З Божою самопоміччю. Як у Миколаєві другий став першим

Репортаж про вибори-несподіванку
Олександр Сенкевич. Фото: Тетяна Кочкова/Facebook
17 листопада 201511:37

На виборах міського голови міста корабелів 33-річний активіст-айтішник переміг 34-річного "регіонала", мобілізувавши навіть тих, хто ніколи не голосував.

– Жодного разу в житті не голосував. І завтра не піду. Нема сенсу, – золотистий Lanos їде проспектом Леніна. Таксист звертає увагу на білборди з закликом прийти на вибори: в Миколаєві завершується "день тиші". На білбордах немає прізвищ, але за шрифтами можна впізнати обидві партії – "Опозиційний блок" і "Самопоміч". У другий тур від цих політичних сил вийшли Ігор Дятлов і Олександр Сенкевич.

Перший – одне з молодих облич Партії регіонів. 34-річний Дятлов був головою Миколаївської обласної ради. Склав повноваження у лютому 2014 року після втечі Януковича. Тоді під крики "Ганьба!", "На коліна!" на центральній площі міста майбутній кандидат у мери Миколаєва заявив про "капітуляцію" місцевих "регіоналів". У першому турі на виборах міського голови 2015 року він здобув найбільше – 36%.

Про 33-річного активіста Олександра Сенкевича в Миколаєві заговорили під час Майдану. У першому турі бізнесмен-айтішник, балотуючись від "Самопомочі", випередив діючого мера Юрія Гранатурова ("Наш край") і посів друге місце з результатом 21%.

Таксист показує sms-повідомлення, що надійшло з невідомого номера: "Завтра выборы. Твой голос – будущее Николаева. Не допусти криминал".

– Звідки вітер дме – зрозуміло: всі знають, хто в Миколаєві "кримінал". От тільки я не вірю, що щось зміниться, навіть якщо Сенкевич переможе. Хоча за "регіоналів", звісно, була повна жопа. Цікаво, хто базу мобільних зливає?

У торговельно-розважальному центрі на головному проспекті міста людно: вибори виборами, а вечір суботи є вечір суботи. Явка тут висока: всі столики зайняті. Біля більярдного столу обговорюють завтрашнє голосування:

– Були чутки, що на дільницях повістки роздаватимуть. Хотіли залякати, щоб молодь не йшла на вибори, – каже 24-річна Марія.

Аби заохотити миколаївців голосувати, чимало закладів обіцяють знижки та призи. За селфі з виборчої дільниці з відповідним хештеґом можна отримати безкоштовну каву й десерт, а відомий у Миколаєві інтернет-провайдер розігруватиме телевізійні приставки.

– Треба йти –  у фейсбуку пишуть, що можна виграти квадрокоптер, сміється 26-річний В’ячеслав. Він симпатизує Сенкевичу, особливо хвалить його ініціативу озеленення Миколаєва, до якої може долучитися кожен, і встановлення GPS-навігаторів у маршрутках.

– Його проблема хіба що в тому, що балотується від "Самопомочі". В місті вистачає таких, що вважають Сенкевича "бандерівцем", –  каже хлопець.

Кандидат у мери Ігор Дятлов робить селфі з сином на дільниці. Фото: nikvesti.com

"Нащо йти? Що від мене залежить?"

– А проголосувати можна лише за місцем прописки, чи я зможу з паспортом прийти на будь-яку дільницю?

– Тільки там, де прописаний, – відповідаю 23-річному Сашкові, який ще жодного разу не голосував.

– Обов’язково сьогодні поїду. Не хочу, щоб ті самі крадії стали в Миколаєві за кермо, – помовчавши, уточнює: – Це я про Дятлова.

Подвір’я школи №42 заповнене автомобілями. На лобовому склі чорного кросовера залишки наклейки "…кевич. Выбираю будущее". Це одна з околиць Ленінського району Миколаєва. Тут роками голосували за "регіоналів". Торік на парламентських виборах більшість голосів отримав "Опозиційний блок", а мажоритарником від округу став Артем Ільюк – колишній "регіонал", теперішній керівник обласної організації партії "Відродження", який голосував за закони 16 січня.

У комісії на одній із дільниць у школі скаржаться: голосувати йдуть переважно старші люди. Сподіваються, що явка зросте впродовж дня. Всі в доброму гуморі – настрій задає п’яненька жінка.

– Я буду вам показувати концерт! Дайте мені гармонь! Хочу заспівати!

– Гармоні нема, лишився тільки баян, – жартує член комісії.

– Підходить! На баяні я теж можу, – радіє жінка.

– Поставте, будь ласка, підпис, – просять її члени комісії. – Ось ваш бюлетень.

– Е-е, ні. Спочатку дайте мені п’ятірочку – похмелитися.

Вона йде до кабінки. Звідти чути її голос: "За Дятлова не буду голосувати! Цей мудак уже був при владі. О! За Сенкевича!". Бюлетень до скриньки пані вкидає, вигукуючи: "Слава Україні! Боже, бережи нам її!".

На цій дільниці зареєстровано 2268 виборців, із них дванадцятеро чекають на скриньку вдома. Біля будинку з облупленим кам’яним парканом з автомобіля виходять троє членів комісії і міліціонер.

– Краще ви її кличте, – підштовхує колегу до входу чоловік зі скринькою. –  Ця бабця минулого разу мене послала.

За кілька хвилин хвіртку відчиняє літня жінка у квітчастому халаті й окулярах із товстими лінзами:

– Нєт слов для вираженій. Нєт слов, бл*ять! – не церемониться стара.

– Людмило Миколаївно, ми прийшли, щоб ви проголосували…

– Мені вже приносили якийсь папірець. Що вам ще треба?

– Так то ж було запрошення! А тепер ми вам бюлетень принесли. Голосувати будете?

– Для чого? Щоб вони собі там кишені набивали? Та ну!

За наступною адресою двері відчиняє жінка середнього віку:

– Проходьте. Бабуся на вас чекає.

У помешканні гостро пахне ліками. На порозі з’являється жінка зі сніжно-білим волоссям. Їй 91 рік.

– Анастасіє Василівно, ми до вас голосувати прийшли.

– Дякую, – тремтить старечий голос. Вона повільно пересувається на милицях. Вмощується на дерев’яній лаві, просить подати їй окуляри й лупу.

– Лупу?

– Так, – усміхається онука. – Вона в нас газети з лупою читає. Дуже прогресивна бабуся. Ми з самого ранку вже сходили, проголосували. З багатьма знайомими сперечались. Кажуть: нащо йти? Що від мене залежить? А я дивуюся: єдиний день, коли від тебе хоч щось залежить, а ти не хочеш іти!

Бабця тим часом опускає бюлетень до скриньки, примовляючи: "Щоб у нас був хороший мер…".

Щойно члени комісії виходять із двору, запитую в Анастасії Василівни, чого очікує від виборів. Жінка повільно хреститься:

– Я за Сенкевича голосувала. Бо що Дятлов? Він уже був при владі. Він із багатіїв. А Сенкевича з братом мама виховувала. Сама. Такі знають, де добре, а де зле.

Ще кілька адрес у багатоквартирному будинку. На дзвінок у двері ніхто не реагує. Члени комісії стукають до сусідів:

– Не знаєте, чи є хтось вдома?

– Та там ніхто роками не відчиняє! Чому нас до цього списку не включили? Моя мама вже шість років лежить! На першому турі в нас були. А тепер я питала, чи треба знов медичну довідку приносити, і сказали, що ні. Ми чекаємо, а ніхто не йде! – обурюється жінка з дитиною на руках.

– Вас немає в цьому списку.

– А мама готується від самого ранку. Чекає! Знаєте, що для людини в 84 роки можливість голосувати?! Я вже на дільницю дзвонила. Мені ясно, чого маму виключили зі списків, – мало не плаче жінка. – Знали, що вона не за Дятлова, ось і не дали проголосувати!

За годину на дільниці літній дядько сваритиметься з головою комісії:

– Викресліть із моєї квартири мертву людину! То вже який раз! Якщо це повториться на наступних виборах, подам на вас до суду!

– Ой подавайте, тільки не кричіть, – кривиться жінка. Перед тим, як вийти з дільниці, чоловік вигукує:

– Сенкевич переможе все одно! А ви всі програєте.

 Кандидат у мери Олександр Сенкевич зі своєю родиною під час голосування. Фото: nikvesti.com

"Перший" і "Другий"

О 19:42 на дільниці у сорок другій школі в кількох скриньках бюлетені ледь укривають дно.

– Явка все одно низька, – констатує член комісії. – Ну, а чого чекати? Такий район. Одні пенсіонери. Молодь пасивна.

О восьмій двері зачиняють на замок. Голова комісії всміхається, зітхає і переходить на українську: "Переходимо до найцікавішого". Починають рахувати голоси.

– Перший, –  сортує бюлетені голова. – Другий.

– Інтрига є, –  сміються члени комісії.

– Другий, перший, другий, другий, Дят… ой, перший, другий… "Два дебіла", – за інерцією озвучує голова напис на зіпсованому бюлетені.

– Ну, що, за обох зараховуємо? – зриває хвилю реготу чоловік із сивиною.

– А корвалол членам комісії не видають? – схвильовано сміється жінка, якій випало рахувати голоси за Сенкевича.

– Від щастя чи від горя? – відповідає її колега по комісії, яка рахує за Дятлова. 

– Від азарту, – кидає хтось із комісії. Голова витягає бюлетень із позначками за обох кандидатів.

– Визнаємо зіпсованим?

– Можемо зарахувати за Гранатурова, – не вгамовується сивочолий. Чинний міський голова Юрій Гранатуров не дотягнув у першому турі до того, щоб позмагатися з Дятловим.

Стоси обох кандидатів приблизно однакові. Починають із Дятлова; результат – 344 бюлетені. Члени комісії мовчки обмінюються поглядами. Якщо відняти від загальної кількості бюлетенів, неважко зрозуміти, що перемагає Сенкевич. Комісія продовжує підрахунок і переконується, що "перший" відстає щонайменше на півсотні голосів.

Оголошують невеличку перерву. Юрій – член комісії від Сенкевича – помітно радіє через результати на дільниці. Спеціально для комісії він привіз кава-машину з власного закладу, тож під час перерви частує всіх еспресо.

– Сенкевич переможе. Він отримав голоси всіх, хто в першому турі голосував за Гранатурова, і решту, що не пройшли. 

– Але ж Гранатуров, як і Дятлов, теж із Партії регіонів?

– Колишні "регіонали" тепер конфліктують, – пояснює мені Юрій. – "Наш край" злий на "Опозиційний блок" за те, що ті матимуть більшість у міській раді. За них голосують різні люди. Голос за Сенкевича для багатьох є голосом проти Дятлова.

Спостерігач від Сенкевича, отримавши свіжі дані зі штабу, озвучує результати попереднього підрахунку. За реакцією легко зрозуміти, хто якого кандидата представляє.

Подалі від усіх, у кутку, сидять дві літні жінки. Від кави сухо відмовляються. Одна – спостерігачка від "Опозиційного блоку", інша має посвідчення "Вашої газети", яку в Миколаєві роздають безкоштовно, і яку пов’язують із Дятловим. Уже годину вони пошепки, але емоційно говорять по телефону. До них підбігає літня жінка з комісії:

– Чуєте, вже кажуть, що Сенкевич випереджає Дятлова на вісім, а той на десять тисяч голосів!

– Ой, це х*рня якась! – витріщається на неї спостерігачка. – Не може в Миколаєві такого бути. Ну ніяк не може. 

Ще вночі прес-служба Ігоря Дятлова розповсюдить привітання Сенкевичу з перемогою. Наступного дня міський виборчком повідомить, що за Олександра Сенкевича віддали голоси понад 50% виборців. Виявляється, і таке може бути в Миколаєві. 

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

31.08.2017, 23:00
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 17 листопада 2017

    Ваше дело Труба: кому и зачем отдали ДБР

    Казалось бы, Матиос может праздновать досрочную победу, но во вторник вечером на стратегическом совете на Банковой выбрали нового директора для ГБР

     
    • 16 листопада 2017

    За «межею»: на що ходити чи не ходити в кіно наступного тижня

     
    • 15 листопада 2017

    Ситник VS Корчак – верхівка айсбергу великої війни

    З хронології виходить, що Ситник завів справу після протоколу, а заява Соломатіної сталась після викиду в інтернет офрекордзу директора НАБУ

     
    • 14 листопада 2017

    Допомога з півночі: що і хто стоїть за прагненням Литви знайти для України 50 мільярдів євро

    Литовський лобіст України має міцні зв’язки з Республіканською партією США

     
Система Orphus