Андрій Магера: В Маріуполі варто почати новий виборчий процес з нуля

Про те, як вирішити ситуацію з виборами, які не відбулися, чи є порушенням майже тижневий підрахунок голосів у Києві, і які вади нової системи
30 жовтня 201518:03

На цих виборах Центральна виборча комісія знову змусила про себе говорити в негативному контексті через зрив виборів в Маріуполі і спробу скасувати другий тур в Павлограді.

Членів ЦВК запідозрили в політичних іграх, а вони у свою чергу поскаржилися на політичний тиск і погрози.

Про те, як вирішити ситуацію з виборами, які не відбулися, чи є порушенням майже тижневий підрахунок голосів у Києві, і які вади нової системи INSIDER запитав у першого заступника ЦВК Андрія Магери.

- Ви в ЦВК куруєте вибори в місті Києві. Як ви можете оцінити роботу Київської територіальної виборчої комісії? Чи не затягує ТВК встановлення результатів виборів?

- З точки зору сьогоднішнього дня я не бачу проблем щодо встановлення результатів виборів, які б порушували закон про вибори. Хочу нагадати, що парламент буквально за місяць до початку виборчого процесу прийняв кардинально новий виборчий закон з новою виборчою системою. Ми намагалися спільно з офісом координатора проектів ОБСЄ в Україні і представництва IFES в Україні пояснити і провести тренінги для членів виборчих комісій, пояснити, як цей закон працює. Але далі пішла ще більша проблема, коли партії почали масово міняти людей в складі комісій. Прийшли люди, які цей закон, м’яко кажучи, не дуже добре знають.

З точки зору сьогоднішнього дня треба пам’ятати, що час для встановлення результатів виборів міського голови – п’ять днів, а з виборів депутатів міської ради, зокрема у місті Києві – 10 днів. Тобто зараз не можна говорити про те, що міська комісія допускає якусь бездіяльність щодо встановлення результатів виборів. Більше того, я переконаний, що міська комісія це зробить сьогодні до кінця доби щодо виборів міського голови, і вкладеться у строки, передбачені законом. Щодо виборів депутатів міської ради, очевидно, цей процес трошки затягнеться. На жаль, тут проблема не міської комісії, є окремі нюанси - повільно працюють деякі районні комісії, і там є певна політична складова.

- Які саме районні комісії Ви маєте на увазі?

- До мене надходили сигнали щодо того, що не завжди могла зібратися для кворуму Подільська районна виборча комісія. Очевидно, там є впливи різних політичних сил. За попередньою інформацією, одні хочуть повторного підрахунку, другі його категорично не хочуть. Я навмисно зараз в деталі не вникав, щоб мене не звинувачували, що я зацікавлений в якомусь результаті. Мене цікавить одне: якщо є підстава для повторного підрахунку, то комісія повинна прийняти вмотивоване рішення про його проведення і якомога швидше його провести; якщо немає підстав для повторного підрахунку, то нема чого його призначати. Але в будь-якому разі до 4 листопада включно міська комісія, я переконаний, встановить результати до Київської міської ради.

- Як можна вирішити ситуацію з виборами в Маріуполі і Красноармійську?

- Я думаю, що без політико-правового рішення з боку парламенту у вигляді прийняття закону ситуація там не вирішиться. З точки зору чинного закону про місцеві вибори зараз немає підстави визнавати вибори і в Красноармійську, і в Маріуполі такими, які не відбулися. Закон не дає таких підстав.

- У Верховній Раді немає єдності щодо того, як вирішити це питання. Одні політичні сили хочуть призначення дня голосування на 15 листопада, інші вважають це незаконним і наполягають на призначенні нових виборів, початку нового виборчого процесу. Як буде юридично грамотним зробити це на Вашу думку?

- І одні, і другі певною мірою мають рацію. Тут немає якоїсь однозначної позиції з цього приводу. Яке буде рішення парламенту, який буде зміст закону, так і буде виконано, суспільство має його прийняти. Якби мене запитали, чисто з експертної точки зору, я б став на позицію, щоб почати все з нуля. Можливо, варто почати новий виборчий процес, бо попередній на цих виборах і в Красноармійську, і в Маріуполі є дискредитований.

- Нардеп Руслан Князевич, який очолює профільний парламентський комітет і готує законопроект щодо вирішення питання виборів у цих проблемних містах, мотивує свою пропозицію провести вибори 15 листопада тим, що є рішення Конституційного суду по Тернопільській облраді, здається 2009 року, коли КС зобов’язав провести голосування для завершення розпочатого виборчого процесу.

- Мені шкода, що Руслан Петрович не навів приклад п’яти проблемних округів на виборах Верховної Ради 2012 року, де був оголошений новий виборчий процес. Є й інші приклади. Можна витягувати будь-яке рішення на підтримку своєї аргументації. У даному разі, я наголошую, буде рішення політико-правове, не буде чистого правового рішення. Його просто уже не може бути. Тільки політико-правове у вигляді закону.

 Фото з Facebook Магери

- А як Ви можете прокоментувати ситуацію у Павлограді?

- Павлоградська міська виборча комісія своєю постановою призначила повторне голосування на 15 листопада, оскільки жоден з кандидатів не набрав понад 50% голосів виборців, що взяли участь у голосуванні. Тому там відбудеться повторне голосування.  Зараз по першій інстанції Київським апеляційним адміністративним судом була ухвалена постанова, якою визнано не чинною і скасовано постанову ЦВК щодо роз’яснень по повторному голосуванню. Але ця постанова суду ще не набрала законної сили, оскільки існує дводенний строк для звернення з апеляцією до Вищого адміністративного суду.

- ЦВК буде подавати апеляцію?

- ЦВК традиційно завжди зверталась з апеляцією в тих випадках, коли вона програвала по першій інстанції. Я думаю, і цього разу навряд чи буде змінена традиція. Але швидше за все це питання остаточно буде вирішене на нараді членів ЦВК сьогодні. Моя власна позиція: ЦВК мала б сама скасувати своє власне рішення, щоб Вищий адміністративний суд внаслідок цього скасування закрив провадження у справі. Таким чином, 15 листопада відбулося б повторне голосування. Тому що це законно – проводити повторне голосування. Ніхто не має права змінювати виборчу систему під час процесу, тим більше після дня голосування.

- Ваша колега Жанна Усенко-Чорна сьогодні оголосила голодування і заявила про політичний тиск на себе. Чи здійснюється подібний тиск на Вас?

- На мене не здійснюється ніякий тиск. І я думаю, що цьому теж є причина. Просто знають, що, коли в мене є якась позиція, то навряд чи вона зміниться. Це безперспективно, на мене тиснути.

- А Жанна Іванівна, на Вашу думку, може піддатися тиску?

- Думаю, якщо подібні дії мали місце відносно будь-кого з колег - йдеться не лише про Жанну Іванівну, про будь-кого з членів ЦВК, - то цей колега обов’язково має звернутися до правоохоронних органів для відповідного реагування. Якщо такі факти мають місце, треба обов’язково звертатися.

Я не можу ні підтвердити, ні спростувати наявність факту голодування Жанни Іванівни. Мені некоректно це коментувати. Вона зараз у лікарні. Єдине, хочу побажати їй - якомога швидше одужувати.

 

-У Верховній Раді знову заговорили про ротацію членів ЦВК. Зокрема, керівництво найбільшої політичної фракції обіцяє, що 12 членів комісії будуть призначені протягом місяця. Скажіть, чи робили якісь політичні сили особисто Вам пропозицію увійти до нового складу Центрвиборчкому?

-  Були попередні розмови, але якоїсь остаточної домовленості немає.

- Які політичні сили Вам робили таку пропозицію?

- Скажу так: це не одна політична сила. Щодо деталей, то не буду про них розповідати. Оскільки я не єдина сторона цих розмов, тому мені некоректно про це говорити.

- Але Вам би хотілось залишитися працювати у ЦВК?

- Є ще багато ідей, які можна було б реалізувати на рівні ЦВК. Чому б ні. Разом з тим, якщо не потраплю до складу ЦВК, для мене ніякої трагедії теж не буде. В Україні достатньо фахівців, які можуть працювати членами ЦВК.

- Скажіть, чи є комісія політично нейтральною у своїй діяльності, зокрема, під час нинішніх місцевих виборів?

- На жаль, не завжди вдавалося це робити. Наприклад, щодо Маріуполя, Красноармійська. Та ж ситуація по роз’ясненнях щодо Павлограда. Зовні це виглядає так, що наче комісія підігравала комусь із кандидатів, що є неправильним з точки зору позитивного іміджу для комісії.

- Можливо, варто у зв’язку з цим змінити принципи формування ЦВК, усунувши від процесу політичні сили?

- Жорстких якихось квот політичних сил в законі немає. Є лише обов’язок президента провести консультації з парламентськими фракціями. Але за законом "Про Центральну виборчу комісію" Президент не зв’язаний пропозиціями парламентських фракцій, він може їх як врахувати, так і відхилити. Остаточне рішення про внесення кандидатур до Верховної Ради приймає власне президент, і більше ніхто. Тому, я думаю, існуючий механізм є досить гнучким і якщо ним правильно користуватися, то ніяких проблем в його застосуванні не буде.

-З якими основними недоліками нового закону про місцеві вибори зіткнулася ЦВК? Які були найбільші проблеми цих виборів?

- Закон має безліч недоліків. І сама виборча система, як на мене, далека від оптимальності, і як з'ясувалося була скопійована з 4-річного досвіду в Російській Федерації, на виборах Законодавчих зборів міста Санкт-Петербурга. І виборчий бар'єр був різко піднятий з 3 до 5%. І на жаль, політичні партії монополізували право на висування кандидатів місцевих рад, чого раніше не було, і що теж неправильно. У самому законі є дуже багато протиріч, багато помилок, він сам по собі є неякісним продуктом, який народили, не підготовивши до самостійного життя.

ЦВК доводилося в деяких випадках навіть давати роз’яснення і заповнювати законодавчі прогалини, чого ми не повинні були б робити. Якщо підходити формально, ми цим навіть закон порушили. Скажімо, закон передбачає висування списку кандидатів на виборах до міської ради, у тому числі першого кандидата. Але в статті іншій, де йдеться про встановлення результатів виборів, зазначено, що мандати розподіляються кандидатами  залежно від відсотка, і про першого кандидата нічого не сказано. Вони про нього забули. ЦВК в роз’ясненнях пояснила, що перший мандат має бути наданий першому кандидату. Хоч формально юридично ми тут порушили закон, але ми діяли з точки зору верховенства права.

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

17.11.2018, 06:17
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 31 березня 2020

    Land Rover, Lexus та елітні годинники: що задекларував новий глава МОЗ

    За минулий рік Степанов заробив 87 807 грн як очільник Одеської ОДА і отримав проценти в Ощадбанку на суму 2,83 млн грн

     
    • 31 березня 2020

    Авто за мільйон гривень та готівка: що задекларував новий заступник Венедіктової

     
    • 30 березня 2020

    Рада підтримала “антиколомойський” законопроект

     
    • 30 березня 2020

    Рада з другої спроби обрала очільників МОЗ та Мінстерства фінансів

    Верховна Рада України у понеділок, 30 березня, з другої спроби проголосувала за призначення очільників МОЗ та Мінстерства фінансів

     
Система Orphus