ЄС і Росія у 2030 році: чотири сценарії від європейських експертів

фото прес-служби президента України
24 листопада 201508:26

Два роки тому ніхто з українців не міг передбачити події, що відбудуться в найближчому майбутньому - Революція гідності, анексія Криму, війна з Росією та фактичний, хоч і не визнаний, дефолт у країні. 

Ці події змінили не лише Україну, але й Європу. Вони поставили під сумнів не лише основи, на яких будувалася східна політика ЄС, але й здатність Заходу реагувати на агресора та захищати від нього тих, кого він зобов’язувався захищати в обмін на відмову від ядерної зброї. 

Українська криза розділила держави-члени ЄС на ті країни, які опинилися в більш значній економічній залежності від співпраці з Росією і виступають за обережний підхід до вирішення українського питання, і на ті, які виступають за більш жорстке протистояння.

Але як складеться ситуація далі, ніхто не може прогнозувати.

Намагаючись передбачити можливі варіанти розвитку подій і виходу з європейської кризи, 20 експертів із 12 країн нещодавно взяли участь у проекті "ЄС і Схід у 2030 році".

Європейські науковці, що увійшли до міжнародної групи Фонду ім. Фрідріха Еберта, запропонували чотири основні сценарії взаємодії країн з 2015-го по 2030 рік та розвитку відносин між Євросоюзом, Росією і їхніми сусідами.

Як це може бути, законспектував INSIDER під час круглого столу в Києві.

Сценарій 1: Будинок спільного проживання

На першому етапі, до середини 2020-х років, не буде досягнуто значного прориву у відносинах Європейського Союзу і Росії.

Існуватиме серйозна загроза відкритого конфлікту. Враховуючи важку ситуацію в економіці та санкції Заходу, Росія намагатиметься посилити свій вплив на сусідні країни.  

У 2018 році Володимира Путіна буде переоберуть президентом, однак на російську економіку чекатиме поглиблення кризи. Незважаючи на високі світові ціни на нафторесурси, зумовлені збільшенням попиту, переважно з боку країн Східної Азії, Росія не зможе повною мірою скористатися цією обставиною. У підсумку зростання продажів зрідженого природного газу і розвитку спотових ринків ціни на газ почнуть розраховуватися без урахування цін на нафту.

Одночасно з цим атмосфера недовіри між ЄС і Росією  посприяє прискоренню процесів поступової диверсифікації поставок газу в Європу і подальшому розвитку альтернативних джерел енергії в окремих країнах.

 Значно погіршиться ситуація  і в сфері соціального та пенсійного забезпечення, на яких і тримається "любов" росіян до президента.  Пропаганда  Кремля перестане діяти з "твердолобою" потужністю, що призведе до зміни влади у 2024 році.

Новий керівник "імперії"  на початку свого президенства не надто поліпшить зовнішню політику, але розпочнеться очікуваний діалог між ЄС і Росією. Скасування санкцій також буде можливим лише після відходу "путінської епохи".  

Через певний період Росія позитивно оцінить відмову від чинних санкцій ЄС, а ознаки проведення реальної судової реформи підвищать рівень довіри ЄС до російської сторони.

Фактично курс країни не зміниться, однак такі взаємні сигнали як реальний мораторій на розширення НАТО і скорочення чисельності російської військової присутності в Придністров'ї та Абхазії, дозволять сторонам зосередитися на розв'язанні загальних питань, у тому числі на зниженні торговельних бар'єрів, розширенні програм обміну в галузі освіти, а також на попередньому обговоренні питання про лібералізацію візового режиму.

До 2030 року, через "втрачене десятиліття", російські еліти ініціюють економічні реформи, тоді як держави-члени ЄС остаточно будуть готові знову співпрацювати з Москвою, не в останню чергу з метою стимулювання своєї застійної економіки.

У Східній Європі реалізація всеосяжних реформ у Грузії та Молдові не тільки сприятиме становленню їх економічної незалежності, але і стане поштовхом для спрощення законодавства ЄС.

Поглибиться також процес інтеграції Вірменії та Білорусі в ЄАЕС.  Але, крім величезної ролі Росії та Казахстану для їх економіки, підписання нової торгової угоди дозволить цим країнам інвестувати і здійснювати експорт до ЄС.

Експерти відзначають, що відновлення довіри між ЄС і Росією відкриє величезний потенціал розвитку України, який тривалий час стримувався внутрішніми і зовнішніми факторами.

Зрештою, прагматизм переважить: ЄС і Росія сконцентрують свої зусилля на спільних інтересах  і прагматичній співпраці, що призведе до укладення угоди про  зону вільної торгівлі.

Сценарій №2: Спільний будинок

Для України, на думку експертів, цей сценарій найбільш сприятливий, щоправда, він стане реальним лише  за умови демократичних змін у Росії, до яких може призвести економічний спад північного сусіда.

За такого варіанта розвитку подій у 2018 році в Росії також переможе Володимир Путін. Свою політичну кампанію він проведе, обіцяючи росіянам місце серед світових країн-лідерів. Утім уже в перші роки проблеми в економіці поставлять ці "гасла"  під великий удар та призведуть до невдоволення серед населення. 

Новий російський президент, який переможе в 2024 році на виборах, використає шість років свого президентства для згортання негативних тенденцій у відносинах між ЄС і Росією. Економічна ситуація в Росії значно поліпшиться. Обсяг внутрішнього валового продукту на душу населення порівняється зі середнім рівнем цього показника серед країн ЄС.

Сам Євросоюз перебуватиме в активному пошуку нових стимулів для економічного зростання і розвитку інноваційної економіки шляхом зміцнення своїх зв'язків із Росією. Успіх проведеного курсу підкріпиться переобранням президента РФ на новий термін.

Буде підписано угоду про безвізовий режим між ЄС, країнами-учасницями програми ЄС "Східне партнерство", Росією, Казахстаном, Киргизстаном. Хоча країни-учасниці програми ЄС "Східне партнерство" проведуть успішні реформи, зміцнивши свої економіки, вони не стануть членами ЄС. 

Конфліктна ситуація навколо Придністров'я, Абхазії, Південної Осетії, Нагірного Карабаху, Криму, як і раніше, не сприятиме поліпшенню міжнародної ситуації, проте з’являться ознаки поступового врегулювання, що дозволить у підсумку сформувати взаємовигідний простір для стосунків усіх країн європейського континенту.

Сценарій №3: Зруйнований будинок

Конфлікт на Донбасі залишиться невирішеним тривалий час, сам регіон продовжуватимуть контролювати сепаратисти. У Східній Європі почнеться нарощення військової потужності.

Оскільки рішення щодо врегулювання українського конфлікту не буде знайдено, конфронтація між ЄС і Росією продовжиться аж до 2030 року.

Більше того, відносний успіх, якого досягнуть авторитарними методами модернізації в Росії, і перехід на альтернативні джерела енергії в ЄС дозволить обом сторонам діяти незалежно.

Росія агресивно відреагує на плани НАТО розширити свої зобов'язання щодо захисту східноєвропейських країн і збільшить кількість військової техніки в Калінінградській області й інших регіонах, розташованих поблизу від західних кордонів. Також буде опубліковано нову військову доктрину РФ, в якій задекларується рішучість використовувати ядерну зброю у відповідь на напад із застосуванням звичайних озброєнь.

Також Росія почне реалізацію заходів із диверсифікації торговельних відносин з іншими країнами, зокрема за рахунок залучення інвестицій із країн Далекого Сходу та Азії.

Відбувається різке збільшення обсягу китайських інвестицій у російський сільськогосподарський сектор, за допомогою чого задовольниться високий попит на м'ясо і молочні продукти серед зростаючого середнього класу Китаю. У довгостроковій перспективі Росія зможе доволі успішно завершити свої плани авторитарної модернізації економіки.

Побоюючись звинувачень у підтримці Росії, все більше західних компаній відмовлятимуться від інвестицій у Росію, а російським компаніям не дозволять інвестувати в ЄС.

Країни, розташовані між ЄС і Росією, стануть об'єктами конфронтації. Східні регіони України продовжуватимуть перебувати під контролем проросійських сепаратистів.

Молдова зберігатиме нейтралітет, побоюючись, що, коли вона здійснить кроки щодо вступу в НАТО, Росія піде на використання військової сили. Незмінним залишиться статус Придністров'я, так само як і стан у Грузії.

Сценарій №4: Розділений будинок

Набуття чинності угод між Україною та ЄС буде постійно відкладатися через тиск Росії. У 2017 році це може призвести до нового Майдану та революції. Між ЄС і Росією зберігатиметься напруження. І лише наявність економічної та енергетичної взаємозалежності дозволить запобігти серйозному погіршенню стосунків. Однак через відсутність довіри і поглиблення розбіжностей щодо основних цінностей  - поліпшення стане неможливим.

Країни-учасниці програми "Східне партнерство" коливатимуться між Сходом і Заходом. Їх економічний і політичний розвиток буде  серйозно стримуватися через наявність конкуруючих інтеграційних проектів: ЄС і Євразійського Економічного Союзу.

В умовах "холодного миру" жодних політичних та економічних перетворень не відбудеться.

У зв'язку з відсутністю міцного і взаємовигідного рішення щодо врегулювання української кризи, в регіоні не лише поглибиться політична та економічна нестабільність, але і сформуються суперечливі відносини між Росією, ЄС і США.

***

Як видно, усі варіанти вказують, що поліпшення ситуації можливе лише після відходу російського президента Володимира Путіна.

При цьому жоден зі сценаріїв не пропонує варіантів вирішення конфлікту на Донбасі, а також варіанти повернення Криму.

Утім, як кажуть самі експерти, їхні припущення не є "передбаченнями", а тому їх не варто сприймати як неминуче.

"Ми не стверджуємо, що саме так і станеться. Наші сценарії - це лише привід задуматись і вибрати, в якому майбутньому ми хочемо жити", - прокоментував керівник відділу Східної Європи Фонду ім. Фрідріха Еберта Фелікс Хетт, представляючи проект.

Своєю чергою, засновник Geopole Europe Флоранс Мардіросян, переконана, що, маючи варіанти розвитку подій, українці можуть вибирати - стати членом ЄС або почати війну з Росією.

"Коли українці доведуть, що вони не об'єкти, а суб'єкти своєї внутрішньої політики, лише тоді вони зможуть бути суб'єктами на міжнародній арені".

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

14.11.2018, 11:43
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 5 грудня 2019

    В ході пожежі у будинку профспілок в часи Майдану 41 людина отримала ушкодження, двоє загинули, - прокурор

    В суді у справі штурму Майдану назвали кількість загиблих і постраждалих внаслідок пожежі у будинку профспілок

     
    • 3 грудня 2019

    Адвокат просив про виклик Онищенка в суд через консульство Барселони. Прокурори впевнені, що в Іспанії він не живе

    Прокурори САП вважають такі клопотання адвоката затягуванням

     
    • 29 листопада 2019

    П’ЯТНАДЦЯТЕРО. Хто оголосив голодування за справи Майдану та як ще підтримують акцію

    У кількох містах – акції підтримки і “донорський флешмоб”

     
    • 26 листопада 2019

    "У найкращому випадку розслідування справ Майдану поновиться у січні наступного року", - Закревська

     
Система Orphus