Волонтери мають зібратися разом і показати, як треба

Легенда волонтерського руху Роман Сініцин - про мотивацію і підйом країни з колін
5 листопада 201509:50

Нещодавно легенда волонтерського руху Рома Сініцин публічно оголосив про припинення своєї волонтерської діяльності.

На Рому і його "Народний тил" рівнялися всі волонтери, його зусиллями було врятовано сотні життів. Він із тих, про кого розповідатимуть легенди як про найкращого друга захисників.

На запитання про найсмішнішу історію чи найважчий досвід, Рома скромно відповідає:

- Не знаю, за цей час було всього так багато, що особливо якусь історію і не виокремиш.

Вдалося випитати в Роми, з чого волонтерство почалося і чому він вирішив із ним закінчити.

 

- Усе почалося з Криму. Я побачив пост одного з військових про їхні потреби. Вони тоді виїжджали з Криму, і їм були потрібні гроші на пальне. Я не знав особисто нікого, зв’язався з автором посту, взяв контакти офіцерів і вже контактував із ними. Це була десь середина квітня. У військових уже були заблоковані банківські картки, і ми якимись системами грошових переказів, правдами і не правдами передавали їм гроші. Спочатку я все робив самотужки, а потім почав підключати друзів для фінансової допомоги.

Далі почалася активна стадія конфлікту. Був травень. Пішли перші купівлі рюкзаків за свої гроші.

- Якось набрав (телефоном) знайомих десантників, які виїжджали з Криму. Просто набрав запитати, як справи, і вони розказали, що збираються на Карачун, і що їм потрібні приціли. Спочатку я купував сам, потім почав колядувати по знайомих, розумів, що сам усе не потягну. Потім опублікував номер картки в інтернеті. І якось випадково, поступово-поступово все почалося.

Далі 8-й полк спецназу з’явився. Вони збили безпілотник, їм дали три дні відпустки у Хмельницький, і заїхали до волонтерів.

- Коли я побачив, у що вони були взуті та вдягнені, мені стало страшно. І ми почали споряджати цілі взводи формою і берцями.

Поступово квартира Роми перетворилася на склад - там уже не можна було нормально ходити. Водночас він випадково познайомився з Георгієм Тукою, разом щось купували. Далі інший волонтер Максим Музика передав їм своє приміщення і масштаби суттєво збільшилися.

- Чому не пішов служити сам? Прийшов до військкомату ще з самого початку. Залишив свій телефон, сказав, що готовий. Але за спеціальністю я - військовий юрист. Не дуже потрібна професія на війні. От і намагаюся бути максимально корисним своїй країні без зброї в руках.

Із найкращих подяк від військових Рома згадує перші фото вбитих сєпарів, як би цинічно це не звучало.

- Ми приїхали до хлопців, поставили тепловізори, приціли… і десь через тиждень хлопці нам відзвітували. Тоді всі ходили дуже раді. Це був ще самий початок. А так носять багато алкоголю в подарунок, а ми все чемненько складаємо в шафу (хто був в офісі "Народного тилу", бачили цю колекцію).

 

Речі, що їх передають на фронт, волонтери гравіюють "не для продажу", але іноді потім знаходять у ломбардах. Щодо двох таких випадків в Ужгороді та Львові вже порушили кримінальні справи.

- Наше завдання не просто привезти, віддати і "до побачення", а оформити акти прийому-передачі, провести по накладних на баланс. 80% офіцерів ідуть радо назустріч, а 20% можуть розказати, які ми "добрі" волонтери і щоб ішли геть зі своїми актами. Але так ми убезпечуємо себе, що все служитиме на фронті і гроші людей не витратили марно.

За півтора року Рома потоваришував із добрим десятком військових.

- Це погано. Ти починаєш їм більше допомагати, більше для них робити. У нас у "Народному тилі" є Льоша Cіхуралідзе, от він намагається ні з ким не заводити дружбу. Віддав тепловізор, все оформив і до нових зустрічей. Але коли хлопці приїжджають у Київ, постійно до нас заходять. Нам є про що згадати і про що поговорити.

Сініцин упевнений, що війна в такому стані триватиме ще не один рік. Вважає, що було б добре, аби волонтери відійшли від купівлі берців і форми.

- З цим добре справляється держава.

Переконаний він, що волонтерам також не варто продовжувати ремонт техніки.

- Щоб військові самі трішки напрягалися і копали державу.

 

Продовжувати все це він не бачить сенсу.

- Справа у тій же мотивації. Мотивація була, коли на фронті було гаряче. Коли в пацанів не було нічого. Коли я чітко розумів, що ми рятуємо чиїсь життя та здоров’я - усіма цими касками, бронежилетами, броньованими авто, реанімобілями та аптечками з селоксом. Або коли наочно бачив, що ми допомагаємо знищити ворога - безпілотниками, снайперськими гвинтівками 338 калібру, тепловізійними прицілами, станками під ДШК і десятками інших штук… Плюс - усі ж розуміють, що півтора року працювати без зарплати важко.

При цьому Роман вважає, що пасивна допомога бійцям усе ж необхідна: "Навіть передані бабусею шкарпетки - це вже велика допомога". Тому його "Народний тил" не припинить своє існування.

- Я на 100% упевнений, що він житиме, переформатується, можливо, змінить напрями та цілі. Це унікальна структура. Просто я не буду брати в цьому участі, як один із керівників…  

Узагалі волонтерський рух в Україні - це щось надзвичайне. І нам варто об’єднуватися і не тільки приціли возити, а й працювати над тим, щоб країну з колін піднімати. Це все має укрупнюватися і посилюватися. Було б круто, якби волонтери зібралися разом в один офіс і показали, хто ми. Це були б справді якісні зміни.

Розділи :

КОМЕНТАРІ

15.11.2018, 08:51
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 31 березня 2020

    Land Rover, Lexus та елітні годинники: що задекларував новий глава МОЗ

    За минулий рік Степанов заробив 87 807 грн як очільник Одеської ОДА і отримав проценти в Ощадбанку на суму 2,83 млн грн

     
    • 31 березня 2020

    Авто за мільйон гривень та готівка: що задекларував новий заступник Венедіктової

     
    • 30 березня 2020

    Рада підтримала “антиколомойський” законопроект

     
    • 30 березня 2020

    Рада з другої спроби обрала очільників МОЗ та Мінстерства фінансів

    Верховна Рада України у понеділок, 30 березня, з другої спроби проголосувала за призначення очільників МОЗ та Мінстерства фінансів

     
Система Orphus