написаного законопроекту перед пленарним тижнем висловилася Вища рада правосуддя.

Сама ВРП, до речі, в рамках судової реформи має бути повністю переформатована до 2019 року.

“(ВРП) … дійшла висновку про недоцільність прийняття зазначеного законопроекту як такого, що суперечить Конституції України й не узгоджується із законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про Вищу раду правосуддя", які є базовими імплементаційними законами до Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя),” - повідомив на своєму сайті судовий орган.

Однак тут думку активістів підтримав і нардеп від “Народного фронту” Леонід Ємець.

“Його (Антикорупційного суду - ред.) існування вже визначено законом,” - пояснив він у коментарі INSIDER.

Депутат також додав, що Вища рада правосуддя, за процедурою, зі своїми консультаціями не передбачена. Вона може давати точку зору, але ВР прийматиме рішення, виходячи з норм закону і Конституції.

“Цей висновок точно не є таким, що обов'язковий для врахування,” - зазначив нардеп.

Водночас один із народних обранців не на диктофон пояснив INSIDER, що ВРП взагалі не мала права давати Верховній раді такого роду рекомендації, як і не мала права пояснювати судам, як їм потрібно приймати рішення щодо затримання і арешту суддів (мова іде про пояснення Вищої ради правосуддя, згідно з якими погодження ВСП на затримання суді потрібне навіть у виключних випадках. Тобто навіть тоді, коли суддю спіймали за злочином “на гарячому”. Таке трактування закону викликало суперечки і дискусії у правничих колах - INSIDER).

“Ми вже створили антикорупційний суд, ми маємо прийняти закон про процедури, за яким його буде реалізовано. А оскільки це ще треба проводити через Верховну раду, зараз влазити в серйозну дискусію з президентом з цього приводу точно не варто,” - сказав співрозмовник.

Суд від Банкової та ОБСЄ

За даними ЗМІ, Адміністрація Президента готує альтернативне бачення закону про антикорупційні суди. У розпорядженні журналістів “Схем” опинився документ з назвою "Концепція закону про Вищий антикорупційний суд" "під грифом" ОБСЄ.

Як написало видання, цю концепцію ОБСЄ презентували на закритій зустрічі міжнародних експертів та дипломатів у січні, тобто ще до реєстрації законопроекту Соболєва-Лещенка-Найєма у Раді.

Розробники концепції не приховують, що побажання Банкової в документі були враховані.

Проте, судячи з усього, побажань у Банкової небагато. Єдиною суттєвою відмінністю між проектом закону “єврооптимістів” і концепцією від ОБСЄ є можливість залучення закордонних експертів до відбору суддів.

 

Так, “єврооптимісти” пропонують створити окрему комісію для відбору антикорупційних суддів, а ОБСЄ - довірити це завдання Вищій кваліфкомісії суддів. Остання, до речі, за інформацією активістів, залишила на посадах 70% суддів, які ухвалювали рішення проти учасників Євромайдану.

Журналісти не змогли підтвердити достовірність документу “Концепції” в Адміністрації президента.

Один із співрозмовників INSIDER, нардеп однієї з коаліційних фракцій, на питання про наявність альтернативних сценаріїв на Банковій, розповів, що так само не зміг отримати підтвердження цій концепції.

Утім, навіть щодо непідтвердженої концепції від ОБСЄ вже встигли висловитися активісти та експерти.

Так, головний експерт з судової реформи “Реанімаційного Пакету Реформ” Михайло Жернаков запевнив, що питання призначення суддів до нового суду є ключовим.

За його словами, вже зараз не можна сказати, що ВККС абсолютно чесно проводить конкурс на суддів Верховного суду.

“Це означає, що, по-перше, не усунуті будь-які політичні впливи на цей колегіальний орган, по-друге, що за  процедурою обрання суддів, яка на сьогодні є, не буде гарантована максимальна їх незалежність,” - пояснив він.

Також Жернаков додав, що справи про топ-корупцію завжди пов'язані з великою політикою і саме тому для формування незалежного антикорупційного суду наявність незалежної комісії є принциповою.

“Незалежність такого органу можна забезпечити тільки участю іноземних фахівців, міжнародною спільнотою в комісії, які не пов'язані з нашою політичною елітою,” - зазначив Жернаков.

Ще не “зрада”

Останні події показали, що дискусія щодо суб'єкта подання - виключно президент чи народні депутати - наразі відпала. Законопроект “єврооптимістів” пройшов регламентний комітет і був переданий профільному.

Окрім того, вимога МВФ - важливий важіль, а значить якийсь із законів точно дійде до стадії голосування. Не виключено, що це буде закон “єврооптимістів”.

Як кажуть нардепи, створення спецсудів це не лише питання бажання, а й питання реалізації. Вже зараз можна говорити, що це буде тривалий процес. А значить, будь-який документ проходитиме етап доопрацювання в Раді і у ньому може з'явитися багато змін.

Тут також варто згадати, що у складі профільного комітету Руслана Князевича (з питань правової політики та правосуддя), де і знаходиться зараз проект “єврооптимістів”, більшість голосів належить депутатам від БПП і “Народного фронту”, тож поки що невідомо, з якими доопрацюваннями документ потрапить в сесійну залу.

Як розповів INSIDER один з членів згаданого комітету, законопроект Соболєва-Лещенка-Найєма “можна було написати і краще”. За його словами, стоїть питання юридичної збалансованості цього закону з іншими. Мовляв, “окремі речі можна було прописати інакше, щоб вони не суперечили іншим законам”. Більше деталей співрозмовник не назвав, однак зазначив, що ці питання не є критичними.

“Все рівно все буде прийматися тут, у парламенті. Тому говорити, що він в такому вигляді, як кимось був запропонований, і залишиться, це ще дуже вилами по воді писано. Я думаю, що 450 народних депутатів скажуть свою думку по будь-якому закону, що від ОБСЄ, що від самих нардепів,” - сказав співрозмовник.

За його словами, у випадку появи президентського законопроекту, “єврооптимісти” так само зможуть додати правки до того документу, в тому числі, і щодо конкурсного питання.

Варто також зазначити, що навіть залучення міжнародних експертів до конкурсної комісії не завжди є гарантією її незалежності. Адже як показали події минулого тижня, закордонний кандидат на аудитора для НАБУ може бути пов'язаний з найвищим керівництвом країни, а значить може працювати з врахуванням його побажань.

 

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
105
ПЕРЕГЛЯДІВ
0
КОМЕНТАРІВ

КОМЕНТАРІ

31.05.2017, 22:02
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 20 липня 2017

    Стріляли в спину і сховалися за “Беркут”. Як допитують потерпілих у справі розстрілів 20 лютого

     
    • 19 липня 2017

    Райнин или Хомутынник: кто останется при власти в Харьковском облсовете

     
    • 14 липня 2017

    Для трудоголиков: Как проветрить мозги и отдохнуть

     
    • 13 липня 2017

    Не вмрете: медичну реформу спустили на гальмах

     
Система Orphus