Приборкання норовливої Польщі

Що відбувається в Польщі, і чому Брюсселю це не подобається
20 січня 201616:56

Відразу після оголошення результатів парламентських виборів, про які докладно писав INSIDER (http://www.theinsider.ua/politics/56327231841ec/) багато польських експертів почали бити на сполох, очікуючи режиму "закручування гайок".

Не минуло і 100 днів, як нова польська влада змушена захищати свою політику в Європейському парламенті. Що ж саме інкримінують уряду правлячої "Право і справедливість" (PiS), і чим це може обернутися для західної сусідки України, дізнавався INSIDER.

У чому претензії?  

Претензії, які висувають польській владі, містять два основні пункти. Перший стосується змін у складі Конституційного суду та законодавчого регулювання діяльності суду.

Ще до проведення парламентських виборів у жовтні минулого року Сейм Польщі минулого скликання обрав частину колегії КС (п’ятьох членів) перед завершенням повноважень деяких суддів. Однак обраний улітку президент Польщі Анджей Дуда відмовився приймати присягу нових суддів.

Згодом уже новий склад парламенту, більшість в якому має правляча PiS, за допомогою партнерів із "Кукіз’15" анулював обрання п’ятьох суддів. За словами польських урядовців, причиною для цього рішення стало те, що парламент минулого скликання припустився низки процесуальних порушень під час обрання суддів КС.

 

Опозиція виступила проти такого рішення, а представники "Громадянської платформи", яка керувала раніше, взагалі вийшли із зали на знак протесту. По суті, обрання суддів відбулося в "кращих традиціях" українського парламентаризму - посеред ночі.

Ухвалені Сеймом закони, на думку місцевих експертів, скорочують повноваження КС, оскільки раніше більшість рішень ухвалювали п’ятеро суддів, а тепер справи мають розглядати щонайменше 13 суддів. При цьому рішення має ухвалюватися не простою більшістю, як раніше, а двома третинами голосів. На думку експертів, внесені зміни приводять до того, що відтепер КС не зможе схвалити жодного рішення без підтримки уряду.

Друга претензія стосується змін до законодавства щодо суспільних ЗМІ. "Під ялинку", в останні дні грудня, Сейм Польщі ухвалив закон, який передбачає дострокове припинення повноважень членів правління та наглядових рад Польського суспільного телебачення (TVP) та Польського радіо (Polskie Radio).

При цьому нових членів правління та наглядових рад, згідно з законом, будуть призначати не на конкурсах, це робитиме міністр казначейства. На знак протесту проти прийнятого закону четверо керівників суспільних ЗМІ подали у відставку, а сам закон викликав занепокоєння ОБСЄ, "Репортерів без кордонів" та Асоціації європейських журналістів.

 

Реакція суспільства і ЄС

Дії уряду щодо КС і ЗМІ викликали хвилю протестів у Польщі. Не пройшли вони непоміченими і в Європейському Союзі. Найжорсткішу реакцію дії польської влади викликали в голови Європарламенту Мартіна Шульца, який ще в грудні заявив, що останні події в Польщі "носять характер державного перевороту". А вже після прийняття закону щодо ЗМІ Шульц узагалі звинуватив владу у Варшаві в спробі "путінізації Польщі". За словами голови Європарламенту, польська влада намагається побудувати в країні "керовану демократію а-ля Путін".

У Єврокомісії пішли ще далі. Єврокомісія декілька разів надсилала на адресу уряду Польщі попередження у зв’язку з подіями в країні, зокрема в КС і ЗМІ, а 13 січня прийняла рішення запровадити щодо Польщі перший етап процедури контролю над верховенством права.

Польща та Німеччина

Окремою темою в цій ситуації є стосунки Польщі з Німеччиною. Одним з ініціаторів застосування процедури контролю над верховенством права, метою якої є запобігання порушенням демократичних основ і принципів, вважається єврокомісар Гюнтер Етінгер. Враховуючи, що і Етінгер, і Шульц є представниками Німеччини, в Польщі відразу запідозрили західну сусідку в спробах знівелювати вплив Варшави у ЄС.

Представники нової польської влади неодноразово заявляли, що вважають своєю метою підвищення ролі в ЄС. З іншого боку в ЄС викликає невдоволення позиція Польщі щодо прийому мігрантів. У Варшаві відмовляються виконувати рішення щодо розміщення в країні 7 тис. біженців за квотами ЄС. Зважаючи на те, що найбільше серед європейських країн від цієї проблеми страждає Німеччина, то й у цьому питанні стосунки між сусідами залишають бажати кращого.

Однак має свої претензії до Берліна і Варшава. Польща, яка намагається стати лідером Центрально-Східної Європи, закидає Німеччині блокування розміщення на польській території підрозділів НАТО на постійній основі. У Варшаві це вважають підігруванням Кремлю. "Причиною є те, що Німеччина більше піклується про інтереси Росії, ніж про безпеку Центральної та Східної Європи", - заявив міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський в інтерв’ю німецькому виданню Berliner Zeitung.

Окрім того, невдоволення в Польщі викликає розвиток проекту побудови газопроводу Nord Stream 2. За переконанням Варшави, цей газопровід є нічим іншим як політичним інструментом тиску. "Ми не вчора народилися. Ми знаємо, що з одного боку Росія, а з другого – великі німецькі концерни", - заявив Ващиковський.

Які санкції загрожують Польщі? 

Після першої критики з боку Брюсселя в Польщі заявили, що проти країни почалася кампанія дискредитації, яка немає під собою жодних підстав. Тим не менше, події довкола законодавчих змін уже отримали свою оцінку і в міжнародних фінансових агентствах. Авторитетне рейтингове агентство Standard & Poor's знизило суверенний кредитний рейтинг Польщі, аргументуючи це змінами політичної ситуації в країні.

Процедура реагування на систематичні загрози верховенству права, запроваджена Єврокомісією, складається з трьох етапів. Перший етап, який уже застосували до Польщі, моніторинг. У разі відсутності прогресу у вирішенні проблем буде застосовано другий етап, який передбачає надання Єврокомісією конкретних рекомендацій щодо верховенства права. Якщо комісія вважатиме, що рекомендації не виконуються, тоді буде застосовано третій етап, який передбачає звернення до ЄС із заявою щодо порушення цінностей та основ ЄС.

Фактично, якщо Польща не буде реагувати на зауваження з боку Брюсселя, ЄС може запровадити проти неї санкції, аж до позбавлення голосу в Євросоюзі. При цьому Польща може також втратити дотації від ЄС у розмірі 14 млрд євро.

Однак спочатку ЄС має застосувати правовий механізм моніторингу ситуації в країні, а це може затягнутися на роки. Одним із прикладів застосування цієї процедури є ситуація в Угорщині.

Примітно, що на початку січня Ярослав Качинський, якого називають "начальником Польщі" і вважають фактичним керівником країни, неофіційно зустрівся на півдні Польщі з прем’єром Угорщини Віктором Орбаном. Орбана вже тривалий час звинувачують у спробі побудови авторитаризму, на кшталт уже згаданої "керованої демократії а-ля Путін".

Дебати в Європарламенті

Учора ситуація в Польщі стала предметом дебатів у Європарламенті. Такий своєрідний "виклик на килим" польської влади свідчить про те, що в ЄС серйозно ставляться до проблеми.

З метою "загасити пожежу" і переконати євродепутатів, що ситуація не є аж такою серйозною, до Брюсселя вирушила прем’єр Польщі Беата Шидло. Там вона зустрілася з керівниками ЄС і виступила перед Європарламентом. Примітно, що в Брюсселі одним із голосів, який закликає не робити "різких кроків" щодо Польщі є колишній польський прем’єр, а нині голова Європейської ради Дональд Туск, який є давнім опонентом PiS.

 

Туск назвав дебати в Європарламенті щодо Польщі "сумним днем", оскільки ситуація в Польщі вперше за історію членства в ЄС стала предметом дискусій. "Представники польської влади повинні захищати свою точку зору, яку піддають сумнівам і яка викликає багато емоцій в Європі, світі та Польщі", - сказав учора Туск.

Риторика Шидло на дебатах не особливо відрізнялася від тієї, яка звучала раніше. Обвинувачення в бік влади вона знову назвала дезінформацією, а дії самої влади - законними. "З Конституційним судом усе гаразд, він працює", - заявила Шидло. Нічого нового не почули євродепутати і стосовно ситуації із ЗМІ.

Закінчила свою промову польський прем’єр словами: "Польща – це чудова країна, поляки – гордий народ. Ми хочемо бути чемпіоном ЄС".

Враховуючи, що на порядку денному ЄС стоять такі питання, як референдум у Великобританії щодо можливого виходу з ЄС, майбутнє Шенгенської зони, біженці та багато інших, амбіції нинішньої влади у Варшаві стають іще одним головним болем для Брюсселя.

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

18.11.2018, 18:49
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 13 грудня 2019

    Затриманим у справі Шеремета обирають запобіжний захід (Оновлено)

    У Печерському суді обрали запобіжні заходи трьом затриманим

     
    • 11 грудня 2019

    Вбивство волонтера в Бахмуті: однопартійці загиблого влаштували пікет під МВС

    Подібні пікети, за словами керівника партії ВО "Свобода" Олега Тягнибока, одночасно проходили по всім обласним центрам країни

     
    • 10 грудня 2019

    Адвокатка сімей Героїв Небесної сотні: "У нас є час відновити слідство до 1 січня"

     
    • 10 грудня 2019

    Напад на Чорновол: суд залишив вирок Корнілову без змін

     
Система Orphus